Рішення № 87088846, 23.01.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/589/18

Провадження № 2/202/162/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 січня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Бєльченко Л.А.

при секретарі Розсоха І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_2 , про витребування майна із чужого володіння,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до відповідача, зазначаючи, що в ході здійснення представницьких повноважень прокуратурою Дніпропетровської області встановлено факт безпідставного набуття фізичними особами права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 Прокуратурою АДРЕСА_2 встановлено, що вказана квартира належить до комунальної власності територіальної громади міста та органом приватизації житлового фонду у приватну власність не передавалась. Також прокуратурою було встановлено, що ОСОБА_2 20.07.2017 року на підставі свідоцтва про право власності на житло, реєстраційний номер 61И-16 від 07.06.2017 року, виданого Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради згідно з розпорядженням № 4/61-16 від 07.06.2017 року, зареєструвала за собою право власності на вказану квартиру. Відповідно до архівних даних приватизаційних справ Департаменту, розпорядженням № 4/61-16 від 23.06.2016 року квартиру АДРЕСА_3 було передано у власність ОСОБА_3 Реєстраційний номер 61И-16 відповідає свідоцтву про право власності від 22.07.2016 року на квартиру АДРЕСА_4 , виданого ОСОБА_4 . Також позивач зазначив, що Департаментом видавалися бланки свідоцтв про право власності серії НОМЕР_1 970001-971000 та СТА 846001-847000, а бланк свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 Департаментом не видавався. Крім того, ОСОБА_2 приймала участь у приватизації квартири АДРЕСА_5 . Перший заступник прокурора Дніпропетровської області зазначив, що на даний час відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_6 є ОСОБА_1 , відповідач у справі, на підставі договору купівлі-продажу № 1324 від 25.07.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. Позивач вказав, що оскільки спірне нерухоме майно було відчужене на користь ОСОБА_1 поза волею власника майна, територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, остання має право на його витребування.

У зв`язку з викладеним, перший заступник прокурора Дніпропетровської області просив суд витребувати від відповідача на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_6 .

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2018 року позовні вимоги прокурора задоволені, витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_6 , вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою суду від 30.11.2018 року задоволено заяву відповідача про скасування заочного рішення, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2018 року скасовано, справу призначено до розгляду у загальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор Трубіцин Д.М. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник територіальної громади в особі Дніпровської міської ради Сокол І.В. підтримала позовні вимоги прокурора і просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судові засідання, призначені на 14.11.2019 року, 16.12.2019 року, 23.01.2020 року не з`явилась, направляючи заяву про відкладення розгляду справи з різних підстав. Відзиву на позовну заяву ані відповідачем, ані його представником не направлено. У заяві про перегляд заочного рішення відповідачем зазначено, що судом під час розгляду справи і ухвалення заочного рішення не досліджено правові підстави належності спірної квартири територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради, не залучено до участі у справі інших осіб, зареєстрованих в спірній квартирі, що може вплинути на їх права та обов`язки; не враховано наявність у нього, відповідача, малолітньої дитини, не залучено до участі у розгляді справи орган опіки і піклування.

Положенням частини другої статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Представник відповідача ОСОБА_5 тричі не з`являється в судові засідання, будучи заздалегідь повідомленою про дату, час і місце судового засідання, тому суд, з урахуванням думки учасників процесу, прийняв рішення про розгляд справи без участі представника відповідача, що не суперечить положенням ст. 233 ЦПК України.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що прокуратурою Дніпропетровської області виявлено факт безпідставного набуття фізичною особою, а саме, ОСОБА_2 , права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Як видно з матеріалів реєстраційної справи № 1308630612101 на квартиру АДРЕСА_6 , право власності на вказану квартиру було зареєстровано Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради за ОСОБА_2 на підставі розпорядження № 4/61-16 від 07.06.2017 року, про що останній було 07.06.2017 року видано свідоцтво про право власності на житло № 61И-16 (а.с. 8).

Відповідно до відповіді Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 09.11.2017 року за вих. № 3/4-2476 на лист начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратури області, органом приватизації житлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра квартира АДРЕСА_6 у приватну власність не передавалася. Бланк свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 232557 Департаментом житлового господарства міської ради не видавався. Із зазначеною серією бланки свідоцтв про право власності видавалися з номенклатуро НОМЕР_1 970001 – 971000 та СТА 846001-847000 (а.с. 9-10).

За архівними даними приватизаційних справ Департаменту розпорядженням № 4/61-16 було передано у власність 23.06.2016 року квартиру АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 (а.с. 12).

Реєстраційний номер свідоцтва про право власності на житло 61И-16, виданого на ім`я ОСОБА_2 , відповідає свідоцтву про право власності від 22.07.2016 року на квартиру АДРЕСА_4 , виданому на ім`я ОСОБА_4 (а.с. 11).

Відповідно до розпорядження органу приватизації від 26.05.1997 року ОСОБА_2 вже приймала участь у приватизації квартири АДРЕСА_5 (а.с. 13-16).

Відповідно до договору купівлі-продажу № 1324 від 25.07.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на даний час останній є власником спірної квартири; згідно з витягу з реєстру речових права на нерухоме майно проведена реєстрація вказаної квартири за відповідачем (а.с.36, 39).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Під час розгляду справи встановлено, що спірна квартира є власністю територіальної громади в особі Дніпровської міської ради і органом приватизації житлового фонду у приватну власність не передавалася. ОСОБА_2 не мала права відчужувати спірну квартиру на користь ОСОБА_1 , а отже спірна квартира вибула з власності територіальної громади поза її волею.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позову та вважає можливим витребувати спірну квартиру АДРЕСА_6 у відповідача на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради.

Посилання відповідача у заяві про перегляд заочного рішення на те, що судом не залучено до участі у розгляді справи осіб, які зареєстровані за спірною адресою, а також органу опіки та піклування, оскільки в квартирі проживає малолітня дитина, не впливає на позицію суду про задоволення позовних вимог, оскільки зазначене не має правового значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь прокуратури Дніпропетровської області підлягає стягненню судовий збір за подання позову у розмірі 2220,04 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 881,00 грн., а всього – 3101,04 грн.

Керуючись ст.ст. 4,5,13,81,89,158,259,263-265 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 ) на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) квартиру АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1308630612101).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр.. Дмитра Яворницького, буд. 38) судовий збір у розмірі 2220,04 грн. та 881,00 грн., а разом – 3101,04 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу подано не було.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.