Ухвала суду № 87103907, 20.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питань залишення позовної заяви без розгляду

20 січня 2020 р. Справа № 520/11830/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Дробязги Т.В.,

за участю:

представника позивача - Наджафова Ф. О.,

представника Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - Коваленко Л. І.,

представника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України - Іванова І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку у справі № 520/11830/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Римарська, 24, код ЄДРПОК 37764460), Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 228, код ЄДРПОУ 14321742) про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Наджафов Фаік Орудж огли , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд з урахуванням уточненої позовної заяви від 16.01.2020 року:

- скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 10.12.2018 року про заборону в їзду в Україну громадянки Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати його дій неправомірними.

Ухвалою суду від 12.11.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачу термін (не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали) для усунення недоліків позовної заяви.

У передбачений ухвалою строк недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року зокрема поновлено ОСОБА_1 , пропущений строк звернення до суду у справі №520/11830/19.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.

В подальшому, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 від 16.01.2020 року за вх.№01-26/3675/2020 про уточнення позовних вимог.

У підготовчому засіданні призначеного на 20.01.2020 року о 15:30 год., представником ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду.

В обґрунтування заяви вказано, що про існування спірного рішення від 10.12.2018 року, позивачка дізналась лише 28.07.2019 року, коли остання прибула в аеропорт м. Харкова рейсом "Баку-Харків" та була утримана прикордонниками Харківського загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України та залишена на території Харківського аеропорту до 30.07.2019 року для відправлення зворотнім рейсом до Баку, у зв`язку із чим 07.11.2019 року представник позивача діючи в інтересах позивача звернувся до суду з означеним позовом задля захисту порушених прав позивача.

У підготовчому засіданні вищевказану заяву було підтримано представником позивача.

Представник Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - Коваленко Л. І., заперечувала у повному обсязі відносно поновлення строку на звернення до суду із зазначеним позовом вказавши, що спірне рішення від 10.12.2018 року про примусове повернення з України громадянки Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яким вирішено примусово повернути до країни походження громадянку Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 та зобов`язати її покинути територію України у термін до 20.12.2018 року із забороною їй в`їзду в Україну терміном на 3 (три) роки позивач отримала та була ознайомлена із ним 10.12.2018 року про що в спірному рішенні є відповідні відмітки.

Представник Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України - Іванов І.Д., підтримав позицію представника Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - Коваленко Л. І., та просив суд відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву представника позивача, встановив такі обставини.

Предметом позову з урахуванням уточненої позовної заяви від 16.01.2020 року є скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 10.12.2018 року про заборону в`їзду в Україну громадянки Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнання його дій неправомірними.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за змістом ст. 122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов`язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

В даному адміністративному позові, позивачем оскаржується рішення від 10.12.2018 року про примусове повернення з України громадянки Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), якою вирішено примусово повернути до країни проходження громадянку Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 та зобов`язати її покинути територію України у термін до 20.12.2018 року із забороною їй в`їзду в Україну терміном на 3 (три) роки.

Відповідачем, Головним управління ДМС України в Харківській області було надано суду копію оскаржуваного рішення від 10.12.2018 року про примусове повернення з України громадянки Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а.с. 100-102), на обороті якого міститься підпис ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проте, що їй повідомлено, що за порушення законодавства України про правовий статус іноземців прийнято рішення про її примусове повернення та зобов`язання не пізніш 20.12.2018 року залишити територію України з роз`ясненнями вимог ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб громадянства". Також, міститься підпис ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проте, що копія оскаржуваного рішення від 10.12.2018 року вона отримала 10.12.2018 року.

Отже, можна дійти висновку, що позивачка починаючи з 10.12.2018 року знала про порушення своїх прав, свобод та інтересів, проте до суду звернулась 07.11.2019 року, що підтверджується штапелем канцелярії суду.

Вищезазначене дає підстави стверджувати, що позивачка мала реальну можливість вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у строки передбачені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем або уповноваженим представником останнього не надано суду достатніх доказів щодо причин не звернення до суду в межах строку визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.

Суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України строку звернення до суду, при цьому не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року). Реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Законодавче обмеження строку оскарження, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Представником позивача, діючи в інтересах ОСОБА_1 , не було зазначено жодних об`єктивних підстав, що позбавляли звернення до суду за оскарженням рішення відповідача від 10.12.2018 року у строки, визначені ч.2 ст. 122 КАС України.

Підсумовуючи наведене, суд вказує, що суду не надано достатніх та беззаперечних доказів поважності пропуску ОСОБА_1 , строків звернення до суду.

Суд зазначає, що наведені представником позивача підстави поважності пропущення строку звернення до суду у заяві від 20.01.2020 року ґрунтуються виключно на власному тлумаченні представником позивача норм законодавства. Наведені факти не свідчать про поважність пропущення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Підстави, вказані представником позивача у заяві, визнаються судом неповажними.

Отже, у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду належить відмовити.

Крім того, в силу п.1 ч.2 ст. 183 КАС України передбачено постановлення за результатами підготовчого провадження ухвали про залишення позову без розгляду.

Пунктом 8 ч.1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 3 та 4 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 179, 180, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку від 20.01.2020 року - залучити до матеріалів справи.

Заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку від 20.01.2020 року - залишити без задоволення.

Причини пропуску строку звернення до суду викладені в заяві від 20.01.2020 року визнати неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23 січня 2020 року.

Суддя Ю. О. Супрун