Ухвала суду № 87101434, 23.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

23 січня 2020 р. Справа № 120/269/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень.

09.01.2020 до суду надійшло подання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), яке фактично є заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 у справі №120/269/19-а.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.01.2020 заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зміну способу і порядку виконання судового рішення залишено без руху. Надано заявнику 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 630,60 грн.

Судом встановлено, що копію ухвали про залишення заяви без руху від 10.01.2020 отримано заявником 13.01.2020, що підтверджується даними наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Приписами статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, строк на усунення недоліків заяви закінчився 18.01.2020, що є вихідним днем, відтак останнім днем строку на усунення недоліків є 20.01.2020.

Однак позивачем не було усунуто недоліки заяви у вказаний строк.

У свою чергу, 21.01.2020 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) направлено до суду заяву, що підтверджується відтиском штемпеля на конверті, відповідно до змісту якого останній просить суд звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату.

Заява мотивована тим, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" не передбачено сплату судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і способу виконання судового рішення. Крім того, заявник вказує, що наразі відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) не має можливості сплатити судовий збір. Тому, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а згідно з ч. 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на цих же підставах.

При вирішенні заяви суд керувався наступним.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI із змінами (далі - Закон).

Згідно частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 3 вказаного Закону визначено випадки, у яких судовий збір не справляється. Так, пунктом 3 частини другої статті 4 Закону встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. При цьому дана норма була чинною на момент набрання чинності Законом, і діє станом на даний час.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, частину 2 статті 4 викладено в новій редакції, згідно якої підпунктом 6 пункту третього передбачено, що за подання до адміністративного суду заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення встановлюється ставка судового збору 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З цього приводу слід зазначити наступне.

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

Загальні правила нормативно-правового акта, прийнятого пізніше, підлягають переважному застосуванню перед загальними правилами нормативно-правових актів тієї ж та меншої юридичної сили, прийнятих раніше. У такому ж порядку надається перевага спеціальним правовим приписам пізніше прийнятого нормативно-правового акта перед спеціальними правовими приписами раніше прийнятого нормативно-правового акта.

Внесення змін до нормативно-правового акта не перетворює весь такий акт у пізніше прийнятий і такий, положення якого підлягають переважному застосуванню перед раніше прийнятими нормативно-правовими актами такої ж юридичної сили. Перевагу при правозастосуванні перед раніше прийнятими законами мають лише положення нового нормативно-правового акту (положення раніше чинного нормативно-правового акту, до яких внесені зміни, або положення, якими цей акт доповнено новим нормативно-правовим актом).

Отже, враховуючи те, що до Закону України "Про судовий збір" внесено зміни, зокрема встановлено, що за подання заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення сплачується судовий збір та такі підлягають застосуванню на момент подання заяви, заявник не звільнений від сплати судового збору з підстав вказаних у заяві.

Таким чином, зазначене свідчить, що у встановлений судом строк та станом на 23.01.2020 недоліки заяви заявником не усунуті.

Щодо звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, слід зазначити наступне.

Згідно частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положення цієї норми спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах в доступу до суду незалежно від майнового стану. Щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат, суд зобов`язаний з`ясувати майновий стан особи.

Таким чином, з даної норми видно, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан заявника.

Умови, за яких суд може вирішити позитивно такі питання, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В свою чергу, заявником не наведено мотивів з яких необхідно відстрочити сплату судового збору та не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність підстав для відстрочення чи звільнення, визначених у статті 8 Закону "Про судовий збір".

Відтак, заява про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання заяви задоволенню не підлягає.

За приписами частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З огляду на те, що заявник не виконав вимоги ухвали суду від 10.01.2020 та не усунув недоліки заяви у встановлений судом строк, заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі №120/269/19-а належить повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 7, 169, 243, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

В заяві відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати відмовити.

Заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі №120/269/19-а повернути заявнику.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Комар Павло Анатолійович