Рішення № 87103142, 21.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року № 320/4572/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного Човганюка Володимира Івановича до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому позивач просить суд:

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду в Київській області здійснити заходи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008, якою затверджено порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 загальною сумою (виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії), виходячи зі складу грошового забезпечення визначеного частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідної посади, враховуючи посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження військової служби, премію, станом на 1 квітня 2018 року, починаючи з 01 лютого 2019 року з урахуванням виплаченого.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в квітні 2018 року йому здійснено перерахунок пенсії з 1 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам», проте без урахування всіх складових грошового забезпечення. Крім того, його пенсія з 1 січня 2018 року виплачується в неповному обсязі - лише 50 відсотків суми підвищення до пенсії попереднього розміру.

Позивач вважає, що проведений перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 103 та виплата пенсії не в повному розмірі, суперечать нормам чинного законодавства та порушують його конституційні права, у зв`язку з чим він звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року провадження у адміністративній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

17 вересня 2019 року представник відповідача через службу діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні. Стверджував, що СБУ було надано довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії у порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018. На підставі зазначеної довідки, пенсійним фондом проведено перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 у порядку визначеному Постановою № 103.

Відповідно до пункту 1 цієї Постанови виплату перерахованого підвищення пенсії позивачу пенсійним фондом проведено з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки абз. 7 п. 5 Порядку № 45 виключено з переліку видів грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, певні її види за родовими ознаками, а саме не враховано скасовані чи такі види грошового забезпечення та премії, що не виплачувались на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Отже, з урахуванням викладеного відповідач діяв у відповідності до приписів вищезазначеного законодавства і підстави для визнання його дій протиправними відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 є пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як вбачається з розрахунку пенсії за вислугу років позивачу пенсія призначена (обчислена) з таких сум грошового забезпечення як посадовий оклад (9 771,30), оклад за військове звання (1 480,00), процентна надбавка за вислугу років 50% (5 625,65). Позивачу здійснено перерахунок його пенсії відповідно до постанови КМУ 103 від 21.02.2018, підвищення складає 863,41 грн. Виплата перерахованих пенсій передбачалася здійснюватися поетапно, починаючи з 1 січня 2018 року у наступних розмірах: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 50% (863,41х50%) = 431,71 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 % (863,41 х75%) = 647, 56 грн., з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018 (863,41 х 100%). Розмір пенсії позивача з 01.01.2019 складав 12 029,02 грн.

У липні 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою, у якій просив витребувати від уповноваженого Служби безпеки України довідку про розмір грошового забезпечення посади, з якої його було звільнено зі служби, враховуючи всі складові грошового забезпечення визначені частиною другою ст. 9 Закону №2011-ХІІ станом на 1 липня 2019 року та провести перерахунок його пенсії, враховуючи всі складові грошового забезпечення визначені частиною другою ст. 9 Закону №2011-ХІІ в повному обсязі.

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач листом від 02.08.2019 № 365/С-01 повідомив позивача, що ним здійснено перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 березня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу, виплата якої проводиться поетапно.

При цьому, у вказаному листі відповідачем також зазначено, що органи Пенсійного фонду України виконують функції з призначення і виплати пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону, а функція з визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсій виходить за межі їх компетенції, роз`яснення питань щодо порядку і умов встановлення грошового забезпечення відноситься до компетенції уповноваженого структурного підрозділу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що вникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 10 Закону № 2262-ХІІ, обов`язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.

Частинами 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

На виконання ч. 4 статті 63 вказаного Закону, Кабінетом Міністрів України 13 лютого 2008 року прийнято Постанову № 45, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45).

Пунктами 1-3 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Отже, аналіз вказаних вище норм законодавства свідчить про те, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій Пенсійним фондом проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію на підставі повідомлення відповідними органами (п. 1 Порядку № 45) та надання вказаними органами відповідних довідок про розмір грошового забезпечення кожної особи.

Тобто, перерахунок пенсій у визначеному вище порядку здійснюється виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. При цьому, відповідач не несе відповідальності за зміст довідки, яка направляється до органів Пенсійного фонду відповідними уповноваженими органами та дані цієї довідки не є предметом цього спору з урахуванням сформульованих позивачем позовних вимог.

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 45, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

У той же час, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому, згідно висновку Верховного Суду України (постанова від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13) про правильне застосування статей 49 та 63 Закону №2262-ХІІ, щодо підстав для повідомлення про відмову в перерахунку пенсії вказує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Отже, у разі відсутності у пенсійній справі необхідних для перерахунку пенсії документів, такий перерахунок здійснюється на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.

Оскільки законодавством чітко визначено процедуру за якою провадиться перерахунок розміру пенсії відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ, тому покладення обов`язку на Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області діяти не у відповідності до Порядку, зокрема, після звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, самостійно витребувати від Служби безпеки України довідку про розмір грошового забезпечення посади, з якої позивача звільнено зі служби, означало б спонукання до виходу за межі своїх повноважень.

Аналогічний правовий висновок закріплений в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №636/662/17, від 23.04.2019 у справі №669/961/16-а, від 23.04.2019 у справі № 806/2121/16.

Згідно з ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, під час розгляду даної справи, суду не було надано доказів отримання позивачем відповідної довідки з зазначенням таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження військової служби, премію.

Також, позивачем не було надано суду доказів оскарження дій Служби безпеки України щодо складання та направлення відповідачу на підставі вимог Порядку № 45 довідки з визначеними у ній видами грошового забезпечення, для перерахунку пенсії позивача, лише у вигляді посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років №21/312-132м/419 від 06.04.2018 та зобов`язання надати довідку з урахуванням інших видів грошового забезпечення.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин відповідач не допустив протиправних дій, оскільки на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області останній здійснив перерахунок пенсії позивача з урахуванням таких складових: посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавка за вислугу років. Позаяк, що права самостійно визначати розміри грошового забезпечення Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не має.

Щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу загальною сумою (виключаючи поетапність виплат нарахованої пенсії) суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 3 статті 52 Закону № 2262- ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Згідно із частиною 2 статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії», що не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».

При цьому суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.

Таким чином, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії».

З огляду на зазначене, суд вважає, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 5 березня 2019 року, з урахуванням вже сплачених сум, визначається Законом № 2262- XII, отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності».

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у зразковій справі Верховного Суду від 06.08.2019 (справа № 160/3586/19).

Згідно з вимогами частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог частини третьої статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, витрати позивача, пов`язані з залученням свідків та проведенням експертиз також відсутні, отже, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) з 5 березня 2019 року провести ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення виготовлено 21.01.2020

Суддя Я.В. Горобцова