Рішення № 87104495, 23.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року м. Київ № 826/611/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Основі О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ-УНІВЕРСУМ"до Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування наказу від 09.11.2016 №7141,

представник позивача - не прибув,

представник відповідача - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАБ-УНІВЕРСУМ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 09.11.2016 №7141.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позові вимоги обґрунтовано тим, що ненадання позивачем пояснень та їх документального підтвердження на запит Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.09.2016 № 34408/10/, не може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки, оскільки запит складений з порушеннями норм чинного законодавства втрачає свою обов`язковість, що, у свою чергу, звільняє платника податків від його виконання, а тому унеможливлює застосування податковим органом підпункту 78.1.4 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України як підставу для проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких зазначив про те, що оскаржуваний наказ було прийнято на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, оскільки позивачем листом від 03.10.2016 № 120-04/МП було повідомлено про відмову у наданні пояснень на їх документального підтвердження на запит від 27.09.2016 № 34408/10/26-55-12-02. Також відповідач зазначив про те, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві направлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ-УНІВЕРСУМ" запит від 27.09.2016 № 34408/10/26-55-12-02 в якому у відповідності до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпункту 191.6.1 п. 191.1 ст. 191, підпункту .20.1.2 пункту 20.1 статті 20, статті 72, статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України для здійснення функцій, визначених законом, а саме функції контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість, викладено прохання надати належним чином завірені копії документів (засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою), які свідчать про правомірність задекларованих показників бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у установі банку в податковій декларації з ПДВ за серпень 2016 року, та від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за яким сформовано таке відшкодування податку на додану вартість.

Листом від 03.10.2016 № 120-04/МП Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАБ-УНІВЕРСУМ" повідомило В.о. начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про те, що відповідно до статті 19 Конституції України, пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, пунктів 10, 16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, воно звільнено від обов`язку надавати відповідь запит від 27.09.2016 № 34408/10/26-55-12-02.

09.11.2016 Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до вимог підпункту 78.1.4 пункту 78ю1 статті 78 Податкового кодексу України та у зв`язку з поданням платником ТОВ «Лаб-Універсум» декларації з податку на додану вартість із сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за серпень 2016 року видано наказ № 7141 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Лаб-Універсум», код 36304335", яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лаб-Універсум» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відображених в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 тривалістю 10 робочих днів з 10.11.2016.

В період з 10.11.2016 по 23.11.2016 Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі наказу від 09.11.2016 № 7141 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ - Універсум" з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 200 512 грн. за серпень 2016 року, що відображено в податковій декларації з ПДВ за серпень 2016 року (вх. №9163145479 від 08.09.2016) за результатами якої складено акт від 30.11.2016 № 296/26-15-14-04-01/36304335.

Позивач не погоджуючись з наказом від 09.11.2016 № 7141, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.2 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 75 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Такі рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Позови платників податків, спрямовані на оскарження наказів про призначення перевірки можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, оскільки платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.

Якщо допуск до податкової перевірки відбувся і наказ реалізований, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Таким чином, при вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права суду в кожному конкретному випадку необхідно виходити з того, що такий захист повинен найбільш повно відповідати меті (цілі), задля досягнення якої був направлений позов.

Позивач оскаржує наказ від 09.11.2016 № 7141 на підставі якого було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ - Універсум" з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 200 512 грн. за серпень 2016 року, що відображено в податковій декларації з ПДВ за серпень 2016 року (вх. №9163145479 від 08.09.2016) за результатами якої складено акт від 30.11.2016 № 296/26-15-14-04-01/36304335.

Позов щодо оскарження наказу від 09.11.2016 № 7141 позивачем було направлено до суду поштою 27.12.2016

Оскільки відповідачем фактично реалізовано свою компетенцію на проведення позапланової виїзної перевірки та оформлення її результатів, то наказ від 09.11.2016 № 7141 не є юридично значимим для позивача, а актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов`язки для платника податків є рішення податкового органу, яке має бути прийняте за результатами проведеної перевірки.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.11.2018 у справі № 808/1641/15 (касаційне провадження № К/9901/6626/18) та від 21.02.2018 у справі № 807/2062/17 (адміністративне провадження № К/9901/59176/18).

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАБ-УНІВЕРСУМ" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд 4/6, корпус "А" кімната 501, код ЄДРПОУ 36304335) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Щолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування наказу від 09.11.2016 №7141 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов