Рішення № 87102906, 13.01.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2020 р. справа № 809/849/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

представника позивача - Біяна Б.Р.

представника відповідача - Гавадзина М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"

до відповідача: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000772204, №0000782204, №0000792204, №0000802204 від 18.10.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000772204, № 0000782204, № 0000792204, № 0000802204 від 18.10.2013 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'', статей 138, 198 Податкового кодексу України, необґрунтовано, за наслідками проведеної у серпні-вересні 2013 року перевірки, дійшов висновку про безпідставне формування позивачем у червні - жовтні 2012 року, липні - жовтні 2012 року по господарських відносинах із ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' і ТОВ ''Унітек'' податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2 249 000,00 гривень і 33 253,00 гривень, сплаченого в ціні придбаного товару, та формування валових витрат по їх оплаті в загальній сумі 11 247 000,00 гривень і 166 264,00 гривень відповідно. Відповідач помилково, трактуючи норми статті 207 Господарського кодексу України, статей 203, 215, 216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, визначив відсутність товарності операцій по господарських відносинах із вказаними контрагентами, вважаючи їх угодами, які за умови документального оформлення, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків і не мали наслідком фактичного отримання товару, надання послуг і руху продукції. У зв`язку з чим, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 18.10.2013 року протиправно зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 572 945,00 гривень, збільшено авансовий внесок з податку на прибуток підприємств на 146 187,00 гривень і застосовано штрафну санкцію в розмірі 36 547,00 гривень, збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств на 809 830,00 гривень за основним платежем та на 202 548,00 гривень за штрафною санкцією, а також збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 398 954,00 гривень за основним платежем та на 199 477,00 гривень за штрафною санкцією.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області № 0000772204, № 0000782204, № 0000792204, № 0000802204 від 18.10.2013 року.

Згідно постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

19.09.2019 року справа № 809/849/14 супровідним листом Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.09.2019 № 809/849/14/48432/19 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2019 року, справа передана головуючому судді Матуляку Я.П.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 призначено підготовче судове засідання у даній адміністративній справі, за наслідками якого справу призначено до розгляду по суті.

11.10.2019 представник відповідача направив на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду відзив на позов (т.4 а.с.187-195).

28.10.2019 представник позивача направив на адресу суду відповідь на відзив разом із додатковими доказами (т.4 а.с.201-214).

У відповідності до вимог ст. 52 КАС України 11.10.2019 в судовому засіданні судом задоволено клопотання представника відповідача та допущено заміну первинного відповідача - Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську, його правонаступником - Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, врахувавши рекомендації Верховного Суду, викладені в постанові від 08.08.2019 у даній справі, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази та надавши їм належної правової оцінки, судом встановлено наступне.

Державне міське підприємство ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' 28.02.1996 року зареєстровано виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридичну особу та взято на податковий облік в органах державної податкової служби, є платником податку на додану вартість.

З 12.08.2013 року по 23.09.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську проведено планову виїзну документальну перевірку ДМП ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.03.2013 року.

За наслідками вказаної перевірки складено акт за №1994/09-15-04/03346058 від 30.09.2013 (том 1 а.с.18-63, 208-223), в якому відображено наступне:

- порушення вимог підпункту 138.1.1. пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого:

а) занижено податок на прибуток всього у сумі 809 830,00 гривень, у тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 809 830,00 гривень,

б) занижено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2013 року в сумі 3 572 945,00 гривень,

в) занижено авансовий внесок з податку на прибуток за березень 2013 року в сумі 146 187,00 гривень;

- порушення вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 398 954,00 гривень, у тому числі за рахунок заниження за липень 2012 року в сумі 369 290,00 гривень, за серпень 2012 року в сумі 9 356,00 гривень, за вересень 2012 року в сумі 19 960,00 гривень і за жовтень 2012 року в сумі 348,00 гривень.

18.10.2013 року, внаслідок виявлених порушень, ДПІ у м. Івано-Франківську прийнято:

- податкове повідомлення-рішення за №0000772204, яким збільшено позивачу податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 809 830,00 гривень і застосовано штрафну санкцію в розмірі 202 458,00 гривень (том 1 а.с.15);

- податкове повідомлення-рішення за №0000782204, яким збільшено позивачу суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств в сумі 146 187,00 гривень і застосовано штрафну санкцію в розмірі 36 547,00 гривень (том 1 а.с.14);

- податкове повідомлення-рішення за №0000792204, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3 572 945,00 гривень (том 1 а.с.17);

- податкове повідомлення-рішення за №0000802204, яким збільшено позивачу податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 398 954,00 гривень і застосовано штрафну санкцію в розмірі 199 477,00 гривень (том 1 а.с.16).

Висновки перевірки щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства стосуються господарських операцій з ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Унітек'' (том 1 а.с. 113).

Перевіркою встановлено, що у червні-жовтні 2012 року позивач на підставі письмових договорів придбав у ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' 3 260 датчиків тиску п`єзоелектричних ДК 016-97-33.20.5 по ціні 4 140,00 гривень за одиницю з ПДВ. Зальна сума господарської операції із придбання склала 13 496 400,00 гривень, в тому числі ПДВ - 2 249 400,00 гривень. Частина даного товару реалізована нерезидентам, продаж яким по договору комісії здійснило ТОВ ''НВП ''Вітактум'' (том 1 а.с.26-37).

Також перевіркою досліджено господарські операції позивача з ТОВ ''Унітек'' з приводу придбання в липні-жовтні 2012 року матеріалів і товарів (том 1 а.с.48-50).

На підставі даних актів перевірок ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 10.04.2013 року, 02.04.2012 року, Основ`янської МДПІ м. Харкова від 12.03.2013 року, ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.09.2012 року і Індустріальної МДПІ м. Харкова від 10.08.2012 року, 28.05.2013 року, перевіряючий дійшов висновку, що три контрагенти-продавці не передавали Державному міському підприємству ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' товарів і матеріалів, по яких з червня по жовтень 2012 року позивач сформував податковий облік.

Вказана обставина, на думку відповідача, позбавляє позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ та витрат по таких операціях, включених для обчислення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств.

Отримані від зазначених суб`єктів господарювання податкові накладні на вказані суми перевіряючими виключені із складу податкового кредиту позивача та валових витрат.

Причиною такого виключення стали висновки відповідача про відсутність реального руху товарів із їх передачі; укладення угод здійснено без мети настання реальних наслідків. Із змісту використаних під час перевірки актів інших податкових органів і відповідей органів контролю, відповідач дійшов власного висновку про відсутність у контрагентів достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, адміністративно-господарських можливостей для здійснення будь-якого виду діяльності. В тому числі і виконання господарських зобов`язань по поставці товарів і наданні послуг, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем.

На думку відповідача, позивач здійснив невірне включення валових витрат при обчисленні податку на прибуток підприємства, формування податкового кредиту із податку на додану вартість та використав фінансові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов`язань.

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську сформовано висновок, що у зв`язку із невстановленням факту передачі товарів від постачальника до позивача в розумінні вимог статті 207 Господарського кодексу України, статей 203, 215, 216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, договори поставок товару, укладені Державним міським підприємством ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' із ТОВ ''НВО ''Харківській завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' і ТОВ ''Унітек'' не спрямовані на реальне настання правових наслідків, мають протиправний характер, порушують публічний порядок і є нікчемними.

Як наслідок відповідач дійшов висновку, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та сформовано валові витрати показники від здійснення господарської операції з прийняття у зазначених вище суб`єктів господарювання товарів.

Спірні правовідносин врегульовані положеннями Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вказаного Закону.

Перевіряючи доводи позивача щодо помилковості висновків відповідача, викладених у акті перевірки від 30.09.2013 року, щодо відсутності реального руху товарів між Державним міським підприємством ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' із ТОВ ''НВО ''Харківській завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'', ТОВ ''Унітек'', судом встановлено наступне.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'' визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 згаданого вище Закону господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом вимог підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14, абзацу 2 пункту 198.1 статті 198, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, серед іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В той же час, за змістом вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодекс.

Пунктом 138.2 статті 138, підпунктом 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, серед іншого, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів, робіт і послуг сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість і валових витрат при обчисленні об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, суд зазначає наступне.

Згідно наявних у матеріалах справи копій первинних документів судом встановлено, що Державне міське підприємство ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' 27.06.2012 уклало з ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' договір про закупівлю товару №СЗ0612/12-362-1, за змістом якого предметом придбання є датчик тиску п`єзоелектричний (код товару ДК016-97-33.20.5) в кількості 1 060 штук по ціні 4 140,00 гривень за одиницю, в тому числі ПДВ - 690,00 гривень.

На виконання умов договору ТОВ ''НВО ''Харківській завод свічок запалювання та електрообладнання'' оформлено:

- рахунок фактуру №СФ-0000001 від 29.06.2012 року, видаткову накладну №РН-0000003 від 29.06.2012 року, податкову накладну №1 від 29.06.2012 року (датчик тиску п`єзоелектричний в кількості 530 штук, ціна без ПДВ за одиницю 3 450,00 гривень) на загальну суму 2 194 200,00 гривень, в тому числі ПДВ 365 700,00 гривень.

Директором ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' ОСОБА_1 і начальником відділу матеріально-технічного постачання Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності №15/789-1 від 27.06.2012 року, на складі постачальника (проспект Московський, 281, м. Харків) складено і підписано акт приймання-передачі вказаного вище товару №1 від 29.06.2012 року;

- рахунок фактуру №СФ-0000002 від 11.07.2012 року, видаткову накладну №РН-0000004 від 11.07.2012 року, податкову накладну №1 від 11.07.2012 року (датчик тиску п`єзоелектричний в кількості 530 штук, ціна без ПДВ за одиницю 3 450,00 гривень) на загальну суму 2 194 200,00 гривень, в тому числі ПДВ 365 700,00 гривень.

Директором ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' ОСОБА_1 і начальником відділу матеріально-технічного постачання Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності №15/789-1 від 27.06.2012 року, на складі постачальника (проспект Московський, 281, м. Харків) складено і підписано акт приймання-передачі вказаного вище товару №2 від 11.07.2012 року.

За придбаний товар позивач здійснив повну оплату у безготівковій формі (том 1 а.с.173-190).

Досліджуючи подальший рух товару судом встановлено, що 27.06.2012 року Державне міське підприємство ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' уклало із ТОВ ''НВП ''Вітактум'' договір комісії №К2012-1/12-362-2, за змістом якого останній як комісіонер зобов`язувався здійснити в інтересах позивача одну або декілька угод з продажу товарів за межі митної території України.

На виконання умов такого договору комісії в.о. директора Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' ОСОБА_2 (комітент) та директор ТОВ ''НВП ''Вітактум'' ОСОБА_7 (комісіонер) 27.06.2012 року оформили і підписали специфікацію №1 про те, що комітент зобов`язується передати, комісіонер прийняти датчики тиску п`єзоелектричні в кількості 1 060 штук по ціні 3 550,00 гривень без ПДВ на загальну суму 3 763 000,00 гривень без ПДВ. Місце передачі товару визначено склад ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' за адресою: м. Харків, проспект Московський, 281. За змістом специфікації №1 товар підлягає передачі на комісію для його експортуванню за межі митної території України.

У відповідності до умов договору комісії №К2012-1/12-362-2 і специфікації №1 від 27.06.2012 року начальником відділу матеріально-технічного постачання Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності №15/789-1 від 27.06.2012 року, та директором ТОВ ''НВП ''Вітактум'' ОСОБА_7, 29.06.2012 року і 03.09.2012 року складено і підписано акти приймання-передачі товару №1 і №2 та доповнення до них про передачу комітентом і отримання комісіонером дві партії датчиків по 530 штук на суми по 1 929 820,25 гривень. За змістом даних актів товар переданий на комісію на складі ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' за адресою: м. Харків, проспект Московський, 281.

На виконання договору комісії №К2012-1/12-362-2 від 27.06.2012 року ТОВ ''НВП ''Вітактум'' надано Державному міському підприємству ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' звіт комісіонера від 07.09.2012 року, згідно якого ТОВ ''НВП ''Вітактум'' по укладеному зовнішньоекономічному контракту №17/11/2011 від 30.11.2011 року з фірмою ''Swiss Invest Partners LP'' продало останньому 1 060 датчиків пуску п`єзоелектричних по ціні 450 доларів США за штуку на загальну суму 477 000,00 доларів США.

На виконання умов зовнішньоекономічному контракту комісіонер відвантажив товар продавцю авіаційним транспортом та згідно ВМД №807100000/2012/430956 від 17.08.2012, здійснив митне оформлення вантажу на загальну суму 3 812 661,00 гривень (продавець - Державне міське підприємство ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'', країна призначення - Польща, покупець - ''Swiss Invest Partners LP'', одержувач - ''Rusak Business Services SP ZO.O.'', Warszawa).

Згідно звіту комісіонера від 07.09.2012 року покупець оплатив товар в загальній сумі 477 000,00 доларів США, після продажу яких на поточний рахунок комісіонера в національній валюті зараховано 3 859 640,50 гривень в результаті конвертації.

В свою чергу, комісіонер поніс супутні витрати в загальній сумі 5 345,58 гривень без ПДВ під час виконання доручення комітента, а саме:

- вартість міжнародних авіаперевезень - 3 012,40 гривень, без ПДВ (акт №Ф-00001594 від 23.08.2012 року);

- експедиторські послуги на території України - 2 033,18 гривень, без ПДВ (акт №Ф-00001594 від 23.08.2012 року);

- митно-брокерські послуги - 300,00 гривень, без ПДВ (акт УО-0000089 від 17.08.2012 року) .

Крім того, комісіонер визначив згідно договору комісійну плату в сумі -143 100,00 гривень, без ПДВ, та плату за делькредере - 3 000,00 гривень, без ПДВ.

По вказаних витратах ТОВ ''НВП ''Вітактум'' оформлено загальний акт про надання послуг на суму 151 445,58 гривень, без ПДВ.

ТОВ ''НВП ''Вітактум'' перераховано Державному міському підприємству ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' згідно платіжних доручень №131 від 21.08.2012 року - 404 495,10 гривень, №132 від 22.08.2012 року - 404 4495,10 гривень, №136 від 22.08.2012 року - 2 022 725,25 гривень і №142 від 28.08.2012 року - 1 027 925,05 гривень.

За вказаними правовідносинами позивач у податковому обліку звітного періоду відобразив формування податкового кредиту з податку на додану вартість і валових витрат.

Судом встановлено, що Державне міське підприємство ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' 30.08.2012 уклало з ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' договір про закупівлю товару №12-423, за змістом якого предметом придбання є датчик тиску п`єзоелектричний (код товару ДК016-97-33.20.5) в кількості 2 200 штук по ціні 4 140,00 гривень за одиницю, в тому числі ПДВ - 690,00 гривень.

На виконання умов договору ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' оформлено:

- видаткову накладну №3108-13 від 31.08.2012 року, податкову накладну №195 від 31.08.2012 року (датчик тиску п`єзоелектричний в кількості 1 100 штук, ціна без ПДВ за одиницю 3 450,00 гривень) на загальну суму 4 554 000,00 гривень, в тому числі ПДВ 759 000,00 гривень.

Директором ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' ОСОБА_6 і начальником відділу матеріально-технічного постачання Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності №15/789-1 від 27.06.2012 року, на складі виробника (проспект Московський, 281, м. Харків) складено і підписано акт приймання-передачі вказаного вище товару №1 від 31.08.2012 року;

- видаткову накладну №2809-24 від 28.09.2012 року, податкову накладну №282 від 28.09.2012 року (датчик тиску п`єзоелектричний в кількості 400 штук, ціна без ПДВ за одиницю 3 450,00 гривень) на загальну суму 1 656 000,00 гривень, в тому числі ПДВ 276 000,00 гривень;

- видаткову накладну №3110-6 від 31.10.2012 року, податкову накладну №296 від 31.10.2012 року (датчик тиску п`єзоелектричний в кількості 700 штук, ціна без ПДВ за одиницю 3 450,00 гривень) на загальну суму 2 898 000,00 гривень, в тому числі ПДВ 483 000,00 гривень.

Директором ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' ОСОБА_6 і начальником відділу матеріально-технічного постачання Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності №15/789-1 від 27.06.2012 року, на складі виробника (проспект Московський, 281, м. Харків) складено і підписано акт приймання-передачі вказаного вище товару №3 від 31.10.2012 року;

За придбаний товар позивач здійснив повну оплату у безготівковій формі (том 1 а.с.191-207).

Судом встановлено, що відповідно до умов договору комісії №К2012-1/12-362-2 від 27.06.2012 року в.о. директора Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' ОСОБА_2 (комітент) та директор ТОВ ''НВП ''Вітактум'' ОСОБА_7 (комісіонер), 30.08.2012 року, 28.09.2012 року, 30.10.2012 року оформили і підписали специфікації №№2, 3, 4 про те, що комітент зобов`язується передати, комісіонер прийняти датчики тиску п`єзоелектричні в кількості 1 100, 400 і 700 штук по ціні 3 550,00 гривень без ПДВ на загальні суми 3 905 000,00 гривень, 1 432 000,00 гривень і 2 506 000,00 гривень без ПДВ відповідно. Місце передачі товару визначено склад ТОВ ''НВО ''Харківській завод свічок запалювання та електрообладнання'' за адресою: м. Харків, проспект Московський, 281. За змістом специфікацій №№2, 3, 4 товар підлягає передачі на комісію для його експортуванню за межі митної території України.

На виконання умов договору комісії №К2012-1/12-362-2 і специфікацій №№2, 3, 4 від 30.08.2012 року, 28.09.2012 року, 30.10.2012 року начальником відділу матеріально-технічного постачання Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності №15/789-1 від 27.06.2012 року, та директором ТОВ ''НВП ''Вітактум'' ОСОБА_7, 31.08.2012 року складено і підписано акт приймання-передачі товару №3, про передачу комітентом і отримання комісіонером партії датчиків в кількості 1 100 штук на суму 3 905 000,00 гривень. А також 28.09.2012 року, 31.10.2012 року і 28.01.2013 року складено такі ж акти №№4, 5 та доповнення до них про передачу партії датчиків в кількості 1 100 штук на загальну суму 4 023 991,98 гривень.

За змістом даних трьох актів товар переданий на комісію на складі ТОВ ''НВО ''Харківській завод свічок запалювання та електрообладнання'' за адресою: м. Харків, проспект Московський, 281.

На виконання договору комісії №К2012-1/12-362-2 від 27.06.2012 року ТОВ ''НВП ''Вітактум'' надано Державному міському підприємству ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' звіт комісіонера від 31.01.2013 року, згідно якого ТОВ ''НВП ''Вітактум'' по укладеному зовнішньоекономічному контракту №24/09/2012 від 24.09.2012 року з фірмою ''Geneva Intergroup LP'' продало останньому 1 100 датчиків пуску п`єзоелектричних по ціні 450 доларів США за штуку на загальну суму 495 000,00 доларів США.

Згідно умов зовнішньоекономічному контракту комісіонер відвантажив товар продавцю авіаційним транспортом та згідно ВМД №807100000/2013/000498 від 16.01.2013 року здійснив митне оформлення вантажу на загальну суму 3 956 535,00 гривень (продавець - Державне міське підприємство ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'', країна призначення - Польща, покупець - ''Geneva Intergroup LP'', одержувач - ''Rusak Business Services SP ZO.O.'', Warszawa).

Відповідно до звіту комісіонера від 31.01.2012 року покупець оплатив товар в загальній сумі 495 000,00 доларів США, після продажу яких на поточний рахунок комісіонера в національній валюті зараховано 4 023 991,98 гривень в результаті конвертації.

В свою чергу, комісіонер поніс супутні витрати в загальній сумі 5 345,58 гривень без ПДВ під час виконання доручення комітента, а саме:

- вартість міжнародних авіаперевезень - 3 266,58 гривень, без ПДВ (акт №150 від 29.01.2013 року);

- експедиторські послуги на території України - 1 960,84 гривень, без ПДВ (акт №150 від 29.01.2013 року);

- митно-брокерські послуги - 300,00 гривень, в тому числі ПДВ 50,00 гривень (акт УО-0000006 від 24.01.2013 року).

Крім того, комісіонер визначив згідно договору комісійну плату в сумі - 201 960,00 гривень, в тому числі ПДВ - 33 660,00 гривень, та плату за делькредере - 3 600,00 гривень, в тому числі ПДВ - 600,00 гривень.

ТОВ ''НВП ''Вітактум'' оформлено загальний акт про надання послуг на суму 211 087,42 гривень, в тому числі ПДВ - 34 636,81 гривень та перераховано Державному міському підприємству ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' згідно платіжних доручень від 22.01.2013 року - 1 626 771,60 гривень, від 24.01.2013 року - 1 032 746,00 гривень і від 25.01.2013 року - 1 364 474,16 гривень.

За вказаними правовідносинами позивач у податковому обліку звітного періоду відобразив формування податкового кредиту з податку на додану вартість і валових витрат.

Що стосується залишку товару нереалізованого через ТОВ ''НВП ''Вітактум'', то слід зазначити наступне.

31.08.2012 року Державне міське підприємство ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' передало на виконання умов договору комісії №К2012-1/12-362-2 від 27.06.2012 року комісіонеру ТОВ ''НВП ''Вітактум'' 1 100 датчиків для продажу їх на експорт, що засвідчує акт приймання-передачі №3 (том 3 а.с.176). Вказані датчики були придбанні 31.08.2012 року в ТОВ ''НВФ ''Електросервіс''.

Згідно пояснень позивача, вказана партія датчиків комісіонером реалізована не була. Комісіонер свій обов`язок згідно підпункту 2.1.7 пункту 2.1 договору комісії щодо продажу товару на експорт на протязі 30-ти днів від дати його передачі не виконав.

Відповідно до норм статті 1021 Цивільного кодексу України на комісіонері лежить обов`язок по збереженню майна комітента.

Державне міське підприємство ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' звернулося до ТОВ ''НВП ''Вітактум'' з вимогою №01/316-1 від 25.03.2013 року про повернення датчиків тиску п`єзоелектричних (том 3 а.с.171).

Однак, даний товар комісіонер не повернув. Як стало відомо позивачу ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' було оформлено відповідну документацію на експорт, втім завершити дану операцію комісіонер не зміг, так як митними органами, разом із органами податкової міліції податкової служби даний товар затриманий.

На виконання рекомендацій Верховного Суду, викладених в постанові від 08.08.2019 судом встановлено наступне.

Нереалізовану частину партії датчиків тиску п`єзоелектричних визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, розслідування по якому проводилось Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Згідно листа від 18.08.2015 року начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013090000000080 за фактом ухилення службовими особами ДМП «Івано- Франківськтеплокомуненерго» від сплати податків, 17 грудня 2014 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність в діянні складу кримінального правопорушення) (т.4 а.с.208).

В ході розслідування вказаного кримінального провадження вилучено 1100 датчиків тиску п`єзоелектричних, які ДМП «Івано- Франківськтеплокомуненерго» відповідно до договору комісії № К2012-1/12- 362-2 від 27.06.2012 року передало для подальшого продажу вказаного товару за межі митної території України комісіонеру ТОВ «НВП «Вітактум». Вказаним листом запропоновано позивачу отримати вилучені датчики тиску п`єзоелектричні.

30 вересня 2015 року заступником начальника відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській складено акт повернення майна, згідно з яким представнику позивача ОСОБА_5 повернуто 1097 датчиків (т. 4 а.с.209).

Відтак, на думку суду, вищенаведене свідчить про фактичну наявність товару (датчиків тиску п`єзоелектричних) під час здійснення господарських операцій й спростовує висновок контролюючого органу на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Судом також встановлено, що Державне міське підприємство ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' в період з 19.07.2012 року по 17.10.2012 року з метою використання у господарській діяльності придбало в ТОВ ''Унітек'' товарного-матеріальні цінності на загальну суму 199 517,00 гривень, в тому числі ПДВ 33 253,00 гривень (тепло обчислювач, манометр, кран кутовий, кран автоматичного спуску повітря, фланець, перехідник, кран шаровий, кран кнопочний, електронасос, батарея літієва теплового лічильника, теплообчислювач, лічильник газу, фільтр газу, клапан, контролер, перетворювач теплоелектричний, відвід, датчик тиску, вентиль запірний муфтовий, різьба, заглушка, адаптер, контргайка, тощо).

ТОВ ''Унітек'' оформлено та передано позивачу податкові накладні №324 від 19.07.2012 року на суму 7 821,60 гривень (ПДВ - 1 303,60 гривень), №320 від 20.07.2012 року на суму - 6 400,00 гривень (ПДВ - 1 066,67 гривень), №326 від 19.07.2012 року на суму 2 640,00 гривень (ПДВ - 440,00 гривень), №325 від 26.07.2012 року на суму 1 824,00 гривень (ПДВ - 304,00 гривень), №333 від 30.07.2012 року на суму 2 496,00 гривень (ПДВ - 416,00 гривень), №334 від 25.07.2012 року на суму 3 600,00 гривень (ПДВ - 600,00 гривень), №361 від 27.07.2012 року на суму 1 789,20 гривень (ПДВ - 298,20 гривень), №363 від 31.07.2012 року на суму 1 578,00 гривень (ПДВ - 263,00 гривень), №358 від 31.07.2012 року на суму 3 000,00 гривень (ПДВ - 500,00 гривень), №385 від 06.08.2012 року на суму 17 560,80 гривень (ПДВ - 2 926,80 гривень), №404 від 20.08.2012 року на суму 16 460,00 гривень (ПДВ - 2 743,33 гривень), №415 від 27.08.2012 року на суму 2 116,80 гривень (ПДВ - 352,80 гривень), №416 від 27.08.2012 року на суму 748,80 гривень (ПДВ - 124,80 гривень), №417 від 27.08.2012 року на суму 73,20 гривень (ПДВ - 12,20 гривень), №412 від 27.08.2012 року на суму 759,70 гривень (ПДВ - 126,62 гривень), №413 від 27.08.2012 року на суму 199,99 гривень (ПДВ - 33,33 гривень), №414 від 27.08.2012 року на суму 4 159,20 гривень (ПДВ - 693,20 гривень), №411 від 27.08.2012 року на суму 8 640,00 гривень (ПДВ - 1 440,00 гривень), №434 від 29.08.2012 року на суму 19 615,20 гривень (ПДВ - 3 269,20 гривень), №451 від 05.09.2012 року на суму 11 674,08 гривень (ПДВ - 1 945,68 гривень), №458 від 05.09.2012 року на суму 600,00 гривень (ПДВ - 100,00 гривень), №418 від 07.09.2012 року на суму 1 814,40 гривень (ПДВ - 302,40 гривень), №470 від 10.09.2012 року на суму 5 049,60 гривень (841,60 гривень), №465 від 13.09.2012 року на суму 58 266,00 гривень (9 711,00 гривень), №499 від 18.09.2012 року на суму 45 600,00 гривень (7 600,00 гривень), №502 від 18.09.2012 року на суму 26 000,00 гривень (ПДВ - 4 333,33 гривень), №503 від 18.09.2012 року на суму 211,20 гривень (ПДВ - 35,20 гривень), №504 від 18.09.2012 року на суму 1 954,91 гривень (ПДВ - 325,82 гривень), №505 від 18.09.2012 року на суму 4 860,00 гривень (ПДВ -810,00 гривень), №506 від 18.09.2012 року на суму 1 920,00 гривень (ПДВ - 320,00 гривень), №507 від 18.09.2012 року на суму 1 704,00 гривень (ПДВ - 284,00 гривень), №508 від 18.09.2012 року на суму 1 400,10 гривень (ПДВ - 233,35 гривень), №531 від 21.09.2012 року на суму 1 701,60 гривень (ПДВ - 178,60 гривень), №549 від 28.09.2102 року на суму 2 814,00 гривень (ПДВ - 469,00 гривень), №548 від 28.09.2012 року на суму 1 500,00 гривень (ПДВ - 250,00 гривень), №498 від 18.09.2012 року на 510,00 гривень (ПДВ - 85,00 гривень), №599 від 02.10.2012 року на суму 6 552,00 гривень (ПДВ - 1 092,00 гривень) (том 1 а.с.229-250; том 2 а.с.1-54).

Вартість товарно-матеріальних цінностей в сумі 118 375,00 гривень віднесена до збільшення балансової вартості відповідних груп основних засобів, які обліковуються по бухгалтерському рахунку 15 ''Капітальні інвестиції'' та не введені в експлуатацію. Вартість таких цінностей в сумі 47 889,00 гривень у 3 і 4 кварталах 2012 року віднесено до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг).

Перелічені договори з придбання товарів, видаткові і податкові накладні, специфікації, акти приймання-передачі товару підписані уповноваженими посадовими особами позивача та ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'', ТОВ ''Унітек'', а також скріплені відтисками печаток останніх.

Зазначені вище обставини вказують на те, що позивачем оприбутковано придбаний товар та сформовано податковий кредит і валові витрати у межах здійснення власної господарської діяльності.

З приводу висновків перевірки, що вказані вище господарські операції із придбання відповідного товару не входять в межі основної діяльності підприємства позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи має загальний характер й може бути обмежена лише за рішенням суду. Частиною 2 статті 67 Господарського кодексу України регламентовано, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язання, інших умом господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

За змістом підпункту 4.2.31 пункту 4.2 статуту Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' здійснює гуртову торгівлю продовольчими і непродовольчими товарами. Також згідно пункту 4.4 статуту підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність самостійно у порядку встановленому чинним законодавством.

Таким чином, господарські правочини по придбанню та наступному продажу датчиків тиску п`єзоелектричних на експорт відносяться до статутного предмету діяльності Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго''.

Відповідач не заперечує реальний факт наявності у 2012 року в обліку позивача операцій із придбання та відчуження товарів, однак ставить під сумнів їх надання саме ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' і ТОВ ''Унітек''.

В той же час, відповідачем не надано доказів відсутності можливості у ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'', ТОВ ''Унітек'' у період часу з червня 2012 року по січень 2013 року самостійно здійснити поставки матеріалів і надати послуги, що спростовує доводи відповідача про продаж і реалізацію товарів саме вказаними контрагентами, які є предметом дослідження у судовому розгляді даної адміністративної справи.

В обґрунтування безтоварності операцій позивача із ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'', ТОВ ''Унітек'' в акті перевірки від 30.09.2013 року враховано дані перевірок інших територіальних органів податкової служби.

Так, щодо ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' у акті перевірки відповідача від 30.09.2013 року використано висновки актів перевірок Індустріальної МДПІ м. Харкова №554/22-207/33067821 від 10.08.2012 року і №643/22-207/33067821 від 28.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки за березень-червень 2012 року та червень-грудень 2010 року, січень, лютий, квітень, травень, липень 2012 року, з серпня 2012 року по березень 2013 року (том 2 а.с.144-152, 214-217). Так перевіряючі дійшли висновку про оподаткування ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за згаданий перевірений період, а також висновку про відсутність самих об`єктів оподаткування (том 2 а.с.151-152, 218). Однією із підстав для таких висновків став факт не знаходження станом на серпень 2012 року і травень 2013 року ТОВ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' за адресою реєстрації платника податків. В той час як, спірна перевірка позивача проведена через 12 і 3 місяці - у серпні 2013 року, в ході проведення якої доказів виходу за адресою реєстрації таких контрагентів у акті перевірки відповідача від 30.09.2013 року не міститься, у судовому засіданні не надано. Основною підставою для вказаних висновків визначено, що даний платник податків формував власний податковий кредит по ланцюгу за рахунок відносин із іншими суб`єктами господарювання, які, як і контрагент позивача також не знаходяться за адресами реєстрації, мають негативну ''податкову історію'' і перевірки у яких по документах первинного обліку провести не представилося можливим. В чому зміст такої негативної ''податкової історії'' у даних актах від 10.08.2012 року і 28.05.2013 року не розкрито.

Наголошено на тому, що не вдалося встановити і отримати необхідну інформацію, пояснення, документи від посадових осіб ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання''. З даного приводу суд звертає увагу, що в акті Індустріальної МДПІ м. Харкова від 10.08.2012 року міститься інформація про зміст пояснення директора ОСОБА_1 , який підтвердив свою причетність до ведення діяльності підприємства (том 2 зворотній бік а.с.214).

У акті перевірки позивача від 30.09.2013 року зазначено, що встановити постачальників датчиків тиску для ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' не представилося можливим, так як останнє по три рази у 2013 році подавав уточнюючі розрахунки із ПДВ за червень і липень 2012 року, змінюючи постачальників - суб`єктів господарювання, по яких сформовані зобов`язання за операціями із придбання на ПП ''Полтавабудексперт'', ПП ''Торгснаб-2009'' і ПП ''Бюджетні інтер`єрні технології''. Втім, ні акт від 30.09.2013 року, ні зустрічний акт від 28.05.2013 року не містить жодних перевірочних даних про таких трьох платників податку, не спростовано та не підтверджено наявність або відсутність можливості поставки товарів, складових і матеріалів для забезпечення здійснення господарської діяльності ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання''.

В матеріалах справи міститься Сертифікат відповідності UA1.096.0139631-10 від 16.11.2010 року, за містом якого виробником датчиків тиску п`єзоелектричних є безпосередньо ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' (том 1 а.с.144). В Сертифікаті містяться дані, що він виданий на підставі відповідного протоколу сертифікаційних випробувань, атестат акредитації і акта обстеження виробництва від 11.11.2010 року.

В актах зустрічної перевірки №554/22-207/33067821 від 10.08.2012 року і №643/22-207/33067821 від 28.05.2013 року по ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', які використав відповідач не міститься будь-яких фактичних даних про перевірку первинних документів бухгалтерського і податкового обліку господарських операцій останнього безпосередньо із Державним міським підприємством ''Івано-Франківськтеплокомуненерго''.

На підтвердження того, що ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' як в 2012 році так і в 2013 році здійснював господарську діяльність і знаходився за відповідною адресою своєї реєстрації, позивачем долучено до матеріалів справи копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року у справі №2а-11182/12/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 року. Вказаною постановою суду першої інстанції за позовом ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' визнано протиправними дії Індустріальної МДПІ м. Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень та червень 2012 року, про що складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки №554/22-207/33067821 від 10.08.2012 року (том 3 а.с.232-247).

Таким чином, враховуючи, що висновки відповідача щодо ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' ґрунтувались на основі зібраної інформації та дій, що були вчинені Індустріальною МДПІ м. Харкова, які відображено в акті №554/22-207/33067821 від 10.08.2012 року, та були визнанні протиправними постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року у справі №2а-11182/12/2070, то відповідно вказаний акт від 10 серпня 2012 року не може бути належним та допустимим доказом порушення з боку позивача, наслідком чого стало збільшення суми грошового зобов`язання позивачу.

В силу дії частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Акт від №554/22-207/33067821 від 10.08.2012 року та відповідно викладена в ньому інформація, є неналежними та недопустимими доказами порушення позивачем податкового законодавства, оскільки вони одержані із порушенням Закону.

З приводу ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' у акті перевірки від 30.09.2013 року відповідач використав акти ДПІ в Оболонському районі м. Києва №343/22.2-10/35585752 від 02.04.2013 року, №397/22.2-10/35585752 від 10.04.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин за період з січень 2012 року по березень 2013 року (том 1 а.с.37-38; том 2 а.с.195-210; том 3 а.с.1-66). Підставами негативних висновків по відносинах із позивачем ДПІ у м. Івано-Франківську, виходячи із даних перевірки ДПІ в Оболонському районі м. Києва, визначили відсутність такого контрагента за фактичним місцем знаходження і адресою обліку платника податку. В свою чергу, будь-яких фактичних обставин у відносинах між позивачем і таким контрагентом відповідач не перевіряв, а лише використав висновку ДПІ в Оболонському районі м. Києва про відсутність у ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' об`єктів оподаткування при придбання та продажу товарів (послуг) за період з січень 2012 року по березень 2013 року. Такий висновок ДПІ в Оболонському районі м. Києва сформував на підставі Висновку ГВПМ ДПІ в Оболонському районі м. Києва №973/07-05 від 13.03.2013 року, зміст якого ні у акті зустрічної звірки №397/22.2-10/35585752 від 10.04.2013 року, ні у акті перевірки позивача від 30.09.2013 року, не розкритий.

В описовій частині акта перевірки позивача від 30.09.2013 року перевіряючі послалися на висновок почеркознавчої експертизи Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ №319 від 19.04.2013 року (том 2 а.с.211-212).

Безпосереднім вивченням змісту даного висновку не можливо встановити, по яких саме документах проведено дослідження (пояснення, довіреність, реєстраційна заява ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'').

Крім того, експерт зробив неоднозначний висновок ''ймовірно не виконані'' ОСОБА_6 , що, на переконання суду, не може бути належним доказом у справі.

На виконання рекомендацій Верховного Суду, викладених в постанові від 08.08.2019 в частині з`ясування результатів завершення кримінального провадження №12013110050005599 від 15.04.2013 порушеного за ст. 358 КК України, що стосується результатів перевірки діяльності ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', судом зобов`язано відповідача надати відповідну інформацію.

Однак, жодної інформації щодо вказаного кримінального провадження, в тому числі й наявності вироку суду, представником відповідача не надано, хоча заходи спрямовані на її отримання ним вживались (т.4 а.с.233-236).

Щодо ТОВ ''НВП ''Вітактум'' у акті перевірки від 30.09.2013 року відповідач використав акт Основ`янської МДПІ м. Харкова №322/221/14063412 від 12.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин за період з січень 2012 року по березень 2013 року (том 1 а.с.41-43; том 2 а.с.219-231). Відсутність вказаного контрагента за адресою реєстрації станом на березень 2013 року, не свідчить про таку відсутність посадових осіб такого підприємства станом на час проведення перевірки позивача - серпень-вересень 2013 року. Даних про вжиття заходів щодо проведення зустрічної звірки під час перевірки позивача у акті від 30.09.2013 року не міститься.

Акт зустрічної звірки від 12.03.2013 року не містить жодних фактичних, перевірочних даних про наявності негативної ''податкової історії'' у інших контрагентів ТОВ ''НВП ''Вітактум'' по ланцюгу придбання, а лише міститься загальна інформація у вигляді припущень.

На переконання суду висновок відповідача про відсутність ТОВ ''НВП ''Вітактум'' станом на квітень 2013 року за адресою вул. Каштанова, 33, в м. Харкові (адресою реєстрації) є недостатнім із посиланням на лист ТОВ НМУ ''Електропівденмонтаж'' від 03.04.2013 року.

