Вирок № 87092549, 15.01.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/11467/19

Провадження № 1-кп/359/269/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Мойсієнко О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12019110100001937, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.12.2019 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Биків Бобровицького району Чернігівської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , -

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.2 ст.345 КК України, за наступних обставин.

Так, о 11 год. 34. хв. 03.12.2019 року ОСОБА_1 знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, здійснив телефонний дзвінок на спецлінію «102» та повідомив відомості інформаційного характеру про неналежну організацію дорожнього руху біля загальноосвітньої школи №5 в м. Борисполі Київської області по вул. Момота.

Для з`ясування дійсних обставин звернення громадянина на спецлінію «102», черговим Чергової частини Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, до місця проживання ОСОБА_1 направлено екіпаж патрульної поліції на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_2 , в складі заступника командира роти №4 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора взводу №1 роти №4 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3

Близько 11 год. 45 хв. 03.12.2019 року працівники патрульної поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які виконували свої службові обов`язки визначені завданнями зазначеними в ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» та були одягнені у формений одяг працівників поліції, прибули до місця проживання ОСОБА_1 та почали очікувати на зустріч з ним за територією домоволодіння.

Одразу після цього до працівників поліції за межі свого домоволодіння вийшов ОСОБА_1 , який перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння почав виказувати безпідставні незадоволення діями працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ображати їх нецензурними словами.

Під час здійснення образ на адресу зазначених працівників поліції, ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку №32 по вул. Чубинського в м. Борисполі Київської області, усвідомлюючи, що працівники патрульної поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є працівниками правоохоронного органу, та виконують свої службові обов`язки визначені Законом України «Про Національну поліцію», близько 11 год. 47 хв. 03.12.2019 року, умисно заподіяв працівнику патрульної поліції ОСОБА_3 удар кулаком правої руки по обличчю, спричинивши крововилив слизової нижньої губи праворуч, крововилив слизової нижньої губи з поверхневою ранкою та його тлі ліворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.2 ст.345 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу скоєння злочину, наслідків у вигляді легких тілесних ушкоджень у потерпілого).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись.

Показав, що він дійсно проживає навпроти школи №5 в м. Борисполі Київської області, та неодноразово бачив, як водії порушують правила дорожнього руху та учням школи створюються небезпечні умови. Зважаючи на указані обставини він викликав наряд поліції, які приїхавши повідомили йому про можливість його відповідальності за хибний виклик працівників поліції. Під час цього між ними виникла суперечка, і внаслідок образи одного з поліцейських, він наніс йому удар долонею по обличчю. Однак явних ознак тілесних ушкоджень у поліцейського на місці не було. Після цього він був затриманий і до нього застосовано фізичну силу при затриманні. Зазначив, що шкодує за вчинене та просить вибачення за свою поведінку. Крім того, зазначив, що перед подією він вживав спиртовмісні речовини, в тому числі для профілактики наявних у нього захворювань.

Крім допиту обвинуваченого, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, речові докази у справі та процесуальні витрати, а також докази, що свідчать про заподіяння працівнику поліції потерпілому ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень та перебування обвинуваченого на момент вчинення в стані алкогольного сп`яніння.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення, визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.345 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 по відношенню до працівника правоохоронного органу - поліцейського ОСОБА_3 застосував дії, що виразились в умисному заподіяння останньому легких тілесних ушкоджень під час виконання указаним поліцейським своїх службових обов`язків. Наявність у потерпілого ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень підтверджується висновком експерта ОСОБА_5 від 04.12.2019 року №221.

Таким чином, судом встановлено, що злочин ОСОБА_1 вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Зважаючи на встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, суд вважає, що останній повинен бути засуджений з призначенням відповідного покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі санкції ч.2 ст. 345 КК України у вигляді штрафу.

З цього приводу суд враховує наступне.

Згідно санкції ч.2 ст. 345 КК України передбачено покарання до п`яти років позбавлення волі, а тому вчинений обвинуваченим злочин є середньої тяжкості.

За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

Суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Так, указана обставина підтверджується протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп`яніння №242 від 03.12.2019 року, що виданий КПН «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», згідно якого у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння (клінічно).

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття обвинуваченого та його активне сприяння розкриттю злочину.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 є пенсіонером, ветераном праці, має вік 67 років, а на утриманні має дружину ОСОБА_6 , 1950 року народження, яка має першу групу інвалідності, та потребує постійного догляду за нею, починаючи з 24.12.1999 року.

Також обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався, за місцем свого проживання характеризується виключно позитивно, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за амбулаторною допомогою з цього приводу не звертався, скарг на нього не надходило, має міцні соціальні зв`язки.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

Відповідно до ст. 69 КК України вбачається, що, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

ОСОБА_1 вибачився за свої дії, потерпілий ОСОБА_3 претензій до обвинуваченого не має.

Суд враховує, що призначення покарання відносно обвинуваченого з іспитовим строком, як наслідок є необхідним з`явлення обвинуваченого до органу пробації, що з урахуванням стану здоров`я останнього та потреби у постійному догляді дружини інваліда, може призвести до негативних наслідків, чого суд не може допустити.

При призначенні покарання, суд враховує, що визначене санкцією статті покарання у виді обмеження волі не може бути застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 , який досяг пенсійного віку. В той же час, з урахуванням ступеня тяжкості злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, на думку суду, відсутні підстави для призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 345 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в межах розміру визначеного ст. 54 КК України.

До такого висновку суд також приходить, зважаючи на: відсутність інших обтяжуючих відповідальність обставин; мету вчиненого ОСОБА_1 злочину; причини, які стали підставою для злочинної поведінки та поведінка працівника поліції по відношенню до особи похилого віку; обвинувачений має на утриманні дружину-інваліда, яка потребує постійного нагляду; щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; вчинення злочину вперше; не завдання кримінальним правопорушенням матеріальних збитків та моральної шкоди, - що в сукупності з обставинами кримінального провадження, на думку суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину.

Щодо можливості сплати штрафу ОСОБА_1 підтвердив в судовому засіданні, та просив застосувати до нього покарання у вигляді штрафу і не застосовувати позбавлення волі, оскільки останній має постійний розмір пенсії, що є офіційним доходом, який є достатнім для виконання ним обов`язків по сплаті штрафу та утримання власної родини.

Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для виправлення обвинуваченого, і таке виправлення можливе без ізоляції від суспільства, та без застосування положень ст. 75 КК України з мотивів викладених вище.

Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні, про них не зазначила і прокурор в ході судового розгляду.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід відносно обвинуваченого в даному кримінальному провадженні - не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 363-368 КПК України ст.ст. 54, 65, 69, 345 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Засуджений ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: Борисп. УК/Бориспіль/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA888999980313070106000010004 ; код класифікації доходів: 21081100), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.М.Вознюк