Рішення № 87102865, 21.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2020 року Справа № 280/5751/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса,8А, код ЄДРПОУ 38284929)

до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393)

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №1324095/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 26 від 19.03.2019, №1324097/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 28.03.2019, №1324087/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 35 від 28.03.2019, №1324094/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 36 від 28.03.2019;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 26 від 19.03.2019, № 34 від 28.03.2019, № 35 від 28.03.2019, № 36 від 28.03.2019.

Ухвалою суду від 22.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 16.12.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Позивач про дату, час та місце судового засіданні повідомлений належним чином. В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначив, що позивач документально підтвердив реальність здійснення господарських операцій, які повністю відповідають меті господарської діяльності підприємства, просить позов задовольнити.

Представник відповідача 1,2 проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування відзиву на позовну заяву від 18.12.2019 послався на те, що реєстрація податкових накладних виписаних позивачем № 26 від 19.03.2019, № 34 від 28.03.2019, № 35 від 28.03.2019, № 36 від 28.03.2019 були зупинені у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Зазначає, що Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних у зв`язку із ненадання платником податку копій первинних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних і типових форм та галузевої специфіки, накладні. За таких обставин, відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято оскаржуване рішення, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, у відзиві на позовну заяву представником відповідача 1,2 зазначено про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.

Щодо розгляду справи з викликом (повідомленням) сторін, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження визначений в статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги якого не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Дана адміністративна справа згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до справ незначної складності, тому клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Крім того, відповідачем 08.01.2020 подано до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний Завод "Квік" зареєстроване як юридична особа 17.07.2012, основним видом діяльності якої є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90).

Під час здійснення господарських операцій позивач у відповідності до вимог законодавства, складав та подавав на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні № 26 від 19.03.2019, № 34 від 28.03.2019, № 35 від 28.03.2019, № 36 від 28.03.2019, проте в їх реєстрації було відмовлено.

З матеріалів справи, судом встановлено, що 14.09.2018 між Позивачем (Виконавець) та Службою локомотивного господарства РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Замовник) був укладений договір №ОД/Т-18-896НЮ, за умовами якого Виконавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, надати Замовнику послуги з капітального ремонту лінійного обладнання локомотивів, а Замовник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити ці послуги. Зміст та комплекс послуг визначаються у додатку №1, які є невід`ємною частиною Договору.

19.03.2019 на виконання умов Договору Позивач надав Замовнику послуги з капітального ремонту турбокомпресора 6ТК в кількості 2 одиниці та послуги з капітального ремонту турбокомпресора РDН-50 тепловоза ЧМЕ 3 в кількості 1 одиниці. Факт надання послуг підтверджується актом виконаних робіт (наданих послу) від 19.03.2019 №0319.1.

За даним фактом була виписана та відправлена на реєстрацію податкова накладна № 26 від 19.03.2019.

Згідно отриманої квитанції від 15.04.2019 податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 ПК України та пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ позивачем було направлено на адресу ДПС повідомлення від 02.11.2019 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена, та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції.

Рішенням комісії ДПС від 07.11.2019 № 1324095/38284929 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №26 від 19.03.2019, з підстав не надання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних і типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Крім того, 28.03.2019 Замовнику було надано послуги з капітального ремонту гідромеханічного редуктора ЧМЕ 3 в кількості 5 одиниць, капітального ремонту турбокомпресора PDН-50 тепловоза ЧМЕ 3 в кількості 2 одиниці та капітального ремонту турбокомпресора 6ТК н кількості З одиниці, що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг ) від 28.03.2019 №0328.2, №0328.3 та 0328.4.

Транспортування для проведення ремонту та після його проведений до місця призначення здійснювалось транспортом та за рахунок Замовника. Приймання обладнання після виконаного ремонту проводилась на території Виконавця - це приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 5, що перебуває у користуванні у Позивача згідно умов договору позички №1 від 01.11.2016 року.

Оплата за надані послуги під Замовника до теперішнього часу не надходила, оскільки відповідно до п.3.4 Договору оплата здійснюється не раніше дня реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Виробником даної продукції є Позивач. Для виготовлення даної продукції, у позивача є всі необхідні ресурси, а саме: трудові ресурси, що підтверджується штатним розкладом; приміщення відповідно до Договору Позички №0416.1 від 16.04.2018, Договору Позички №1 від 01.11.2016, Договору №19/16-а від 01.04.2016; устаткування, що підтверджується Договором оренди обладнання №011116-1 від 01.11.2016.

Необхідний матеріал для вироблення даної продукції був придбаний у:

TOB «Екотехніка Трейд» на підставі усного договору поставки, а саме Мастило для заправлення відремонтованого обладнання, що підтверджується рахунком на оплату №2623 від 03.07.2018, видатковою накладною №2597 від 09.07.2018 та товарно-транспортною накладною №2597 від 09.07.2018. Транспортування здійснювалось за рахунок TOB «ЕКОТЕХНІКА ТРЕЙД». Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №4606 від 05.07.2018;

TOB «Постполіграф центр» на підставі усного договору поставки, а саме Таблички, що підтверджується рахунком №СФ-0000183 від 03.10.2018, видатковою накладною №РН-0000166 від 04.10.2018. Транспортування здійснювалось за рахунок TOB «Постполіграф центр». Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №5024 від 03.10.2018;

TOB «Компанія «АРМ» за договором від 16.08.2018 №16/08/2018-2, що підтверджується рахунками на оплату 206 від 03.12.2018, №264 від 17.12.2018 та №149 від 16.11.2018, видатковими накладними 195 від 03.12.2018, №253 від 17.12.2018, №139 від 16.11.2018 та товарно-транспортними накладними №Р195, №Р253, №Р139. Часткове перевезення здійснювалось за рахунок TOB «Компанія АРМ» на умовах DDP м. Запоріжжя, вул. Новобудов 5, що визначено додатковою угодою №2 від 03.12.2018 року до договору №16/08/2018-2. 28.12.2018, а часткове перевезення здійснювалось за рахунок TOB «МЗ «КВІК» фізичною особою залученою на умовах договору цивільно-правового характеру ОСОБА_1 , що підтверджується договором про надання фізичною особою послуг водія від 15.11.2018, актом виконаних робіт від 16.11.2018 та видатковим касовим ордером від 29.12.2018 №139. Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 5367 від 20.12.2018;

TOB «ГРЕИТ» на підставі договору поставки від 01.07.2018 №0701.4, що підтверджується виставленими рахунками №04032019.2 від 04.03.2019, №08012019.1 від 08.01.2019, видатковими накладними №04032019.2 від 04.03.2019, №08012019.1 від 08.01.2019 та товарно-транспортними накладними №Р04032019.2 від 04.03.2019, №Р8012019.1 від 08.01.2019. Часткове перевезення здійснювалось за рахунок Позивача власним транспортом, а часткове перевезення здійснювалось за рахунок Позивача найманим на умовах договору цивільно - правового характеру водієм ОСОБА_2 , що підтверджуються договором про надання фізичною особою послуг водія, актом виконаних робіт від 08.01.2019 та видатковим касовим ордером від 22.02.2019 №26. Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №6040, №6043 від 22.04.2019;

TOB «Вега маркет ЛТД» за договором від 03.01.2019 №0103.1, що підтверджується видатковими накладними №9 від 03.01.2019, №11 від 04.01.2019, та товарно-транспортними накладними №Р9 від 03.01.2019, №Р11 від 04.01.2019. Транспортування здійснювалось за рахунок TOB «Вега маркет ЛТД». Сплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 6187 від 20.05.2019;

Використані для виконання капітального ремонту сировина, матеріали та запасні частини списані з балансу виробничими актами №0331.11, №0331.15, №0331.21 від 31.03.2019.

За даним фактом були виписані та відправлені на реєстрацію податкові накладні № 34 від 28.03.2019, №35 від 28.03.2019, №36 від 28.03.2019.

Згідно отриманих квитанцій від 15.04.2019 податкові накладні № 34 від 28.03.2019, №35 від 28.03.2019, №36 від 28.03.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 ПК України та пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ позивачем було направлено на адресу ДПС повідомлення від 02.11.2019 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена, та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції.

Рішенням комісії ДПС від 07.11.2019 № 1324097/38284929 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 34 від 28.03.2019, від 07.11.2019 № 1324087/38284929 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 35 від 28.03.2019, від 07.11.2019 № 1324094/38284929 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 36 від 28.03.2019 з підстав не надання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних і типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до висновків, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

В абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з абз.1-2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У Листі Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …».

При цьому, у Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. …».

Крім того, суд зазначає, що у листі Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 «Критерії ризиковості платника податку», зокрема, зазначено: «1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчаво окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських устанвах,крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стада відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018/пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018/ пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 оскаржувані Рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять.

У п.18-п.21 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: «18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства».

Відповідно до п.21 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117 (надалі - «Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації»), комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідачем-2 не надано до суду доказів додержання вимог п.21 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

У п.17 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зокрема, зазначено: «… Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Забезпечення обліку матеріалів роботи комісії контролюючого органу покладається на секретаря такої комісії. …»

Відповідачем-1,2 не надано до суду копій протоколів засідання Комісії під час прийняття оскаржуваних Рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріалів роботи комісії, тощо.

Відтак, відповідачем-1,2 документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації податкових накладних з огляду на те, що лист ДФС України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018, Лист ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, Лист Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01, яким оприлюднено дані критерії, не є нормативно-правовим актом.

Отже, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних № 26 від 19.03.2019, № 34 від 28.03.2019, № 35 від 28.03.2019, № 36 від 28.03.2019.

Між тим, позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації цих податкових накладних, у межах строку, встановленого законодавством, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операції щодо постачання товару, зазначеного у податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Проте, комісія регіонального рівня - Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла рішення про відмову у реєстрації зазначених накладних.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є:

1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

2) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

3) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаних рішень, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних цінових форм та галузевої специфіки, накладні.

Стосовно ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних цінових форм та галузевої специфіки, накладні, суд зазначає, що в приписі до даного пункту, у дужках, зазначено, що документи, які не надано платником необхідно підкреслити. Між тим, рішення відповідача не містить жодних підкреслень, що свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У відзиві контролюючий орган, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних також посилається на те, що платником податку не у повному обсязі надано документи відповідно до п. 14 Порядку № 117, а саме: складські документи (інвентаризаційні описи) та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Суд не приймає до уваги вказані доводи, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 961 Цивільного кодексу України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Тобто, наявність таких документів можливе лише у випадку укладання договору складського зберігання ( ст. 957 ЦК України).

Доказів укладання позивачем такого договору контролюючим органом не надано.

Більш того, суд зауважує, що характер спірних відносин між позивачем та його контрагентом (надання послуг) не пов`язаний з необхідністю надання будь-яких складських документів, оскільки податкові накладні виписувались за фактом надання послуг.

Відтак, вимоги щодо надання складських документів не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Щодо ненадання інвентаризаційних описів, суд зауважує, що інвентаризація згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142 є правом, а не обов`язком підприємства. При цьому, інвентаризаційний опис не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію. З огляду на викладене, ненадання такого документу не є підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Отже, суд відхиляє доводи відповідачів про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних було неможливим із огляду на ненадання позивачем складських документів (інвентаризаційних описів). Крім того, відповідачами не доведено, яким саме чином не проведення інвентаризації впливає на неможливість реєстрації спірних податкових накладних.

Щодо ненадання розрахункових документів про оплату послуг контрагентом Регіональною філією "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" суд зауважує, що згідно умов договору оплата здійснюється тільки після реєстрації податкової накладної. Тож, оскільки реєстрація податкових накладних була зупинена то, відповідно, надати розрахункові документи у позивача не було можливості, так як оплата ще не здійснена.

У позивача, на думку суду, були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагентів, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям.

В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з його контрагентами які свідчать про реальність здійснених господарських операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункті 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У позивача, на думку суду, були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З 01.01.2018 пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого 29.12.2010 постановою Кабінету Міністрів України №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №341 від 26.04.2017) (надалі - «Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних»), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з п.20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати розрахунки коригування в ЄРПН.

Відтак, оскільки рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації підлягають скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 26 від 19.03.2019, № 34 від 28.03.2019, № 35 від 28.03.2019, № 36 від 28.03.2019.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15368,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Також, частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги, позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №10 від 19.11.2019 з адвокатом Хілько Альоною Василівною.

Предметом договору є визнання протиправним та скасування рішень відповідача 2 та зобов`язання відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 26 від 19.03.2019, № 34 від 28.03.2019, № 35 від 28.03.2019, № 36 від 28.03.2019.

Відповідно до Акту приймання - передачі наданих послуг від 26.12.2019 та детального опису робіт (наданих послуг) від 26.12.2019, сума наданих послуг (виконаних робіт) складає 8500,00 грн., а саме:

- Підготовка позовної заяви з додатками (8 годин) 4000,00 грн.;

- Збір та ознайомлення з доказами у справі та Аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом (4 години) 2000,00 грн.;

- Відповідь на відзив (4 години) 2500,00 грн.

Зазначені послуги були сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №7313 від 19.11.2019.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу в частині збору та ознайомлення з доказами у справі та аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом (2000 грн.) не пов`язанні з розглядом справи та є надмірними, у зв`язку з чим стягненню не підлягають.

Крім того, суд зазначає, що зазначені послуги (роботи) за своєю природою входять до надання послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом.

В іншій частині суд вважає витрати на правову допомогу такими, що є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, у зв`язку з чим не підлягають зменшенню.

Отже вимоги позивача щодо стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 6500,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (69123, м. Запоріжжя,вул. Василя Стуса, 8А, код ЄДРПОУ 38284929) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

№ 1324095/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 19.03.2019;

№ 1324097/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 28.03.2019;

№ 1324087/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 35 від 28.03.2019;

№ 1324094/38284929 від 07.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 36 від 28.03.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання на реєстрацію, податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» № 26 від 19.03.2019, № 34 від 28.03.2019, № 35 від 28.03.2019, № 36 від 28.03.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний Завод «Квік» (69123, м. Запоріжжя,вул. Василя Стуса, 8А, код ЄДРПОУ 38284929) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 7684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3250,00 грн. (три тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393).

Квік» (69123, м. Запоріжжя,вул. Василя Стуса, 8А, код ЄДРПОУ 38284929) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 7684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3250,00 грн. (три тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 21.01.2020.

Суддя О.В. Конишева