Ухвала суду № 87101645, 23.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 січня 2020 р.Справа №160/906/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Автотранс» про забезпечення адміністративного позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Автотранс» до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішеннь, -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Автотранс» до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 4 від 11.01.2020 року «Про недопущення перевізників-претендентів до участі в конкурсі з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Кривому Розі в січні 2020 року»;

визнати протиправним та скасувати рішення міського конкурсного комітету з визначення перевізників пасажирів автомобільним транспортом у м. Кривому Розі, оформлене протоколом від 14.01.2020 року.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват-Автотранс» подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить: зупинити дію рішення міського конкурсного комітету з визначення перевізників пасажирів автомобільним транспортом у м. Кривому Розі від 14.01.2020 року про визначення перевізників, що будуть обслуговувати маршрути міста на 27 об`єктах конкурсу.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що 14 січня 2020 року на засіданні міського конкурсного комітету з визначення перевізників пасажирів автомобільним транспортом у м. Кривому Розі, що проходило в приміщенні за адресою м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, було оголошено рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 4 від 11.01.2020 р. про недопущення перевізників-претендентів до участі в конкурсі з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Кривому Розі в січні 2020 року, а також прийнято рішення конкурсного комітету про визначення перевізників, що будуть обслуговувати маршрути міста на 27 об`єктах конкурсу. Позивач вважає вказані рішення протиправними, оскільки під час їх прийняття відповідачем були допущенні суттєві порушення. Таким чином, у разі невжиття заходів забезпечення позову виконавчий комітет Криворізької міської ради може укласти договори на перевезення з іншими учасниками конкурсу строком на 5 років, як це передбачено п. 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Кабінетом Міністрів України № 1081 від 03.12.2008 р. У випадку задоволення позовної заяви, Позивачеві доведеться додатково звертатись з іншими позовними заявами, в т.ч. щодо визнання укладених договорів недійсними, що призведе до додаткових фінансових витрат.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

У відповідності до ч.2 ст.76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що позивач просить зупинити дію рішення міського конкурсного комітету з визначення перевізників пасажирів автомобільним транспортом у м. Кривому Розі від 14.01.2020 року про визначення перевізників, що будуть обслуговувати маршрути міста на 27 об`єктах конкурсу, однак доказів прийняття вказаного рішення, як і самого рішення позивачем до суду не надано.

Інститут забезпечення адміністративного позову є запобіжною мірою і може застосовуватись виключно у випадках, встановлених ст.150 КАС України, що позивачем доведено не було.

Враховуючи наведене вище, заяву позивача про забезпечення позову необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Автотранс» про забезпечення позову – залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев