Рішення № 87092583, 21.01.2020, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2274/19

Провадження № 2-а/375/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2020 Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 2 приміщення суду в смт.Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ НП в Київській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Рокитнянського відділення поліції Миронівського ВП ГУ НП в Київській області Василенка Віталія Юрійовича

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду із даним позовом, позивач просить скасувати постанову серії БАА № 362483 від 16.11.2019 про накладення на нього у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425.00 грн.

Вважає, що відповідач безпідставно виніс оскаржувану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, оскільки останній незаконно в порушення вимог ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» зупинив його та відмовився назвати причину зупинки, пред`явивши до нього вимогу про пред`явлення документів, що є порушенням з огляду на положення частини третьої статті 35 вказаного Закону.

Зазначає, що він повідомив працівника поліції про наявність у нього відповідних документів і що надасть останні лише після оголошення про причину зупинки транспортного засобу під його керуванням.

Вказану постанову вважає неправомірною, оскільки він не зобов`язаний був пред`являти документи без достатніх підстав у відповідача вважати, що він вчинив правопорушення. Вважає, що відповідач не мав права перевіряти документи та зупиняти транспортний засіб.

Крім того, посилається на порушення відповідачем процесуального порядку розгляду справи про адмінправопорушення щодо нього, а саме, що йому не було роз`яснено прав, не було вирішено заявлених ним клопотань про ознайомлення із матеріалами справи, про необхідність залучення захисника та формально складено оскаржувану постанову.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав за викладених у позові обставин і підстав та просив задовольнити.

Також суду показав, що він дійсно відмовився на вимогу працівника поліції надати останньому посвідчення водія, пославшись на відсутність для цього підстав, а саме, що він не вчинив жодного правопорушення та у звязку із відмовою поліцейського назвати причину зупинки.

Працівник поліції пропонував йому поставити підписи, але він відмовився та залишив місце зупинки після розяснення йому такого права працівником поліції.

Просив позов задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позов та заяви про розгляд справи у його відсутності не надав.

За викладеного та у відповідності до положень ч.3 ст. 205 КАС України суд ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши у судовому засіданні позивача, дослідивши письмові матеріали справи, якими є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 362483 від 16.11.2019, суд приходить до наступного висновку.

Із постанови інспектора СРПП №1 Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області, лейтенанта поліції Василенка В.Ю. у справі про адміністративне правопорушення від 16.11.2019 серії БАА № 362483 встановлено, що 16.11.2019 о 11:30 годині в смт Рокитне Київської області по вул. Тополева Гринжевський Владислав Володимирович, керуючи автомобілем "Reno Magnum 460", д.н.з. НОМЕР_1 , не пред`явив на законну вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив пункт 2.4 ПДР України, та допустив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП.

Позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з частиною першою статті 19 вказаного кодексу, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За викладеного даний спір підлягає розгляду адміністративним судом та з огляду на положення ч. 3 ст. 30 КАС України розгляд даного спору має бути завершений загальним судом як адміністративним судом першої інстанції.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

Аналогічні приписи містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року № 1408/27853, відповідно до п. 4 розділу І якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Згідно з п.п. 1, 2 розділу ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення і що мало місце у даному випадку.

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII.

А саме, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи і що підтвердив у судовому засіданні особисто сам позивач, останній відмовився пред`явити посвідчення водія для перевірки на вимогу працівника поліції, що вказує на порушення ним приписів частини першої статті 126 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд вважає, що отримані у справі докази дають підстави для висновку про вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.126 КУпАП.

Доводи позивача, стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме, що він не вчиняв передбаченого ст.126 КУпАП адміністративного правопорушення, на переконання суду спростовуються матеріалами справи.

Не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів і доводи позивача, що він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною.

Так, з пояснень у судовому засіданні позивача встановлено, що на місці зупинки транспортного засобу працівником поліції він зазначив про готовність пред`явити документи лише після надання йому доказів вчинення ним порушення правил дорожнього руху, що стали підставою для зупинки його транспортного засобу. При цьому, на пропозицію працівника патрульної поліції підписати необхідні документи з приводу правопорушення він відмовився та залишив місце зупинки.

Будь-яких інших аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача та скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Згідно з вимогами ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи те, що зазначена у постанові про адміністративне правопорушення обставина (непред`явлення позивачем на вимогу поліцейського для перевірки посвідчення водія) мала місце, суд з врахуванням викладеного приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Такого свого висноку суд дійшов також, враховуючи висновки Верховного Суду у справі №127/19283/17 (постанова від 25.09.2019).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 256, 258, 287, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 11, 17, 30, 73, 77, 244, 246, 250, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Рокитнянського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ НП в Київській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Рокитнянського відділення поліції Миронівського ВП ГУ НП в Київській області Василенка Віталія Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання через Рокитнянський районний суд Київської області на протязі десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набрало законної сили «____»______20_____