Рішення № 87104217, 23.01.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3950/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 26.12.2019 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області), у якому просить:

1) визнати протиправною відмову відповідача у:

- призначенні їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' з 25.09.2019;

- зарахуванні до її страхового стажу періодів роботи з 01.06.1983 по 01.04.1990 в колгоспі ім. 19 Партз`їзд та періодів з 01.04.1990 по 18.10.1995 у птахорадгоспі ''Приозерний'', та прийнятті уточнюючих довідок за ці періоди роботи №243/03-01, №244/03-01, №245/03-01, №246/03-01, №247/03-01, №248/03-01 від 01.10.2015, виданих Адміністрацією Приозернівського сільського поселення Ленінського району Республіки Крим;

2) зобов`язати відповідача:

- зарахувати до її страхового стажу періоди роботи з 01.06.1983 по 01.04.1990 в колгоспі ім. 19 Партз`їзд та періоди з 01.04.1990 по 18.10.1995 у птахорадгоспі ''Приозерний'' та прийняти уточнюючі довідки за ці періоди роботи №243/03-01, №244/03-01, №245/03-01, №246/03-01, №247/03-01, №248/03-01 від 01.10.2015, що видані Адміністрацією Приозернівського сільського поселення Ленінського району Республіки Крим;

- призначити та виплачувати їй пенсію за віком з 25.09.2019 відповідно до статті 26 Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'', згідно поданої заяви про призначення пенсії від 03.09.2019, зареєстрованої за №1071.

Позов мотивовано тим, що належним чином оформленими документами підтверджується факт її роботи в колгоспі ім. 19 Партз`їзд та птахорадгоспі ''Приозерний'' протягом спірного періоду, тому відповідач протиправно не врахував останній до загального трудового стажу та, відповідно, відмовив у призначенні пенсії за віком згідно поданої заяви від 03.09.2019.

Ухвалою судді від 27.12.2019 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також, надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на надання відзиву на позов.

У встановлений судом строк представник відповідача надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що спірні періоди роботи ГУПФУ в Чернігівській області не зараховані до страхового стажу ОСОБА_1 оскільки були відсутні необхідні уточнюючі довідки. Також до уваги взято те, що зазначені підприємства розташовані на тимчасово окупованій території. Додатково зазначив, що на записі у трудовій книжці позивача про період роботи на птахорадгоспі ''Приозерний'' стоїть печатка та підпис інспектора, без розшифрування посади та прізвища.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов має бути задоволений в повному обсязі, враховуючи таке.

Судом з трудової книжки позивача від 20.07.1983 серії НОМЕР_1 (із вкладкою БТ-І №1267024) (а.с. 21-26) встановлено, що ОСОБА_1 була зайнята такою трудовою діяльністю, з якої обраховується страховий стаж, зокрема:

- з 01.06.1983 по 01.04.1990 в колгоспі ім. 19 Партз`їзд;

- з 01.04.1990 по 18.10.1995 в птахорадгоспі ''Приозерний''.

03.09.2019 ОСОБА_1 звернулась до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 17). Як вбачається з національного паспорту серії НК №456939, станом на день звернення ОСОБА_1 до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про при призначення пенсії за віком (03.09.2019), позивачу виповнилось повних 58 років ( ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) (а.с. 19-20).

Відповідно до розписки-повідомлення №1071 (а.с. 17) позивачем до заяви було додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; заяву про призначення пенсії, паспорт, трудову книжку; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (№183/к від 28.07.1977, №І/К від 06.01.1981, №01-22/196 від 26.02.2016, №8 від 13.11.2015, №06-33 від 09.02.2016); свідоцтво про народження дитини. При цьому, відповідачем запропоновано додатково надати ОСОБА_1 для призначення пенсії довідку про прийняття на роботу (навчання), інший документ (судове рішення).

У зв`язку із тим, що викладена пенсійним органом у розписці-повідомлені інформація щодо необхідності надання ОСОБА_1 додаткових документів не була конкретизована, представником позивача складено та направлено відповідачу відповідний адвокатський запит від 11.11.2019 (а.с. 27-28).

18.11.2019 ГУПФУ в Чернігівській області було направлено адвокату відповідь на запит №15966/02-26, у якому повідомлено, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 з 01.06.1983 по 01.04.1990 працювала в колгоспі «Партз`їзд» Кримської області. Водночас, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 статті 9 вказаного Закону, є недійсним і не створює правових наслідків (а.с. 29-31).

Надалі, листом від 23.12.2019 за №685/03-20 відповідач повідомив, що підстави для призначення пенсії відсутні, оскільки зарахований ОСОБА_1 страховий стаж складає 18 років 1 місяць 23 дні. Одночасно позивачу повідомлено, що до її страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.06.1983 по 01.04.1990 в колгоспі ім. 19 Партз`їзд та з 01.04.1990 по 18.10.1995 в птахорадгоспі ''Приозерний'', так як необхідні уточнюючі довідки. Також дані підприємства розташовані на тимчасово окупованій території (а.с. 18-19).

Вважаючи вказану відмову ГУПФУ в Чернігівській області протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 9 Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058 встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 вказаної статті Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №1058 встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

В свою чергу, відповідно до статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Згідно статті 62 Закону №1788 та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 №162 (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Як вбачається з матеріалів справи, періоди роботи позивача у колгоспі ім. 19 Партз`їзд з 01.06.1983 по 01.04.1990 (2 244 год. виконаного річного мінімуму трудової участі у колективному господарстві) та з 01.04.1990 по 18.10.1995 у птахорадгоспі ''Приозерний'' підтверджено записами трудової книжки колгоспника УКР №0622961 (із вкладкою БТ-І №1267024). Як вбачається з наданої позивачем трудової книжки колгоспника рік вступу в члени колгоспу дійсно має виправлення, дата заповнення трудової книжки - 23.04.1976, проте відомості, які зазначені в трудовій книжці свідчать про те, що позивач працював у колгоспі з 1974 року.

Також вказані періоди роботи підтверджені довідками від 01.10.2015 №243/03-01, №244/03-01, №245/03-01, №246/03-01, №247/03-01 та №248/03-01, виданими адміністрацією Приозернівського сільського поселення Ленінського району Республіки Крим (а.с. 10-15).

Що стосується доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, що зазначені вище підприємства розташовані на тимчасово окупованій території, суд враховує, що до вказаних правовідносин мають застосовуватись так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Щодо доводів відповідача, що у трудовій книжці ОСОБА_1 на записі про період роботи у птахорадгоспі ''Приозерний'' стоїть печатка та підпис інспектора без розшифрування посади та прізвища, суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі №423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що зібраними у справі доказами підтверджено період роботи ОСОБА_1 в колгоспі ім. 19 Партз`їзд та птахорадгоспі ''Приозерний'' протягом періоду з 01.06.1983 по 18.10.1995, а тому останній має бути зарахований до стажу роботи позивача, необхідного для призначення пенсії.

Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.10.2018 (справа №235/2357/17).

Таким чином, наявний у позивача страховий стаж роботи (відповідно до вищевказаних висновків) є достатнім для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до положень Закону №1058.

Щодо моменту з якого необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає таке.

Згідно вимог частини першої статті 45 №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

В свою чергу, пунктом 1 частини першої вказаної статті Закону №1058 передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до запису в національному паспорті ОСОБА_1 , позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день звернення до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії їй виповнилось повних 58 років. Таким чином, пенсія ОСОБА_1 повинна бути призначена із врахуванням пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058, тобто із 25.09.2019.

Крім того, під час вирішення спору судом враховано, що згідно з пунктом 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Разом з тим, всупереч встановлених вимог, відповідач будь-якого вмотивованого рішення по заяві позивача не прийняв, фактично відмовивши ОСОБА_1 у призначення пенсії за віком листом від 23.12.2019 за №685/03-20, що не передбачено зазначеним Порядком.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлену листом від 23.12.2019 №685/03-20, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'', із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 01.06.1983 по 01.04.1990 в колгоспі ім. 19 Партз`їзд та з 01.04.1990 по 18.10.1995 у птахорадгоспі ''Приозерний''.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2019 та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 з 25 вересня 2019 року пенсії за віком відповідно до Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'', зарахувавши до її загального трудового стажу періоди роботи з 01.06.1983 по 01.04.1990 в колгоспі ім. 19 Партз`їзд та з 01.04.1990 по 18.10.1995 у птахорадгоспі ''Приозерний'', з урахуванням уточнюючих довідок від 01.10.2015 №243/03-01, №244/03-01, №245/03-01, №246/03-01, №247/03-01, №248/03-01.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 23.01.2020.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005).

Суддя С.В. Бородавкіна