Ухвала суду № 87088068, 23.01.2020, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/70/20

У Х В А Л А

23 січня 2020 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого слідчого судді Цаберябого Б.М.,

секретаря Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Кринички за участю прокурора Резніченка І.М. клопотання слідчого СВ Криничанського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Статкевича В.В. у кримінальному провадженні № 12019040460000607 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Світлогірське Криничанського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не судимого, освіта базова середня, зареєстрованого проживаючим по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчим СВ Криничанського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області до суду внесено клопотання, узгоджене з прокурором у кримінальному провадженні за № 12019040460000607, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно клопотання 20 грудня 2019 приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні літньої кухні своєї раніше знайомої ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 , де він тимчасово проживав, побачив залишений без нагляду гаманець що належав ОСОБА_3 , у якому знаходились гроші, після чого у нього виник раптовий злочинний умисел спрямований на таємне викрадення вказаного майна.

У вказаний час та місці ОСОБА_1 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, діючи умисно, таємно, повторно із корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає викрав гроші в сумі 700 гривень належні потерпілій ОСОБА_2 після чого з викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерплій майнової шкоди на вказану суму.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Продовжуючи свою протиправну діяльність 01 січня 2020 року приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_1 з метою крадіжки чужого майна пришов до жилого будинку ОСОБА_4 , який розташований по АДРЕСА_3 .

У зазначений час, знаходячись на території подвір`я розташованого за вказаною адресою ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднаний з проникненням у житло, взяв ключ від будинку, про місце знаходження якого він знав раніше, після чого відчинив вхідні двері та без дозволу власника проник до приміщення жилого будинку по АДРЕСА_3 .

Після чого, знаходячись у будинку, діючи умисно, таємно, повторно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи при цьому, що своїми діями здійснює таємне, незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, повторно викрав ресивер цифровий «DVB-T2 Т26», бувший в використанні, в придатному для користування стані, вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №-147 від 20 січня 2020 року - 299,66 грн., після чого з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майновий збиток на вказану суму.

Таким чином ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 185 КК України тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.

Окрім того, 04 січня 2020 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1 з метою крадіжки чужого майна пришов до жилого будинку ОСОБА_5 , який розташований по АДРЕСА_3 .

Після чого, у вказаний час, знаходячись на території подвір`я, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вікна проник до приміщення жилого будинку по АДРЕСА_4 . Знаходячись у будинку, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони є таємними, повторно викрав ковбасу «Курячу» торгової марки «Зоря» вагою 500 грамів, вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №-147 від 20 січня 2020 року - 70,16 грн., Шоколад «Milka з цілим горіхом і карамеллю», вагою 300 г., в кількості 3 шт., вартістю 258,69 грн., та ресивер цифровий «DVB-T2 SIMAX HDTR871F2», бувшого у використанні, в придатному для користування стані, з пультом дистанційного управління до нього, вартістю 223,33 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, заподіявши потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 552,18 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.

21 січня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, та ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 21.12.2019, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 , протоколом допиту свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події від 11.01.2020, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 , протоколом огляду та вилучення ресиверу цифрового «DVB-T2 Т26», протоколом пред`явлення речей для впізнання від 20.01.2020, протоколом огляду місця події від 04.01.2020, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 , протоколом огляду та вилучення у ОСОБА_1 ресиверу цифрового «DVB-T2 SIMAX HDTR871F2», протоколом пред`явлення речей для впізнання від 20.01.2020 та іншими доказами і їх сукупності.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення, просить обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлюючи тим, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків. Також наголошує на необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на суспільну небезпеку, враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину, вчинених в період іспитового строку і може скоювати інші кримінальні правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 просить не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу підозрюваного на потерпілу, свідків з метою ухилення від кримінальної відповідальності або з метою суттєвого зменшення рівня її тяжкості, нівелювання або зменшення доказової бази сторони обвинувачення, оскільки підозрюваному ОСОБА_1 може бути відоме місцезнаходження всіх речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сам підозрюваний не має достатнього ступеню соціальних зв`язків, які б спростували ризик залишення меж населеного пункту, області або країни з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі, суд не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29 вересня 2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років; ОСОБА_1 , офіційно не працює, тобто не має постійного джерела доходу, веде майже бродячий спосіб життя, підробляючись у жителів с. Світлогірське, при цьому здійснює у них крадіжки; з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може впливати на потерпілу ОСОБА_4 , яка є його бабусею, а так само може вчинити інше кримінальне правопорушення, ризик чого передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчить той факт, що ОСОБА_1 будучи раніше судимий 03 грудня 2019 року Криничанським районним судом, Дніпропетровської області за ч. 1 ст.185 КК України та звільнений від відбуття покарання та через невеликий проміжок часу, згідно клопотання, знову скоїв нові кримінальні правопорушення в період іспитового строку умовного звільнення від відбування покарання за попереднім вироком суду. Тому суд вважає неможливим застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що спричиняє висновок суду про задоволення клопотання. При цьому враховуючи положення ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 193, 194 КПК України суддя, -

У Х В А Л И В :

Підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Світлогірське Криничанського району Дніпропетровської області, проживаючому по АДРЕСА_1 , підозрюваному за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України, обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали складає шістдесят днів, починаючи з 23 січня 2019 року.

Підозрюваному ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про обрання більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту - відмовити.

Встановити, що у разі внесення ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № НОМЕР_1 , отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 101 350 гривень, ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти.

У разі внесення застави та звільнення ОСОБА_1 з під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов`язки не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі не з'явлення ним за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 5-ти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: Б. М. Цаберябий