Ухвала суду № 87089809, 17.01.2020, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/1009/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Безпалько В. В., розглянувши справу за позовом Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, ОСОБА_1 про визнання незаконними наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення про державну реєстрацію, повернення земельних ділянок, –

ВСТАНОВИВ:

Житомирська місцева прокуратура звернулася до суду з позовом, яким просить:

визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Житомирській області про надання ОСОБА_1 дозволів на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих на території Туровецької сільської ради Житомирського району Житомирської області загальною площею 100,2802 га;

визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, якими затверджено проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 , загальною площею 90,8364 га, що розташовані на території Житомирського району, за межами населених пунктів Туровецької сільської ради;

визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, які укладені між Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області та ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Туровецької сільської ради, Житомирського району, Житомирської області;

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про інше речове право, щодо згадуваних договорів оренди землі;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути Головному управлінню Держгеокадастру в Житомирській області земельні ділянки загальною площею 90,8364 га, які знаходяться на території Туровецької сільської ради, Житомирського району, Житомирської області.

У судове засідання з`явилися прокурор та представники відповідачів.

У процесі розгляду справи представником ОСОБА_1 було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з недоведенням прокурором наявності у нього повноважень на подачу позову, а також у зв`язку з тим, що прокуратура просить повернути земельні ділянки на користь ГУ Держгеокадастру, тобто позивач та відповідач збігаються в одній особі. Просив вирішити питання про розподіл судових витрат (т. 2 а.с. 171).

Представником Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області також було подано заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з тим, що матеріали справи не містять доказів виконання прокурором приписів ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”. Також просив вирішити питання про розподіл судових витрат (т. 2 а.с. 181-184).

Житомирською місцевою прокуратурою було подано заперечення, в якому зазначив, зокрема, про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки у позові прокурор обгрунтував порушення інтересів держави; вказав, що у даному випадку порушення державних інтересів полягає у незаконному наданні в оренду земельних ділянок відповідачу ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 188-193).

У судовому засіданні представники відповідачів підтримали клопотання про залишення позову без розгляду.

Прокурор просив залишити клопотання про залишення позову без розгляду без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши клопотання про залишення позову без розгляду та інші матеріали справи, дійшов таких міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що позов поданий заступником керівника Житомирської місцевої прокуратури обгрунтований тим, що наказами Головного управління Держземагентства у Житомирській області ОСОБА_1 безпідставно було передано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки загальною площею 90,8364 га, що розташовані на території Житомирського району, за межами населених пунктів Туровецької сільської ради.

Оскільки вбачаються порушення інтересів держави, а у спірних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, прокурор вважав, що в даному випадку набуває статусу позивача.

Однак, статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Отже, Держгеокадастр України має право на звернення до суду у сфері розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності та здійснення державного нагляду в сфері землеустрою.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абз 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”).

За змістом ч.ч. 3-5 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”).

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо.

У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

У даній справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади.

Вищезазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17.

Крім того, як уже зазначалося Верховним судом у постанові від 31 жовтня 2019 року в цій справі прокурор у позові, серед іншого, просив зобов`язати ОСОБА_1 повернути спірні земельні ділянки загальною площею 90,8364 га на користь ГУ Держгеокадастру в Житомирській області, тобто позивач і відповідач збігаються в одній особі. Дані обставини виключають диспозитивність і змагальність у цивільному провадженні, що є неприпустимим. Процесуальний закон не передбачає поєднання в одній позовній заяві позовних вимог, за одною з яких одна й та сама особа є позивачем та відповідачем.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

З огляду на наведене, суд вважає за потрібне залишити позовну заяву без розгляду.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат відповідачів суд вважає передчасним його вирішення, оскільки фактично має місце поворот виконання рішення суду в цій частині. Оскільки дане рішення (ухвала) суду має набути законної сили, суд вважає занеобхідне вирішити вказане питання після данної події, про що сторін буде належним чином повідомлено.

Керуючись ст.ст. 56, 57, 257 ЦПК України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без розгляду.

Роз`яснити, що вирішення питання стосовно повороту виконання рішення буде здійснено після набрання законної сили ухвалою про залишення без розгляду позовної заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 22 січня 2020 року.

Суддя О. М. Дубовік