
Справа № 570/3035/19
Номер провадження 2/570/201/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2020 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю
секретаря судових засідань Беднарчук Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в :
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що між сторонами був укладений кредитний договір. Позичальниці були надані грошові кошти, встановлений термін їх повернення. Однак відповідачка не виконує покладені на неї зобов`язання, не повертає отримані грошові кошти у визначений договором строк. Через це утворилася заборгованість, яка до цього часу не погашена. Тому представник позивача звернувся до суду, просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача наявну заборгованість; та стягнути судові витрати.
У строк, встановлений судом, відповідачкою було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого щодо задоволення позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень зазначає про відсутність особистого підпису на Умовах та правилах надання банківських послуг, а тому відповідачка вважає, що банком неправомірно здійснено розрахунок процентів та пені. Крім того, зазначає, що за період з 01.06.2015 р. по 16.05.2019 року вони витратила кредитних коштів 15 872,47 грн., а внесла на погашення заборгованості 17 958, 84 грн., тобто на 2086,41 грн. більше. За таких обставин, просить за відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
Представником позивача було подано відповідь на відзив, відповідно до якого представник банку зазначає, що відповідачка заповнивши заяву-анкету та надавши інформацію щодо своїх персональних даних висловила згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки "Універсальна" та особистим підписом засвідчила, що вона "згодна з тим, що ця заява, разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг". Також представник банку зазначив, що з виписки по рахунку вбачається, що відповідачка до певного часу виконувала свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що їй було відомо про умови кредитування. Щодо порядку нарахування відсотків, представник банку зазначає, що відповідачкою розрахунок заборгованості не спростовано, контррозрахунок не наданий, судово-бухгалтерської експертизи не було проведено, тому вважає, що підстави вважати даний розрахунок неналежним відсутні. Крім того, на спростування твердження представника відповідачки щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за відсотками та пенею, представник банку зазначив, що штраф і пеня не є взаємовиключними видами неустойки, а є її окремими видами, штраф застосовується за порушення виконання зобов`язання, а пеня - за несвоєчасність виконання грошового зобов`язання. Враховуючи вищевикладене, просить задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача не з`явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без його участі. Зазначає, що при укладенні договору банк діяв у межах діючого законодавства. Відповідачка була поінформована з умовами надання банківських послуг. Банк не пропустив строки звернення до суду. Також на підтвердження суми боргу були надані детальні роздруківки з проведених банківських операцій. А тому вважають позов доведеним та просять задоволити заявлений позов.
Відповідачка не з`явилась в судове засідання. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідачка є належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду даної цивільної справи.
Представник відповідачки не з`явилась в судове засідання. Згідно поданої заяви просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судом приймається до уваги, що за положеннями ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості проведення розгляду справи бех участі сторін.
Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Як встановлено в судовому засіданні, 10.07.2010 року відповідачка отримала кредит у розмірі 1 400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, на підставі заяви-приєднання до умов та правил надання банківських послуг.
Представник позивача зазначає, що при укладенні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку.
Відповідно до п. 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Представник банку зазначає, що у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 16.05.2019 року має заборгованість – 11 666, 53 грн., яка складається, за розрахунком банку, з наступного:
- 3 250,75 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту);
- 2 260,60 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 00 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;
- 4 073,44 грн. – нарахована пеня за прострочення зобов`язання;
- 1050,00 грн. – нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина).
- 531,74 грн. - штраф (відсоткова складова).
Розрахунок суми заборгованості додається (розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги).
Проте суд не може повністю погодитися з доводами представника позивача, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Постанова ВП Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі 342/180/17 містить наступні висновки:
?оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони мають бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома;
?банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші;
?споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений;
?роздруківка правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування;
?оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів і витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову;
?за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту надані банком витяги з тарифів і умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин;
?правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені;
?пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити своє право бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту, та умовами і правилами надання банківських послуг, оскільки умови та правила надання банківських послуг — це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Водночас Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком судів попередніх інстанцій про те, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
При цьому суд додатково звертає увагу на те, що Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг містить лише анкетні дані відповідачки, контактну інформацію, але не містить даних про умови кредитування.
Відповідно до частин першої і другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статями 626, 628 ЦК України договір визначений як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України ща кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України )
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У ст. 634 ЦК України договір приєднання визначений як договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).
Відповідно до 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.
Згідно з частиною першою ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 22 грудня 2014 року процентна ставка не зазначена.
Крім того, у даній анкеті-заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також відсутні відомості яку саме картку особа отримала.
Між тим, позивачем не надано суду жодного доказу з якого можливо було б встановити тарифи кредитної картки.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту, відсотками за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.
У витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та (або) процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, а також те, що вказані документи станом на 10.07.2010 року містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Надані банком Тарифи та Умови та правила надання банківських послуг у ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідачка при підписанні заяви про отримання кредитної картки ознайомилася саме з тими Умовами, Правилами та Тарифами що надані Банком до справи та особисто підписала Довідку про умови кредитування, де викладені правила щодо нарахування пені, належними і допустимим доказами також не доведені.
Як зазначено представником банку в розрахунку заборгованості за договором б/н від 10.07.2010, заборгованість відповідачки за тілом кредиту становить – 3250,75 грн, а заборгованість за простроченим тілом кредиту - 2260,60 грн.
Однак, як вбачається з підрахунків відповідачки, які відображені у відзиві (а.с.42-49) за період з 01.06.2015 р. по 16.05.2019 року нею було витрачено 15 872,47 грн. кредитних коштів.(графа 3 розрахунку банку). Водночас, за період з 01.06.2015 р. по 16.05.2019 року нею сплачено 17 958,84 грн. (графа 21 розрахунку банку) для погашення заборгованості.
Судом, шляхом математичних підрахунків, наявних у розрахунку заборгованості відомостей (а.с.8-11), було встановлено, що відповідачкою було погашено заборгованість перед банком. Тобто розмір заборгованості за тілом кредиту не перевищував суму внесених відповідачкою коштів в рахунок повернення кредитних коштів.
З зазначеного слідує, що відповідачкою виконано всі зобов`язання перед банком, заборгованість за тілом кредиту відповідачкою було погашено.
За наведеного у суду наявні підстави для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості з відповідачки на користь банку.
Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України, і вони покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
У задоволенні позову АТ КБ "ПРИВАТБАНК"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001).
Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_1 )
Суддя Красовський О.О.
Судове рішення № 87099047, Рівненський районний суд Рівненської області було прийнято 22.01.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 570/3035/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: