Рішення № 87099057, 28.11.2019, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/38/19

Провадження №2/571/223/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року. смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово Комзюк А.Ф., при секретарі Колодич Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Центру надання адміністративних послуг Рокитнівської районної державної адміністрації про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування запису про право власності та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Центру надання адміністративних послуг Рокитнівської районної державної адміністрації з даним позовом.

На обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 21 вересня 1982 року, між позивачем та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. 04 серпня 2014 року рішенням Рокитнівського районного суду шлюб між ними розірвано. Під час перебування у шлюбі на підставі Договору купівлі-продажу від 24.01.2000 року подружжям було придбано житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 48 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу будинку був оформлений на ім`я ОСОБА_2 .. За час перебування в шлюбі спільно з відповідачем проведено добудову будинку, ремонт та здійснено газифікацію будинку. В результаті добудови загальна площа будинку збільшилась до 78.5 кв.м.. Після розірвання шлюбу, позивач зверталася до суду з позовом про визнання будинку об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ спільної сумісної власності подружжя. Під час розгляду справи в суді відповідач позов визнав та підтвердив, що будинок є спільною сумісною власністю і погоджувався на розподіл будинку по запропонованому висновку. Однак, вищевказаним рішенням суду позивачу було відмовлено з задоволені позову з тих підстав, що спірний житловий будинок не зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому з огляду на положення ст.ст. 331, 328 ЦК України будинок не є об`єктом цивільних прав та не може бути поділений. В листопаді 2018 року позивачу стало відомо, що відповідач зареєстрував право власності на спірний будинок лише за собою та отримав Свідоцтво про право власності на своє ім`я. Отже, таким чином відповідач фактично позбавив позивача частки у спільному майні. Зважаючи на визщевказане, вважає, що є всі підстави для визнання за нею права власності на 1/2 частки будинку зазначеного будинку. Вважає, що її права порушені на частку у спільному майні подружжя мають бути захищені судом шляхом визнання недійсним Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер 47376257 від 11.11.2015 року.

Посилаючись на норми статті 60 СК України, статтей 328, 331 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» просить :

1. Визнати недійсним та скасувати видане на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , серія та номер 47376257 видане 11.11.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області – Ільчуком ОСОБА_3 ;

2. Скасувати внесений в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 11993663 щодо житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

3. Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та доповнила, що на даний час проживає в смт.Рокитне у материній квартирі. Не має можливості проживати у будинку, який спільно нажили з відповідачем під час шлюбу, так як відповідач чинить перешкоди та не допускає до будинку. Пропонувала відповідачу заплатити вартість 1/2 частини будинку або навпаки, але в такий спосіб спору не вирішили. Вважає, що вона має право на на 1/2 будинку, як спільно нажите майно, тому просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав та підтвердив, що житловий будинок придбали у шлюбі, після чого будинок перебудовували. Право власності зареєстрував у 2015 році. Реєстрацію права власності проведено відповідно до норм чинного законодавства. Не заперечує щодо визнання за позивачем права власності на 1/2 спірного будинковолодіння. Вирішення позовну в іншій частині позовних вимог залишає на розсуд суду.

Представник відповідача Центру надання адміністративних послуг Рокитнівської районної державної адміністрації в судове засідання повторно не з`явився по невідомій причині, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, не повідомив про причину неявки та не надіслав заяви про розгляд справи за його відсутності. Суд вважає за можливе вирішення даного спору у відсутності представника другого відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.09.1982 року, шлюб розірвано рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04.08.2014 року (а.с. 13).

За час перебування в шлюбі сторонами у 2000 році придбано спірний житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу (а.с.42 на звороті).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 зареєстрований на праві приватної власності на ОСОБА_2 , реєстрація права власності здійснена 27.10.2015 року (а.с.14-15).

Частиною 1 ст.60 СК України та ч.3 ст.368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до норм ч.1 ст.61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тобто є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст.69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки в судовому засіданні не встановлено наявності шлюбного договору між позивачем та відповідачем або інших домовленостей щодо об`єктів права спільної сумісної власності, то частки майна подружжя щодо даного спору є рівними, а отже кожному з них має належати по 1/2 частині житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 .

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 підлягає до задоволення.

Крім того, позивач просить визнати недійсним та скасувати видане на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок з надвірними спорудами та скасувати внесений в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про право власності за номером 11993663 щодо спірного житлового будинку з надвірними спорудами.

Стаття 328 ЦК України вказує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрації речових прав та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядок проведення державної реєстрації прав визначений розділом ІУ Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Згідно ст.21 вказаного Закону, рішення державного реєстратора, витяг з державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

Статтею 24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” передбачено підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

З матеріалів справи встановлено, що державна реєстрація права власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями була здійснена 27.10.2015 року (а.с.14). Належних доказів у підтвердження того, що державна реєстрація права власності на житловий будинок з господарськими будівлями була проведена з порушенням встановленого порядку, суду не надано і в суді таких доказів не здобуто.

За вказаних обставин, відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на спірний житловий будинок з надвірними спорудами та скасування запису про право власності, внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 264,265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Центру надання адміністративних послуг Рокитнівської районної державної адміністрації про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування запису про право власності та визнання права власності задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП – відсутній (має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: Центр надання адміністративних послуг Рокитнівської районної державної адміністрації, місцезнаходження: смт.Рокитне вул.Незалежності,13, Рівненської області.

Суддя (підпис) Згідно з оригіналом.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області А.Ф.Комзюк

Повне рішення виготовлено 04.12.2019 р.