Рішення № 87104208, 20.01.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1682/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, справу за адміністративним позовом Військової частини А1624 до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків,

У С Т А Н О В И В:

Військова частина А1624 (далі - в/ч А1624) 12.06.2019 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на користь в/ч А1624 суму завданої державі невідшкодованої шкоди у розмірі 7 585,58 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що під час проходження служби у в/ч А1624 на посаді тво заступника командира частини з озброєння - начальника технічної частини, позивачем було порушено вимоги інструкції про преміювання військовослужбовців, у зв`язку із чим прапорщику ОСОБА_2 безпідставно нараховане грошове забезпечення у розмірі 8143,68 грн. Фактично завдана державі шкода, з урахуванням зменшення на суму індексації, становить 7 585,85 грн. та має бути стягнута із ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 06.08.2019 поновлено в/ч А1624 строк звернення до суду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Також установлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 29.08.2019 заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 01.10.2019 провадження у справі зупинено до одужання відповідача.

Ухвалою суду від 22.10.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 23.10.2019 провадження у праві зупинено до набрання чинності рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/2988/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1624 про визнання протиправним та скасування пункту наказу.

Ухвалою суду від 20.01.2020 провадження у справі поновлено.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, у строк встановлений ухвалою суду надав відзив на позов та пояснив, що за наслідками проведеного службового розслідування не встановлено причинного зв`язку правопорушення з виконанням ОСОБА_1 обов`язків військової служби; його вини. Крім того, у позовній заяві не наведено обґрунтованого розрахунку ціни позову; відсутні докази отримання ОСОБА_2 коштів у розмірі позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.

ОСОБА_1 із 18.05.2018 проходив військову службу у в/ч А1624, що підтверджується наказом від 18.05.2018 №103 (а.с. 12). У період з 12.04.2016 по 25.05.2016 позивач тимчасово виконував обов`язки за невакантною посадою заступника командира частини з озброєння - начальника технічної частини на підставі відповідних наказів (а.с. 24, 25).

Судом встановлено, що на підставі подання Військової прокуратури Чернігівського гарнізону, в порядку частини третьої статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 07.02.2018 №14-537вих.-18, наказом командира в/ч А1624 від 14.02.2018 №94 було призначено службове розслідування по факту безпідставного нарахування коштів (а.с. 13-16).

Результати службового розслідування оформлені наказом командира в/ч А1624 від 02.04.2018 №8 (а.с. 29-34), у якому зазначено, що ОСОБА_1 було порушено вимоги пункту 2.3 Інструкції про преміювання військовослужбовців в/ч А1624, у зв`язку із чим ним нанесена державі шкода у сумі 7 585,58 грн. Наказано притягнути відповідача до обмеженої матеріальної відповідальності та стягнути з нього кошти у розмірі завданих збитків.

Вказані обставини слугували підставою для звернення в/ч А1624 до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 05.12.2018 (справа №818/1688/16) та від 12.12.2018 (справа №734/3102/16-ц), спірні правовідносини мають вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР затверджено Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі (далі - Положення; чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 Положення за шкоду, заподіяну державі не під час виконання службових обов`язків, зазначені особи несуть матеріальну відповідальність у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти (пункт 2 Положення).

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди.

Відповідно до пункту 13 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Також приписами пункту 17 Положення № 243/95-ВР передбачено, що у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п`ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.

Судом встановлено, що в/ч А1624 звернулась до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 завданої державі шкоди в сумі 7 585,58 грн. При цьому, як розмір шкоди, так і обов`язок її відшкодування відповідачем, визначені у наказі командира в/ч А1624 від 02.04.2018 №8 (а.с. 29-34).

У свою чергу, ОСОБА_1 вказаний наказ оскаржений до суду у частині притягнення його до матеріальної відповідальності. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі №620/2988/19, яке набрало законної сили 09.01.2020, позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано пункт 7 наказу командира військової частини А1624 від 02.04.2018 № 8 «Про результати службового розслідування по факту безпідставного нарахування грошових коштів» у частині притягнення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності та стягнення коштів у розмірі 7585,58 грн. (а.с. 112-114).

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підстави для стягнення із відповідача на користь в/ч А1624 завданої державі шкоди в сумі 7 585,58 грн. відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позовних вимоги в/ч А1624 слід відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Військовій частині А1624 до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23 січня 2020 року.

Позивач: Військова частина А1624 (код ЄДРПОУ 26615791, вул. Шевченка, 105, м. Чернігів, 14030).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя С.В. Бородавкіна