Ухвала суду № 87086645, 20.01.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"20" січня 2020 р. м. ХарківСправа № 66/291-10

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши заяву (вх. № 43 від 02.01.2020) Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа

за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс", м. Харків

3-я особа - Публічне акціонерне товариство "Земельний банк", м. Харків

про стягнення 33301600,00 грн.

представників сторін:

позивача (заявника/стягувача) - Лантухи Є.С. (дов. № 18-0014/64698 від 11.12.2019)

відповідача (боржника) - Мазоренко В.Д. (керівник)

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Харківської області було розглянуто справу № 66/291-10 за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс", 3-я особа - Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" про стягнення 33301600,00 грн. За результатами розгляду якої було винесено відповідне рішення, а саме:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.12.2010р. були задоволені позовні вимоги Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області у повному обсязі, а саме з метою задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за Кредитним договором № 5 від 18.06.2008р. у розмірі 50000000,00 грн. за основним боргом, прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 8973287,65 грн., було звернено стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 5/6 від 06.07.2009р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 2423, а саме: нежитлові будівлі літ. "А-2" площею 283,7 кв.м., літ. "Б-1" площею 347,3 кв.м., літ. "Г-1" площею 199,5 кв.м., літ. "Д-2" площею 1229,2 кв.м., літ. "Е-3" площею 797,3 кв.м., літ. "Е-1" площею 26,3 кв.м., літ. "Ж-1" площею 620,7 кв.м., літ. "З-1" площею 912,4 кв.м., літ. "И-2" площею 320,1 кв.м., літ. "Й-1" площею 43,8 кв.м., літ. "К-1" площею 329,2 кв.м., літ. "Л-1" площею 80,8 кв.м., літ. "М-2" площею 149,1 кв.м., літ. "Н-3" площею 385,2 кв.м., літ. "О-2" площею 1553,9 кв.м., літ. "П-1" площею 672,5 кв.м., літ. "Р-1" площею 1038,5 кв.м., літ. "Т-1" площею 146,7 кв.м., літ. "У-1" площею 12,6 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Кашуби, буд. 10 , загальною площею 9148,8 кв.м., що оцінений (на дату укладення договору іпотеки) в розмірі 33301600,00 грн. (тридцять три мільйони триста одна тисяча шістсот гривень 00 копійок), шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Крім того, на відповідача покладені судові витрати.

17.12.2010р. на виконання вищевказаного рішення господарського суду були видані відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2011 р. по справі № 66/291-10 було виправлено помилки, допущені в наказі господарського суду Харківської області від 17.12.2010 року по справі № 66/291-10.

17.03.2011 року на виконання вищевказаної ухвали та рішення господарського суду Харківської області було видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2011 р. по справі № 66/291-10 було виправлено помилку, допущену у визначенні строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

02.01.2020 до канцелярії господарського суду надійшла заява Національного банку України (вх. № 43) у якій просить поновити строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Харківської області від 17 березня 2011 року по справі № 66/291-10 та видача дублікату зазначеного наказу.

На підставі розпорядження від 02.01.2020 р. за №2/2020 призначено повторний автоматизований розподіл заяви з підстав відпустки судді Шатернікова М.І. та 02.01.2020 на підставі витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями призначено суддя Жигалкіна І.П.

Ухвалою суду від 08.01.2020 прийнято заяву (вх. № 43 від 02.01.2020) Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа до розгляду та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "20" січня 2020 р. о 14:00.

Представник Позивача (заявника/стягувача) у судовому засіданні підтримує надану заяву та просить суд задовольнити її.

Представник Відповідача (боржника) у судовому засіданні та у наданому поясненні (вх. № 1269 від 20.01.2020) проти заяви про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа заперечує та просить суд відмовити у її задоволенні.

В обґрунтування поважності причин пропущення строку для пред`явлення наказу до виконання, викладених у заяві (вх. № 43 від 02.01.2020), поданої стягувачем, останній вказує на те, що після отримання наказу суду від 17.03.2011 на виконання рішення господарського суду від 02.12.2010 у справі № 66/291-10, було пред`явлено до виконання у відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Так, виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.01.2011 (ВП №27795572) та розпочато заходи щодо примусового виконання рішення.

Стягувач зазначає, що відповідно до постанови Правління НБУ від 28.10.2015 року № 748 "Про централізацію функцій та виключення зі структури Національного банку Управління Національного банку України в Харківській області", Управління Національного банку України в Харківській області виключено зі структури Національного банку України, з підстав чого розпочато організаційні заходи по передачі від Управління до НБУ функцій, повноважень та судових справ.

Національним банком України, після отримання інформації розміщеної в автоматизованій системі виконавчого провадження стосовно ВП №27795572, де визначено, як - завершене, був зроблений запит від 30.10.2018р. на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення оригіналу виконавчого документу.

Відділом примусового виконання повідомлено, що 17.09.2015 №27795572 державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.8 ч. 1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження", копію постанови та оригінал наказу від 17.03.2011 №66/291-10 направлено на адресу стягувача: Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (код ЄДРПОУ 09351445), м. Харків, пл. Театральна, 1.

Стягувач зазначає, що для встановлення місцезнаходження наказу, звернувся до відділу примусового виконання із запитом надати докази надсилання та вручення Національному банку оригіналу Наказу, зокрема копії документів, що підтверджують відправлення його рекомендованим листом та фіскального чеку про відправлення повідомлення про вручення 08.04.2019 за № 63-0005/19053, а з підстав неотримання відповіді направив повторно запит від 14.08.2019 № 63-0008/41967.

Відділом примусового виконання надано повідомлення від 09.09.2019 за №9554-26-19 на запит стягувача від 08.04.2019, де зазначено, що надання доказів надсилання та вручення Національному банку оригіналу наказу від 17.03.2011 №66/291-10 надати не виявляється можливим, оскільки виконавче провадження №27795572 знищено, згідно розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 №1829/5, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Заявник (стягувач) викладає свою позицію зазначаючи, що Управління Національного банку України в Харківській області не с юридичною особою в розумінні чинного законодавства та не є стягувачем за виконавчим документом, оскільки було філією та здійснювало заходи в межах повноважень наданих Положенням та посилається на тезу Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі N 707/28/17-ц, яка вказала на те, що стягувач не може відповідати за дії органів ДВС, так як стягувач мав обґрунтовані надії на достатню уважність та турботливість державного виконавця щодо виконання ним своїх обов`язків.

Так, Національний банк у своїй заяві стверджує, що строк для пред`явлення наказу пропущено з поважних причин, оскільки бездіяльність Відділу щодо належного надсилання постанови про повернення виконавчого документа та Наказу на юридичну адресу стягувача (адреса Національного банку: вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01061) призвели до пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, а також те що виконавча служба не надала жодного доказу направлення зазначених документів ні на адресу Національного банку, ні на адресу Управління Національного банку України в Харківській області.

Боржник, не погоджуючись з заявою стягувача щодо поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа заперечує, посилаючись на те, що стягувачем не доведено належними та допустимими доказами поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки Стягувач - Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження 22.07.2011 року із зазначеним ідентифікатором доступу мав можливість дізнатися про рух виконавчого провадження з єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Також вважає, що не можна визнати поважними, вказані заявником, який є юридичною особою, причини пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, заявником не надано, як не вказано і те, що вказані обставини виникли об`єктивно та незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Розглянувши матеріали заяви (вх. № 43 від 02.01.2020), всебічно та повно дослідивши надані заявником докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу №66/291-10 з огляду на наступне.

Вимогою статті 329 ГПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до розділу XI «Перехідні положення» ГПК України: суд видає виконавчі документи в паперовій формі (пп. 17.15); оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (пп.19.2); у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку (пп. 19.4).

Частиною першою статті 118 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Стягувач звертаючись до суду з заявою про визнання повноважними причин пропуску строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Харківської області від 17 березня 2011 року по справі № 66/291-10, Національний банк України посилається на неотримання постанови про повернення виконавчого документа та наказу з підстав порушення вимог закону з боку Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо належного повідомлення стягувача про здійснення виконавчих дій, шляхом неналежного надсилання копії постанови про повернення виконавчого документа та оригіналу наказу не за адресою Національного банку України (вул. Інститутьска, 9, м. Київ, 01061), а за адресою Управління Національного банку України в Харківській області (пл. Театральна, 1, м. Харків, 61057).

По-перше, суд вважає таке твердження Національного банку України хибним та таким, що не має законних підтверджень, оскільки порядок виконання дій державним виконавцем передбачено Iнструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 Ne 512/5, а саме п.3.20 - копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження, у тому числі шляхом факсимільного зв`язку або електронною поштою.

Так, відповідно до наказу суду від 17.03.2011, який був виданий на виконання рішення господарського суду від "02" грудня 2010 р. та ухвали господарського суду від "11" березня 2011 р., що постановлена з підстав заяви від 28.02.2011р. стягувача про виправлення помилок в наказі господарського суду Харківської області від 17.12.2010р. по справі № 66/291-10, було визначено стягувача - Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (61057, м.Харків, пл.Театральна, 1; код ЄДРПОУ 09351445).

В подальшому стягувач звертався до суду: - з заявою від 06.05.2011 про виправлення помилок в наказі господарського суду від 17.03.2011р. стосовно визначеного строку пред`явлення до виконання, де суд ухвалою від 23.05.2011 постановив, що строк для пред`явлення до виконання наказу у кредитні установи (державному виконавцю) - до "18"грудня 2011 р.; - зі скаргою (вх.№152 від 14.08.2012) на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України під час примусового виконання рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2010 р. та ухвали господарського суду Харківської області від 11.03.2011 р., яка задоволена частково ухвалою суду від 10.10.2012р.

Тобто виходячи з вищевикладеного суд вбачає, що Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (61057, м.Харків, пл.Театральна, 1; код ЄДРПОУ 09351445) був належним стягувачем, оскільки на момент виконання судового рішення до суду не поступало жодної заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо заміни стягувача.

По-друге, стягувачем не доведено щодо не можливості скористуватись, як сторона виконавчого провадження, інформацією, за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження за Реєстраційним номером ВП в АСВП: 27795572 та Iдентифікатором доступу до виконавчого провадження: 7АБДА7171505, з ВП - спецрозділом від 14.01.2020 року наданим Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявським О.А. та копією постанови «Про повернення виконавчого документа стягувачеві» визначена дата виконавчої дії 17.09.2015 по виконавчому провадженні ВП №27795572 про повернення ВД стягувачеві п. 8 ч. 1 ст.47, що надана до суду боржником.

Також, суд вбачає за необхідне зазначити про належність доказу, наданої боржником Постанови Вищого господарського суду України від 06.10.2015р. по справі №910/28219/14 стосовно обізнаності Національного банку України (НБУ) щодо вирішення долі виконавчого провадження ВП№27795572, про що свідчить наявність представника НБУ у судовому засіданні - ДучеваД.Д.

Всі вищезазначені обставини були відомі сторонам виконавчого провадження, у тому числі як стягувачу - Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (61057, м.Харків, пл.Театральна, 1; код ЄДРПОУ 09351445) за наказом Господарського суду Харківської області від 17.03.2011 по справі № 66/291-10 так й Національному банку України (Постанови ВГСУ від від 06.10.2015р. по справі №910/28219/14) до винесення постанови Правління НБУ від 28.10.2015 року № 748 "Про централізацію функцій та виключення зі структури Національного банку Управління Національного банку України в Харківській області", Управління Національного банку України в Харківській області про виключення зі структури Національного банку України.

З вищенаведеного, суд не приймає доводи стосовно визнання повноважними причин пропуску стягувачем строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Харківської області від 17 березня 2011 року по справі №66/291-10, як неотримання Управлінням Національного банку України в Харківській області за адресою: 61057, м. Харків, пл. Театральна, 1, цього наказу від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Національним банком України не було надано жодних доказів до суду, які б стверджували втрату або невідправлення зазначеного наказу на адресу стягувача.

Даючи оцінку поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, в кожному випадку суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Станьо проти Бельгії" від 07.07.2009 суд вказав, що встановлені законом строки позовної давності переслідували законну мету забезпечення правової визначеності, оскільки вони захищали потенційних відповідачів від прострочених вимог і означали, що суди звільняються від необхідності винесення рішень, заснованих на доказах, які з часом набули властивість невизначеності або неповноти. Аналогічно і строк пред`явлення наказу до виконання має на меті забезпечення правової визначеності, оскільки він захищає боржника від прострочених вимог стягувача.

З урахуванням наведеного, у відповідності до приписів ст.ст. 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) суд приходить до висновку про те, що умовою поновлення пропущеного стягувачем процесуального строку є доведення ним поважності причин пропуску. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 60/258-10.

Проте цей тягар доведення стягувачем не витриманий. Доказів поважності причин пропуску строку, а саме доказів того, що пропуск стався внаслідок об`єктивних непереборних обставин, а не з власної недбалості стягувача, останнім не надано.

Вказані обставини свідчать про недобросовісне користування стягувачем своїми правами та обов`язками, що призвело до виникнення ситуації, коли судове рішення, яке є обов`язковим до виконання, не виконане.

Статтею 2 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Зі ст. 19 Конституції України визначено, що Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області не проявив зацікавленості щодо вирішення судового спору та не вжив жодних заходів (повторне пред`явлення виконавчого документу, контроль, звернення в період виконання судового рішення до відповідного відділу виконавчої служби тощо), що підтверджується листом НБУ до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції лише 30.10.2018 року.

Керуючись практикою Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права та частиною національного законодавства, у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", та статті 9 Конституції України, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Суд зазначає, що можливість відновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання безпосередньо пов`язана з наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин без належного обґрунтування цього відповідними письмовими доказами. В такому випадку, обов`язковому встановленню підлягають обставини, які заважали стягувачу пред`явити виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.

Такі обставини свідчать про відсутність підстав, з якими закон пов`язує можливість поновлення процесуального строку на пред`явлення наказу до виконання (поважних причин пропуску строку), і, відповідно, унеможливлюють поновлення відповідного строку

У відповідності до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд вважає, що заявником не доведено належними доказами поважність причин пропуску строку для пред`явлення судового наказу до виконання, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про поновлення строку пред`явлення наказу господарського суду Харківської області від 17.03.2011 у справі № 66/291-10 до виконання, оскільки наведені стягувачем причини не можуть бути визнані судом поважними.

Оскільки строк для пред`явлення виконавчого документа судом не поновлений, суд вважає за доцільне відмовити у задоволені заяви про видачу дублікату виконавчого документу

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 86, 232-235, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви (вх. № 43 від 02.01.2020) Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 255 - 257 ГПК України, до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу підписано 22.01.2020.

Суддя І.П. Жигалкін