Рішення № 87103341, 23.01.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2020 р. № 400/4011/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, Миколаїв, 54001 провизнання протиправною та скасування постанови 16.10.2019 р. № ОМС-МК1852/1559/АВ/П/ІП-ФС,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради з вимогами визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради № ОМС-МК1852/1559/АВ/П/ІП-ФС від 16.10.2019 року про накладення уповноваженою особою на фізичну особу підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4173 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що з акту інспекційного відвідування від 10.10.2019, вбачається, що посадовими особами відповідача зроблено висновок про допуск ОСОБА_2 до роботи 07.10.2019, в той час як акт не містить опису, в чому саме полягає такий допуск, не надано відповідачем і доказів фактичного допуску працівника до роботи. Укладання трудового договору, в цьому випадку це наявність наказу про прийняття на роботу №1 від 04.10.2019 та фактичне перебування ОСОБА_2 в приміщенні кафе не є тотожнім поняттю «фактичного допуску до роботи», оскільки існування такого наказу свідчить виключно про прийняття працівника на роботу, проте не підтверджує факт його допуску до роботи та виконання таким працівником процесу праці. Також, перебування ОСОБА_2 в кафе не свідчить, що вона виконувала трудові обов`язки, оскільки 07.10.2019 вона лише ознайомлювалась з правилами внутрішнього трудового розпорядку та зі своїми трудовими обов`язками, а дійсно була допущена до роботи 08.10.2019, після того як відповідач подав до контролюючого органу відповідне повідомлення про прийняття на роботу.

Враховуючи те, що відповідачем в акті інспекційного відвідування від 10.10.2019 не встановлено обставин, які свідчать про допуск ОСОБА_2 до роботи, можна дійти до висновку про необґрунтованість постанови №ОМС МК1852/1559/АВ/П/ІП/-ФС від 16.10.2019 про накладення на позивача штрафу за фактичний допуск ОСОБА_2 до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття цього працівника на роботу.

Щодо посилання відповідача на письмове опитування ОСОБА_2 , то вони не можуть бути доказами в розумінні КАС України.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію виклав у відзиві. В ході інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 встановлено, що до роботи барменом була допущена 1 працівниця ОСОБА_2 . Згідно аналізу документів бухгалтерського та кадрового діловодства, графіку робочого часу, ОСОБА_2 приступила до роботи 07.10.2019 о 10 год. 00 хв. (наказ від 04.10.2019 №1), з 8-ми годинним графіком роботи. Цей факт підтверджується також і в письмових поясненнях ОСОБА_2 , в яких вона зазначає, що працює у ФОП ОСОБА_1 з 07.10.2019 з 10.00-18.00 на посаді бармена, з режимом роботи 5 днів на тиждень по 8 годин, вихідні дні - субота та неділя. При цьому, повідомлення до ГУ ДПС у Миколаївській області було подано з порушенням термінів, а саме 07.10.2019 об 11.03 хв., про що свідчить відмітка на повідомленні. Таким чином, позивачем були порушені вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Акт інспекційного відвідування від 10.10.2019 підписано Скнарем А.М. без зауважень.

В судове засідання 17.12.2019 представники позивача та відповідача не з`явились.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 23.01.2020 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця з 05.03.2001. Основним видом діяльності підприємця ОСОБА_1 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

04.10.2019 ФОП ОСОБА_1 уклав трудовій договір з найманим працівником ОСОБА_2 , яку він найняв на посаду бармена з оплатою праці в розмірі 4123 гривень на місяць.

04.10.2019 ФОП ОСОБА_1 видано наказ №1 про прийняття на роботу за трудовим договором ОСОБА_2 з 05.10.2019.

Відповідно до табелю обліку робочого часу, ОСОБА_2 вийшла приступила до роботи 07.10.2019.

07.10.2019 об 11 год. 03 хв., ФОП ОСОБА_1 подав до ДПІ у м. Миколаєві ГУ ДПС у Миколаївській області повідомлення про прийняття працівника на роботу - ОСОБА_2

В період з 09 по 10 жовтня 2019 р., Департаментом праці та соціального захисту населення, проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 .

Під час інспекційного відвідування, інспектори праці, відібрали пояснення у ОСОБА_2 , яка пояснила, що працює барменом з 07.10.2018 з 10.00 години.

Зазначений факт, інспекторами праці кваліфікований як порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, оскільки повідомлення про прийняття ОСОБА_2 було направлено до ДПС України вже після того, як вона була допущена до роботи.

16.10.2019 директором департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради прийнята постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-МК1852/1559/АВ/П/ІП-ФС, яким на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 4173 гривень, на підставі абз.8 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Таким чином, ч.3 ст.24 Кодексу категорично висуває вимогу повідомлення органів ДПС про прийняття на роботу працівника, до моменту його допущення до роботи.

Момент допущення працівника до роботи, це вихід його на робоче місця та виконання роботи за трудовими договором.

У цьому випадку, з табелю обліку робочого часу, трудового договору, а також пояснень ОСОБА_2 , відповідач встановив, що остання була допущена до роботи з 10.00 год. 07.10.2019.

Суд з зазначеними висновками позивача погоджується. Навіть з позиції, викладеної в позовній заяві, вбачається, що ОСОБА_2 07.10.2019 була присутня з 10.00 на робочому місці та ознайомлювалася з трудовими обов`язками та правилами внутрішнього розпорядку. Все це вже є частиною виконання трудового договору, оскільки за ним, робітник зобов`язаний підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку.

Щодо неможливості використання пояснень ОСОБА_2 як доказу, то суд звертає увагу, що пояснення ОСОБА_2 надавала не суду, а відповідачу, під час проведення ним заходу державного контролю.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право відбирати пояснення.

За таких обставин, суд сприймає пояснення, надане ОСОБА_2 під час перевірки відповідача, як належний доказ.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним постанови Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради № ОМС-МК1852/1559/АВ/П/ІП-ФС від 16.10.2019 року про накладення уповноваженою особою на фізичну особу підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 4173 гривень, та необхідності відмовити у задоволенні позову.

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Департамента праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19,Миколаїв,54001 03194499) відмовити.

2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко