Вирок № 87095702, 23.01.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3961/19

Провадження № 1-кп/242/178/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Капітонова В. І., при секретарі Нарижній О. Г., за участю прокурора Прокопова П. В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050500000452 від 03 травня 2019 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хабара Хабарського району Алтайського краю, РФ, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», раніше не судимого, маючого на утриманні дитину, 2003 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

03 травня 2019 року, приблизно о 07 годині 00 хвилин, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 знаходився у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме кам`яного вугілля, що зберігалося у залізничних вагонах на залізничній станції «Цукуриха» ДП «Донецька залізниця». З цією метою він заздалегідь приготував лопату, яку взяв з собою, та направився до залізничних вагонів вантажного потягу, який там знаходився. Коли ОСОБА_1 прийшов на територію залізничної станції «Цукуриха» ДП «Донецька залізниця», яка розташована за адресою: Донецька область, смт Цукурине, вул. Джерельна, 1, де піднявся по технологічним сходам на залізничний вагон № 59426379, який знаходився у складі вантажного потягу, який прямував зі станції Курахівка Донецької області до станції Бурштин Львівської залізниці. Знаходячись на вагоні, ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії невідомі оточуючим, діючи з прямим умислом, маючи на меті корисливий мотив та переслідуючи мету незаконного збагачення, шляхом вільного доступу почав скидати на землю вугілля марки Г(Г1) класу0-100 з вагону № 59426379. ОСОБА_1 скинув вугілля на землю загальною вагою 200 кг, вартість якого згідно висновку експерта № 2/20-535 від 19 червня 2019 року з урахуванням його показників якості ( вміст вологи – 13,4%, золи – 20,8,0%; сірка- 1,61%; вихід летучих речовин – 43,1% теплота згоряння – 5309 ккал/кг)- 526 грн. 25 коп., що належить ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». В подальшому ОСОБА_1 , спустившись з вагону та маючи намір вугілля, що було скинуте ним на землю, в подальшому винести з території залізничної станції «Цукуриха» ДП «Донецька залізниця», й таким чином довести свій умисел на вчинення злочину до кінця, був зупинений працівниками Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області. Таким чином, ОСОБА_1 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме розпорядження викраденим вугіллям, в результаті чого злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

В результаті дій ОСОБА_1 ПрАТ « ДТЕК Павлоградвугілля» могла бути завдана матеріальна шкода в сумі 526 гривень 25 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що 03 травня 2019 року він знаходився у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник намір, направлений на таємне кам`яного вугілля з залізничної станції «Цукуриха». З цією метою він заздалегідь приготував лопату, яку взяв з собою, та направився до залізничних вагонів вантажного потягу, який там знаходився. Коли він прийшов на територію залізничної станції «Цукуриха», він піднявся по технологічним сходам на залізничний вагон,який знаходився у складі вантажного потягу. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії невідомі оточуючим, він почав скидати на землю вугілля. В подальшому, спустившись з вагону та маючи намір винести вугілля з території залізничної станції, він був зупинений працівниками поліції. В скоєному щиро кається.

Визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфікованими за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачений за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий, має на утриманні дитину, 2003 року народження, працює, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його ставлення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про особу обвинуваченого, і вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням експертизи у розмірі 942 грн. 06 коп. Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягувач: держава, балансовий рахунок: 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження», призначення платежу: за висновок експерта № 2/20-535 від 19 червня 2019 року) витрати в зв`язку із проведенням експертизи у розмірі 942 (дев`ятсот сорок дві) грн. 06 коп.

Речові докази – 5 мішків з вугіллям марки Г(Г1) класу 0-100, передані під розписку директору станції «Цукуриха» ОСОБА_2 , - передати до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»; совкову лопату, яка зберігається в Селидівському ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області - повернути ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя В. І. Капітонов