Рішення № 87102201, 23.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/10753/19

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування висновку,

встановив:

Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (UA-M-2019-09-02-000002) по моніторингу закупівлі Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат тисненого або перфорованого паперу для друку (паперова продукція СПФ 55-420-12 Super Lux) (UA-2019-06-11-000478-а) щодо порушень вимог статтей 1, 10, 17, 22 Закону № 922, п.10 ч.1 ст.4 Закону України "Про санкції" від 14.08.2014 № 1644-VII, рішення РНБО від 19.03.2019 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)";

- визнати протиправними дії відповідача щодо включення у висновок (UA-M- 2019-09-02-000002) моніторингу закупівлі безпідставних, необ`єктивних та упереджених висновків.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що за результатами здійсненого моніторингу 18.09.2019 було оприлюднено висновок, який на думку позивача є необ`єктивним, упередженим та безпідставним. Оскільки тендерна документація відповідала встановленим вимогам, а тому дії відповідача є протиправними, а вимога щодо відміни торгів - безпідставна та така, що перешкоджає їх господарській діяльності.

Ухвалою суду від 18.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях проти позову заперечували з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 04.11.2019 та запереченнях на відповідь на відзив від 20.11.2019 (а.с.129-138, 169-178).

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 11.12.2019 відбувся перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено з долучених доказів, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області наказом від 02.09.2019 № 46 призначило початок моніторингу закупівель відповідно до частини другої статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року №18.

Підставою здійснення моніторингу вказано наявність інформації, отриманої від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 вказаного Закону (а.с.14-16).

За результатами проведеного моніторингу управлінням було складено висновок від 18.09.2019 (а.с.79-81).

Предметом закупівлі, що перевірялась є паперова продукція СПФ 55-420-12 Super Lux (ДК 021-2015:30199310-6) на суму 432000UAH.

У пункті другому розділу 2 вказаного висновку зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог пункту 18 частини 1 статті 1 Закону та абзацу 2 пункту 1 розділу II Порядку МЕРТУ № 454. За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації законодавству встановлено, що зміст тендерної документації замовника не відповідає нормам частини 3 статті 17 та пунктам 2, 3, 13 частини 2 статті 22 Закону, а також не враховує вимоги пункту 10 частини 1 статті 4 Закону № 1644. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо оприлюднення інформації про закупівлі встановлено порушення вимог частини 1 статті 10 Закону та пункту 2 Наказу № 490.

У пункті 3 розділу 2 висновку зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень (а.с.79-81).

Позивач не погоджуючись з висновками за результатами моніторингу, дотримуючись процедури адміністративного оскарження подав до управління заперечення від 24.09.2019 № 30 на висновок UA-M-2019-09-02-000002 від 18.09.2019 (а.с. 121-124).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон №922-VIII) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до ч.1 ст.7-1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст.7-1 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною 7 статті 7-1 Закону № 922-VIII визначено, що у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч.10 ст.7-1 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

По суті встановлених під час проведення моніторингу порушень закупівлі Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат тисненого або перфорованого паперу для друку (паперова продукція СПФ 55-420-12 Super Lux (ДК 021-2015:30199310-6) слід зазначити наступне.

Так, Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат було сформовано оголошення про проведення відкритих торгів за № UA-2019-06-11-000478-а з приводу закупівлі паперової продукції СПФ 55-420-12 Super Lux за кодом класифікаторів предмета закупівлі ДК 021:2015: 30199310-6 - тиснений або перфорований папір для друку, у розмірі бюджетного призначення за кошторисом або очікуваною вартістю предмета закупівлі в сумі 432000 грн. Кінцевим строком подання тендерних пропозицій вказано 02.07.2019 16:45. Крім того, датою розкриття тендерних пропозицій та проведення аукціону вказано 03.07.2019 15:49 (а.с. 83-84).

Попередньо, 10.06.2019 рішенням тендерного комітету №15 затверджено тендерну документацію на закупівлю вказаної паперової продукції. У розділі 2 документації предметом закупівлі вказано тиснений або перфорований папір для друку (30199310-6) (паперова продукція СПФ 55-420-12 Super Lux) (а.с.85-88).

Відповідачем за результатами проведеного моніторингу встановлено порушення вимог законодавства, а саме щодо визначення предмета закупівлі, зокрема недотримання вимог пункту 18 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII та абзацу 2 пункту 1 розділу II Порядку МЕРТУ № 454.

По своїй суті порушення полягає в тому, що Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат предмет закупівлі товару визначено за показником сьомої цифри (ДК 021:2015:30199310-6 - Тиснений або перфорований папір для друку), а не четвертої цифри ДК 021:2015:30190000-7 - Офісне устаткування та приладдя різне) основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749.

Пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII визначено термін предмет закупівлі. Це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17 березня 2016 року N 454 (далі - Порядок) Порядок) установлює спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до абз.2 п.1 розд. ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року N 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Національний класифікатор "Єдиний закупівельний словник" (ЄЗС) призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб`єктів господарювання у торгах за межами України.

Єдиний закупівельний словник згармонізований з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV).

Єдиний закупівельний словник складається з основного та додаткового словників, які є автентичними перекладами CPV, у редакції додатка I до Регламенту ЄС N 2195/2002 Європейського Парламенту і Ради та поправок до додатка I згідно з Регламентом Комісії ЄС N 213/2008.

В основному та додатковому словниках назви продукції та послуг - предметів закупівель, а також описи їхньої призначеності чи додаткових характеристик мають англійські відповідники.

Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:

перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y);

перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y);

перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y);

перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y).

Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.

Дев`ята цифра - контрольна.

Додатковий словник містить більш детальний опис предмету контракту. Він базується на системі абетково-цифрових кодів, яким відповідає формулювання, що може деталізувати характер чи призначення товарів.

Абетково-цифровий код складається з трьох рівнів:

перший рівень складає літера, що позначає секцію;

другий рівень складає літера, що позначає групу;

третій рівень складають три цифри, що позначають підрозділ.

Остання цифра - контрольна.

Аналіз встановлених обставин справи дозволяє зробити висновок, що позивачем під час визначення кодом товару закупівлі ДК 021:2015: 30199310-6, з урахуванням зазначення у дужках конкретної назви товару та можливості його конкретизації у останніх трьох цифрах коду, не допущено порушення норм чинного законодавства.

Наступним виявленим порушенням під час проведення моніторингу вказано, що зміст тендерної документації замовника не відповідає нормам частини 3 статті 17 та пунктам 2, 3, 13 частини 2 статті 22 Закону, а також не враховує вимоги пункту 10 частини 1 статті 4 Закону № 1644.

Вказано, що Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у тендерній документації не встановлено інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам в частині 1 та частині 2 статті 17 Закону, а також спосіб документального підтвердження переможцем згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII тендерна документація повинна містити, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним

Слід зазначити, що у наведеній нормі не конкретизовано, які саме вимоги, встановлені статтею 17 Закону № 922-VIII слід вказувати у документації. Зазначена стаття містить три частини.

Так, частина 1 статті 17 Закону № 922-VIII передбачає, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:

1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;

8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

Згідно із частиною другою цієї статті замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до частини 3 вказаної статті замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Переможець торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.

Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.

Уповноважений орган щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу.

Суд зауважує, що у наведеній нормі не конкретизовано, які саме вимоги, встановлені статтею 17 Закону №922-VIII слід вказувати у документації.

Згідно листа-роз`яснення №3304-04/1983-06 від 17.01.2019 Мінекономрозвитку України "Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним" Замовник торгів перевіряє самостійно відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; відомості щодо осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення та відомості, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тому, учасник-переможець процедури закупівлі не надає документи на підтвердження відсутності підстав для відмови учаснику передбачених п. 2, 3, 4, 8, 9 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, розділ 5 тендерної документації містить вимоги до учасників, що визначені ст.17 Закону № 922-VIII (а.с.87).

На підтвердження проведення позивачем перевірки ТОВ "Український папір" на відповідність вимогам ст.17 Закону № 922-VIII до матеріалів справи надано довідку (а.с. 94).

Зі змісту довідки встановлено, що суб`єкт господарювання перевірявся шляхом аналізу інформації з наступних реєстрів: Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані із корупцією правопорушення, Зведені відомості щодо визнання вчинення суб`єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів), Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство.

Негативної інформації по ТОВ "Український папір" не виявлено.

Крім того, ТОВ "Український папір" було надано довідки, що підтверджують встановлені позивачем факти відповідності суб`єкта господарювання вимогам встановленим Законом (а.с.98-113).

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.17 Закону № 922 документальне підтвердження такої інформації не вимагається.

Таким чином, у Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат були відсутні підстави для відмови ТОВ "Український папір" в участі у процедурі закупівлі.

Наступним недоліком тендерної документації Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вказано порушення вимог пункту 3 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII, зокрема: технічні, якісні характеристики предмета закупівлі в тендерній документації не передбачають необхідності застосування заходів із захисту довкілля.

У п.3 ч.2 ст.22 Закону № 922-VIII передбачено, що Тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. Закону № 922 передбачено, що тендерна документація повинна містити: інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

Водночас підстави конкретизації у вказаній тендерній документації саме критерію, що визначає здійснення заходів захисту довкілля відповідачем не наведено.

Натомість аналіз змісту такої документації вказує на встановлення позивачем крім кількісних показників і якісні вимоги до предмета закупівлі, зокрема: копія якісних посвідчень товаровиробника, копія санітарно-гігієнічних висновків та опис товару, що пропонується, відповідність технічним вимогам (а.с.86).

Таким чином, підстави конкретизації у вказаній тендерній документації саме критерію, що визначає здійснення заходів захисту довкілля судом не встановлено.

З огляду на вказані обставини, з урахуванням встановлення у тендерній документації вимог до основних кількісних та якісних характеристик, виявлене порушення визнається судом безпідставним.

Наступними встановленими порушеннями тендерної документації є порушення вимог частини 1 статті 10 № 922-VIII та пункту 2 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 за № 449/28579 (далі - Наказ № 490), оголошення про проведення відкритих торгів та повідомлення про намір укласти договір, оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з недотриманням форми документів, а саме: без унесення наявної інформації в пункт 10-2 форми оголошення про проведення відкритих торгів та в пункт 11 форми повідомлення про намір укласти договір щодо джерела фінансування закупівлі, затверджених Наказом № 490.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону № 922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.

Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).

Так, рішенням тендерного комітету 10.06.2019 затверджено тендерну документацію на закупівлю паперової продукції (а.с.85).

11.06.2019 оголошено про проведення відкритих торгів (а.с.83-84).

Розкриття тендерних пропозицій відбулось 03.07.2019 15:49, тобто більш ніж через 15 днів після оголошення про проведення торгів (а.с.95).

Пізніше позивачем було сформовано повідомлення про намір укласти договір (а.с.114).

Та 17.07.2019 безпосередньо укладено договір № 38 між сторонами про поставку зазначеного паперу (а.с.117-119).

Заключним є звіт про результати проведення процедури закупівлі від 18.07.2019 (а.с.115-116).

Таким чином, позивачем дотримано процедуру послідовності та алгоритм дій, що встановлені Законом № 922-VIII.

Натомість відповідач вказує на відсутність у оголошенні про проведення торгів та повідомленні про намір укласти договір інформації щодо джерела фінансування, встановлених Наказом № 490.

Позивач посилається на те, що він є бюджетною установою і усі кошти, які є у його розпорядженні, є виключно бюджетними, що підтверджено Річним планом закупівель та п.10 оголошення.

Так, Наказом № 490 встановлено, що обов`язкові поля у формі повідомлення про намір укласти договір заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов`язкові поля, передбачені системою.

Після внесення усієї обов`язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Електронною системою закупівель автоматично створюється документ, який у разі потреби може бути роздрукований.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 № 463 було внесено зміни до наказу від 22 березня 2016 року № 490, зокрема змінено форми документів у сфері публічних закупівель, згідно яких доповнено "Джерело фінансування закупівлі".

Представники позивача зазначили, що на сайті Уповноваженого органу Prozzoro та офіційних електронних майданчиках функціонал "Джерело фінансування закупівлі" не працює.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем до матеріалів справи надано копію листа системи держзакупівель Уповноваженого органу Prozzoro від 30.10.2019, зі змісту якого встановлено, що поле "Джерело фінансування" буде функціонувати з 01.11.2019 (а.с. 166-167).

З огляду на те, що оголошення про проведення торгів та повідомлення про намір укласти договір формувались позивачем у червні-липні 2019 року, поля "Джерело фінансування" неможливо було заповнити, суд вважає встановлене порушення протиправним.

Також є безпідставними доводи відповідача у висновку про неврахування у тендерній документації вимог рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яке уведено в дію Указом Президента України від 19.03.2019 № 82/2019 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" та відповідно не враховує вимоги пункту 10 частини 1 статті 4 Закону України "Про санкції" від 14.08.2014 № 1644-VII (далі - Закон № 1644).

Оскільки прямі норми, що встановлюють вимоги до формування тендерної документації не встановлюють обов`язок замовників зазначати у тендерній документації вимоги такого рішення.

Натомість листом Мінекономрозвитку від 10.04.2019 №3304-04/15309-06 лише зобов`язано замовників враховувати вищевказані акти при здійсненні закупівель.

Так у додатках до вищевказаного Рішення наявні дані щодо юридичних та фізичних осіб до яких застосовуються санкції, проте ТОВ "Український папір" не підпадає під дію санкцій.

У висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області описано порушення, що полягає у відсутності в тендерній документації кінцевий строк подання тендерних пропозицій, що є порушенням вимог пункту 13 частини 2 статті 22 Закону.

Так, в розділі 10 тендерної документації вказано, що кінцевий термін надання тендерних пропозицій визначається згідно оголошення про проведення процедури відкритих торгів. Дата і час розкриття тендерних пропозицій визначається системою закупівель автоматично.

Так, тендерна документація формується до оголошення про проведення торгів, а дата і час розкриття тендерних закупівель визначається в автоматичному режимі системою, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позивачем у тендерній документації не порушено вимоги пункту 13 частини 2 статті 22 Закону.

Всі вищенаведені обставини спростовують висновки відповідача про встановлені факти порушень Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат процедури проведення державних закупівель паперової продукції СПФ 55-420-12 Super Lux, а тому висновок відповідача від 18.09.2019 UA-M-2019-09-02-000002 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо включення у висновок (UA-M- 2019-09-02-000002) моніторингу закупівлі безпідставних, необ`єктивних та упереджених висновків слід зазначити наступне.

Згідно п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для позивача певні обов`язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, тому має бути перевірений судом на відповідність п. п.1, 3 ч.2 ст.2 КАС України, а не дії відповідача щодо включення у висновок моніторингу закупівлі своїх висновків.

Відповідно до п. п.1,3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже звертаючись до суду з вимогою про визнання протиправними дій відповідача щодо включення у висновок (UA-M-2019-09-02-000002) моніторингу закупівлі безпідставних, необ`єктивних та упереджених висновків, позивач обрав непередбачений законом спосіб захисту своїх інтересів.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, про, що свідчить платіжне доручення №4 від 20.09.2019 (а.с.4).

Враховуючи вимоги ст.139 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області сплаченого судового збору у сумі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 139, 242, 245, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан ім.С.П. Корольова,12, м.Житомир, 10014, ЄДРПОУ 40479560) від 18.09.2019 (UA-M-2019-09-02-000002) про результати моніторингу закупівлі Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул.Чуднівська,105, м.Житомир, 10005, ЄДРПОУ 20405992) тисненого або перфорованого папіру для друку (паперова продукція СПФ 55-420-12 Super Lux) (UA-2019-06-11-000478-а).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат 1921,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва