Рішення № 87104356, 20.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 січня 2020 року справа №640/4931/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - відповідач)провизнання протиправною та скасування постанови відповідача від 07 липня 2016 року ВП № 46579129 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 362 504,95 грн.В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною оскаржувану постанову у зв`язку з тим, що виконавчий збір не підлягає стягненню у разі визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; підставою для стягнення виконавчого збору є здійснення державним виконавцем дій з фактичного стягнення збору, а розмір виконавчого збору розраховується від фактично стягнутої суми.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/4931/19 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав; на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року, відповідачем надано до суду копії матеріалів виконавчого провадження №46579129/4 та клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. про відкриття виконавчого провадження від 23 лютого 2015 року ВП №46579129 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 04 серпня 2014 року №2-2459/14, виданого Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ТОВ "Тріада Авто" та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 453 097,52 доларів США заборгованості, що курсом НБУ станом на 08 липня 2013 року становить 3 621 608,48 грн. та 3 441,00 грн. судового збору та встановлено боржнику семиденний строк для самостійного виконання рішення суду з моменту винесення постанови.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. про стягнення з боржника виконавчого збору від 07 липня 2016 року ВП №46579129 постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 362 504,95 грн.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі - в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно частини першої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до частини першої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.

Доказів на підтвердження виконання рішення про стягнення солідарно з ТОВ "Тріада Авто" та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 453 097,52 доларів США заборгованості, що курсом НБУ станом на 08 липня 2013 року становить 3 621 608,48 грн. та 3 441,00 грн. судового збору у строк, встановлений для його самостійного виконання матеріали справи не містять.

При цьому, факт невиконання вказаного рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання та на час прийняття оскаржуваної постанови позивачем не заперечується.

Частиною п`ятою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір повертається боржникові.

Як свідчать матеріали виконавчого провадження, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. про закінчення виконавчого провадження від 07 липня 2016 року ВП №46579129 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 04 серпня 2014 року №2-2459/14, виданого Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ТОВ "Тріада Авто" та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 453 097,52 доларів США заборгованості, що курсом НБУ станом на 08 липня 2013 року становить 3 621 608,48 грн. та 3 441,00 грн. судового збору закінчено на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 10 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Чертока О.Ф. про відкриття виконавчого провадження від 12 вересня 2016 року ВП №52165318 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 04 серпня 2014 року №2-2459/14, виданого Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ТОВ "Тріада Авто" та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 453 097,52 доларів США заборгованості, що курсом НБУ станом на 08 липня 2013 року становить 3 621 608,48 грн. та 3 441,00 грн. судового збору та встановлено боржнику семиденний строк для самостійного виконання рішення суду з моменту винесення постанови.

Судом встановлено, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2019 року, з урахуванням ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 01 квітня 2019 року, у справі №760/21823/13 виконавчий лист від 04 серпня 2014 року №2-2459/14, виданий Солом`янським районним судом міста Києва, про стягнення солідарно з ТОВ "Тріада Авто" та ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 453 097,52 доларів США заборгованості, що курсом НБУ станом на 08 липня 2013 року становить 3 621 608,48 грн. та 3 441,00 грн. судового збору визнано таким, що не підлягає виконанню.

З наведеного вбачається, що виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір повертається у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, однак в межах даного виконавчого провадження, підставою для його закінчення є направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, у зв`язку із чим, суд не приймає до уваги посилання позивача на визнання виконавчого листа від 04 серпня 2014 року №2-2459/14, таким, що не підлягає виконанню, як на підставу для скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

При цьому, постанова про закінчення виконавчого провадження від 07 липня 2016 року ВП №46579129 позивачем не оскаржується.

Також, помилковими є посилання позивача на те, що виконавчий збір не підлягає стягненню у разі, якщо виконавчі дії не вчинялись та рішення не було виконане, оскільки станом на момент прийняття оскаржуваної постанови діяли норми Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 12 червня 2016 року, якими було передбачено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанову від 07 липня 2016 року ВП № 46579129 про стягнення з боржника виконавчого збору прийнято відповідачем у відповідності до норм законодавства діючого на момент її прийняття, а тому позовні вимоги нормативно не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32; ідентифікаційний код відсутній).

Суддя В.А. Кузьменко