Вирок № 87088572, 23.01.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5249/19

Провадження № 1-кп/206/51/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2020 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Малихіної В.В.,

за участю секретаря - Тєрьошина О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12018040000000875 від 25.09.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , уродженця с. Поливанівка, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого водієм вантажних автомобілів в ТОВ "ВТО УКРЕКСП", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Фіялко С.О.,

потерпіла - ОСОБА_3 ,

представник потерпілої - Міняєв А.О.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник-адвокат - Новоженін Є.В.,

представник цивільного відповідача - Корсуновський П.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Водій ОСОБА_1 24 вересня 2018 року близько 20 години 35 хвилин, керуючи технічно справним вантажним автомобілем «SCANIA P230» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ТОВ «АЕЛІТА», здійснював рух по проїзній частині вулиці Гаванської, з боку вулиці Томської у напрямку вул. 20 років Перемоги, Самарського району у м. Дніпро.

В цей же час в попутному напрямку руху з вантажним автомобілем «SCANIA P230» реєстраційний номер НОМЕР_2 , по лівому узбіччю проїзної частини вулиці Гаванської, у темпі кроку рухалася пішохід ОСОБА_3 , яка під час свого руху вийшла на Т-образне перехрестя з вул. Виробничою, та без зміни темпу та напрямку руху продовжила йти по вул. Виробничій перетинаючи її.

Під час свого руху водій ОСОБА_1 , 24 вересня 2018 року, близько 20 години 35 хвилин, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, допустивши злочинну недбалість, та не виконавши покладені на нього обов`язки, як на водія, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху та маючи можливість об`єктивно виявити пішохода ОСОБА_3 , в порушення Правил дорожнього руху, змінюючи ліворуч напрямок руху керованого ним вантажного автомобіля «SCANIA P230» реєстраційний номер НОМЕР_2 , не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або безпеки іншим учасникам руху, не надавши дорогу пішоходу, яка перетинала проїзну частину на вул. Виробничої з ліва на право за напрямком його руху вантажного автомобіля «SCANIA P230» АЕ2116АР, продовжив рух на вул. Виробничій у напрямку вул. Автопаркової Самарського району м. Дніпро, під час чого допустив наїзд лівою бічною частиною керованого ним автомобілю з бічною частиною тіла пішохода ОСОБА_3 .

Своїми діями водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 2.3 б), 10.1., 16.2. Правил дорожнього руху України відповідно до яких:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

п. 16.2. «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню, пневмоцефалії (повітря над внутрішньою кістковою пластинкою у правій скроневій області, що свідчить про перелом кісток основи черепа в передній черепній ямці), численних багато уламкових переломів лобної пазухи, верхньощелепних пазух, виличних кісток, стінок обох орбіт, з явищами гемосинусу пазух, синців в обох параорбітальних областях, підшкірної емфіземи м`яких тканин у лівій виличній області, субкон`юктивального крововиливу у зовнішнього кута правого ока, забійної рани в лобній області по центру з переходом в лобну область праворуч, саден в лобній області праворуч, в скроневій області праворуч, в виличній області праворуч, на спинці носу по центру та праворуч, у основи носу праворуч, в лобній області по центру та праворуч; закритої травми грудної клітини з переломами 4-го, 5-го, 6-го, 7-го ребер ліворуч по задньо-пахвовій лінії, уламкового перелому тіла лівої лопатки, гематоми на грудній клітині ліворуч по передньо-пахвовій лінії в проекції 4-го ребра; закритого крайового перелому лівої ліктьової кістки по внутрішньому краю, садна на внутрішній поверхні лівого ліктьового суглобу; закритого уламкового перелому голівки основної фаланги 2-го пальця лівої кисті, саден лівої кисті; синця лівого плеча; синця та саден правої кисті з переходом на променево-зап`ястковий суглоб; садна в проекції гребня правої клубової кістки.

Отримані ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Допущені порушення п.п 10.1. та 16.2. Правил Дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться у причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, в результаті якої заподіяли потерпілій ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що 24.09.2018 року приблизно о 20:30 год. приїхав розвантажуватись на вул. Виробничу 1, у той день йшов дощ, всі світлови прибори на автівці працювали, їхав зі швидкістю 10 км/год, повернув у поворот 90 градусів, і перед ямою зупинився, не бачив, щоб когось зачепив автівкою, при виїзді поліція йому повідомила, про дорожньо-транспортну пригоду. З висновком експерта згоден. У скоєному щиро каявся, просив суворо не карати та не позбавляти права керування транспортним засобом. Відшкодував в повному обсязі завдану потерпілій майнову шкоду.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що того дня чекала на маршрутку, вийшла на базі ОПС і більше нічого не пам`ятає.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у пред`явленому обвинуваченні, показів потерпілої, вина ОСОБА_1 повністю знайшла своє об`єктивне підтвердження в ході дослідження всієї сукупності доказів по даній справі, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.09.2018 року зі схемою та фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто місце ДТП, яке розташовано в м. Дніпро, перехрестя вул. Гаванської з вул. Виробничою, е/о № 29, зафіксовано напрямок руху транспортного засобу, загальний вид речовини бурого кольору на проїзній частині дороги (т. 1 а.п. 5-17);

- протоколом огляду транспортного засобу від 25.09.2018 року із фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто транспортний засіб «SCANIA P230» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому пошкоджень не виявлено, наявне стертість багнюки на задній лівій боковій частині спеціалізованого фургону (т. 1 а.п. 19-24);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2821 від 25.09.2018 року, згідно якого у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не було виявлено (т. 1 а.п. 39);

- переглянутим у судовому засіданні відеозаписом, який було вилучено з відеокамер наружного відеонагляду з прибудинкової території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , щодо механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.09.2018 року приблизно о 20:35 год. в Самарському районі м. Дніпро, на перехресті вул. Гаванської з вул. Виробничою, на якому зафіксовано момент ДТП та напрямок руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та потерпілої (т. 1 а.п. 51);

- висновком експерта № 5/10.2/792 від 08.10.2018 року, відповідно до якого робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «SCANIA P230», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент експертного огляду, знаходяться в працездатному стані (т.1 а.п. 63-66);

- висновком експерта № 3387е від 24.10.2018 року, відповідно до якого за даними медичної документації та при огляді у неї виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: - відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню, пневмоцефалії (повітря над внутрішньою кістковою пластинкою у правій скроневій області, що свідчить про перелом кісток основи черепа в передній черепній ямці), численних багато уламкових переломів лобної пазухи, верхньощелепних пазух, виличних кісток, стінок обох орбіт, з явищами гемосинусу пазух, синців в обох параорбітальних областях, підшкірної емфіземи м`яких тканин у лівій виличній області, субкон`юктивального крововиливу у зовнішнього кута правого ока, забійної рани в лобній області по центру з переходом в лобну область праворуч, саден в лобній області праворуч, в скроневій області праворуч, в виличній області праворуч, на спинці носу по центру та праворуч, у основи носу праворуч, в лобній області по центру та праворуч; - закритої травми грудної клітини з переломами 4-го, 5-го, 6-го, 7-го ребер ліворуч по задньо-пахвовій лінії, уламкового перелому тіла лівої лопатки, гематоми на грудній клітині ліворуч по передньо-пахвовій лінії в проекції 4-го ребра; - закритого крайового перелому лівої ліктьової кістки по внутрішньому краю, садна на внутрішній поверхні лівого ліктьового суглобу; - закритого уламкового перелому голівки основної фаланги 2-го пальця лівої кисті, саден лівої кисті; - синця лівого плеча; - синця та саден правої кисті з переходом на променево-зап`ястковий суглоб; - садна в проекції гребня правої клубової кістки.

Виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу вагонного типу, що діяли в бічну поверхню тіла, з наступним наданням тілу прискорення та послідуючим падінням обстеженої на дорожнє покриття, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в ОКЛМ, тобто і в термін на який вказує слідчий в клопотанні.

За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-б "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що в момент первинного контакту обстежена знаходилась у вертикальному або близькому до нього положенні.

В крові, взятої для дослідження в стаціонарі у ОСОБА_3 алкоголю не виявлено (т. 1 а.п. 96-101);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 06.06.2019 року із планом схемою до нього, проведеного за участі ОСОБА_1 та спеціаліста, відповідно до якого обвинувачений на місці показав та розказав механізм ДТП, що мало місце 24.09.2018 року приблизно о 20:35 год., та хоча він і не помітив пішохода проте впевнено вказував на місце та траєкторію його руху (164-166);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.06.2019 року, проведеного за участі ОСОБА_1 , та відповідно до якого за допомогою відео, було відтворено натурне траєкторію та темп руху постраждалого пішохода під час ДТП 24.09.2018 року за допомогою статиста (т. 1 а.п. 168-172);

- висновком експерта № 11/10.1/634 від 12.07.2019 року, відповідно до якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «SCANIA P230» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху. Технічна можливість запобігти вказаній ДТП для водія автомобіля «SCANIA P230» ОСОБА_1 визначалась виконанням ним вимог п.п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «SCANIA P230» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10.1 та 16.2 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням даної ДТП (т. 1 а.п. 183-185).

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжке тілесне ушкодження, за вчинення якого він підлягає кримінальному покаранню.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує обставини, які пом`якшують його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який вперше вчинив необережний тяжкий злочин, раніше не судимий, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (т. 1 а.п. 220, 221), офіційно працевлаштований з 09 грудня 2014 року водієм в ТОВ «ВТО УКРЕКСП», одружений, за постійним місцем проживання характеризується позитивно (т. 1 а.п. 217), має на утриманні малолітню дитину.

З урахуванням даних про особу винного ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, є необережним, враховуючи наслідки, що настали для потерпілої у виді тяжкого тілесного ушкодження, суд вважає необхідним і достатнім призначити покарання винному у виді позбавлення волі у межах, установлених в санкції частини ч. 2 ст. 286 КК України.

Крім того, суд дійшов до висновку і про те, що обвинуваченому слід призначити ще й додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами з огляду на обставини вчинення злочину, пов`язаного з грубим порушенням правил безпеки дорожнього руху, а також серйозності та тяжкості наслідків, які настали для потерпілої ОСОБА_3 .

Одночасно з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_1 свою вину визнав, щиро розкаявся, своїми діями сприяв розкриттю злочину, з урахуванням позитивних характеристик, сімейного стану обвинуваченого та перебування у нього на утриманні малолітньої дитини, добровільного відшкодування потерпілій майнової шкоди, враховуючи позицію потерпілої сторони, які не наполягали на реальному позбавленні волі винного, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів без відбування ним призначеного покарання у виді позбавлення волі, у зв`язку з чим ОСОБА_1 необхідно звільнити від відбування основного покарання з випробуванням в порядку ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків відповідно до ст. 76 КК України.

Вирішуючи цивільний позов (з урахуванням уточнень), суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з таких обставин.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Також відповідно до роз`яснень п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Як встановлено судом, 24 вересня 2018 року на момент вчинення злочину ОСОБА_1 перебував в службових відносинах з ТОВ «ВТО УКРЕКСП», працював водієм, керував автомобілем марки «SCANIA P230», номерний знак НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію цих транспортних засобів є ТОВ «АЕЛІТА». Відтак, в силу ч. 1 ст. 1172 ЦК України відповідальність за завдану працівником ОСОБА_1 моральну шкоду має нести ТОВ «ВТО УКРЕКСП».

01.01.2018 року між ТОВ «АЕЛІТА» та ТОВ «ВТО УКРЕКСП» укладено договір оренди транспортного засобу «SCANIA P230», номерний знак НОМЕР_2 , згідно акту приймання-передачі майна до вказаного договору транспортний засіб прийняло ТОВ «ВТО УКРЕКСП».

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення на користь потерпілої ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 200000 грн. з ТОВ «ВТО УКРЕКСП» та з ОСОБА_1 солідарно, суд виходить з того, що відповідно до положення ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Вказані положення стосуються відшкодування як майнової, так і моральної шкоди.

Судом встановлено, що внаслідок спричинення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень в результаті ДТП, вона безумовно зазнала великого фізичного болю як безпосередньо під час травмування, так і під час численних оперативних втручань та лікувальних процедур і маніпуляцій, моральних страждань та переживань через неможливість відновити попередній стан здоров`я та попередній звичний спосіб її життя, з урахуванням суттєвості змін у житті потерпілої, тяжкості та серйозності наслідків, які настали для неї, характер моральних страждань, їх обсяг та тривалість, суд дійшов висновку, що підлягає компенсації завдана моральна шкода потерпілій в розмірі 200000 грн., що відповідає принципу розумності, справедливості, інтенсивності та тривалості моральних страждань ОСОБА_1 .

Як було зазначено вище, обвинувачений ОСОБА_1 , як один з цивільних відповідачів, не дивлячись на існування положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України, пред`явлений до нього цивільний позов визнав в повному обсязі. Враховуючи приписи ч. 3 ст. 13 ЦПК України про те, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, дійшовши висновку про те, що у даному випадку визнання обвинуваченим пред`явленого до нього позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе прийняти від цивільного відповідача ОСОБА_1 визнання ним позову та ухвалити рішення про стягнення з нього 100000 грн. на користь потерпілої у порядку відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що в порядку ч. 1 ст. 1172, ст. 1194 ЦК України решту суми моральної шкоди, яка не покривається відшкодуванням шляхом стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 , необхідно стягнути з ТОВ «ВТО УКРЕКСП», а саме 100000 гривень.

Вирішуючи питання про відшкодування на користь потерпілої спричиненої їй моральної шкоди, суд виходить з того, що у даному конкретному випадку розмір відшкодування є максимально адекватним завданій шкоді, враховує вимоги розумності та справедливості, ураховує функції, які повинно виконувати таке відшкодування.

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експерта документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь експертної установи - Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України: витрати за проведення судової експертизи технічного стану ТЗ № 5/10.2/792 від 08.10.2018 року у розмірі 1144 грн.; витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 5/10.4/795 від 10.10.2018 року у розмірі 1144 грн.; витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № 11/10.1/634 від 12.07.2019 року у розмірі 942,06 грн.

Цивільний позов потерпілої задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 100000 (сто тисяч) гривень.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВТО УКРЕКСП» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 100000 (сто тисяч) гривень.

Речові докази: «SCANIA P230», номерний знак НОМЕР_2 , залишити власнику ТОВ «АЕЛІТА».

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: В.В. Малихіна