Ухвала суду № 87103061, 22.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року Справа № 808/1849/18 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Лелікова Сергія Олеговича про ухвалення додаткового рішення у справі №808/1849/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2019 (головуючий суддя Батрак І.В.) по справі №808/1849/18 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішень був задоволений частково: визнані протиправними та скасовані частково податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДФС в Запорізькій області, а саме:

№0012871305 від 28.03.2018 про сплату податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 881384,67 грн., з яких податкове зобов`язання 705107,73 грн., штрафні санкції 176276,94 грн.;

№0012891305 від 28.03.018 про сплату військового збору в сумі 73127,25 грн., з яких податкове зобов`язання 58501,80 грн., штрафні санкції 14625,45 грн.;

визнані протиправними та скасовані частково вимога про сплату боргу (недоїмки) від 28.03.2019 № Ф-0012911305 на суму 226767,36 грн., та Рішення №0012921306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.03.2018 в сумі 41668,37 грн.;

в решті позовних вимог відмовлено.

Також стягнуто з Головного управління ДФС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 8170,39 грн.

08.01.2020 від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, просить: в порядку, передбаченому статтями 139, 246, 252 КАС України вирішити питання про розподіл витрат, понесених позивачем під час розгляду справи, а саме стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань: витрати понесені позивачем на оплату послуг з професійної правничої допомоги 33000,00 грн; витрати пов`язані з проведенням судової експертизи та участі судового експерта в судовому засіданні 27300,00 грн; витрати пов`язані з технічним копіюванням документів наданих до суду 919,00 грн, загалом судових витрат в розмірі 61219,00 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 92,74%, а саме в розмірі 56774,50 грн.

Крім того, просить поновити пропущений процесуальний строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат, розглянути заяву в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Батрак І.В. у щорічній основній відпустці за розпорядженням керівника апарату суду від 08.01.2020 №3 був здійснений повторний автоматизований розподіл зазначеної заяви представника позивача. Автоматизованою системою діловодства суду зазначена заява розподілена судді Запорізького окружного адміністративного суду Киселю Р.В.

Ухвалою від 09.01.2020 для розгляду заяви на 17.01.2020 було призначене судове засідання.

14.01.2020 від відповідача до суду надійшли пояснення щодо стягнення судових витрат, відповідно до яких відповідач заперечує проти заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

17.01.2020 представником позивача до суду подана заява про розгляд заяви в порядку письмового провадження без його участі.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 2, 3 статті 252 КАС України визначено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 5, 6 статті 137 КАС України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Згідно із ч. 1 ст. 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Частиною 4 статті 138 КАС України визначено, що граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590 (в редакції постанови від 28.02.2018 №155) визначений граничний розмір витрат пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи - не можуть перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.

Станом на дату проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення - 23.12.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив - 2102 грн (50% від яких становить 1051 грн).

Згідно із ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при постановленні рішення по даній справі не було вирішене питання щодо розподілу судових витрат, при цьому 17.12.2019 представником позивача до суду була подана заява про стягнення судових витрат, в якій було зазначено про подання доказів на підтвердження понесених судових витрат після ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до заяви додані: договір про надання правової допомоги від 11.04.2018 із додатком 1 до нього, договір про внесення змін та доповнень до договору №1 від 18.05.2018, доручення на ведення справи від 11.04.2018, детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом від 03.01.2020, рахунки-фактури, платіжні доручення та меморіальні ордери, акт приймання-здачі послуг від 26.12.2019 №1/11.4.2018.

Зазначеними документами підтверджується надання правничих послуг на загальну суму 33000,00 грн.

На підтвердження витрат пов`язаних з проведенням судової економічної експертизи та участі судового експерта в судовому засіданні до заяви додані: замовлення на проведення експертного дослідження від 17.05.2018, договір №20 від 17.05.2018 на проведення судово-економічної експертизи, клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи, акти прийому-здачі виконаних робіт від 24.12.2019 на 2000 грн щодо участі експерта у судовому засіданні, від 25.09.2018 на суму 25300 грн без ПДВ за судово-економічну експертизу, згідно договору №20 від 17.05.2018 та від 24.12.2019 на суму 1500 грн за підготовку документів до судового процесу.

До матеріалів справи висновок №108 судово-економічної експертизи (а.с. 117-231 т. 1). Також з матеріалів справи судом встановлено, що судовий експерт брала участь у судовому засіданні 03.12.2019, в якому надала пояснення з приводу висновків судово-економічної експертизи.

Суд зазначає, що п. 4.1, п. 4.2 договору №20 від 17.05.2018 на проведення судово-економічної експертизи визначено, що попередня вартість здійснення виконавцем судово-економічної експертизи визначається у розмірі 23000,00 грн без ПДВ. У разі збільшення загальної вартості здійснення виконавцем судово-економічної експертизи, вказаної в п. 4.1 цього договору, загальна вартість здійснення виконавцем судово-економічної експертизи і залишок вартості судово-економічної експертизи остаточно визначається сторонами після надання виконавцем висновку експертизи замовнику, шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

До суду не надано відповідну додаткову угоду щодо зміни вартості судово-економічної експертизи.

Відтак, підтвердженими є витрати на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 23000 грн та витрати на участь експерта в судовому засіданні в розмірі 2000 грн, решта витрат пов`язаних з проведенням експертизи та участю експерта у судовому засіданні є непідтвердженими.

На підтвердження витрат, пов`язаних з технічним копіюванням документів наданих до суду, надана квитанція №0166489 від 20.03.2019 за поліграфічні послуги на суму 919 грн. Суд зазначає, що справа складається з 5 томів, при цьому в томах справи 2, 3, 4 містяться копії документів, наданих представником позивача за клопотанням від 27.03.2019 (копії були вручені відповідачу 26.03.2019, що підтверджується відбитком печатки відповідача та підписом посадової особи), в загальній кількості 782 арк.

Відтак, підтвердженими є витрати, пов`язані з технічним копіюванням документів наданих до суду, на суму 919 грн, що не перевищує граничного розміру відповідних витрат, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590.

Суд зазначає, що рішенням суду від 23.12.2019 по даній справі позові вимоги були задоволені частково у розмірі 92,74% від заявлених позовних вимог та пропорційно до задоволених позовних вимог стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 8170,39 грн.

Отже, виходячи з наведеної у рішенні суду пропорції, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у сумі 30604,20 грн (33000 грн * 92,74%), витрати пов`язані з проведенням судової експертизи та участі судового експерта в судовому засіданні 23185,00 грн (25000,00 грн * 92,74%) та витрати, пов`язані з технічним копіюванням документів наданих до суду, - 852,28 грн (919,00 грн *92,74 грн).

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимоги представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат, а саме в наведеній вище частині.

Керуючись статтями 132, 139, 241, 244, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Лелікова Сергія Олеговича про ухвалення додаткового рішення у справі №808/1849/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Ухвалити у справі додаткове судове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у сумі 30604,20 грн (тридцять тисяч шістсот чотири гривні 20 копійок), витрати пов`язані з проведенням судової експертизи та участі судового експерта в судовому засіданні у сумі 23185,00 грн (двадцять три тисячі сто вісімдесят п`ять гривень 00 копійок) та витрати, пов`язані з технічним копіюванням документів наданих до суду, у сумі 852,28 грн (вісімсот п`ятдесят дві гривні 28 копійок).

В іншій частині заяви - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль