Рішення № 87088627, 14.01.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5377/19

Провадження № 2/206/115/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Гергіль Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.07.2016 близько 20 год. 12 хв. в м. Дніпрі по вул. Калиновій, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Daewoo Sens», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31.08.2016 по справі № 202/4800/16-п винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди було визнано відповідача ОСОБА_1 07.10.2016 потерпіла особа звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Вартість матеріальних збитків завданих власнику транспортного засобу «Daewoo Sens» складає 15412,57 грн. 02.11.2016 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 15412,57 грн. на користь власника пошкодженого транспортного засобу «Daewoo Sens», д.н.з 989-64 НОМЕР_3 . Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 15962,57 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована то відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди зобов`язаний відшкодувати в порядку регресу позивачу завдану шкоду. В зв`язку із чим, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 15962,57 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (а.с. 2-4).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

06.08.2019 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла дана позовна заява, яка була передана за підсудністю до Самарського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 2-4).

15.10.2019 матеріали позовної заяви надійшли до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

17.10.2019 провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання (а.с. 47).

14.11.2019 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України (а.с. 50).

У судові засідання призначені 18.11.2019, 17.12.2019 та 14.01.2020 відповідач, повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з`явився, в зв`язку із чим, за наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

14.01.2020 складено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Моторне (транспортне) бюро України (МТСБУ) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є управління фондами Код КВЕД 66.30 (а.с 5-6).

Транспортний засіб «Daewoo Sens», д.н.з 989-64 НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 станом на 24.07.2016 було застраховано у ПрАТ СК «ПЗУ Україна», що є діючим членом МТСБУ, що підтверджується витягом, щодо перевірки чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ (а.с. 34).

Транспортний засіб «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_2 не мав полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, що підтверджується витягом, щодо перевірки чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ (а.с. 35).

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі № 202/4800/16-п від 31.08.2016 встановлено винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, так ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_2 , перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на транспортний засіб «Daewoo Sens», д.н.з 989-64 НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який було припарковано на стоянці, в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 13-14).

Згідно копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 26.07.2016, ОСОБА_2 , зверталась до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду згідно якого 24.07.2016 о 20:00 год. по вул. Калиновій, 8 у м. Дніпро її автомобіль «Daewoo Sens», д.н.з 989-64 НОМЕР_3 , який було припарковано на парковці біля торгівельного центру, отримав пошкодження від авто д.н.з АХ3739АС, водій якого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 7-9).

Відповідно до копії звіту № 05/08/16 від 04.10.2016 про оцінку вартості збитків спричинених власнику колісного транспортного засобу, копії акту огляду транспортного засобу, копії ремонтної калькуляції № KOR050816 від 04.10.2016 та копії фототаблиці, транспортний засіб «Daewoo Sens», д.н.з 989-64 НОМЕР_3 зазнав механічних пошкоджень, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу склала 15412,57 грн. (а.с. 15-27).

Представник власника «Daewoo Sens», д.н.з 989-64АВ, ОСОБА_3 звертався до МТСБУ щодо відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24.07.2016 в м. Дніпро по вул. Калиновій, 8 (а.с. 10)

Згідно копії платіжного доручення № 433рв від 02.11.2016, позивачем було сплачено 550,00 грн. ФОП ОСОБА_4 за послуги аварійного комісара (а.с. 28, 32).

Як вбачається з копії довідки № 1 від 25.10.2016 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, копії наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 31.10.2016, та копії платіжного доручення № 8348рв від 02.11.2016, позивач МТСБУ виплатило власнику транспортного засобу «Daewoo Sens», д.н.з 989-64 НОМЕР_3 страхове відшкодування у розмірі 15412,57 грн. (а.с. 29-31).

МТСБУ направляло відповідачу ОСОБА_1 письмову претензію № 35085 від 19.07.2018 про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму у розмірі 15962,57 грн. (а.с. 33).

В той же час, станом на дату розгляду даної цивільної справи докази виконання відповідачем вимоги позивача відсутні.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частинами 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - закон), обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Відповідно до статті 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

В той же час, згідно п. 38.2.1 ст. 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим, що відповідає висновкам, зробленим у постановах від 28.03.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 183/791/16-ц (ЄДРСРУ № 73219603) та від 28.02.2018 у справі № 521/16989/13-ц (ЄДРСРУ № 72587626).

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у даному випадку, між сторонами виникло саме право зворотної вимоги (регресу).

Таким чином, враховуючи, що відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, так у позивача після сплати страхового відшкодування виникло право подати регресний позов до відповідача на відшкодування витрат у розмірі 15962,57 грн.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Верховний Суд України у постанові від 18 травня 2016 р. у справі № 6-658цс15 висловив наступну правову позицію: «Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні».

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, отже суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати, понесені ним, щодо сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 5, 9, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 15, 16, 52, 1166, 1188, 1191ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 264-265, 280-284 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, р/р № НОМЕР_5 в «Укрексімбанк», МФО 322313, ЄДРПОУ 21647131) завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 187421,57 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 23.01.2020.

Головуючий суддя: К.С. Маштак