Рішення № 87104447, 22.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року м. Київ № 640/21851/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення в частині

Суддя - Вовк П.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» (далі також - ТОВ «Продмаркет Трейд», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому позивач, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 26 вересня 2019 року № 006894409 в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 1 018 995, 57 грн.

Ухвалою суду від 15 листопада 2019 року було відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження.

На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає про відсутність у нього вини у вчиненні порушення вимог Податкового кодексу України (далі також - ПК України) щодо строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН), оскільки на підставі судового рішення було накладено арешт на суму податку на додану вартість (далі також - ПДВ) в системі електронного адміністрування ПДВ, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Отже, як вважає позивач, він з об`єктивних причин, які не залежали від його волі, не мав можливості дотриматись визначених ПК України строків реєстрації податкових накладних. Проте, одразу після розблокування йому доступу до сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, ним, у визначені ПК України строки, за вирахуванням часу блокування такого доступу, було здійснено реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просить відмовити в задоволенні заявлених ТОВ «Продмаркет Трейд» позовних вимог з огляду на відповідність вимогам законодавства оскаржуваного рішення.

На підставі ч. 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 21 січня 2020 року було вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 29 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві було складено акт № 9344/26-15-12-07-20/41737595 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних TOB «Продмаркет Трейд» (ПН 41737595).

За результатами здійснення камеральної перевірки встановлено порушення TOB «Продмаркет Трейд» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в загальній кількості 10 462 штук в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 статті 201 ПК України.

Як зазначено у висновку акту камеральної перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про порушення TOB «Продмаркет Трейд» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

За наслідком проведення перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 006894409 від 26 вересня 2019 року, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 статті 201 та згідно з п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України накладено штраф на TOB «ПРОДМАРКЕТ ТРЕЙД» у загальному розмірі 1 024 589, 96 грн. До вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем було складено розрахунок штрафу за встановлене порушення вимог ПК України, у якому зазначені 10 462 податкові накладні, зареєстровані у ЄРПН, на думку відповідача, з порушення гранично встановлених строків.

Вважаючи, що з визначених у податковому повідомленні-рішення № 006894409 від 26 вересня 2019 року та доданому до нього розрахунку TOB «Продмаркет Трейд» не може нести відповідальність за порушення строків реєстрації по 10 447 накладним, сукупний розмір штрафу за які визначений у розмірі 1 018 995, 57 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами;

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до вимог п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Як вже зазначалося вище, в доданому до оскаржуваного повідомлення-рішення розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних, зазначено 10 462 податкові накладні, які, на думку відповідача, зареєстровані позивачем з порушенням термінів їх реєстрації, визначених п. 201.10 статті 201 ПК України.

Податкові накладні, вказані в такому розрахунку штрафу також зазначені й у вищевказану акті ГУ ДФС у м. Києві № 9344/26-15-12-07-20/41737595 від 29 серпня 2019 року.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем ні під час перевірки, ні при складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не були враховані наступні обставини.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Новак Р.В. від 06 червня 2019 року по справі № 757/29458/19-к, в рамках кримінального провадження №62019000000000348 від 21 березня 2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 статті 212, ч. 2 статті 364 Кримінального кодексу України, накладено арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), в тому числі, TOB «Продмаркет Трейд», на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Карабань В.М. від 04 липня 2019 року по справі № 757/31342/19-к скасовано арешт, що накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2019 року (справа № 757/29458/19-к), на суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), в тому числі, TOB «Продмаркет Трейд».

Разом з тим, як вбачається з даних перевірки позивача, які відображені як у акті перевірки так і в розрахунку штрафу, доданому до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в період дії арешту сум ПДВ TOB «Продмаркет Трейд» в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), застосованого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. від 06 червня 2019 року, у TOB «Продмаркет Трейд» існував обов`язок щодо здійснення реєстрації 10 447 податкових накладних в ЄРПН, які були виписані на адресу контрагентів покупців товару як до початку дії ухвали суду від 06 червня 2019 року так і під час такої дії, проте кінцевий строк такої реєстрації припадав на період дії заборони, визначеної таким рішенням слідчого судді.

Однак, у зв`язку з арештом сум ПДВ позивача в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), такі накладні не були зареєстровані в передбачені законом строки в ЄРПН.

09 липня 2019 року з інформації, розміщеної в Електронному кабінеті платника податків TOB «Продмаркет Трейд», останньому стало відомо, що в цей же день Державною фіскальною службою України на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Карабань В.М. від 04 липня 2019 року по справі №757/31342/19-к було розблоковано суми податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) позивача.

Факт розблокування суми податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) позивача саме 09 липня 2019 року, підтверджується наявним у матеріалах справи витягом/скріншотом з Електронного кабінету платника податків TOB «Продмаркет Трейд» і не заперечується відповідачем.

З наведеного вбачається, що в період з 06 червня 2019 року по 08 липня 2019 року включно TOB «Продмаркет Трейд» через незалежні від нього причини було позбавлено можливості користуватися сумами ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (лімітом ПДВ), та як наслідок, позивач фактично не мав можливості у вказаний проміжок часу реєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Матеріалами справи підтверджується, що після розблокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ, позивачем зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, складені в період з 30 травня 2019 року по 15 червня 2019 року. З них 10 438 накладних зареєстровані в ЄРПН в період з 09 липня 2019 року по 10 липня 2019 року, а 9 - в період з 16 липня 2019 року по 18 липня 2019 року. Тобто загалом зареєстровано 10 447 податкових накладних.

Суд звертає увагу, що якщо обраховувати по таким 10 447 податковим накладним строк їх реєстрації в ЄРПН, визначений п. 201.10 статті 201 ПК України, без урахування період часу з 06 червня 2019 року по 08 липня 2019 року включно, вбачається, що позивачем було дотримано передбачений ПК України строк їх реєстрації.

Окремо необхідно акцентувати увагу на тому, що під час розгляду справи судом було досліджено надані позивачем на електронному носії, доданому до матеріалів справи, 10 447 податкових накладних, в тому числі, з квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН. Крім того, суд зазначає, що за час розгляду справи відповідачем не було заперечено обставин реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Пунктом 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі також - Порядок № 569) визначено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Згідно з п. 200-1.1 статті 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, зокрема, суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 статті 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 109.1 статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, Верховний Суд у постановах від 03 травня 2018 року у справі № 818/1070/17, від 26 червня 2018 року у справі № 808/2127/17, від 27 квітня 2018 року у справі №820/4064/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 826/9114/16, від 11 грудня 2018 року по справі № 820/898/18, від 12 лютого 2019 року по справі № 813/1307/17, аналізуючи податкове законодавство, зокрема статтю 109 ПК України, зазначив, що відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення.

Також Верховний Суд в постанові від 03 вересня 2019 року по справі №826/4215/18 прийшов до правового висновку, що однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб`єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб`єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб). Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).

Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

Для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Тобто, правопорушенням, за яке на платника податків може бути накладено штрафні санкції, є винне діяння такого платника податків. Підставою для застосування податкового штрафу (як і кримінального, адміністративного чи будь-якого іншого покарання) є вина. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що внаслідок накладення ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2019 року по справі № 757/29458/19-к арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) TOB «Продмаркет Трейд», який фактично діяв в період з 06 червня 2019 року по 08 липня 2019 року (включно), позивач не мав об`єктивної можливості в цей період часу здійснити реєстрацію 10 447 податкових накладних, зазначених в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафу, який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, складених в період з 30 травня 2019 року по 15 червня 2019 року.

Лише після того, як вказані вище обставини були усунуті шляхом скасування арешту сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) позивача на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року по справі № 757/31342/19-к та фактичного розблокування сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), позивачем було вжито всіх належних заходів для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в кількості 10 447 штук (виписаних в період з 30 травня 2019 року по 15 червня 2019 року та зареєстрованих в 09-10 та 16-18 липня 2019 року), які вказані в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафу до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та за несвоєчасну реєстрацію яких на позивача накладено штраф в розмірі 1 018 995, 57 грн., відбулося з незалежних від TOB «Продмаркет Трейд» причин, тобто за відсутності його вини.

А оскільки, підставою для юридичної відповідальності є вчинення платником податків правопорушення, тобто має бути наявна винна поведінка платника податків, то в даному випадку до позивача не може бути застосовано заходи відповідальності за порушення, яке вчинено ним за відсутності такої складової як вини та наміру вчинити таке порушення, а отже застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України, згідно податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2019 року № 006894409, в розмірі 1 018 995, 57 грн. суперечить вимогам чинного законодавства, а тому таке рішення в наведеній частині підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки прийняте відповідачем в межах досліджуваних у даній справі правовідносин рішення, в оскаржуваній частині, не відповідає вказаним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям.

Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити наступне.

Позивачем було подано до суду клопотання про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Продмаркет Трейд» понесені витрати не професійну правову допомогу у розмірі 35 000, 00 грн.

Так, до позовної заяви було додано договір про надання правничої допомоги від 01 квітня 2019 року, додаткову угоду до нього від 01 жовтня 2019 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 13 грудня 2019 року, рахунок на оплату та платіжне доручення, які підтверджують сплату позивачем 35 000, 00 грн. за послуги з правничої допомоги, надані йому під час розгляду даної справи.

Відповідно до вимог статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Виходячи з системного тлумачення наведеного правового положення вбачається, що судовими витратами є виключно ті витрати сторони, які безпосередньо пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до статі 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Беручи до уваги наведене вбачається наявність підстав для стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000, 00 грн.

Разом з тим, позивачем було додано до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору на суму 15 368, 86 грн.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 35 000, 00 грн. (витрати на професійну правничу допомогу) та 15 368, 86 грн. (судовий збір), що сукупно становить 50 368, 86 грн., за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 14-Б; код ЄДРПОУ 41737595) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування рішення в частині - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26 вересня 2019 року № 006894409 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» штрафу в розмірі 1 018 995, 57 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Трейд» понесені останнім судові витрати у розмірі 50 368, 86 грн. (п`ятдесят тисяч триста шістдесят вісім гривень вісімдесят шість копійок).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк