Рішення № 87086710, 21.01.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року справа № 925/1449/19 м. Черкаси

За позовом фізичної особи - підприємця Раджабова Олександра Петровича

до звірогосподарства Черкаської облспоживспілки

про стягнення 555192,68 грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

За участю:

представника позивача адвоката Лаврика Ю.А. за ордером від 21.01.2020 серія ВІ №1006774;

від відповідача: не явилися.

від відповідача не явилися.

Фізична особа - підприємець Раджабов Олександр Петрович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до звірогосподарства Черкаської облспоживспілки (далі - відповідач) про стягнення 555192,68 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором купівлі - продажу від 01.03.2017 №01-03, у тому числі: 450000,00 грн. боргу за поставлений товар, 10288,80 грн. один процент річних, 90403,88 грн. інфляційних нарахувань та 4500,00 грн. штрафу.

Також позивач у позовній заяві просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору за подання позову в сумі 8327,89 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором купівлі - продажу від 01.03.2017 №01-03 щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару.

Ухвалою від 16.12.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1449/19, вирішив розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив її розгляд в судовому засіданні на 11 год. 30 хв. 21.01.2020 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідачу за вказаною у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження Господарський суд Черкаської області надіслав рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу від 16.12.2019 про призначення у цій справі судового засідання на 11 год. 30 хв. 21.01.2020. Проте цей лист не був вручений адресату, а був повернутий поштою до господарського суду з проставлянням 19.12.2019 відмітки у поштовому повідомленні "немає підприємства", що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України є підставою вважати ухвалу від 16.12.2019 врученою відповідачу 19.12.2019 і що він належним чином був повідомлений про призначене цією ухвалою судове засідання.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Неявка відповідача чи його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.01.2020, представник позивача позов підтримав, а господарський суд розглянув справу по суті та оголосив вступну і резолютивну частини ухваленого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області

УСТАНОВИВ:

01 березня 2017 року позивач як постачальник і відповідач як покупець уклали між собою договір купівлі - продажу №01-03 (а. с. 15, далі - договір від 01.03.2017), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 3.3 договору від 01.03.2017 здача - приймання товару здійснюється представником покупця та уповноваженою особою постачальника на складі постачальника. Підтвердженням здачі - приймання товару є підпис працівника покупця та його печатка на екземплярі накладних, що залишається в уповноваженої особи постачальника. Після здачі - прийому товару ніякі претензії з кількості товару постачальником не розглядаються.

Відповідно до п. 4.2 договору від 01.03.2017 ціни на товар та загальна сума товару, що відпускається, встановлюється окремо на кожну партію товару і вказується в накладних.

Пунктом 5.1 договору від 01.03.2017 передбачено, що розрахунки за товар, який поставляється у відповідності до умов цього договору, здійснюється шляхом оплати на банківський рахунок постачальника, але в будь-якому разі не пізніше 10-ти (десяти) календарних днів фактичного відвантаження товару постачальником.

Згідно з п. 7.1 договору від 01.03.2017 даний договір набирає чинності від дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2017, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

У п. 8.2 договору від 01.03.2017 його сторони встановили, що за порушення строків розрахунків, передбачених даним договором, покупець виплачує постачальнику штраф у розмірі 1% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 8.4 договору від 01.03.2017 при невиконанні або неналежному виконанні умов даного договору винна сторона сплачує іншій стороні суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1% річних з простроченої суми.

На виконання договору від 01.03.2017 позивач у період з 07.03.2017 по 17.08.2018 передав відповідачу товар на загальну суму 450000,00 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та рахунками на оплату товару (а. с. 16-58).

Відповідач своїх зобов`язання за договором від 01.03.2017 щодо оплати прийнятого ним від позивача товару на суму 450000,00 грн. не виконав.

За порушення встановленого п. 5.1 договору від 01.03.2017 строку оплати поставленого товару позивач станом на 22.11.2019 нарахував відповідачу до сплати передбачений п. 8.2 договору від 01.03.2017 штраф у сумі 4500,00 грн., а також передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 8.4 договору від 01.03.2017 інфляційні нарахування у сумі 90403,88 грн. та один процент річних у сумі 10288,80 грн.

Відповідач у позасудовому порядку нараховані позивачем суми боргу, пені, інфляційних нарахувань і один процент річних позивачу не сплатив, що й спричинило даний спір.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином грошове зобов`язання за договором від 01.03.2017 щодо оплати в установлений цим договором строк поставленого позивачем за видатковими накладними товару на суму 450000,00 грн. і тим самим порушив право позивача на своєчасне одержання плати за поставлений товар.

Отже, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором від 01.03.2017 в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь 450000,00 грн. боргу, а також передбаченого п. 8.2 договору від 01.03.2017 штрафу, та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і п. 8.4 договору від 01.03.2017 інфляційних нарахувань і 1% річних.

Розрахунок стягуваних сум штрафу, інфляційних нарахувань та 1% річних зроблений позивачем правильно.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач за платіжним дорученням від 05.12.2019 №157 за подання позову сплатив 8327,89 грн. судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витрати позивача на сплату судового збору в сумі 8327,89 грн. покласти на відповідача.

Стягнути з звірогосподарства Черкаської облспоживспілки (Мошногір`я Урочище, с. Мошни, Черкаський район, Черкаська область, 19615, код ЄДРПОУ 01735956) на користь фізичної особи - підприємця Раджабова Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - 450000,00 грн. (чотириста п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) боргу за поставлений товар, 10288,80 грн. (десять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 80 коп.) один процент річних, 90403,88 грн. (дев`яносто тисяч чотириста три гривні 88 коп.) інфляційних нарахувань, 4500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) штрафу і 8327,89 грн. (вісім тисяч триста двадцять сім гривень 89 коп.) судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 23.01.2020.

СУДДЯ М.В. Дорошенко