Рішення № 87104508, 22.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

22 січня 2020 року справа №826/10025/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Центренерго")доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, ОВПП ДФС)про1) визнання протиправними дій щодо складання актів про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних від 14 липня 2017 року №2013/28-10-41-05/22927045, від 17 липня 2017 року №2192/28-10-41-05/22927045, від 17 липня 2017 року №2193/28-10-41-05/22927045, від 14 липня 2017 року №2014/28-10-41-05/22927045; 2) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2017 року №0011784105

В С Т А Н О В И В:

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними дії з проведення перевірок, результати яких оформлені актами перевірок у зв`язку з тим, що в рамках камеральної перевірки не повинні досліджуватись терміни реєстрації податкових накладних; штрафні санкції нараховано протиправно у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відповідачем протиправно застосовано штрафні санкції згідно статті 1201 Податкового кодексу України в редакції, яка не була чинною станом на час порушення термінів реєстрації податкових накладних; штрафні санкції, нараховані відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не повинні застосовуватися до позивача на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії в Україні" від 09 листопада 2017 року №2198-VIII, що набрав чинності 03 грудня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2017 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/10025/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про незгоду із заявленими позовними вимогами, оскільки при проведенні перевірок діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, за наслідками виявлених порушень правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Крім того, відповідачем у додаткових поясненнях зазначено, що станом на дати складання актів перевірок 14 липня 2017 року та 17 липня 2017 року Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії в Україні" від 09 листопада 2017 року №2198-VIII не набрав чинності, а Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія пункту 62 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу та перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року не був затверджений Кабінетом Міністрів України.

Позивачем у поясненнях зазначено про наявність судових рішень з аналогічних підстав, винесених на користь платника податків.

У судовому засіданні 16 серпня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що 14 липня 2017 року відповідач на підставі реєстру податкових накладних, з датою виписки податкових накладних з 22 лютого 2016 року по 24 листопада 2016 року, зареєстрованих в базах даних ДФС, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ПАТ "Центренерго" в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 22 лютого 2016 року по 24 листопада 2016 року, результати якої оформлені актом №2013/28-10-41-05/22927045. Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації вказаних податкових накладних), а саме, реєстрації податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених строків: до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 30 247 928,91 грн., від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 82 850,69 грн. Податкові накладні, які підлягали перевірці, зареєстровані 17, 20, 21, 28, 29, 30, 31 березня 2016 року, 07, 15 квітня 2016 року, 12, 13, 16, 26 травня 2016 року, 09 червня 2016 року, 12, 13, 20 липня 2016 року, 08, 31 серпня 2016 року, 14, 19, 30 вересня 2016 року, 07, 21 жовтня 2016 року, 18, 24 листопада 2016 року, 12, 14 грудня 2016 року.

17 липня 2017 року відповідач, на підставі реєстру податкових накладних з датою виписки податкових накладних з 30 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року, зареєстрованих в базах даних ДФС, провів камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ПАТ "Центренерго" в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 30 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року, результати якої оформлені актом №2192/28-10-41-05/22927045. Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації вказаних податкових накладних), а саме реєстрації податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених строків: до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 15 092 771,93 грн., від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 66 877,37 грн., від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 196 633,56 грн. Податкові накладні, які підлягали перевірці, зареєстровані у 21 січня 2016 року.

17 липня 2017 року відповідач на підставі реєстру податкових накладних з датою виписки податкових накладних з 01 жовтня 2015 року по 30 листопада 2015, зареєстрованих в базах даних ДФС, провів камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ПАТ "Центренерго" в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01 жовтня 2015 року по 30 листопада 2015 року року, результати якої оформлені актом №2103/28-10-41-05/22927045. Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації вказаних податкових накладних), а саме, реєстрації податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених строків: від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 72 292,56 грн., від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 58 589 615,45 грн. Податкові накладні, які підлягали перевірці, зареєстровані 21 січня 2016 року.

14 липня 2017 року відповідач на підставі реєстру податкових накладних з датою виписки податкових накладних з 31 грудня 2015 року по 22 лютого 2016 року, зареєстрованих в базах даних ДФС, провів камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ПАТ "Центренерго" в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 31 грудня 2015 року по 22 лютого 2016 року, результати якої оформлені актом №2014/28-10-41-05/22927045. Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації вказаних податкових накладних), а саме, реєстрації податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених строків: до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 210 997,81 грн., від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 88 572,40 грн., від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 38 334 500,18 грн., від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 504,01 грн. Податкові накладні, які підлягали перевірці, зареєстровані у січні та у березні 2016 року.

За результатами розгляду заперечень на вказані акти перевірки відповідач у листі від 08 серпня 2017 року повідомив, що відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК з 14 липня 2017 року буде розпочато позапланову виїзну перевірку з питань, що стали причиною заперечень.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ОВПП ДФС від 15 грудня 2017 року №0011784105 за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 1201 Податкового кодексу України, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 303 769,74 грн. до ПАТ "Центренерго" застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 30 376,97 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 155 449,77 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 31 089,95 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 38 603 426,30 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 11 581 027,89 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 73 590 119,46 грн. застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 29 436 047,78 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 21 листопада 2017 року №4107/28-10-41-05/22927045 "Про результати документальної позапланової перевірки ПАТ "Центренерго", код ЄДРПОУ 22927045 з питань своєчасності реєстрації податкових накладних ПАТ "Центренерго" (код ЄДРПОУ 22927045) в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2017р. №2193, від 17.07.2017р. №2192, від 17.07.2017р. №2014, від 17.07.2017р. №2013" (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації вказаних податкових накладних), а саме реєстрації податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів: до 15 календарних днів на загальну суму 45 551 698,65 грн., від 16 до 30 календарних днів на загальну суму 238 300,46 грн., від 31 до 60 календарних днів на загальну суму 38 603 426,30 грн., від 61 до 365 календарних днів на загальну суму 58 590 119,46 грн.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на момент проведення перевірки), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як визначає пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацом другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем не заперечується факт порушення ним граничних строків реєстрації податкових накладних. При цьому позивач стверджує про існуючу заборону застосування до нього штрафу за таке порушення.

03 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 09 листопада 2017 року №2198-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України".

Пунктом 4 Закону України від 09 листопада 2017 року №2198-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України" підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 62 такого змісту: "62. Тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені статтею 1201, статтею 126 цього Кодексу (в частині податку на додану вартість), та не нараховується пеня, встановлена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 цього Кодексу (в частині податку на додану вартість), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству "Енергоринок" та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений.

Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія цього пункту, та Перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України".

Відповідно до пункту 62 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06 червня 2018 року №449 (далі по тексту - Постанова №449), якою затверджено:

- перелік виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству "Енергоринок" та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений, згідно з додатком 1;

- перелік податкових накладних, складених з 1 липня 2015 року виробниками електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству "Енергоринок" та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений, та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з додатком 2.

Відповідно до вказаної Постанови №449 ПАТ "Центренерго" включене до переліку виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству "Енергоринок" та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість.

Крім того, до переліку податкових накладних, складених з 1 липня 2015 року виробниками електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству "Енергоринок" та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений, та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі Постанови №449 включено податкові накладні ПАТ "Центренерго": від 21 жовтня 2015 року №5 на суму ПДВ 11 650 000,00 грн., від 29 жовтня 2015 року №7 на суму ПДВ 11 650 000,00 грн., від 31 жовтня 2015 року №11 на суму ПДВ 11 650 000,00 грн., від 27 листопада 2015 року №5 на суму ПДВ 11 700 000,00 грн., від 30 листопада 2015 року №13 на суму ПДВ 11 700 000,00 грн., від 29 грудня 2015 року №6 на суму ПДВ 11 800 000,00 грн., від 31 грудня 2015 року №8 на суму ПДВ 3 200 000,00 грн., від 28 січня 2016 року №5 на суму ПДВ 10 000 000,00 грн., від 28 січня 2016 року №6 на суму ПДВ 8 000 000,00 грн., від 29 січня 2016 року №7 на суму ПДВ 10 000 000,00 грн., від 31 січня 2016 року №16 на суму ПДВ 10 000 000,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що за порушення строків реєстрації внесених до переліку податкових накладних, зазначених вище, складених з 1 липня 2015 року виробниками електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству "Енергоринок", не застосовуються штрафи, передбачені статтею 1201, статтею 126 Податкового кодексу України (в частині податку на додану вартість), та не нараховується пеня, встановлена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 цього Кодексу (в частині податку на додану вартість).

При цьому суд враховує, що на момент проведення перевірки ПАТ "Центренерго" Закон України від 09 листопада 2017 року №2198-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України" не набрав чинності, Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія пункту 62 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу та перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року, не був затверджений Кабінетом Міністрів України.

Разом із тим, станом на час розгляду заперечень позивача на акт перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Закон України від 09 листопада 2017 року №2198-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України" вже був чинним.

Що стосується не затвердження Кабінетом Міністрів України Переліку виробників електричної енергії, на яких поширюється дія пункту 62 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу та переліку податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року, то суд звертає увагу, що пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 листопада 2017 року №2198-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України" Кабінету Міністрів України доручено у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

У свою чергу відсутність відповідного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не є підставою для притягнення позивача до відповідальності, коли така відповідальність скасована Законом України від 09 листопада 2017 року №2198-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України".

Крім того, суд звертає увагу, що акти перевірок від 14 липня 2017 року №2013/28-10-41-05/22927045, від 17 липня 2017 року №2192/28-10-41-05/22927045, від 17 липня 2017 року №2193/28-10-41-05/22927045, від 14 липня 2017 року №2014/28-10-41-05/22927045 не були підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Як підтверджено матеріалами справи, за порушення строків реєстрації внесених до переліку податкових накладних від 21 жовтня 2015 року №5 на суму ПДВ 11 650 000,00 грн., від 29 жовтня 2015 року №7 на суму ПДВ 11 650 000,00 грн., від 31 жовтня 2015 року №11 на суму ПДВ 11 650 000,00 грн., від 27 листопада 2015 року №5 на суму ПДВ 11 700 000,00 грн., від 30 листопада 2015 року №13 на суму ПДВ 11 700 000,00 грн., від 29 грудня 2015 року №6 на суму ПДВ 11 800 000,00 грн., від 31 грудня 2015 року №8 на суму ПДВ 3 200 000,00 грн., від 28 січня 2016 року №5 на суму ПДВ 10 000 000,00 грн., від 28 січня 2016 року №6 на суму ПДВ 8 000 000,00 грн., від 29 січня 2016 року №7 на суму ПДВ 10 000 000,00 грн., від 31 січня 2016 року №16 на суму ПДВ 10 000 000,00 грн. до позивача застосовано штрафні санкції на суму 40 740 000,00 грн., з яких у розмірі 40% - у сумі 29 340 000,00 грн., у розмірі 30% - у сумі 11 400 000,00 грн., з урахуванням чого суд приходить до висновку про безпідставність застосування штрафу та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у цій частині.

Стосовно доводів позивача про наявність мораторію у зв`язку із порушенням справи про банкрутство ПАТ "Центренерго", суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб`єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року №4212-VI Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ викладено в новій редакції, яка набрала чинності 19 січня 2013 року.

При цьому, згідно пункту 11 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року №4212-VI положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року №4212-VI, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на частину четверту статі 12 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), оскільки наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв`язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов`язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів та не поширює свою дію на зобов`язання поточних кредиторів, в тому числі щодо нарахування неустойки (штрафів, пені) та інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 4 липня 2011 року, 07 травня, 11 червня, 1 жовтня 2012 року, 26 лютого, 07 липня 2013 року у справах №№21-144а11, 21-289а11, 21-179а12 та 21-298а12, 21-34а13, 21-178а13.

Як вбачається з матеріалів справи, справа про банкрутство позивача порушена ухвалою Господарського суду міста Києва від 09 лютого 2004 року з одночасним введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів. При цьому, порушення встановленого порядку реєстрації податкових накладних позивачем допущено у 2015-2016 році.

Суд звертає увагу, що позивач після введення мораторію продовжує на загальних підставах здійснювати господарську діяльність, надавати послуги, виконувати роботи, сплачувати податки та заробітну плату працівникам, отже, в спірних правовідносинах відповідач є поточним кредитором, а тому дія мораторію, введеного ухвалою Господарського суду міста Києва від 09 лютого 2004 року у справі №15/76-б, на зобов`язання щодо нарахування та сплати штрафу не розповсюджується.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ОВПП від 15 грудня 2017 року №0011784105 є протиправним та підлягає скасуванню лише в частині застосування штрафу у розмірі 40% в сумі 29 340 000,00 грн. та у розмірі 30% в сумі 11 400 000,00 грн., а позовні вимоги підлягають задоволенню у цій частині.

Щодо доводів позивача про те, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягає саме дані податкової звітності, суд виходить з наступного.

У зв`язку із внесеними змінами до Податкового кодексу України, починаючи з 01 січня 2017 року, підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу викладено у новій редакції, яка передбачає, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Тобто, право проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в межах камеральної перевірки надано контролюючому органу з 01 січня 2017 року.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо складання актів про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних від 14 липня 2017 року №2013/28-10-41-05/22927045, від 17 липня 2017 року №2192/28-10-41-05/22927045, від 17 липня 2017 року №2193/28-10-41-05/22927045, від 14 липня 2017 року №2014/28-10-41-05/22927045, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

При цьому, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного України.

При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

Отже, оскаржувані позивачем дії ОВПП ДФС щодо складання актів перевірки на момент звернення з цим позовом до суду не порушують прав, свобод або інтересів платника податків, з урахуванням чого позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем частково доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Центренерго" підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок коштів ОВПП пропорційно до розміру задоволених вимог.

Так, суд встановив, що за майнові вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2017 року №0011784105, яким застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 41 078 542,59 грн. позивач сплатив судовий збір у розмірі 560 000,00 грн.

Задоволена сума позовних вимог на суму штрафних санкцій 40 740 000,00 грн., що складає 99,17%, а тому на користь позивача належить присудити 99,17% судового збору, а саме 555 352,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 15 грудня 2017 року №0011784105 в частині застосування штрафу у розмірі 40 740 000,00 грн., з яких: у розмірі 40% - 29 340 000,00 грн., у розмірі 30% - 11 400 000,00 грн.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" понесені ним витрати по сплаті судового збору у 555 352,00 грн. (п`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (03022, м. Київ, вул. Козацька, буд. 120/4, літ. Є; ідентифікаційний код 22927045);

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; ідентифікаційний код 39440996).

Суддя В.А. Кузьменко