
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2020 року Справа № 160/11337/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 13.11.2019 надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 05.06.2019 року № 0104045354.
В обґрунтування позову позивач посилався на протиправність оскарженого рішення, яким до нього застосовано штраф та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки несвоєчасна сплата сум ЄСВ відбулась у зв`язку з помилковим перерахуванням коштів на неналежний рахунок. Зазначаючи, що вказані обставини виявлені позивачем самостійно, про що також було повідомлено відповідача, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки помилкове перерахування платником єдиного внеску коштів на невідповідні рахунки органу доходів і зборів, однак у розмірах та у строки визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI (далі - Закон №2464) не може розцінюватися як належне виконання зобов`язання зі сплати єдиного внеску, а тому сума такого внеску помилково сплачена на інший рахунок не може вважатися своєчасно сплаченою та є недоїмкою в розумінні Закону №2464. З підстав викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено та не є спірним, що 05.06.2019 відповідачем прийнято рішення № 0104045354 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 8032,56 грн. та нарахування пені у розмірі 3252,34 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 23.10.2018 року до 18.04.2019 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач у порядку адміністративного оскарження звернулася до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із скаргою, в якій вказала, що несвоєчасна сплата сум ЄСВ відбулась у зв`язку з помилковим перерахуванням коштів на неналежний рахунок
Рішенням відповідача від 17.07.2019 року № 33545/6/99-99-11-05-02-25 скаргу позивача залишено без розгляду, що і зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.
При вирішені спору суд виходить із того, що у частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон №2464.
Пунктом 2 частини 1 статті 1 вищевказаного Закону закріплено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону №2464).
В силу положень частин 5, 6, 7 статті 9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Згідно з пунктом 1 частини 10 статті 9 цього Закону днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Пунктами 6 та 7 частини 1 статті 13 Закону №2464 передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.
За змістом частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу; орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Разом з тим відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.03.2016 року № 54 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.03.2016 року за 330/28460, Державна фіскальна служба України (далі - ДФС) та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об`єднані державні податкові інспекції ДФС (далі - територіальні органи ДФС) відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.
Розділом ІІІ вказаного Положення встановлено, що страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім`я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства.
Страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 територіальних органів ДФС, на кінець операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в Казначействі, на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків.
Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" (далі - рахунок 3717) на ім`я фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування відповідно до договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених Казначейством з власниками рахунків.
У разі якщо ДФС до 10 год. 30 хв. надало Казначейству розрахунковий документ на перерахування коштів з його рахунка 3719 на відповідний рахунок головного управління ДФС для здійснення повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску, розподіл страхових коштів за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюється після перерахування коштів головному управлінню ДФС для здійснення повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску.
У разі надання ДФС зазначеного розрахункового документа після 10 год. 30 хв. Казначейство виконує його наступного операційного дня.
Страхові кошти, які надійдуть протягом останнього робочого дня місяця (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум за рахунок поточних надходжень за день) на рахунки 3719 територіальних органів ДФС, о 21 год. 00 хв. засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки головних управлінь ДФС та до 21 год. 15 хв. з цих рахунків перераховуються на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС у Казначействі.
Страхові кошти, які надійдуть до 21 год. 25 хв. на рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в Казначействі, о 21 год. 30 хв. засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки 3717, відкриті в Казначействі на ім`я фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування відповідно до договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених Казначейством з власниками рахунків.
Крім цього пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року №2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (частини 4 та 5 статті 45 Бюджетного кодексу України).
Розділом 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України 26 червня 2002 року №122 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 року за №594/6882 (далі - Положення), встановлено, що єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством (пункт 2.1 розділу 2 Положення).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем на підставі платіжних доручень (а.с.23-39), у строк, встановлений частиною 8 статті 9 Закону №2464, сплачено єдиний внесок за жовтень 2018 року - лютий 2019 року з відповідним призначенням платежу/
Між тим, вказані кошти помилково перераховувались на рахунок № НОМЕР_1 замість рахунку № НОМЕР_2 .
При цьому, виявивши помилкове перерахування єдиного соціального внеску на неналежний рахунок, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково зарахованих коштів для їх подальшого перерахування на правильний рахунок.
На переконання суду, допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на єдиний казначейський рахунок. До того ж, згодом така помилка була виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.
За наведеного суд вважає, що здійснення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного внеску у строк, встановлений Законом №2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Аналогічного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.03.2019 року № 823/567/17.
Отже, враховуючи встановлені обставини справ, суд доходить висновку, що приймаючи оскаржене рішення відповідач діяв не у спосіб, передбачений законодавством України, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 05.06.2019 року № 0104045354, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області
Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот гривень шістдесят вісім гривень, 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна
Судове рішення № 87101579, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 17.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/11337/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: