Рішення № 87097089, 20.01.2020, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №329/1051/19

Провадження №2/329/41/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Проценко А.М.,

за участю секретаря судових засідань Сивак В.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: орган опіки та піклування Чернігівської районної державної адміністрації про стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав та призначення опіки

В С Т А Н О В И В:

Позивач в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав та призначення опіки, в обґрунтування позову зазначив наступне.

Відповідачі є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак з грудня 2018р. діти проживають разом з позивачем через те, що батьки систематично вживають алкогольні напої, сваряться, б`ються, залишають дітей на тривалий час без нагляду. Протягом усього проживання дітей з нею, батьки жодного разу не цікавилися їх станом, фізичним та моральним розвитком, станом здоров`я, ухиляються від їх виховання та утримання, тобто самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків. Вона як бабуся, повністю ними опікується: забезпечує одягом, шкільним приладдям, харчуванням, за необхідності лікуванням та відповідно до висновку служби у справах дітей може бути опікуном дітей.

У зв`язку з зазначеним, позивач просить суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити її опікуном над малолітніми дітьми та стягнути з відповідачів на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення ними повноліття.

Ухвалою суду від 12.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 09.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з`явився, на адресу суду надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої на позові наполягає та просить його задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі, проти позбавлення їх батьківських прав не заперечували.

Представник третьої особи Житарюк Н.М . в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, проти вимог позивача не заперечувала, оскільки батьки самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьками малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського районного управління юстиції Запорізької області від 21.02.2008 року, актовий запис №05, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського районного управління юстиції Запорізької області від 26.10.2011 року, актовий запис №68.

Відповідачі ведуть аморальний спосіб життя, систематично вживають алкогольні напої, сваряться, б`ються, залишають дітей на тривалий час без нагляду.

Позивач є бабусею малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження відповідача ОСОБА_5 .

Діти з 25.12.2018р. проживають разом з позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, Обіточненським старостинським округом №465 від 31.10.2019р. З моменту проживання дітей у бабусі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дітьми не цікавляться, участі у їх вихованні та навчанні не беруть, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , депутата Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області.

Згідно заяви директора Обіточненської ЗОШ І-ІІІ ст. Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 25.12.2018р. були зараховані до 1 та 5 класу школи. Діти завжди доглянуті, чисто одягнені, охайні, всім необхідним забезпечені. Проживають разом із бабусею ОСОБА_1 , яка уважна до дітей, приділяє належну увагу як вихованню, так і їх навчанню, забезпечує організацію їх розвитку і дозвілля. Батьки дітей за час їх навчання у закладі не цікавилися справами та навчанням доньок.

Орган опіки та піклування Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області надав до суду висновок від 17.01.2020 року №01-11/0034 про доцільність позбавлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно їх малолітніх доньок, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд погоджується з зазначеним висновком органу опіки та піклування, оскільки він є обґрунтованим та відповідає інтересам малолітніх дітей, вважає переконливими аргументи, наведені позивачем щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року, зазначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Із змісту ч. 1-3 статті 150 СК України слідує, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про стан її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 1 ст.164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.

Відповідно до ст.165 СК України правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно роз`яснень у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року № 3, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008 року по справі „Савіни проти України" зазначається „ що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини".

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

З наведеного вище, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Вирішуючи питання про встановлення опіки над малолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та призначення позивача опікуном, суд виходить з наступного.

Статтею 243 Сімейного кодексу України визначено, що опіка над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

У статті 58 Цивільного кодексу України зазначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування.

Згідно до ч.3 ст.60 Цивільного кодексу України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст.63 Цивільного кодексу України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Частиною 4 ст.167 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.

З висновку служби у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області від 05.12.2019р. №01-16/626 вбачається, що позивача можливо призначити опікуном над малолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виходячи з того, що суд дійшов висновку про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вимоги про встановлення опіки та призначення дітям опікуна (позивача) ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідачі не надають матеріальної допомоги на утримання дітей. Досліджені судом докази є достатніми для висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини.

Згідно приписів ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Зі змісту ч. 2, 3 ст.166 Сімейного кодексу України слідує, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яких проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує вимоги ст.182 СК України та роз`яснення, які містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", та бере до уваги матеріальний стан відповідачів, а також ту обставину, що відповідачі є працездатними особами, даних щодо перебування на їх утриманні непрацездатних осіб суду не надано.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення аліментів задовольнити та стягнути з відповідачів на користь позивача аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи у відповідності до ч. 1 ст.191 СК України, від дня пред`явлення позову - з 11.12.2019 року, та до повноліття дитини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь держави необхідно стягнути солідарно судовий збір в розмірі 768,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13,76-82,89,141, 247, 263-265,268,352,354,430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: орган опіки та піклування Чернігівської районної державної адміністрації про стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав та призначення опіки - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном над малолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.12.2019 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.12.2019 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA 908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету:22030106.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок ( отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA 908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету:22030106.

Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

.Повний текст рішення виготовлено 23 січня 2020 року.

Суддя: А.М.Проценко