Рішення № 87098614, 22.01.2020, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2466/19

Провадження № 2/545/92/20

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Путрі О.Г.

при секретарі Кузуб Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт, б/н від 12.12.2016 р. укладеної між позивачем та відповідачем, остання отримала кредит у розмірі 6367,62 грн., шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в обмін на зобов`язання відповідача по поверненню кредиту, сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом у визначені договором строки.

Проте позичальник умови договору не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 09.09.2019 р. складає 67281,31 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився надавши суду заяву з проханням розглядати дану справу у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

В судове засідання призначене на 19.11.2019 року відповідач не з`явилася хоча була належним чином повідомлена про день та час слухання справи, шляхом повернення до суду поштового повідомлення із відміткою про вручення.

В судове засідання призначене на 10.12.2019 року відповідач повторно не з`явилася, судова повістка повернута до суду відділенням поштового зв`язку із відміткою « адресат не з`явився ».

В судове засідання призначене на 22.01.2020 року відповідач не з`явилася, судова повістка повернута до суду відділенням поштового зв`язку із відміткою « адресат не проживає ».

Оскільки в судові засідання призначені на 10.12.2019 року та 22.01.2020 року відповідач повістки не отримала, про судове засідання призначене на 22.01.2020 року остання була належним чином повідомлена шляхом публікації оголошення на сайті Судової влади України, проте до суду не з`явилася, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України , суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Встановлено, що відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт, б/н від 12.12.2016 р. укладеної між позивачем та відповідачем, остання отримала кредит у розмірі 6367,62 грн. , шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в обмін на зобов`язання відповідача по поверненню кредиту, сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом у визначені договором строки.

Згідно довідки, долученої позивачем до матеріалів справи, термін дії кредитної картки відповідача – липень 2020 року ( а.с. 54 ).

Погашення заборгованості за кредитом здійснюється в наступному порядку : починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти ( щомісячний платіж ) у сумі 1101,87 грн. для погашення заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг.

Проте позичальник умови договору не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 09.09.2019 р. складає 67281,31 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 2.5 Генеральної угоди – позичальник зобов`язується повернути суму кредиту, відсотків,винагороди Банку, відповідно до умов цієї угоди та Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п.2.2 Генеральної угоди, при порушенні позичальником строків платежів по кожному із грошових зобов`язань, передбачених цією угодою більш ніж на 31 день, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 57046,62 грн.

Згідно п. 2.8 Генеральної угоди, при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує Банку пеню.

Встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит.

Також встановлено, що в порушення умов договору позичальник свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість,

яка станом на 09.09.2019 року складає 67 281 гривню 31 копійку, що підтверджується відповідними виписками з балансових рахунків, яка складається з:

4084,45 грн. – заборгованість за кредитом ;

1412,50 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом ;

4737,73 грн. - заборгованість за пенею ;

57046,63 грн. – штраф (п. 2.2 Генеральної угоди);

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року по справі № 6-2003 цс 15 – цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки ( пені, штрафу ).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання ( частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання ( частина третя ст. 549 ЦК України ).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Суд вважає, що пеня є більш дієвою мірою впливу на боржника так як обчислюється в відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов`язання та за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання своїх зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне і те саме правопорушення – строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Таким чином , враховуючи , що умовами кредитного договору за порушення позичальником строків повернення кредиту та/або сплати процентів передбачено одночасне стягнення щтрафу та пені з відповідача , що є одним видом цивільно-правової відповідальності , їх одночасне застосування за одне й те саме правопорушення буде свідчити про недотримання положень ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме правопорушення, тому суд приходить до висновку , що у стягненні з відповідача штрафу у розмірі 57046,63 грн. слід відмовити, а отже загальна сума заборгованості, що підлягає до стягнення з відповідача складає 10234,68 грн.

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог, згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265,280-282, 352 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково;

Стягнути із ОСОБА_1 ( місце проживання : АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ( код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299 ) заборгованість за кредитним договором в сумі 10234,68 грн. ( десять тисяч двісті тридцять чотири гривні 68 коп. ).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в сумі – 292,18 грн. ( двісті дев`яносто дві гривні 18 коп. ) .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії;

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. Г. Путря