Постанова № 87099563, 23.01.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/23487/19

н/п 2-а/953/67/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2020 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Якуші Н.В.,

при секретарі судових засідань – Коваль А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Харківської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39534151, адреса для місцезнаходження: 61003, м. Харків, вул. Короленка 16 Б) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною, скасувати постанову по справі про порушення митних правил №1056/80700/19 від 09.07.2019 року та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 09.07.2019 року на підставі Протоколу №1056/80700/19 від 25.04.2019 року було винесено Постанову №1056/80700/19 «Про порушення митних правил», якою його визнано винним в скоєнні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 469 МК України та накладено адміністративний штраф в розмірі 17000 грн. Зазначив, що зазначена постанова була оскаржена до ДФС України, однак постановою ДФС України від 22.08.2019 року скарга залишена без задоволення, а оскаржувана постанова про порушення митних правил №1056/80700/19 від 09.07.2019 року без змін. В якості підстави для висновку про вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення відповідачем зазначено, що митним органом було надано дозвіл на видачу міжнародних експрес-відправлень, що надійшли в Україну за номерними транспортними документами, які є окремим договором на перевезення кожного окремого МЕВ №4073032596 та №1162603352 за митними деклараціями типу ТР 81 АА №UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 та міжнародними транспортними документами №314949212 та №314948756 для доставлення у місце призначення виключно перевізнику ЦСС ТОВ «ТНТ Україна», а не громадянину ОСОБА_2 або будь –якій іншій особі. В той же час вказали, що ОСОБА_1 видав МЕВ представнику декларанта ОСОБА_2 , який не забезпечив доставку МЕВ у зону митного контролю посту «Харків-Аеропорт» у встановлені законом строки, крім того фактична доставка була здійснена іншим перевізником, відмінним від того, що зазначений в графі 50 митних декларацій UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364. Вважає даний висновок необґрунтованим. Зазначив, що до Харківської митниці ДФС 21.02.2019 року було подано декларації типу ТР 81 АА UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 для переміщення в режимі імпорту МЕВ з зони митного контролю РСС ХФ АТ «ДХЛ Інтернешл Україна» по вул. Мар`їнській 3 А в м. Харкові до зони митного контролю митного посту «Харків-Аеропорт» Харківської митниці ДФС по вул. Ромашкіна 1 в м. Харкові. Зазначені митні декларації були сформовані та подані ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД», яке і зазначено в графі 14 митних декларацій в якості уповноваженої особи ТОВ «НВП «Терравіатех». Від імені ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД» МЕВ оформлено в режимі «транзит» декларантом ОСОБА_3 . Тобто, відповідальною особою за дотримання митного режиму транзиту є ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД». Саме декларантом в графі 50 «Принципал» митних декларацій ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 зазначено перевізника ЦСС ТОВ «ТНТ Україна», а також надано митному органу товарно–транспортні документи за №314949213 та №314948756. Зазначив, що відповідно до Наказу ДМС України №728 від 03.09.2007 року, відповідальними особами щодо випуску із зони митного контролю та забезпечення виконання митного режиму «транзит», в тому числі доставка його до зони митного посту призначення, зазначеним в транзитній митній декларації перевізником подається на митний підрозділ та декларанта або його уповноваженої особи, що забезпечує виконання митного режиму транзит. У зв`язку з поданням 21.02.2019 року декларантом ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД» ОСОБА_3 на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України №203-Д від 15.02.2019 року, укладеного з ТОВ «НВП «Терравіатех», митних декларацій ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364, з метою внутрішнього транзиту МЕВ до зони митного поста «Харків –Аеропорт» Харківської митниці посадовою особою Харківської митниці було надано дозвіл на видачу МЕВ для їх вивезення за межі місця зберігання МЕВ. Факт надання усного дозволу не заперечується відповідачем, зазначається ним у протоколі про порушення митних правил №1056/80700/19 від 25.04.2019 року, оскаржуваній постанові від 09.07.2019 року, а також підтверджується ДФС України в постанові від 22.08.2019 року про залишення його скарги без задоволення. Випуск МЕВ із зони митного контролю відбувалось за участю та усним дозволом посадової особи відповідача, а в подальшому були передані представнику уповноваженої особи декларанта ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД» Рябову В.Ю., повноваження якого на отримання МЕВ, крім договору про надання послуг по декларуванню товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України №203-Д від 15.02.2019 року підтверджувались довіреностями ТОВ «НВП «Терравіатех» від 21.02.2019 року, а також копіями митних декларацій ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 та міжнародними транспортними документами №314949213 та №314948756. Крім того зазначив, що чинним законодавством не передбачено, що уповноважена особа РСС експрес–перевізника, в даному випадку він, позивач у справі, який є працівником ХФ АТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» зобов`язаний передавати МЕВ виключно зазначеному в графі 50 транзитної митної декларації перевізнику, а також відсутня заборона на передачу МЕВ декларанту чи його уповноваженій особі. Вказав, що відповідальним за доставку у митницю призначення товарів у режимі транзиту є окрім перевізника також декларант та уповноважена ним особа, тобто ТОВ «НВП «Терравіатех» та ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД». Зазначив, що він діяв виключно в рамках чинного законодавства і будь-яких порушень митних правил не вчиняв, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст. 469 МК України. Просив суд скасувати вищевказану постанову про накладення на нього стягнення за порушення митних правил і закрити справу про адміністративне правопорушення.

23 грудня 2019 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що 27.02.2019 року службовою запискою митний пост «Харків-центральний» №47920-70-61 повідомив управління з протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії про те, що 21.02.2019 року декларантом ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД» Закутньовою ОСОБА_4 .І. було оформлено у митному режимі «транзит» за митними деклараціями типу ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 товар «Міжнародне експрес –відправлення», одержувач: ТОВ «НВП «Терравіатех» згідно графи 50 вказаних декларацій та міжнародного транспортного документа за №314949213 та №314948756 перевізником товару є ЦСС ТОВ «ТНТ Україна», строк доставки митного органу призначення 26.02.2019 року. 11.03.2019 року митницею направлено листа №769/10/20-70-20-04 ХФ «ДХЛ Інтернешнл Україна» щодо недоставки зазначеного товару до місця призначення (митниці) та необхідності інформування коли, ким, кому і на підставі яких документів було передано товар, який знаходиться під митним контролем та доставлений DHL в Україну МЕВ №а/н 1162603352,4073032596. Зазначив, що 26.03.2019 року митницею отримана відповідь директора ХФ АТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» №2503/1, що по невідомим для них причинам відбулась затримка з появою в офісі перевізника цього вантажу. Представник відповідача зазначила, що з боку співробітника ХФ АТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» мають місце неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, а саме: видача без дозволу органу доходів і зборів товарів, зазначених в ЕМД типу ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 громадянину ОСОБА_2 Вказала, що 25.04.2019 року посадовою особою Харківської митниці ДФС, з урахуванням приписів ч.3 ст. 469 МКУ відносно ОСОБА_1 та в його присутності було складено протокол про порушення митних правил №1056/80700/19. Відповідач вказав, що в особистих поясненням ОСОБА_1 зазначив, що в ХФ АТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» є місце зберігання МЕВ, які знаходяться під митним контролем. Згідно реєстру оформлених МД за робочий день 21.02.2019 року, під усним дозволом, керуючись п.10 ст. 4 МК України він перемістив МЕВ №а/н 1162603352,4073032596 разом з іншими вантажами із зони митного контролю. Також встановлено, що фактично товар доставлено до зони митного контролю митного поста «Харків –аеропорт» Харківської митниці ДФС 13.03.2019 року автомобілем д.н.з. НОМЕР_2 громадянином ОСОБА_5 та в подальшому випущено у вільний обіг відповідно до МД № UA807070/2019/002920 від 03.04.2019 року. 09.07.2019 року за результатом розгляду матеріалів справи про порушення митних правил №1056/80700/19 уповноваженою особою Харківської митниці ДФС винесено оскаржувану постанову, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 469 МКУ та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. Також зазначили, що п.2 ч.1 ст. 93 МК України встановлено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту. Крім того, у графі 50 митних декларацій типу ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 принципалом (перевізником) товару є ЦСС ТОВ «ТНТ Україна», у зв`язку з чим, органом доходів та зборів за МД ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 був наданий дозвіл на видачу міжнародних експрес–відправлень за міжнародним транспортним документом №№314949213 та №314948756 для доставлення у місце призначення перевізнику ЦСС ТОВ «ТНТ Україна», а не громадянину ОСОБА_2 або будь –якій іншій особі. Крім того, постановою ДФС України від 22.08.2019 року постанову Харківської митниці ДФС від 09.07.2019 року в справі про порушення митних правил №1056/80700/19 залишено без змін, а скаргу без задоволення. Вищевказана постанова була отримана позивачем 27.08.2019 року, а до суду з позовною заявою позивач звернувся лише 26.11.2019 року, тобто через три місяці після винесення постанови ДФС України, після закінчення строку, передбаченого ст. 289 КУпАП.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Хоменко С.І., який діє на підставі Договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.11.2019 року та ордеру, позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача Стеценко Т.В., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні заперечувала проти позову, вважала його безпідставним, просила у його задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та відзиву проти нього, з`ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 КУпАП - питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Судом встановлено, що згідно з митних декларацій типу ТР 81 АА UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 на адресу ОСОБА_6 , який є диктором ТОВ «НВП «ТЕРРАВІАТЕХ» було направлено МЕВ №а/н 1162603352,4073032596. Вказані МЕВ були доставлені до регіональної сортувальної станції Харківська філія АТ`ДХЛ Інтернешенл Україна» (зона митного контролю митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС).

