Рішення № 87103097, 23.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 січня 2020 року Справа № 280/4647/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень за адресом: АДРЕСА_5, (павільйон 8), шляхом зобов`язання Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), повністю зупинити експлуатацію приміщень за вказаним адресом, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 27.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.10.2019.

Ухвалою суду від 21.10.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 03.12.2019.

Протокольною ухвалою суду від 03.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 08.01.2020.

08.01.2020 представником позивача надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду поверталися ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, повістки про виклик, ухвала про продовження строку підготовчого провадження, які направлялися відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позові, але були повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

За приписами ч. 11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З урахуванням вимог ст.ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області в період з 16 липня по 17 липня 2019 року було проведено позапланову перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за наслідками якої було складено акт № 61 від 17.07.2019.

В ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт, де здійснює господарську діяльність Відповідач - приміщення нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресом: АДРЕСА_5, (павільйон 8) експлуатуються з порушеннями норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1.Не забезпечено обладнання приміщень нічного клубу системою протипожежного захисту, а саме системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу і управлінням евакуацією людей.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу 1, пункту 1.2 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відповідно до вимог пункту 4.8.3.1 додатку А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 окремо розташовані заклади харчування повинні обладуватися системою пожежної сигналізації. Відповідно до пункту 2 додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.5-56-2014 заклади харчування підлягають обладнанню системою оповіщення про пожежу і управлінням евакуацією людей. Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей. Тобто, виникає загроза для здоров`я і життя людей.

2.Приміщення електрощитової не відділено протипожежними перешкодами (протипожежні перегородки І типу) відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».

Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05.03.2015 за N 252/26697, під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Ступінь вогнестійкості заповнення отвору повинно відповідати ступені вогнестійкості протипожежної перешкоди відповідно ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».Наявність незаповненого отвору в протипожежній перешкоді сприяє розповсюдженню пожежі та продуктів її горіння, в разі її виникнення в електрощитовій, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

3.Не надано акт проведення прихованих робіт на прокладання незахищених та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів за облицюванням підвісної стелі.

Відповідно до вимог пункту 1.12 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 за N 252/26697 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017), у разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт. Для уникнення загорання горючих поверхонь від прокладання проводів, які прокладені під горючими основами та облицюваннями, їх потрібно відокремлювати негорючими матеріалами від горючих поверхонь або облицювань.

За відсутності акту прихованих робіт, існує імовірність що прокладання проводів під горючими основами виконані без відокремлення проводів від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу не менше ніж на виконання цих вимог, може виникнути пожежа. За відсутності негорючого матеріалу є ризик загорання горючих основ стін та стелі в наслідок короткого замикання або іншого аварійного режиму роботи, швидким розповсюдженням вогню, що є загрозою для здоров`я і життя людини.

4.В зоні з кухонним обладнанням (жарові шафи) не встановлено модульні системи локального пожежогасіння.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу 1, пункту 1.2 глави 1 розділу V «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Відповідно пункту 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" приміщення з кухонним обладнанням повинно бути забезпечено модульними системами локальною пожежогасіння. Модульна система локального пожежогасіння призначена для швидкого гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах кухонного обладнання та щоб не допустити розповсюдження вогню на приміщення кухні та суміжні приміщення. При відсутності вказаної системи пожежогасіння вимикає загроза для здоров`я і життя людей.

5.Приміщення для виготовлення кулінарної продукції та приготування їжі не забезпечено переносними вогнегасниками з можливістю гасіння пожеж класу «F» з розрахунку один вогнегасник на одне окреме робоче місце.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за N 252/26697, до початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників. Відповідно до пункту 8 розділу VI Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677 для захисту приміщень, призначених для виготовлення кулінарної продукції та (або) приготування їжі, слід використовувати переносні вогнегасники з можливістю гасіння пожежі класу F з розрахунку один вогнегасник на одне окреме робоче місце для виготовлення кулінарної продукції та (або) приготування їжі. У разі виникнення пожежі без вогнегасників класу «F» значно ускладняється локалізація та ліквідація загоряння жиру та олії (тощо) в зонах кухонного обладнання, що є загрозою для здоров`я і життя людини.

6.Допускається встановлення розеток на горючі основи біля барної стійки.

Відповідно до вимог пункту 1.17 глави 1 розділу IV «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017, зареєстрований у Мін`юсті України 05.03.2015 за N 252/26697. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на негорючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж па 0.01 метра. Негорючі основи під електророзетками, вимикачами та перемикачами слугують для захисту горючого облицювання від перегрівання або короткого замикання. За відсутності таких конструкцій є ризик загорання горючого облицювання, що є загрозою для здоров`я і життя людини.

7.В залі допускається опорядження (облицювання) підвісної стелі будівельними матеріалами з невизначеними показниками пожежної небезпеки (горючість, займистість, димоутворювальна здатність та токсичність).

Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу III «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 за N 252/26697 у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2. Для недопущення швидкого поширення полум`я та сильного димоутворювання при пожежі, що може нанести шкоду здоров`ю та загрозу життю людини, матеріали повніші бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати матеріалами груп Г2, В2, Д2, Т2. У разі пожежі і горіння даних будівельних матеріалів з невизначеними показниками виникає загроза для здоров`я і життя людей.

8.Не розроблено та не вивішено на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Відповідно до вимог пункту 5 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05.03.2015 за N 252/26697, на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків)- котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. Відсутність на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей, у випадку пожежі може призвести до більших надзвичайних подій, які несуть загрозу для здоров`я та життю людей.

9.Керівником об`єкту не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, для проведення первинного, повторного та позапланових інструктажів з працівниками.

Відповідно до вимог пункту 16 ПКМУ №444 від 26 червня 2013 року «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється. Не проведення інструктажу не забезпечує знання персоналу про безпеку при поводженні і використанні обладнання та речовини що використовуються в господарчій діяльності, та відсутності алгоритму дій в разі виникнення надзвичайної ситуації, а також не професіональні дії і ускладнення евакуації, що створюють загрозу для життя та здоров`я людей.

10.Не забезпечено обслуговуючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі.

Відповідно до вимог пункту 4.8.3 «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях», затверджених наказом МНС України від 15.08.2007р. № 557 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2007р. за №1006/14273, обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі.

В разі виникнення надзвичайної ситуації із загрозою викиду хімічних речовин, що здатні утворювати в повітрі концентрації, небезпечні для життя та здоров`я людей, працюючий персонал потрібно забезпечити засобами захисту органів дихання.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Суд, зазначає що законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України "Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Крім того, слід зазначити, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

При цьому суд зазначає, що виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням виявлених в ході проведення перевірки порушень Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15 серпня 2007 року №557, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417, подальша експлуатація приміщення нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2», який належить відповідачу та розташований за адресою: АДРЕСА_5, (павільйон 8), без усунення порушень правил пожежної та техногенної безпеки, створює реальну небезпеку для життя та здоров`я співробітників та відвідувачів, що є підставою для заборони його експлуатації.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи наявні підстави для заборони експлуатації приміщення нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2», який належить відповідачу та розташований за адресою: АДРЕСА_5, (павільйон 8), а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )- задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 ), шляхом зобов`язання Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 , повністю зупинити експлуатацію приміщень за вказаною адресою, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 23.01.2020.

Суддя О.В. Конишева