Безпосередній зміст вказаного листа вказує на те, що ТОВ НМУ ''Електропівденмонтаж'' станом на квітень 2013 року повідомляє податковий орган про не передачу частини приміщень в оренду ТОВ ''НВП ''Вітактум'', а також про відсутність з останнім договірних відносин. Втім, даний лист не містить даних про те, чи були або чи не були такі відносини станом на час дій господарських відносин між Державним міським підприємством ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' і ТОВ ''НВП ''Вітактум''. До того ж, представники відповідача не довели, що ТОВ НМУ ''Електропівденмонтаж'' є єдиним власником усіх частин нерухомого майна за адресою вул. Каштанова, 33, в м. Харкові, що б виключало можливість передачі в оренду нежитлових приміщень іншими суб`єктами господарювання, в тому числі і ТОВ ''НВП ''Вітактум''.

Досліджуючи доводи представника відповідача з приводу неперебування у серпні, вересні і жовтні 2012 року у відрядженні в м. Харкові начальника відділу матеріально-технічного постачання Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' ОСОБА_5 з підстав відсутності про це даних в табелях обліку робочого часу, суд зазначає наступне (том 2 а.с.243-247).

На підставі наявних у матеріалах справи первинних документів судом встановлено, що начальник відділу матеріально-технічного постачання Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' ОСОБА_5 з метою прийняття товару (датчиків тиску п`єзоелектричних) в ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' перебував у службовому відрядженні в м. Харкові з 10.07.2012 року по 13.07.2012 року, про що оформлено відрядну посвідку №140 (том 2 а.с.166). Згідно поданого авансового звіту про використання коштів від 13.07.2012 року ОСОБА_5 було виплачено 1 989,12 гривень добових витрат, понесених під час відрядження (том 3 а.с.216, 220).

З метою прийняття товару в ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' та здійсненні його передачі ТОВ ''НВП ''Вітактум'' ОСОБА_5 перебував в наступних службових відрядженнях в м. Харків із відшкодуванням витрат, пов`язаних з відрядженням (том 3 а.с.216-219):

- з 30.08.2012 року по 01.09.2012 року (відрядна посвідка №195) підприємством виплачено 450,00 гривень, добових витрат (авансовий звіт №195);

- з 27.09.2012 року по 291.09.2012 року (відрядна посвідка №239) підприємством виплачено 450,00 гривень, добових витрат (авансовий звіт №239);

- з 30.10.2012 року по 01.11.2012 року (відрядна посвідка №254) підприємством виплачено 600,00 гривень, добових витрат (авансовий звіт №195).

Відповідно до даних, які містяться в журналі реєстрації довіреностей на 2012 рік підприємства під номерами №№513, 684, 803, 885 зареєстровані на ім`я ОСОБА_5 відповідні довіреності (том 1 а.с.224-228).

Враховуючи вказане встановлено, що в табелях обліку використання робочого часу за серпень, вересень, жовтень 2012 року при їх заповненні начальником відділу матеріально-технічного постачання ОСОБА_5 . помилково проставлено невірну відмітку в відповідні дні відрядження.

В той же час, з матеріалів справи встановлено, що помилка в обліку використання робочого часу не вплинула на правильність нарахування розміру місячної заробітної плати ОСОБА_5 , про яку вказує відповідач.

Доводи представників відповідача про відсутність реального руху товару між позивачем і ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' у зв`язку із відсутність самого предмета купівлі-продажу - датчиків тиску п`єзоелектричних, є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи інформацією про дослідження датчиків тиску п`єзоелектричних Державної установи ''Наково-технологічний центр ''Реактивелектрон'' №132 від 18.04.2013 року, експертним висновком №142001102-2246 від 03.07.2013 року Служби товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Центрального митного управління Лабораторних досліджень Державної митної служби України (том 3 а.с.143-148). А також, висновком судової товарознавчої експертизи №10 від 14.05.2013 року, яка проведене щодо дослідження вказаного датчику за матеріалами кримінального провадження №32013090000000080, актом повернення майна від 30.09.2015 (т. 4 а.с.209).

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд в постанові від 08.08.2019 вказав на необхідність перевірки доводів відповідача щодо збитковості господарських операцій позивача з ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' і ТОВ ''НВП ''Вітактум'', а також аналізу і дослідження довідок-розрахунків прибутковості коментованих операцій від 28.04.2014 року.

В матеріалах справи наявні відповідні довідки-розрахунки прибутковості коментованих операцій від 28.04.2014 року (том 2 а.с.164-165).

Аналізуючи їх зміст суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Товари, які придбані підприємством та призначені для наступного продажу в цілях бухгалтерського обліку вважаються запасами.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регулює Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (далі - Стандарт), затверджене наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999.

Пункт 8 цього Стандарту зобов`язує зараховувати придбані товари на баланс за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, то придбані за плату, відповідно до п.9 Стандарту є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за врахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству /установі; транспортно-заготівельних витрат; інших витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням запасів І доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

В досліджуваних правовідносинах позивачем придбано в ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' згідно видаткових накладних № РН-0000003 від 29.06.2012. та № РН-0000004 від 11.07.2012 1060 датчиків тиску п`єзоелектричних загальною вартістю 4 388 400 грн., в тому числі ПДВ 731 400 грн.; в ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' придбано 1100 одиниць товару згідно видаткових накладних №2809-24 від 28.09.2012 та №3110-6 від 31.10.2012 загальною вартістю 4 554 000 грн., в тому числі ПДВ 759 000 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.178 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податок па додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок.

Придбаваючи товар у платника ПДВ, підприємство-покупець відповідно до підпункту а п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України в редакції, що діяла в період існування спірних правовідносин, мало право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до складу податкового кредиту в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, сума плаченого ПДВ, що включена до складу податкового кредиту, підлягає відшкодуванню.

В даному випадку суми ПДВ були включені позивачем до складу податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 8, 9 Стандарту позивач облікував в бухгалтерському обліку 1060 датчиків, придбаних в ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'' за загальною вартістю 3 657 000 грн., реалізував їх на експорт на суму 3 859 640, 5 грн., сплативши комісіонеру за його послуги та витрати 151 445,58 грн. Відтак, фінансовий результат від здійснення цієї господарської операції - прибуток в сумі 51 194, 92 грн.

1100 датчиків, придбаних в ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', позивач облікував за загальною вартістю 3 795 000 грн., реалізував їх на експорт на суму 3 023 991, 98 грн. та сплатив комісіонеру 176 450, 61 грн. Як наслідок, фінансовий результат цієї господарської операції - прибуток в сумі 52 541, 37 грн.

Як наслідок, суд доходить висновку, що твердження відповідача щодо збитковості господарських операцій позивача з ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'' і ТОВ ''НВП ''Вітактум'' є необгрунтованими.

Окрім того, відповідачем зроблено посилання на акт перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську №21/22-3/25068140 від 08.01.2013 року та констатовано, що товар який ТОВ ''Унітек'' реалізував позивачу по ланцюгу поставлений ТОВ ''Камеронплюс'' (том 3 а.с.67-142). Втім, в акті перевірки від 30.09.2013 року не наведені жодні фактичні обставини чи первинні документи, які засвідчують такий факт руху товарів від ТОВ ''Камеронплюс'' до позивача.

Як слідує із змісту акта перевірки ТОВ ''Унітек'' від 08.01.2013 року останнє за І півріччя 2012 року - ІІ-ІІІ кварталах 2012 року сформувало валові витрати в загальній сумі 4 456 244,00 гривень, із загального обсягу якого відповідач по відносинах із ТОВ ''Камеронплюс'' зняв 1 956 540,00 гривень витрат із придбання товарів, робіт, послуг. Тобто, підтвердив витрати на 2 499 704,00 гривень. В актах перевірки не містяться дані про те, що саме із непідтверджених витрат по ТОВ ''Камеронплюс'' в сумі 1 956 540,00 гривень ТОВ ''Унітек'' провело реалізацію товарів в користь позивача.

Вказані негативні висновки у відношенні ТОВ ''Камеронплюс'' перевіряючий сформував виходячи із даних про службову записку ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.07.2012 року №6367/07-06/30 та акту ДПІ в Печерському районі м. Києва №3807/22-9/35633182 від 20.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ''Камеронплюс'' за період липень-серпень 2012 року (том 3 а.с. 95, 192-194). У даних службовій записці і акті встановлено недотримання ТОВ ''Камеронплюс'' в момент вчинення правочинів вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, а також встановлено відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за вказаний період. Однією із підстав для таких висновків став факт не знаходження станом на вересень 2012 року ТОВ ''Камеронплюс'' за адресою реєстрації платника податку, в той час як, спірна перевірка позивача проведена через 11 місяці - у серпні 2013 року, в ході проведення якої доказів виходу за адресою реєстрації такого контрагента по ланцюгу у акті перевірки відповідача від 30.09.2013 року не міститься, у судовому засіданні не надано. Основною підставою визначено службову записку ГВПМ ДПІ в Печерському районі м. Києва від 05.07.2012 року щодо наявності ознак ''фіктивності'' у діяльності ТОВ ''Камеронплюс'', на підтвердження чого перевіряючий отримав від працівника податкової міліції запити на невизначених контрагентів та відповіді від ТОВ ''Майндшер'' і ТОВ ''Вісман'', де дані підприємства вказують, що не мали фінансово-господарських відносин з ТОВ ''Камеронплюс''. На основі даних висновків зроблено припущення, що ТОВ ''Камеронплюс'' не сформувало на законних підставах власний податковий кредит по відносинах по ланцюгу із такими двома суб`єктами господарювання, а отже і вся реалізація товарів (послуг) є удаваною, в тому числі по відносинах із ТОВ ''Унітек'', а в подальшому з позивачем. Втім, необхідно відмітити, що у актах перевірки, зустрічної звірки не вказано, який загальний обсяг податкового кредиту по місяцях сформовано ТОВ ''Камеронплюс'', і за рахунок яких постачальників. Акти не містить даних, що єдиними постачальниками товарів (послуг) у ТОВ ''Камеронплюс'' у період 2011-2012 років були лише ТОВ ''Майндшер'' і ТОВ ''Вісман''. Із змісту акта слідує, що запити надсилалися і іншими постачальникам по ланцюгу, однак не зазначено, яким саме і також не зазначено, які результати співставлення даних і показників податкового обліку між такими платниками податків. А тому, відповідач даними актами перевірки від 08.01.2013 року і 20.09.2012 року не довів суду, що товар, який поставлений позивачу був нібито придбаний лише у ТОВ ''Майндшер'' і ТОВ ''Вісман'', і не спростував, що такий товар ТОВ ''Унітек'', ТОВ ''Камеронплюс'' міг придбаватися у інших платників податку по ланцюгу. В акті від 08.01.2013 року по ТОВ ''Унітек'' і зустрічної звірки по ТОВ ''Камеронплюс'' від 20.09.2012 року, який використав відповідач не міститься будь-яких фактичних даних про перевірку первинних документів бухгалтерського і податкового обліку господарських операцій ТОВ ''Унітек'' безпосередньо із підприємством позивача.

Як слідує із змісту актів від 10.04.2013 року, 10.08.2012 року, 12.03.2012 року, 20.09.2012 року встановлено не неможливість проведення перевірки контрагентів по ланцюгу - ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Камеронплюс'', у зв`язку із їх відсутністю за адресою реєстрації. Аналіз даних ДПІ у Оболонському районі м. Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва, Індустріальної МДПІ м. Харкова, Основ`янської МДПІ м. Харкова і ДПІ у м. Івано-Франківську, на думку перевіряючи, вказує на відсутність у згаданих суб`єктів господарювання адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по поставці товарів, виконанні робіт, наданні послуг та фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що свідчить про удавану діяльність таких контрагентів за перевіряємий період, по яких сформовані їхні зобов`язання і податковий кредит.

Такі висновки ДПІ у Оболонському районі м. Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва, Індустріальної МДПІ м. Харкова, Основ`янської МДПІ м. Харкова і ДПІ у м. Івано-Франківську ґрунтуються виключно на обставинах не отримання на запити податкових органів документів щодо формування податкового кредиту і виникнення зобов`язань, без виїзду безпосередньо на підприємство, без з`ясування у посадових осіб підприємства відповідних обставин, та на підставі даних тільки самих декларацій таких контрагенті-постачальників, а також інших відомостей, які знаходяться у облікових справах зазначених податкових органів і базі даних АРМ ''Звіт'', АРМ ''Аудит'', АРМ ''Розширений пошук у схемах, що використовуються суб`єктом господарювання з метою мінімізації об`єктів оподаткування та ухилення від сплати податків'', АІС ''Облік'', АІС ''Податки'', база даних ТАХ.

З огляду на викладені вище обставини слід зазначити те, що згідно наказу ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (надалі по тексту - Порядок) - не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

У відповідності до підпункту 5.2. пункту 5 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому, у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Пункт 6 Порядку встановлює, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як слідує з актів перевірки від 10.04.2013 року, 10.08.2012 року, 12.03.2012 року, 20.09.2012 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва, Індустріальної МДПІ м. Харкова, Основ`янської МДПІ м. Харкова і ДПІ у м. Івано-Франківську зроблено висновки про відсутність у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів і робочого персоналу. Однак, такі висновки перевіряючими зроблено без посилання на будь-який запит і відповіді органів державної влади, які володіють відповідною інформацією і згідно закону ведуть її облік по юридичних особах з тих чи інших питань права власності чи користування певними активами (об`єктами речового права) станом на червень 2012 року - січень 2013 року. Перевіряючі виходили тільки з інформації наданої іншими структурами податкового органу. Відповідач як і ДПІ у Оболонському районі м. Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва, Індустріальної МДПІ м. Харкова, Основ`янської МДПІ м. Харкова жодних документів ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Камеронплюс'' не перевірялися, по суті не досліджувалося. Отримавши певну інформацію від ДПІ інших регіонів за місцем реєстрації контрагентів по ланцюгу (зібраної також без виїзної документальної перевірки), використали її та зробили суб`єктивні припущення про можливість застосування такої інформації до фінансово-господарських операцій таких платників податку, в тому числі Державного міського підприємства ''Івано-Франківськтеплокомуненерго''.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначеними органами державної податкової служби, в порушення вимог Порядку складено коментовані вище акти перевірок (зустрічних звірок) та сформовано у них відповідні висновки лише на підставі загальних даних декларацій і звітності платника податку без встановлення і фіксування жодного первинного документа на підтвердження факту порушень податкового чи іншого законодавства щодо ведення фінансово-господарської діяльності контрагентів по господарських операціях з позивачем. А тому, суд вважає, що акти перевірок контрагентів позивача від 10.04.2013 року, 10.08.2012 року, 12.03.2012 року і 20.09.2012 року не є належними та допустимими доказами у даній адміністративній справі, а посилання відповідача на них як на обставини, які обґрунтовують правомірність і підставність виключення із складу податкового кредиту позивача суми податку на додану вартість та формування валових витрат, на підставі лише таких актів, безпідставними.

Відповідач не надав суду доказів того, що будь який з первинних документів, на підставі яких позивач по відносинах із контрагентами сформував податковий облік, підписані неуповноваженими особам чи не відповідають за змістом і формою відповідним вимогам, встановлених законодавством. За таких умов, є безпідставними висновки перевіряючого про порушення пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В матеріалах справи наявні подані позивачем завірені копії всіх податкових накладних, виписаних ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Унітек''.

Вказані податкові накладні містить всі необхідні реквізити, які передбачені пунктом 201.1 статті 201 згаданого Кодексу у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (на час складання податкової накладної), а отже є підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Інших документів, окрім вище перелічених та передбачених абзацом 1 пункту 198.2 статті 198 згаданого Кодексу, для нарахування податкового кредиту жоден нормативно-правовий акт не передбачає.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В акті перевірки від 30.09.2013 року і актах звірок від 10.04.2013 року, 10.08.2012 року, 12.03.2012 року і 08.01.2013 року, і позивач, і його контрагенти ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Унітек'' на час виконання господарських договорів були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Як з`ясовано судом із акта перевірки позивача від 30.09.2013 року і акті перевірки чотирьох контрагентів від 10.04.2013 року, 10.08.2012 року, 12.03.2012 року і 08.01.2013 року на час здійснення господарських операцій з позивачем, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, втім не знаходилися за адресою реєстрації.

З даного приводу слід відмітити, що статтею 18 Закону України ''Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців'' установлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до статті 17 вказаного Закону відомості про осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори підлягають внесенню до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Обґрунтовуючи свої припущення, посилаючись на факт відсутності постачальника і підрядників робіт за своїм місцезнаходженням, відповідач не звертає увагу на те, що така обставина є нічим іншим, як порушення відповідною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб`єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов`язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що при укладенні та виконанні договорів постачання представництво інтересів контрагентів здійснювали представники, які діяли від імені товариства, а також надали всі копії документів, підписані керівником таких підприємств, позивачем же здійснювалась організація робіт та контроль за прийманням товарів, надання послуг і перевірки їх якості, повноти.

Покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному Реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Із наведеного слідує, що незнаходження платника податку за адресою реєстрації, можлива несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

За цих же обставин не може впливати на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування вчинення дій від імені керівника юридичної особи - контрагента, відомості про якого містяться у вказаному Єдиному державному реєстрі, іншою особою.

Таким чином, судом встановлений рух товарів і зміну активів у капіталі у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними чотирма контрагентами, спеціальна податкова правосуб`єктність учасників господарської операції та зв`язок між фактом придбання позивачем товарів, прийняттям послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

Як наслідок суд приходить до висновку про реальність господарських операції щодо прийняття позивачем у постачальників товарів, про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Що стосується висновків відповідача викладених в акті перевірки від 30.09.2013 року про порушення Державним міським підприємством ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' вимог Господарського кодексу України в момент вчинення правочинів, які за своїм змістом не спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснених із ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Унітек'', і як наслідок не підтвердження реальності здійснення господарських відносин у період з червні по жовтень 2012 року, січні 2013 року, суд зазначає наступне.

При визначенні безтоварності правочинів, що були укладені між позивачем та ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Унітек'', перевіряючі податкового органу посилаються на положення статті 207 вказаного Кодексу. Слід зазначити, що таке застосування правових норм при кваліфікації безтоварності операцій і їх нікчемності, є невірним.

Так, зокрема, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України сторони досліджуваних у судовому засіданні відповідних правочинів (в тому числі щодо контрагентів позивача) на момент його вчинення були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, були належними платниками податків та інших обов`язкових платежів, які виникали при здійсненні ними господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи та у відповідності до вимог частин 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасників відповідних правочинів відображено у договорах, вчинених у визначеній законом формі, а відповідний рух активів відображають фактичне виконання сторонами своїх договірних зобов`язань, свідчить, що волевиявлення сторін правочину було вільним, відповідало їх внутрішній волі та спрямованим на реальне настання правових наслідків, що були ним обумовлені.

Слід зазначити, що вказані правочини є господарським за своїм правовим характером та до них повинні застосовуватися норми господарського права (частина 1 статті 207 Господарського кодексу України).

Так, в силу редакцій частини 1 статті 207 Господарського кодексу України та частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади може бути визнаний судом недійсним.

З вищенаведених законодавчих положень слідує, що визнання правочину недійсним з підстав їх невідповідності закону та суперечливості інтересам держави і суспільства є можливим лише в судовому порядку, а не з суб`єктивної оцінки відповідача. Однак з даного приводу відповідач по справі до суду не звертався і вказані в акті правочини недійсними судом не визнавав, що також є свідченням необґрунтованості конкретної позиції Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську.

Так само, згідно приписів частини 2 статті 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто, недійсність фіктивного правочину визнається лише в судовому порядку. Таке рішення суду представником відповідача у судовому засіданні не надано.

Доводи відповідача щодо невідповідності укладених між Державним міським підприємством ''Івано-Франківськтеплокомуненерго'' та ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Унітек'' правочинів вимогам статей 207, 208 Господарського кодексу України ґрунтуються виключно на припущеннях. В акті перевірки від 30.09.2013 року відсутнє посилання на належні та допустимі докази.

Із системного аналізу норм цивільного і господарського кодексів вбачається, що для визнання договору недійним необхідно наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, в тому числі ухиленням від сплати податків.

Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Унітек'', що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності позивачем, оскільки мета є суб`єктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи.

Доказів на підтвердження факту кримінальної відповідальності конкретних посадових осіб позивача і його контрагентів та відповідальності таких суб`єктів господарювання за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, в тому числі фіктивного підприємництва, суду не надано.

Відповідачем, на час розгляду справи, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду постанови або вироку суду, які набрали законної сили про притягнення до кримінальної відповідальності відповідальних посадових осіб або засновників коментованих товариств та визнання їх винними у вчиненні злочину, передбаченого статтями 205, 212 Кримінального кодексу України, які б набрали законної сили. Відтак, відповідачем не доведено факт здійснення відповідними посадовими особами ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Унітек'' фіктивного підприємництва.

Відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угод умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку відповідача щодо недійсності договорів поставки, надання послуг, та як наслідок відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Подана представниками відповідача копія вироку Печерського районного суду від 05.08.2013 року у справі №757/15488/13-к у відношенні ТОВ ''Камеронплюс'' не містить жодних конкретних даних про господарські операції, період їх вчинення, відповідні документи первинного бухгалтерського і податкового обліку. Даний вирок не містить висновків про відносини ТОВ ''Камеронплюс'' із ТОВ ''Унітек'', в тому числі по ланцюгу постачання товарів до позивача (том 3 а.с.227-231). До того ж, відповідач не надав суду доказів набрання законної сили такого судового рішення.

Вказані вище висновки підтверджуються статтею 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) неукладеними чи недійсними.

За наявності ознак недійсності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність (недійсність). Такий позов відповідач до суду не подав, судове рішенням в іншій справі на реалізацію таких власних повноважень, яке б набрало законної сили, не представив.

У зв`язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз`яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати недійсними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Доводи представника відповідача про те, що факт безтоварності господарських операцій ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Унітек'' з іншими суб`єктами господарювання - їх постачальниками і покупцями по ланцюгу, є безумовною підставою для зняття відповідних сум із податкового кредиту позивача та виключення їх із валових витрат, на переконання суду є протиправними.

Чинним законодавством України встановлена індивідуальна юридична відповідальність, в тому числі за порушення податкового законодавства, а тому обставини у господарських відносинах ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Унітек'' із своїми постачальниками і іншими покупцями, мають значення виключно для формування правових висновків у таких правовідносинах. Господарські операції про порушення податкового законодавства, що досліджувалися ДПІ у Оболонському районі м. Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва, Індустріальної МДПІ м. Харкова, Основ`янської МДПІ м. Харкова, являються односторонніми окремими правочинами і не стосуються правовідносин із позивачем, відтак у даних спірних відносинах юридичного значення не мають.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що як в момент укладення позивачем договорів з ТОВ ''НВО ''Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання'', ТОВ ''НВФ ''Електросервіс'', ТОВ ''НВП ''Вітактум'' і ТОВ ''Унітек'', так і в процесі їх виконання, сторонами було додержано всіх вимог чинного законодавства, а тому висновки відповідача про безтоварність правочинів є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000772204, №0000782204, №0000792204, №0000802204 від 18.10.2013 року, винесені без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а відтак, є протиправними та підлягають до скасування.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 03346058, вул. Б. Хмельницького, 59А, м. Івано-Франківськ, 76009) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000772204, №0000782204, №0000792204, №0000802204 від 18.10.2013 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.

Рішення складене в повному обсязі 23 січня 2020 р.