Рішення № 87095955, 23.01.2020, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/74/20

Провадження по справі 2-а/305/4/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2020. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Біроваш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про оскарження рішення органу владних повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про оскарження рішення органу владних повноважень.

Позовні вимоги мотивує тим, що 04 липня 2018 року адміністративна комісія Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області прийняла постанову №10 про накладення адміністративного стягнення, якою наклала на нього адміністративний штраф в розмірі 85 гривень за ч.2 ст.154 КУпАП. Вважає, що постанова №10 від 04 липня 2018 року підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, з наступних підстав. Висновки відповідача, що нібито він вигулював собаку, яка вкусила громадянку, не відповідають дійсності, оскільки собак в нього не має. В постанові не зазначено місце де собака вкусила громадянку, не вказано, яку саме громадянку вкусила собака. Не має жодного належного доказу про наявність в нього собаки, що саме він вигулював собаку, що саме його собака вкусила громадянку. Вважає, що адміністративна комісія Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області не мала повноважень розглядати справу за ч.2 ст.154 КУпАП. Крім того, зазначив, що на час розгляду справи, 04.07.2018, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення. Оскільки йому про існування оскаржуваної постанови стало відомо лише 14.12.2019 під час звернення із запитом до відповідача, а оскаржувану постанову він отримав, засобами поштового зв`язку 12 січня 2020 року, вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду, що є підставою для поновлення строку звернення до суду. На підставі викладеного, просив визнати не чинною постанову адміністративної комісії Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №10 від 04 липня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.154 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 17.01.2020 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом. Відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами вимог ст.286 КАС України. Призначено судовий розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 16 год. 00 хвилин, 23 січня 2020 року, у приміщенні Рахівського районного суду, Закарпатської області області за адресою: м. Рахів, вул. Карпатська 15. При цьому, відповідачу, Ясінянській селищній радй Рахівського району Закарпатської області, роз`яснено про їх праводо початку судового засідання подати суду відзив на позов та докази, у разі заперечення позовних вимог та роз`яснено норми ч.4 ст.159 та ч.2 ст.77 КАС України. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлено відповідача належним чином, шляхом направлення електронною поштою на офіційну електронну адресу Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, тексту ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви з додатками.

Позивач ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився. 21.01.2020 надав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином електронним повідомленням на електронну адресу: yasinyaselrada@meta.ua, що стверджується витягом про доставку електронного повідомлення ЕП-36/2020-Вих від 17.01.2020 та ЕП-240/2018-Вих від 12.04.2018. Про причину неявки суд не повідомили, відзив на позов не надали.

Згідно ч.6 ст.162 КАС України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачами у встановлений законом строк відзив не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

У відповідності до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Частиною першою, другою ст.2 КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що адміністративною комісією при виконкомі Ясінянської селищної ради в складі головуючого Суховії Ю.О та членів Павлючок Н.О., Рибалка В.В., Дуб`юк М.М., Ропчук В.С. було винесено постанову №10 про накладення адміністративного стягнення від 04 липня 2018 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103-1, 103-2, 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150-152, статтями, 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 212-1 цього Кодексу.

Натомість, у статі 221 КУпАП, йдеться про те, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені, в тому числі, частиною другою статті 154 КУпАП.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що адміністративна комісія при виконкомі Ясінянської селищної ради не мала повноважень, щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 154 КУпАП.

Справа про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.154 КУпАП, у відповідності до ст.221 КУпАП, підвідомча суддям Рахівського районного суду Закарпатської області.

По суті зафіксованого в оскаржуваній постанові правопорушення, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Частиною 2 статті 154 КУпАП передбачено відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті.

З мотивувальної частини постанови №10 від 04 липня 2018 року слідує, що ОСОБА_1 , вигулював собаку, яка вкусила перехожу жінку.

В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що у постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначено місце де собака вкусила громадянку, не вказано, яку саме громадянку вкусила собака. Не має жодного належного доказу про наявність в нього собаки, що саме він вигулював собаку, яка вкусила громадянку.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерплих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1,2 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності достатті 252 цього Кодексу, повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Так, в оскаржуваній постанові не зазначено посилань на докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 154 КУпАП.

Також відповідач не скористався своїм правом, передбаченим КАС України, щодо подання відзиву на даний позов з викладенням своєї правової позиції відносно заявлених позовних вимог, не надав належних доказів вини позивача в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні. Тобто, посилання відповідача в оскаржуваній постанові на те, що собака ОСОБА_1 вкусила перехожу жінку, жодними доказами не підтверджені.

Натомість позивач стверджує, що в нього взагалі не має собаки.

Таким чином, відповідач як суб`єкт владних повноважень, належним чином не виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.154 КУпАП, та відповідно не довів наявність у діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, відповідно до закріпленого в ст.62 Конституції України, принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, отже позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

При зверненні з позовом до суду, позивач, у відповідності до ч.4 ст.288 КАС України, був звільнений від сплати судового збору у розмірі 840,80 гривень.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, судовий збір компенсується за рахунок бюджетних асигнувань Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 245, 251, 257, 258, 268, 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 6, 20, 77, 78, 90, 139, 242, 243, 244, 246, 255, 286 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконкомі Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №10 від 04 липня 2018 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.154 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Судовий збір у сумі 840,80 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , мешканець, АДРЕСА_1 .

Відповідач, Ясінянська селищна рада Рахівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351452, місцезнаходження: смт. Ясіня, вул. Борканюка, буд.7, Рахівського району, Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуюча: Марусяк М.О.