21.02.2019 року декларантом ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД» ОСОБА_3 . на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України №203-Д від 15.02.2019 року, укладеного з ТОВ «НВП «Терравіатех», було подано митні декларації ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364, з метою внутрішнього транзиту МЕВ до зони митного поста «Харків –Аеропорт» Харківської митниці ДФС, строк доставки – до 26.02.2019 року.

Судом встановлено, що у вказані строки МЕВ до митного поста не доставлено.

25 квітня 2019 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування УПМП та МВ Блудовим А.В. був складений протокол про порушення митних правил №1056/80700/19 відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого встановлено, що 27.02.2019 року службовою запискою м/п «Харків-центральний» №479/20-7061 повідомлено, що УПМР та МВ Харківської митниці ДФС про те, що 221.02.2019 року декларантом ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД» ОСОБА_3 було оформлено у митному режимі транзит ЕМД ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 на товар «Міжнародне експрес –відправлення». За вищевказаними ЕМД було надано зобов`язання про доставку до м/п «Харків –аеропорт» в термін до 26.02.2019 року. Зазначені митні декларації були сформовані та подані ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД», яке і зазначено в графі 14 митних декларацій в якості уповноваженої особи ТОВ «НВП «Терравіатех». Від імені ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД» МЕВ оформлено в режимі «транзит» декларантом ОСОБА_3 .

Згідно міжнародного транспортного документа за №314949213 та №314948756 перевізником являється ЦСС ТОВ «ТНТ Україна».

13.03.2019 року до митного поста звернуся представник декларанта ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД» ОСОБА_7 , щодо питання завершення митного режиму «транзит» за ЕМД ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 від 21.02.2019.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за ЕМД ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 УПМП та МВ, Харківською митницею ДФС до ХФ АТ «ДХЛ Інтернешннл Україна» було направлено запит щодо дотримання строків доставки МЕВ до митного поста У відповідь, керівник ХФ АТ «ДХЛ Інтернешннл Україна» повідомив, що по невідомим для них причинам відбулася затримка з появою у них в офісі перевізника вантажу ЦСС ТОВ «ТНТ Україна» за ЕМД ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364, а так як МЕВ мали строк доставки, то співробітник ДХЛ ОСОБА_1 зателефонував спочатку отримувачу на що той відповів, що в нього цим займається особа по договору дорученню, тобто брокер. Потім, ОСОБА_1 зателефонував представнику ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД», яка повідомила, що в курсі термінів доставки. 26.02.2019 року в останній день представлення зазначених МЕВ в митний пост призначення, з`явився представник декларанта–співробітник ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД» Рябов В.Ю. з копіями ТСД та оформленою МД та повідомленням, та повідомив, що він готовий завершити переміщення вантажів в ЗМК, які знаходяться під митним контролем. ХФ АТ «ДХЛ Інтернешннл Україна» було прийнято рішення видати МЕВ представнику брокера Рябову В.Ю., який є уповноваженою особою декларанта та мав відповідні повноваження для доставки у ЗМК СТЗ за адресою: м. Харків, вул. Ромашкіна 1.

Згідно матеріалів справи, 09.07.2019 року постановою заступника начальника - начальником УПМП та МВ Харківської митниці ДФС Волокітіним Є.П. у справі №1056/807000/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 469 Митного кодексу України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

Зазначена постанова була оскаржена позивачем до ДФС України, постановою ДФС України від 22.08.2019 року скарга була залишена без задоволення, а оскаржувана постанова про порушення митних правил №1056/80700/19 від 09.07.2019 року без змін.

Досліджуючи встановлені обставини та положення митного законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст..266 МК України визначений перелік обов`язків декларанта. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Наказом ДМС України №728 від 03.09.2007 року затверджено Інструкцію з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що пересилаються (переміщаються) через митний кордон України. Відповідно до п. 5 розділу ІV Інструкції МЕВ розміщуються в місці зберігання МЕВ і вивозяться за його межі в присутності посадової особи митного оформлення.

Таким чином, з огляду на положення законодавства, відповідальними особами щодо випуску із зони митного контролю (місця зберігання МЕВ) та забезпечення виконання митного режиму «транзит», в тому числі доставка його до зони митного контролю посту призначення зазначеним в транзитній митній декларації перевізником покладається на митний підрозділ та декларанта або його уповноваженої особи, що забезпечує виконання митного режиму транзиту.

Судом встановлено, що у зв`язку із поданням 21.02.2019 року декларантом ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД» ОСОБА_3 . на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України №203-Д від 15.02.2019 року, укладеного з ТОВ «НВП «Терравіатех», митних декларацій ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364, з метою внутрішнього транзиту МЕВ до зони митного поста «Харків –Аеропорт» Харківської митниці посадовою особою Харківської митниці було надано дозвіл на видачу МЕВ для їх вивезення за межі місця зберігання МЕВ.

Більш того, судом встановлено, а відповідачем не спростовано факт надання саме усного дозволу на випуск МЕВ із зони митного контролю, які в подальшому були передані представнику уповноваженої особи декларанта ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД» Рябову В.Ю., повноваження якого на отримання МЕВ, крім договору про надання послуг по декларуванню товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України №203-Д від 15.02.2019 року підтверджувались довіреностями ТОВ «НВП «Терравіатех» від 21.02.2019 року, а також копіями митних декларацій ТР81АА № UA807220/2019/000365 та №UA807220/2019/000364 та міжнародними транспортними документами №314949213 та №314948756.

Посилання представника відповідача на те, що вказаний усний дозвіл було надано саме перевізнику, зазначеному у графі 50 транзитної митної декларації є недоведеними та жодними доказами не підтвердженні. Крім того, наявність у цій графі транзитної митної декларації саме ЦСС ТОВ «ТНТ Україна» не свідчить про те, що за наявності належних документів на отримання товару, декларант або його уповноважена особа не мала право на отримання МЕВ. Навпаки, суд зазначає, що відповідальною особою за дотримання та забезпечення митного режиму «транзит» є саме декларант або уповноважена ним особа, тобто ТОВ «НВП «Терравіатех» та ТОВ «Харківський регіональний центр підтримки та розвитку ЗЕД».

Більш того, виходячи з п. 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1066 від 09.10.2012 року, при надходженні у митницю призначення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які проставляє у поданих декларантом, уповноваженою ним особою або перевізником товаросупровідних (товаротранспортних) документах та на аркуші з позначенням «4/5» МД з відмітками митниці відправлення штамп ПМК». Тобто, із зазначеного слідує, що відповідальним за доставку у митницю призначення товарів у режимі транзиту є окрім перевізника, також декларант та уповноважена їм особа.

Судом не встановлено порушення позивачем норм діючого законодавства.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (стаття 486 Митного кодексу України).

Посадова особа, при розгляді справи про порушення митних правил у відповідності до вимог ст.489 Митного кодексу України, зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок у правління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер свої дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Частиною 3 статті 469 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за видачу без дозволу митного органу або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні, на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі.

Згідно оскаржуваної постанови, відповідач вбачав у діях ОСОБА_1 порушення митних правил, що полягало у видачі ним без дозволу органу доходів і зборів товарів, митне оформлення яких не закінчено.

Тобто, для притягнення до відповідальності позивача, згідно частиною 3 статті 469 МК України необхідно було довести факт відсутності дозволу органу доходів і зборів на видачу товарів, митне оформлення яких не закінчено.

Як вже було встановлено судом, від відповідача мало місце надання усного дозволу на видачу товарів. Заборона переміщати МЕВ декларантом або його уповноваженою особою, положення Закону не містять.

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правовірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з яким закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Згідно із вимогами ч. 1, 2 ст. 530 МК України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.

Згідно приписів ч.1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб /ст.55 Конституції України/.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 8 МК України визначає принципи здійснення державної митної справи.

Так, відповідно до п. 3 та п.7 ч.1 цієї статті державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості, а також додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення за ч. 3 ст. 469 МК України, протиправність дій позивача та наявність в його діях складу порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст.469 МК України по постанові про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил № 1056/80700/19 від 09.07.2019 року відповідачем не доведена.

З урахуванням викладеного, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови в справі про порушення митних правил №1056/80700/19 від 09.07.2019 року, у зв`язку з обґрунтованістю вимог позивача та відсутністю належних та допустимих доказів на спростування її правомірності зі сторони відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що постанова Харківської митниці Державної фіскальної служби України в справі № 1056/80700/19 від 09.07.2019 року підлягає скасуванню, а справа - закриттю.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не було дотримано строків звернення із адміністративним позовом, то суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

За приписами ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ст. 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Приписами статті 529 Митного кодексу України передбачено порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил.

Так, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Постанова центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Згідно із частинами 1 та 4 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання наведених вище приписів, позивач скористався передбаченим законом порядком досудового вирішення спору та звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою щодо порушення його прав та інтересів у зв`язку із прийняттям митним органом постанови в справі про порушення митних правил.

22.08.2019р. Постановою ДФС України скарга була залишена без задоволення.

У позовній заяві позивач зазначив, що цю постанову ДФС України він отримав 27.08.2019 року, про що надав відповідні докази, які містяться в матеріалах справи (а.с.17-18).

На підставі викладених вище обставин, суд приходить до висновку, що прийняття рішення суб`єктом владних повноважень по оскарженню постанови від 09.07.2019 року № 1056/80700/19 було завершенням передбаченого законом правового порядку досудового врегулювання публічно-правового спору у вигляду оскарження цієї постанови до центрального органу виконавчої влади, що у сукупності із системним правовим аналізом ч. 4 ст. 122 КАС України дає змогу позивачу протягом строку в три місяці.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.1, ч. 5 ст. 139 КАС України).

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 20, 47, 77, 90, 210-211, 241-246 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил – задовольнити.

Постанову заступника начальника УПМП та МВ Харківської митниці ДФС Є.П. Волокітіна у справі про порушення митних правил №1056/80700/19 від 09.07.2019 року за ч. 3 ст. 469 Митного кодексу України у відношенні ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 )

Представник позивача: Хоменко Сергій Іванович ( АДРЕСА_2 );

Відповідач: Харківська митниця Державної фіскальної служби ( адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленка, 16 Б);

Текст рішення складено та підписано 23.01.2020 року.

Суддя Н.В. Якуша