Рішення № 87095228, 10.01.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1720/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С. ,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулось Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку», в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором № IKCASHG.15009.001 від 10 листопада 2011 року в загальному розмірі 55755,24 грн. та судові витрати.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що 10 листопада 2011 року між ОСОБА_3 та ПАТ «ВБР» було укладено кредитний договір № IKCASHG.15009.001, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 14700,00 грн., терміном користування до 09.11.2013 р. зі сплатою процентів в розмірі 18,0 % річних. Проте відповідач взяті на себе кредитні зобов`язання належним чином не виконувала, в зв`язку з чим за нею утворилась вказана кредитна заборгованість, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12007,75 грн., заборгованості за процентами в розмірі 10419,09 грн., пені в розмірі 25831,40 грн., заборгованості за комісією в розмірі 7497,00 грн.

22 липня 2015 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області у справі було ухвалено заочне рішення , яке ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2019 року за заявою відповідача було скасовано та справу призначено до розгляду.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2019 року до участі у справі залучено правонаступника позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія».

Відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , подала відзив на позов, в якому позовні вимоги визнала частково, посилаючись на те, що позивачем визнає заборгованість за тілом кредиту в сумі 12077,75 грн., комісії в сумі 3242,09 грн. та відсотків з розрахунку 18 % річних у розмірі 3134,02 грн. Позовні вимоги в іншій частині вважає необґрунтованими, оскільки заборгованість за процентами нарахована за процентною ставкою, яка сторонами не погоджувалася, а також заборгованість продовжувала нараховуватися поза межа строку кредитування. Крім того, під час примусового виконання заочного рішення суду з позичальника була стягнута сума коштів в розмірі 10440,33 грн на підставі постанови державного виконавця.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце його проведення повідомлялися належним чином, надали клопотання про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 10 листопада 2011 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № IKCASHG.15009.001, відповідно до умов якого остання отримала кредит на споживчі потреби в сумі 14700,00 грн. на строк до 09 листопада 2013 року. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 18 % річних.

Пунктом 1.1.5 кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 1,50 % від суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати. Сплата комісії здійснюється в гривні. Розрахунок та нарахування здійснюється одноразово щомісяця в перший робочий день місяця за поточний місяць. Комісія за місяць видачі кредиту не нараховується. Розрахунок комісії здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму кредиту, що зазначений у п.1.1.1. При несплаті комісії у зазначений строк вона вважається простроченою.

Згідно з п. 2.4 період сплати кредиту, комісії та відсотків: з 1-го по 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору. При несплаті кредиту, комісії та відсотків у зазначений строк вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.3.1.11).

Повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на транзитний рахунок зазначений в п.1.3, згідно графіку погашення, який є невід`ємною частиною договору (п.2.5). У випадку, якщо дата погашення кредиту і/або сплати відсотків за користування кредитом, комісій згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в перший банківський день після вихідного або святкового дня (п.2.6).

Відповідно до п.2.7 розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до останнього дня місяця (включно). Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.

Нарахування відсотків здійснюється щоденно, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.

Відповідно до п.2.9 зазначеного договору погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашається прострочена заборгованість за процентами; в другу чергу погашається прострочена заборгованість за комісією; в третю чергу погашається прострочена заборгованість основної суми боргу; в четверту чергу погашаються заборгованість за нарахованими процентами; в п`яту чергу погашається заборгованість за нарахованою комісією; в шосту чергу погашається заборгованість за основною сумою боргу; в сьому чергу погашаються штрафи, пені, передбачені п.п.4.2.7, 6.2, 6.3, 6.4, якщо такі мали місце.

Згідно з п.6.1 кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику відсотки в розмірі подвійної процентної ставки, що зазначена в п.1.1.3 цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п.6.3 за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк нараховує позичальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 02 жовтня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці реєстраційної служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 02 жовтня 2013 року уклала шлюб з ОСОБА_5 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу – Духова (актовий запис № 327, складений 02.10.2013 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці реєстраційної служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області).

06 лютого 2018 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» уклали договір № 103 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № IKCASHG.15009.001 від 10 листопада 2011 року укладеного між ПАТ “ВБР” та ОСОБА_3 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Судом не встановлені обставини щодо часткового погашення заборгованості за вказаним кредитним договором під час виконання заочного рішення суду, ухваленого у вказаній справі в розмірі 10440,33 грн. Так, відповідно до відомостей, наданих Костянтинівським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 02.12.2019 р. за № 15.17-5/50394 на виконанні відділу знаходився виконавчий лист, виданий у справі № 233/1720/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВБР» заборгованості за кредитним договором № IKCASHG.15009.001 від 10 листопада 2011 року в сумі 55755,24 грн. Із заробітної плати боржника було перераховано на депозитний рахунк відділу суму в загальному розмірі 10440,33 грн., з яких кошти в розмірі 2976,31 грн. були перераховані як витрати виконавчого провадження та виконавчий збір. Кошти в розмірі 7464,02 грн. були повернуті боржнику як помилково стягнуті, що підтверджується платіжним дорученням № 3537 від 11.06.2019 р.

Статтею 512 ЦК України передбачена можливість заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою внаслідок, в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені в договорі.

Останнє часткове погашення заборгованості за кредитним договором відбулось 12.04.2012 року в загальному розмірі 955,00 грн., з яких 537,05 грн. – на погашення основного боргу, 197,45 грн. – на погашення процентів та 220,50 грн. – на погашення комісії.

Проте в порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач кредитні зобов`язання за договором в повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим станом на 18.02.2015 року позивачем нарахована заборгованість в розмірі 55755 грн. 24 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 12007,75 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 10419,09 грн., пені в розмірі 25831,40 грн., заборгованості за комісією в розмірі 7497,00 грн.

Суд, розглядаючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, виходить з того, що відповідачем не спростована сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12007,75 грн. та визнається нею.

Проте позивачем не обґрунтовано розрахунок в частині заборгованості за процентами за користування кредитними коштами за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (ч. 1 ст. 251, ч. 1 с. 252, ч. 1 ст. 254 ЦК України).

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251, ч. 2 с. 252 ЦК України).

Згідно з п. 1.1.2 вищезазначеного кредитного договору № IKCASHG.15009.001 від 10 листопада 2011 року термін користування кредиту – до 09 листопада 2013 року.

Наявність умови договору про те, що договір діє до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором (п.7.1) не спростовує висновків суду, оскільки наявність вказаної умови не свідчить про те, що договором встановлено строк виконання зобов`язання в розумінні статті 251 та 530 ЦК України, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15.

Оскільки судом встановлено, що сторони погодили строк виконання позичальником свого зобов`язання з повернення кредитної заборгованості - до 09 листопада 2013 року, суд дійшов висновку про те, що нарахування процентів за кредитним договором після спливу вказаного строку припиняється на підставі ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, що відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12. Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові вказала на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за процентами, нарахованої за період з 10 листопада 2013 року по 18 лютого 2015 року в розмірі 5624,07 грн. (10419,09 грн (заборгованість за процентами, нарахована позивачем станом на 18.02.2015 року) - 4795,02 грн (заборгованість за процентами, нарахована позивачем станом на 09.11.2013 року = 5624,07 грн) задоволенню не підлягають.

Крім того, судом встановлено, що п. 1.1.5 кредитного договору № IKCASHG.15009.001 від 10 листопада 2011 року передбачено, що позичальник сплачує банку комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 1,50 % від суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати. Сплата комісії здійснюється в гривні. Розрахунок та нарахування здійснюється одноразово щомісяця в перший робочий день місяця за поточний місяць. Комісія за місяць видачі кредиту не нараховується. Розрахунок комісії здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму кредиту, що зазначений у п.1.1.1. При несплаті комісії у зазначений строк вона вважається простроченою.

З розрахунку, наданого відповідачем вбачається, що відповідачем на користь банку в рахунок погашення комісії було здійснено платежів по 220,50 грн. 17.12.2011 р., 14.01.2012 р., 15.02.2012 р., 13.03.2012 р. та 12.04.2012 р. відповідно, а всього в загальному розмірі 1102,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) встановлено, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У рішенні від 10.11.2011 року Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення Закону ( 1023-12 ), які є предметом офіційного тлумачення у справі, спрямовані на захист прав споживачів кредитних послуг та збалансування цих прав з іншими суспільними цінностями, що захищаються публічною владою. Тому в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону ( 1023-12 ) у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (254к/96-ВР) слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

У розумінні ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга означає діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що передбачена п.1.1.5 умова кредитного договору щодо надання банку плати (комісії) за надання кредитних ресурсів у розмірі 1,50 % від суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати не може бути визнано додатковою послугою, за яку може бути нарахована така плата.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що судам відповідно до ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Таким чином, на підставі ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) п. 1.1.5 кредитного договору, яким передбачено плату за обслуговування кредиту, є нікчемним з моменту укладення кредитного договору.

Враховуючи наведене позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 7497,00 грн. задоволенню не підлягають.

Оскільки судом встановлено неправомірне зарахування платежу відповідача в загальній сумі 1102,50 грн. на сплату комісійної винагороди за надання кредиту, суд дійшов висновку про те, що вказана сума грошових коштів має бути віднесена на погашення простроченої заборгованості за процентами в зазначеному розмірі, що відповідає п. 2.9 кредитного договору щодо черговості погашення заборгованості.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що заборгованість за процентами, що підлягає стягненню з відповідача, складає 3692,52 грн. (4795,02 - 1102,50 = 3692,52).

Посилання відповідача на необґрунтованість розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом у зв`язку із застосуванням підвищеної процентної ставки є безпідставним, оскільки кредитним договором в п. 6.1 передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику відсотки в розмірі подвійної процентної ставки, що зазначена в п.1.1.3 цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь пені, нарахованої за період з 10 листопада 2013 року по 18 лютого 2015 року в розмірі 14202,09 грн. (25831,40 (заборгованість за пенею, нарахована позивачем станом на 18.02.2015 року) - 11629,31 (заборгованість за пенею, нарахована позивачем станом на 09.11.2013 року) = 14202,09) задоволенню не підлягають, оскільки пред`явлені поза межа строку кредитування, що відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Оскільки судом встановлена нікчемність умов договору щодо нарахування позичальнику комісії, разом з тим, з розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що ним здійснений розрахунок пені, в тому числі, на заборгованість за комісією, яка виникла з 12.05.2012 року, суд дійшов висновку про те, що заборгованість за пенею станом на 09.11.2013 року в розмірі 11629,31 грн є необґрунтованою.

Враховуючи те, що кредитним договором встановлено, що за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк нараховує позичальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення, отримуємо такий розрахунок для кожного періоду. 12.05.2012 року заборгованість за комісією, нарахованою позивачем в розмірі 220,50 грн, отримала статус простроченої, в зв`язку з чим за період з 12.05.2012 року по 12.06.2012 року, кількість днів у періоді - 31, позивач необґрунтовано нарахував пеню в розмірі 34,17 грн (220,50 * 0,5 *31 = 34,17). З 12.06.2012 року розмір простроченої комісії дорівнював 441 грн, а кількість днів у періоді - 30, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 66,15 грн. З 12.07.2012 року розмір простроченої комісії дорівнював 661,50 грн, а кількість днів у періоді - 31, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 102,53 грн З 14.08.2012 року розмір простроченої комісії дорівнював 882 грн, а кількість днів у періоді - 31, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 136,71 грн З 12.09.2012 року розмір простроченої комісії дорівнював 1102,50 грн, а кількість днів у періоді - 30, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 165,37 грн З 12.10.2012 року розмір простроченої комісії дорівнював 1323 грн, а кількість днів у періоді - 31, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 205,06 грн З 13.11.2012 року розмір простроченої комісії дорівнював 1543,50 грн, а кількість днів у періоді - 30, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 231,52 грн З 12.12.2012 року розмір простроченої комісії дорівнював 1764 грн, а кількість днів у періоді - 31, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 273,42 грн З 12.01.2013 року розмір простроченої комісії дорівнював 1984,50 грн, а кількість днів у періоді - 31, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 307,59 грн З 12.02.2013 року розмір простроченої комісії дорівнював 2205 грн, а кількість днів у періоді - 28, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 308,70 грн. З 12.03.2013 року розмір простроченої комісії дорівнював 2425,50 грн, а кількість днів у періоді - 31, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 375,95 грн З 12.04.2013 року розмір простроченої комісії дорівнював 2646 грн, а кількість днів у періоді - 30, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 396,90 грн З 14.05.2013 року розмір простроченої комісії дорівнював 2866,50 грн, а кількість днів у періоді - 31, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 444,30 грн З 12.06.2013 року розмір простроченої комісії дорівнював 3087 грн, а кількість днів у періоді - 30, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 463,05 грн З 12.07.2013 року розмір простроченої комісії дорівнював 3307,50 грн, а кількість днів у періоді - 31, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 512,66 грн З 13.08.2013 року розмір простроченої комісії дорівнював 3528 грн, а кількість днів у періоді - 31, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 546,84 грн З 12.09.2013 року розмір простроченої комісії дорівнював 3748,50 грн, а кількість днів у періоді - 30, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 562,27 грн З 13.10.2013 року по 09.11.2013 року розмір простроченої комісії дорівнював 3969 грн, а кількість днів у періоді - 29, а отже розмір необґрунтовано нарахованої пені складає 575,50 грн.

А у підсумку, розмір заборгованості за пенею, який був нарахований позивачем необґрунтовано за період з 12.05.2012 року по 09.11.2013 року, дорівнює 5708,69 грн, що є сумою вищенаведених доданків.

Отже, розмір заборгованості за пенею, яка підлягає стягненню з відповідача дорівнює 5920,62 грн (11629,31 грн (заборгованість за пенею, нарахована позивачем станом на 09.11.2013 року) - 5708,69 грн (заборгованість за пенею, яка була нарахована позивачем станом на 09.11.2013 року необґрунтовано) = 5920,62 грн).

Посилання відповідача про необґрунтованість розрахунку заборгованості за пенею у зв`язку із відсутністю вказівки щодо її ставки не спростовує висновків суду, оскільки розмір пені передбачений умовам договору, та вказаний розрахунок в цій частині відповідає умовам договору та вимогам закону.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та гарантія» заборгованість за кредитним договором № IKCASHG.15009.001 від 10 листопада 2011 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку», станом на 18.02.2015 року, яка включає: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12007 гривень 75 копійок, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 3692 гривень 52 копійок, пеню в розмірі 5920 гривень 62 копійок, а всього в розмірі 21620 гривень 89 копійок. Проте в задоволені позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» заборгованості, яка включає: прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 6726 гривень 57 копійок, пеню в розмірі 19910 гривень 78 копійок, заборгованість за комісією в розмірі 7497 гривень 00 копійок, а всього в розмірі 34134 гривень 35 копійок необхідно відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при поданні позову до суду, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним при подачі позову до суду пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 216,20 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 273, 279, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та гарантія» заборгованість за кредитним договором № IKCASHG.15009.001 від 10 листопада 2011 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку», станом на 18.02.2015 року, яка включає: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12007 гривень 75 копійок, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 3692 гривень 52 копійок, пеню в розмірі 5920 гривень 62 копійок, а всього в розмірі 21620 (двадцяти однієї тисячі шестисот двадцяти) гривень 89 копійок.

В частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором № IKCASHG.15009.001 від 10 листопада 2011 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк Розвитку», станом на 18.02.2015 року, яка включає: прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 6726 гривень 57 копійок, пеню в розмірі 19910 гривень 78 копійок, заборгованості за комісією в розмірі 7497 гривень 00 коп., а всього в розмірі 34134 (тридцяти чотирьох тисяч ста тридцяти чотирьох) гривень 35 копійок – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 216 (двохсот шістнадцяти) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 15 січня 2020 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 38750239; відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя