Рішення № 87102874, 16.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 січня 2020 року (12 год. 43 хв.) Справа № 280/5090/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

представників сторін:

позивача -Лисенко С.Д.,

відповідача - Міняйло О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати Розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » від 19.09.2019 №449.

Ухвалою суду від 28.10.2019 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду.

Ухвалою суду від 18.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін на 16.12.2019.

Протокольною ухвалою суду від 16.12.2019 відкладено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 16.01.2019.

Протокольною ухвалою суду від 16.01.2019 за клопотанням сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на той же день.

У судовому засіданні 16.01.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржуване розпорядження прийняте відповідачем за відсутності підстав для проведення службового розслідування стосовно позивача. Крім того, відсутні для відсторонення позивача від здійснення повноважень на займаній посаді. Вважає, що оскаржуване розпорядження є таким, що істотно порушує його права і свободи. Просить позов задовольнити.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив, що було отримано від Управління Служби безпеки України в Запорізькій області інформацію про загрозу виникнення надзвичайної ситуації та завдання істотної шкоди державним інтересам внаслідок бездіяльності керівника Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації, яка спричинила тяжкі наслідки у вигляді загибелі живих водних ресурсів (риби) в Молочному лимані Азовського моря. З метою встановлення причин та умов, що призвели до вищезазначеного, призначено службове розслідування стосовно директора Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації - ОСОБА_1 та його заступника - ОСОБА_2. Вважає, що були достатні підстави для призначення службового розслідування. Зазначає, що відсторонення від здійснення повноважень на посаді на час проведення службового розслідування є правом керівника державного органу. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні надані представниками сторін пояснення, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, суд встановив таке.

ОСОБА_1 призначений на посаду директора Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації (далі - Департамент) розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 19.12.2016 №237-к.

Управління Служби безпеки України в Запорізькій області звернулося до відповідача з листом від 16.09.2019 №5916-1308 «Щодо загроз масової загибелі рибних ресурсів». У вказаному листі, зокрема, зазначено: «Не дивлячись на неодноразові інформування Управлінням Запорізької облдержадміністрації щодо кризового стану гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Молочний лиман» Приазовського національного природного парку, керівництво Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації фактично самоусунулося від виконання покладених законодавством обов`язків, а державний контроль в цій частині є не ефективним. Зазначене призводить до екологічних та продовольчих втрат Держави.

У 2018 році Управлінням Служби безпеки України в Запорізькій області завершено досудове розслідування та скеровано обвинувальний акт до суду щодо директора Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації ОСОБА_1. Так, у період з 28.07.2017 по 08.12.2017 ОСОБА_1 , через невиконання своїх службових обов`язків, не сумлінне та поверхневе ставлення до них, усвідомлюючи, що внаслідок таких дій може бути завдано істотної шкоди державним інтересам, вчинив ряд кримінальних правопорушень (злочинів), що призвело до масової загибелі пеленгасу у кількості 60672 одиниць на суму 91250688 грн. та кефаль-сінгілі у кількості 1272 одиниці на суму 765744 грн., а всього на загальну суму 92016432 грн. До цього часу ОСОБА_1 залишається на займаній посаді. Станом на сьогодні, ситуація із виконанням робіт залишається критичною, роботи з будівництва з`єднувального каналу між Азовським морем та Молочним лиманом фактично не виконуються та, у передбачений відповідними угодами терміни виконаними не будуть. Зазначене очевидно призведе до розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах на суму 56 559 073,20 грн., а також чергових екологічних та продовольчих втрат Держави. Наявні дані свідчать, що вказана проблема відома посадовим особами Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації, проте, будь-яких заходів, спрямованих на негайне ефективне вирішення зазначеного питання, фактично не здійснюється. Повідомляємо для використання при прийнятті управлінських рішень».

Розпорядженням Голови Запорізької ОДА «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » від 19.09.2019 №449 відповідно до статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 (далі Порядок №950), на виконання листа Управління Служби безпеки України в Запорізькій області від 16.09.2019 №5916-1308, з метою встановлення причин та умов, що призвели до фактичного невиконання робіт з будівництва з`єднувального каналу між Молочним лиманом та Азовським морем на території Якимівського району Запорізької області, чим було створено загрозу виникнення надзвичайної ситуації та завдання істотної шкоди державним інтересам, призначено службове розслідування стосовно директора Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації ОСОБА_1. та заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації ОСОБА_2.

Пунктом 4 вказаного Розпорядження вирішено на період проведення службового розслідування відсторонити ОСОБА_1 від здійснення повноважень на посаді директора Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької ОДА.

Вважаючи розпорядження голови Запорізької ОДА від 19.09.2019 №449 таким, що істотно порушує права та інтереси позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Звертаючись до суду з позовом про скасування акту суб`єкта владних повноважень, позивач має обґрунтувати, яким чином даний акт порушує його права та охоронювані законом інтереси. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Як вбачається зі змісту спірних правовідносин, предметом судового розгляду є питання правомірності розпорядження про проведення службового розслідування стосовно позивача.

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950.

Пунктом 1 Порядку №950 визначено підстави, з яких відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведене службове розслідування. Однією з таких підстав є невиконання або неналежне виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян.

Пунктом 2 Порядку №950 передбачено, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування.

Відповідно до пункту 3 Порядку №950, рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Згідно пунктом 4 Порядку №950, службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Приписами пункту 8 Порядку № 950 закріплено, що за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:

факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру;

обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що прийняття розпорядження про проведення службового розслідування це відповідні процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, якими розпочинається службове розслідування, встановлюються строки його проведення, визначається склад комісії з проведення службового розслідування та предмет службового розслідування, а тому правомірність такого розпорядження має бути предметом оцінки суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за результатами такого службового розслідування.

За загальним правилом, кожна особа, права та свободи якої порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, розгляд питання правомірності винесення розпорядження про проведення службового розслідування в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів такого службового розслідування та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за його результатами, у сукупності з іншими доказами не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Така правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №815/622/17 (адміністративне провадження №К/9901/15263/18).

Суд акцентує увагу на тому, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень рішення чи вчиненням ним дій (допущенням бездіяльності), які оспорюються, порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Під час розгляду справи судом встановлено, що за результатами Акту дисциплінарного провадження від 10 грудня 2019 року (копія наявна в матеріалах справи) комісією визначено, що в діях ОСОБА_1 встановлено факти дисциплінарного порушення, а саме порушення присяги державного службовця, неналежного виконання посадових обов`язків. Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення до державного службовця не застосовується, якщо минув один рік після вчинення дисциплінарного проступку.

Слід також звернути увагу, що відповідач як у листі від 19.12.2019 №08-42/3791 так і у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 директору Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністраці була виплачена заробітна плата за період відсторонення його від виконання посадових обов`язків, про що представник позивача не заперечив.

З огляду на вище викладене , суд дійшов висновку, що оскарження Розпорядження «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » від 19.09.2019 №449 в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів такого службового розслідування, не дозволить належним чином захистити та відновити порушене право позивача, тому суд дійшов висновку про те, що це неналежний спосіб захисту, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 00022504) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 23.01.2020.

Суддя О.В. Конишева