Рішення № 87101653, 23.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 р. Справа № 120/3779/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2019 поштою до суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України (далі - ДПС), в якій позивач просить:

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1202827/3023218496 від 25.06.2019;

- зобов`язати ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.05.2019, яка складена та подана на реєстрацію позивачем;

- скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1310196/3023218496 від 21.10.2019;

- зобов`язати ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 13.06.2019, яка складена та подана на реєстрацію позивачем;

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1310195/3023218496 від 21.10.2019;

- зобов`язати ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 21.06.2019, яка складена та подана на реєстрацію позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, за правилами першої події та відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України позивач склав податкові накладні № 1 від 30.05.2019, № 1 від 13.06.2019 та № 2 від 21.06.2019 і за допомогою електронного документообігу надіслав їх до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена. На вимогу контролюючого органу позивач направив повідомлення, а також всі наявні у нього первинні документи для підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Разом з тим, оспорюваними рішеннями відмовлено у реєстрації вищевказаних податкових накладених. Позивач з такими рішеннями не погоджується та зазначає, що 07.05.2019 між ним та його контрагентом ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" уклаладено договір № 070519, згідно з яким позивач (виконавець) відповідно до замовлення ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" (замовник) зобов`язується поставити, а замовник прийняти продукцію та сплатити її на умовах цього договору. Згідно з Специфікацією до договору № 070519 загальна вартість продукції з доставкою та монтажем становить 1650000,00 грн. Водночас попередня оплата становить 80% від загальної вартості, а остаточний розрахунок - 20%. На виконання умов вказаного договору 30.05.2019 ТОВ "Подільський Енергоконсалтиг" перерахував позивачу кошти в сумі 1155000,00 грн, 13.06.2019 кошти в сумі 165000,00 грн та 21.06.2019 кошти в сумі 330000,00. Це стало підставою для оформлення та направлення на реєстрацію спірних податкових накладних. Позивач вважає рішення контролюючих органів протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Ухвалою суду від 25.11.2019 відкрито провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.12.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління ДПС у Вінницькій області просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що згідно з Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, податкові накладні/розрахунки коригування, які подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до встановлених цим порядком ознак. Крім того, відповідач зазначає, що згідно з п. 21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначено у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 Порядку та ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Оскільки позивач не надав документів, передбачених вказаним пунктом Порядку, комісією прийнято рішення, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних № 1 від 30.05.2019, № 1 від 13.06.2019 та № 2 від 21.06.2019.

13.12.2019 до суду надійшов відзив ДПС на позовну заяву, який за своїм змістом відповідає відзиву іншого співвідповідача.

20.12.2019 до суду надійшли відповіді на відзиви відповідачів, в яких позивач просить суд відхилити заперечення відповідачів, викладені у відзивах на позовну заяву, та зазначає, що відповідачами належними доказами не спростовано аргументів позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що 30.05.2019 позивач склав податкову накладну № 1 на покупця ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" на загальну суму 1155000,00 грн, в тому числі ПДВ 192500,00 грн, яку надіслав на реєстрацію у Єдиний реєстр податкових накладених (ЄРПН). Згідно з квитанцією № 9127589233 від 14.06.2019 документ прийнято, водночас реєстрацію зупинено, а позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

На виконання вказівки контролюючого органу позивач 14.06.2019 надіслав повідомлення № 1 про надання пояснень та копій документів щодо ПК/РК, реєстрацію яких зупинено. В повідомленні позивач зазначив, що податкова накладна складена на передоплату відповідно до договору № 070519 від 07.05.2019. Разом з тим, до вказаного повідомлення додано завірену належним чином копію договору з ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг", виписку з банківського рахунку за 30.05.2019 та платіжне доручення № 14665 від 30.05.2019.

Згідно з квитанцією № 2 від 14.06.2019 повідомлення позивача доставлено до Головного управління ДФС у Вінницькій області та прийнято до розгляду.

25.06.2019 комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення № 1202827/3023218496, яким відмовила позивачу в реєстрації податкової накладної № 1 від 30.05.2019. Підставою для відмови зазначено ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Крім того, судом встановлено, що 13.06.2019 позивач склав податкову накладну № 1 на покупця ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" на загальну суму 165000,00 грн, в тому числі ПДВ 27500,00 грн, яку надіслав на реєстрацію у ЄРПН.

26.06.2019 документ доставлено до ДФС України та прийнято на реєстрацію, однак реєстрація зупинена, що підтверджується квитанцією за № 9137597216. В квитанції зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладеної № 1 від 13.06.2019 в ЄРПН зупинена, накладна відповідає вимогам пп. 1.6. п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з повідомленням № 1 від 17.10.2019 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, позивач надав пояснення та 29 документів на підтвердження здійснення господарської операції по зупиненій податковій накладній. В повідомленні позивач зазначив, що податкова накладна складена на передоплату, яка здійснювалась частинами відповідно до договору № 07052019 від 07.05.2019. Продукцію було виготовлено та доставлено замовнику. Водночас поставка була здійснена на підставі видаткової накладної № 1 від 01.07.2019. Таким чином, операція щодо продажу модульної будівлі є реальною.

17.10.2019 документ F13126, а саме повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, прийнято до розгляду ДПС України, що підтверджується квитанцією № 2.

Рішенням № 1310196/3023218496 від 21.10.2019 комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такі реєстрації, відмовила позивачу у реєстрації податкової накладної № 1 від 13.06.2019 у зв`язку з ненаданням копій первинних документів щодо придбання товарів (договорів тощо) та розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Також 21.06.2019 позивач склав податкову накладну № 2 на покупця ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" на загальну суму 330000,00 грн, в тому числі ПДВ 55000,00 грн, яку надіслав на реєстрацію у ЄРПН.

Згідно з квитанцією № 99153968825 від 15.07.2019 документ прийнято, водночас реєстрацію зупинено, а позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

17.10.2019 позивач надіслав повідомлення № 1 про надання пояснень та копій документів щодо ПК/РК, реєстрацію яких зупинено. В повідомленні позивач зазначив, що податкова накладна складена на передоплату, яка здійснювалась частинами відповідно до договору № 07052019 від 07.05.2019. Продукцію було виготовлено та доставлено замовнику. Водночас поставка була здійснена на підставі видаткової накладної № 1 від 01.07.2019. Таким чином, операція щодо продажу модульної будівлі є реальною.

Згідно з квитанцією № 2 документ F13126, а саме повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, прийнято до розгляду ДПС України.

21.10.2019 комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення № 1310195/3023218496, яким відмовила позивачу в реєстрації податкової накладної № 2 від 21.06.2019. Підставою для відмови зазначено відсутність копій первинних документів щодо придбання товарів та розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу щодо відмови в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 177 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пп. 6 та 7 Порядку № 177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Згідно документа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року, пп. 1.6 п.1 "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зупиняючи реєстрацію податкових накладних позивача, відповідач не вказав, якому саме критерію ризикованості платника податку відповідає позивач та не зазначив, за якою саме підставою позивача із Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Разом з тим, як вбачається зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, які надіслані в електронний кабінет позивача, відповідач у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладених лише запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Суд зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Водночас пунктом 7 Порядку № 117 визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто, повинна мати місце сукупність ризикових умов, ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Крім того, згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди при розгляді справ застосовують рішення та практику Європейського суду з прав людини як джерело право.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі між сторонами суд встановлено недотримання відповідачем принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про це свідчить та обставина, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, носить загальний характер, а з їх змісту неможливо встановити, які саме документи платнику необхідно надати.

Водночас невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії свідчить про його протиправність. Відтак допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Крім того, відповідно до п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором, або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Судом встановлено, що з метою реєстрації податкових накладених позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідної господарської операці, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації була відсутня інформація, які саме пояснення та документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Зокрема, позивач надав контролюючому органу такі документи:

- договір № 070519 від 07.05.2019, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 (виконавець) відповідно до замовлення ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" (замовник), за погодженою Специфікацією до договору, зобов`язується виготовити та поставити модульні будівлі (продукцію), а замовник прийняти цю продукцію та сплатити її вартість на умовах цього Договору;

- Додаток № 1 до договору № 070519 від 07.05.2019, а саме специфікацію № 1 готової продукції від 07.05.2019;

- заключну виписку з АТ КБ "Приватбанк", відповідно до якої ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" 30.05.2019 здійснив оплату за товар по договору № 070519 від 07.05.2019 на суму 1155000,00 грн;

- заключну виписку з АТ КБ "Приватбанк" від 13.06.2019, що підтверджує оплату ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" по договору № 070519 від 07.05.2019 в сумі 165000,00 грн;

- заключну виписку з АТ КБ "Приватбанк" за період 21.06.2019, яка підтверджує оплату ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" в сумі 330000,00 грн за товар позивача відповідно до договору № 070519 від 07.05.2019;

- видаткову накладну № 1 від 01.07.2019, складену на покупця ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" на суму 1375000,00 грн;

- акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг", відповідно до якого 30.05.2019 здійснена оплата в сумі 1155000,00 грн, 13.06.2019 в сумі 165000,00 грн, 21.06.2016 в сумі 330000,00 грн, а 01.07.2019 позивачем здійснена поставка на загальну суму 1650000,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Пунктом 23 Порядку № 117 визначено, що таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Суд зазначає, що рішення відповідачів про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування, як і квитанції про зупинення реєстрації накладених позивача не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а причиною їх прийняття стало ненаданням розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку, відсутність копій первинних документів щодо придбання товару (договорів тощо).

Водночас аналіз наданих позивачем документів вказує на те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача та є достатніми для прийняття відповідачем рішень про реєстрацію податкових накладних.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, в тому числі щодо оплати товару та первинні документи щодо постачання товару, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних № 1 від 30.05.2019, № 1 від 13.06.2019 та № 2 від 21.06.2019.

Також суд наголошує, що у цій справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірну податкову накладну, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене суд визнає протиправним і таким, що підлягає скасуванню рішення № 1202827/3023218496 від 25.06.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.05.2019, № 1310196/3023218496 від 21.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 13.06.2019 та № 1310195/3023218496 від 21.10.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 21.06.2019.

Крім того, є підставними та підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання відповідача ДПС зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Так, відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Водночас зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Зокрема, пунктом 28 Порядку № 117 визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що згідно з вимогами п.п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДПС.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації спірної податкової накладні в ЄРПН.

Відтак суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні ФОП ОСОБА_2 № 1 від 30.05.2019, № 1 від 13.06.2019 та № 2 від 21.06.2019.

При цьому суд зазначає, що згідно з приписами ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відтак суд переконаний, що задоволення вищевказаної позовної вимоги є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 5763,00 грн належить стягнути на його користь порівну за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів у справі.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за № 1202827/3023218496 від 25.06.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1 від 30.05.2019.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за № 1310196/3023218496 від 21.10.2019 та за № 1310195/3023218496 від 21.10.2019 про відмову у реєстрації податкових накладних фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1 від 13.06.2019 та № 2 від 21.06.2019 відповідно.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1 від 30.05.2019, № 1 від 13.06.2019 та № 2 від 21.06.2019.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 2881,50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 2881,50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: площа Львівська, 8, м. Київ, 04053).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 23.01.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович