Ухвала суду № 87101914, 23.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 січня 2020 року Справа № 160/13041/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева Інна Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Криворізький суріковий завод» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2019 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Криворізький суріковий завод», в якій позивач просить:

1) застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Приватного акціонерного товариства «Криворізький суриковий завод», а саме зупинити виробництво (виконання робіт):

- підвищеної небезпеки, а саме: ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме технологічних транспортних засобів; виробництво (виготовлення), використання, переробка, розподіл, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин (уайт-спірит); газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах; газополум`яні роботи до отримання дозволу Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки (п.1 акту від 30.09.2019 року №60/6.4);

- устатковання підвищеної небезпеки: дисольвера 01Д 06.00.000 1999 р.в., Білорусь; дисольвера ДС2.00.00.000, 1999 р.в.. Білорусь; дисольверів 1,6 м.куб. 1982 р.в., СРСР в кіл.2 од.;

- циклон пиловий ЦН-15, 1980 р.в., СРСР в кіл.2 од.;

- сепаратор пилу, 1993 р.в., Росія; конвеєр стрічковий стаціонарний УКЛС-800, 1993 р.в.. Україна;

- конвеєр гвинтовий, 1989 р.в., СРСР в кіл.2 од.;

- млин кульовий барабанний типу ШБМ 287/470, 1975 р.в., СРСР;

- елеватор ківшовий вертикальний ЦГТ 650 ФО, 1978 р.в., СРСР;

- елеватор одноківшовий вертикальний ЦГ-400, 2005 р.в., Україна;

- технологічного устатковання хімічної промисловості;

- вантажопідіймальних механізмів зав.№499527, зав.№1198201, зав.№209447, вантажопідіймальний механізм (тельфер) без №, які встановлені в приміщенні сухото помелу (перший поверх);

- вантажопідіймальний механізм (лебідка електрична) без №, який встановлено в приміщенні сухого помелу (четвертий поверх) до отримання дозволу Держпраці на експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки (п.2 акту від 30.09.2019 року №60/6.4);

- технологічних транспортних засобів у кількості 10 од., а саме: автонавантажувачі реєстраційний № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 ; електронавантажувачів реєстраційний № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , трактора ЮМЗ-6 АКЛ екскаватор реєстраційний № НОМЕР_10 до проведення державного технічного огляду (п.55 акту від 30.09.2019 року №60/6.4).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Вказану ухвалу отримано представником позивача 09.01.2020, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

20 січня 2020 року від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви шляхом відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі, оскільки позивач є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, а тому, на даний час у нього відсутня можливість сплати судового збору.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення Закону № 3674-VI, суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позивач є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 24 червня 2019 року у справі №0940/1481/18 (касаційне провадження №К/9901/17085/19).

Оцінивши доводи позивача, що наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, та, враховуючи, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд не знаходить правових підстав для задоволення вищевказаного клопотання.

Отже, позивач не виконав вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись статтями 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Криворізький суріковий завод» про застосування заходів реагування - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева