Рішення № 87086566, 16.01.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/635/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Український регіональний спеціалізований науково - реставраційний інститут "Укрзахідпроектреставрація"

до відповідача: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради

про стягнення 410 391,87 грн.

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

Представники:

Від позивача: Горницька Л.О.;

Від позивача: Курець Ю.П.;

Від позивача: Солдатенко А.В.;

Від відповідача: Штогрин Л.В.;

ОПИС СПОРУ

Державне підприємство "Український регіональний спеціалізований науково - реставраційний інститут "Укрзахідпроектреставрація" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про стягнення в сумі 410 391,87 грн., з яких: 348 842,76 грн. основна заборгованість та 61 549,11 грн. пені.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням умов укладеного між сторонами договору №7 від 08 червня 2017 року про розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Рівного (ІІ етап) та додаткової угоди № 1 від 29 грудня 2017 року до договору.

Позивач зазначає, що згідно договору він повинен був розробити другий етап історико-архітектурного опорного плану м. Рівного, а відповідач прийняти та оплатити виконані роботи.

Крім того, позивач зазначає, що 12 грудня 2018 року направив відповідачу матеріали з розробки історико-архітектурного опорного плану м. Рівного, які відповідачем отримано 19 грудня 2018 року.

Проте, виконані роботи на суму 348 842,76 грн. Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не прийняло та не оплатило.

У зв`язку з наведеним, позивач нарахував відповідачу передбачену пунктом 5.4 договору пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 61 549,11 грн.

Відповідач, у своєму відзиві на позовну заяву, позовні вимоги не визнав. Відповідач зазначив, що 17 жовтня 2017 року (позивачем вказано 08 червня 2017 року) між сторонами було укладено договір №7 про розроблення Історико-архітектурного опорного плану м. Рівного (ІІ етап).

При цьому виконавцем (позивачем) було порушено пункт 3.2. договору, згідно з умовами якого виконавець передає замовнику розроблену документацію на паперовому та електронних носіях у форматі: jpg або pdf та у форматі dwg та shp за кінцевим актом здачі-приймання.

Відповідач зазначає, що своїми листами відмовив позивачу у прийнятті документації у зв`язку з наявними недоліками, зокрема виконавцем не передано замовнику розроблену, погоджену та затверджену документацію у форматі shp, що є обов`язковою умовою договору.

Також відповідач зазначив, що своїм листом від 24 травня 2019 року повідомив позивача про розірвання договору.

При цьому відповідач зазначив, що позивач не виконав обумовлені договором послуги в строк погоджений сторонами.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 20 вересня 2019 року відкрито провадження у справі №918/635/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17 жовтня 2019 року.

11 жовтня 2019 року відповідачем подано відзив на позов.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2019 року підготовче засідання відкладено на 12 листопада 2019 року.

08 листопада 2019 року відповідачем подано клопотання про виклик свідків.

08 листопада 2019 року відповідачем подано клопотання про приєднання доказів.

12 листопада 2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову.

12 листопада 2019 року відповідачем подано відповідь на заяву про забезпечення позову.

В судовому засіданні від 12 листопада 2019 року відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про виклик свідків.

Ухвалою суду від 12 листопада 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 03 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року відмовлено позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

28 листопада 2019 року відповідачем подано клопотання про приєднання до справі заяв свідків.

03 грудня 2019 року позивачем подано заяву про долучення до матеріалів справи копій листів.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 17 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 17 грудня 2019 року розгляд справи відкладено на 16 січня 2020 року.

15 січня 2020 року відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №918/679/19.

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.

Згідно з правилами частини 5 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

На переконання суду, зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. В даному випадку суд не встановив об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи (№918/679/19).

Крім того, відповідно до статті 195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Таким чином, суд не встановив підстав для зупинення провадження у справі.

16 січня 2020 року відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Щодо вказаного клопотання суд зазначає, що з огляду на імперативні приписи статті 195 ГПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Оскільки в судовому засіданні присутній представник відповідача, та з огляду на закінчення строків, встановлених законом для розгляду спору, в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи судом відмовлено.

16 січня 2020 ркоу відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи завіреної копії договору від 17 січня 2017 року №7.

Суд вважає за необхідне, з метою повного всебічного та об`єктивного розгляду спору, залучити вказану копію договору, оскільки під час дослідження доказів з`ясовано, що позивачем додано копію договору №7 від 08 червня 2017 року, проте відповідач зазначив що наявний в нього оригінал договору №7 про розроблення історико - архітектурного опорного плану м. Рівного (ІІ етап) відрізняється від наданої незавіреної позивачем копії.

В судовому засіданні сторони не змогли пояснити причин відмінностей в наявних сторін примірників договорів. При цьому у позивача був відсутній примірник оригіналу договору, відсутність якого останній пояснив тим, що станом на час розгляду спору оригінал договору знаходиться у місті Львові, а також, за твердженнями позивача не існувало об`єктивної необхідності залучати його до матеріалів справи.

У зв`язку з наведеним судом досліджувався наданий відповідачем оригінал договору №7 про розроблення історико - архітектурного опорного плану м. Рівного (ІІ етап) від 17 жовтня 2017 року, завірена копія якого долучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

17 жовтня 2017 року Державним підприємством "Український регіональний спеціалізований науково - реставраційний інститут "Укрзахідпроектреставрація" (позивач, виконавець) та Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (відповідач, замовник) укладено договір про розроблення історико - архітектурного опорного плану м. Рівного (ІІ етап) №7, відповідно до предмету якого виконавець зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений термін у відповідності до завдання замовника, будівельних норм та правил виконати певні роботи.

У пункті 1.2. договору сторони погодили, що завданням договору є: розроблення історико - архітектурного опорного плану м. Рівного (II етап).

Відповідно до пункту 1.3. договору, роботами в розумінні цього договору є: розроблення історико - архітектурного опорного плану, визначення меж історичного ареалу, межі та режими використання зон охорони пам`яток м. Рівного (II етап), надалі в тексті договору згадується також як "документація".

Згідно з умовами пункту 2.1. договору, замовник зобов`язується оплатити вартість робіт в загальній сумі 498 346,80 грн.

Відповідно до пункту 2.5. договору оплата за виконані робота проводиться згідно з кінцевим актом здачі - приймання виконаних робіт протягом 10 календарних днів з моменту підписання при наявності коштів бюджетного призначення на розрахунковому рахунку замовника.

У відповідності до пункту 2.6. договору, підписання кінцевого акту здачі - приймання готовності виконаних робіт представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Згідно з умовами пункту 3.1. договору (з врахуванням змін внесених додатковою угодою) термін виконання робіт з розроблення історико - архітектурного опорного плану виконавцем встановлюється сторонами згідно календарного плану, що додається до договору. Кінцевий термін виконання робіт - 31 грудень 2018 року.

Відповідно до пункту 3.2. договору виконавець передає замовнику розроблену документацію на паперовому (у кількості 4-х примірників) та електронних носіях у форматі: jpg або pdf (у кількості 2-х примірників) та у форматі dwg, shp (у кількості 2-х примірників) за кінцевим актом здачі - приймання виконаних робіт. Роботи вважаються належно виконаними з моменту підписання кінцевого акту здачі - приймання виконаних робіт.

Як передбачено пунктом 3.3. договору, у разі якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього договору, завданню замовника, вимогам будівельних норм та правил, замовник має право протягом 3-х тижнів з дати отримання документації за актом надати мотивовану відмову від приймання документації з переліком недоліків, які потрібно усунути, та строків їх усунення. Якщо у встановлені замовником строки виконавець не усуне недоліки розробленої документації, замовник має право відмовитись від договору (розірвати договір у односторонньому порядку) та вимагати повернення сплачених коштів.

Як видно із завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Рівного (а.с. 69), результати робіт історико-архітектурного опорного плану, визначення меж історичного ареалу, меж та режимів використання зон охорони пам`яток культурної спадщини м. Рівного (текстові та графічні матеріали) передаються замовнику в такому обсязі: на паперовому (у кількості 4-х примірників) та електронних носіях у форматі: jpg або pdf (у кількості 2-х примірників) та у форматі dwg, shp (у кількості 2-х примірників) (пункт 8 завдання).

Пунктом 10 завдання передбачено відповідно до пункту 3 статті 2 Закону України "про регулювання містобудівної діяльності" розробити на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000.

Відповідно до пункту 4.1. договору, виконавець зобов`язаний:

- виконувати роботи у встановлені терміни, передбачені цим договором і у відповідності з завданням на розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Рівного, яке затверджене заступником начальника управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (в тексті договору згадується також як "завдання замовника");

- забезпечувати якість виконання робіт, визначених цим договором та вимогами ДБН Б.2.2-3:2012 "Склад та зміст історико - архітектурного опорного плану населеного пункту";

- в разі неможливості виконувати роботи негайно повідомити про це письмово замовника;

- передати замовнику розроблений історико - архітектурний опорний план м. Рівного в порядку та на умовах, визначених цим договором та завданням замовника;

- відповідати за недоліки розробленої документації та на вимогу замовника безоплатно усунути виявлені недоліки документації.

Згідно з умовами пункту 4.2. договору, замовник має право:

- відмовитись від підписання актів виконаних робіт, якщо виконані роботи не відповідають кошторису, умовам договору, вимогам завдання замовника, будівельним нормам та правилам;

- вимагати від виконавця виконання умов договору.

Позивач зазначає, що 12 грудня 2018 року згідно із супровідним листом №129 та накладною №24 направив відповідачу матеріали з розробки історико-архітектурного опорного плану м. Рівного, які відповідачем отримано 19 грудня 2018 року.

У відповідь на вказаний лист відповідачем направлено позивачу лист (від 02.01.2019 №01-22/1) про відмову від прийняття документації оскільки вказана документація не відповідає умовам договору, а саме:

- результати роботи не передані на електронних носіях у форматі pdf (у кількості 2 примірників) та у форматі shp (у кількості 2-х примірників);

- опорний план не розроблений на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000.

У зв`язку з наведеним відповідач просив позивача до 15 січня 2019 року усунути вказані недоліки.

28 лютого 2019 року відповідач направив позивачу лист №01-22/54 в якому відповідач зазначив, що листом від 02 січня 2019 року вих. №01-22/1 Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради проінформувало ДП "Укрзахідпроектреставрація" про невідповідність розробленого історико - архітектурного опорного плану міста Рівного умовам договору та завданню замовника, у зв`язку з цим було запропоновано усунути недоліки у встановлений замовником строки, що виконавцем зроблено не було. У листі також зазначено, що лише 07 лютого 2019 року виконавцем було додатково надано замовнику частину документації на електронних носіях. Водночас замовник, дослідивши додатково надані матеріали на електронних носіях, зауважив у даному листі, що виконавець не усунув усі недоліки, оскільки не передав документацію у форматі shp, а також не здійснив виконання опорного плану на паперових та електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000.

У зв`язку з наведеним відповідач повторно повідомив про відмову від прийняття документації та надав позивачу додатковий строк для усунення всіх недоліків у термін до 10 березня 2019 року.

У відповідь на лист відповідача (від 28.02.2019 №01-22/54) позивач направив лист від 05.03.2019 №163. У даному листі позивач серед іншого зазначив, що не заперечує проти передачі замовнику результатів роботи - історико-архітектурного опорного плану на паперовому (у кількості 4-х примірників) та електронному носіях у форматі pdf, dwg та shp (у кількості 2-х примірників). Разом з тим позивач зауважив, що результати роботи у форматі shp будуть передані замовнику належним чином та у кількості передбаченій завданням, але після розгляду та затвердження історико-архітектурного опорного плану науково-методичною радою Міністерства культури України та подальшої передачі для оцифрування до ліцензованої організації для переведення проектних матеріалів в систему shp.

15 квітня 2019 року позивач направив відповідачу претензію на суму 348 842,76 грн., в якій позивач просив відповідача протягом 10 днів з дня отримання даної претензії підписати накладну, акти виконаних робіт і перерахувати суму боргу в розмірі 348 842,76 грн. У даній претензії позивач зазначив, що свої обов`язки ним виконано своєчасно та в повному обсязі, а відповідач не підписав акти виконаних робіт та накладну на отримання історико-архітектурного опорного плану з надуманих причин.

17 травня 2019 року відповідач направив позивачу лист №01-11/578 в якому відповідач вказав, що листами від 02 січня 2019 року вих. №01-22/1 та від 28 лютого 2019 року Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради проінформувало ДП "Укрзахідпроектреставрація" про невідповідність розробленого історико - архітектурного опорного плану міста Рівного умовам договору та завданню замовника, у зв`язку з чим було запропоновано усунути недоліки у встановлений замовником строки, що виконавцем зроблено не було. У даному листі відповідач зазначив про ті ж недоліки, що були відображені у попередніх листах (в тому числі щодо передачі замовнику результатів роботи на електронному носії у форматі shp у кількості 2-х примірників), а також додатково зазначив про недоліки документації у паперовому вигляді. Зокрема відповідач зауважив, що: виявлено необґрунтоваано збільшені межі історичного ареалу міста, куди включені квартали та райони, які не становлять архітектурно-містобудівної цінності (не підтверджено збереженими картографічними та історіографічними матеріалами кінця ХVIII - початку XX ст.); недоцільне об`єднання охоронних зон в єдиний історичний ареал нововиявлених і занесених до реєстру пам`яток архітектури і археологічної спадщини (які розміщені на значних відстанях), прикладами таких ситуацій є райони садибної забудови Золотіїв, Басів Кут, Тинне, Новий Двір та ін.; також безпідставним є внесення до історичного ареалу незабудованих територій західної частини міста Рівного.

У зв`язку з наведеним відповідач повторно повідомив про відмову від прийняття документації.

У відповідь на лист відповідача (від 17.05.2019 №01-11/578) позивач направив лист від 28.05.2019 № 214, у якому повідомив, що не заперечує проти передачі замовнику результатів роботи - історико-архітектурний опорний план на паперовому (у кількості 4-х примірників) та електронному носіях у форматі pdf, dwg та shp (у кількості 2-х примірників). Водночас позивач зазначив, що не отримав відповіді на неодноразові пропозиції стосовно проведення спільного засідання архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради та архітектурно-містобудівної ради при Департаменті з питань будівництва та архітектури спільно з управлінням культури та туризму Рівненської облдержадміністрації. Також позивач зазначив, що після розгляду та затвердження історико-архітектурного опорного плану науково-методичною радою Міністерства культури України, на основі сформованих нею зауважень та затвердження меж і режимів використання історичного ареалу, зони охоронюваного ландшафту, зон охорони археологічного культурного шару, а також межі комплексної охоронної зони та зон регулюваання забудови, схеми для оцифрування меж будуть передані до ліцензованої організації для переведення проектних матеріалів в систему shp та будуть передані замовнику належним чином та у кількості передбаченій завданням.

24 травня 2019 року Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради направило позивачу лист №01-22/230 в якому відповідач зауважив про те, що листами від 02 січня 2019 року вих. №01-22/1 та від 28 лютого 2019 року Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради проінформувало ДП "Укрзахідпроектреставрація" про невідповідність розробленого історико - архітектурного опорного плану міста Рівного умовам договору та завданню замовника, у зв`язку з чим було запропоновано усунути недоліки у встановлений замовником строки, що виконавцем зроблено не було. У зв`язку з наведеним відповідач повідомив позивача про розірвання договору №7 про розроблення історико - архітектурного опорного плану м. Рівного (ІІ етап) від 17 жовтня 2017 року.

У відповідь на лист відповідача від 24.05.2019 №№01-22/230 позивач направив лист від 03.06.2019 № 215, у якому зазначив, що при вирішенні питання, щодо виправлення, існуючих на думку замовника, недоліків опрацьованої науково-проектної документації необхідно керуватися статтею 6 Закону Ураїни "Про охорону культурної спадщини" та опрацьовані матеріали винести на розгляд консультативної раади обласного органу з питань охорони культурної спадщини, який має для цього повновааження передбачені чинним законодавством. Також позивач зазначив, що результати роботи у форматі shp будуть передані замовнику належним чином та у кількості передбаченій завданням, після розгляду та затвердження історико-архітектурного опорного плану науково-методичною радою Міністерства культури України та передачі надалі для оцифрування до ліцензованої організації для переведення проектних матеріалів в систему shp. Крім того позивач зазначив, що наполягає на проведенні розгляду опрацьованих матеріалів історико - архітектурного опорного плану м. Рівного на спільному засіданні архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради та архітектурно-містобудівної ради при при Департаменті з питань будівництва та архітектури спільно з управлінням культури та туризму Рівненської облдержадміністрації.

Суд також встановив, що згідно з умовами пункту 5.4. договору, у разі не оплати робіт замовником, виконавець має право стягнути в примусовому порядку через господарський суд суму боргу. За прострочення платежу замовник сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення у відповідності до Закону №543/96-ВР від 22.11.1996 р. та відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу.

У зв`язку з несплатою спірної заборгованості, позивач звернувся з позовом до суду та нарахував відповідачу з 01 лютого 2019 року по 01 серпня 2019 року 61 549,11 грн. пені.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються оплати наданих послуг згідно договору підряду на розроблення історико-архітектурного плану, та нарахування штрафних санкцій у вигляді пені.

Як визначено нормами статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з нормами статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У відповідності до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру (стаття 857 ЦК України).

Окрім згальних норм, що регулюють зобов`язання за договором підряду, в даному спорі мають бути застосовані також норми, що визначають правовідносини пов`язані з підрядом на проектні та пошукові роботи.

Згідно з положеннями статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (частина 2 статті 888 ЦК України).

Відповідно до положень статті 889 ЦК України підрядник, серед іншого, зобов`язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Приписами статті 891 ЦК України визначено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, позивачем на виконання договору від 17 жовтня 2017 року №7 виконано роботи по розробленню історико -архітектурного опорного плану міста Рівного. А проте, як слідує з наданих сторонами доказів, замовник відмовився від прийняття результатів виконаних виконавцем робіт у зв`язку з ненаданням розробленої документації на електронних носіях в форматі shp, про що відповідач вказував у своїх листах, надаючи додатковий строк для усунення недоліків.

Під час розгляду даного спору суд ураховує, що згаданий у договірній документації формат shp або інакше формат shapefile ("шейп-файл") є цифровим векторним форматом файлів для зберігання геометричних об`єктів та пов`язаної з ними атрибутивної інформації. Даний формат файлів використовується для програмного забезпечення геоінформаційної системи (ГІС).

Геоінформаційна система - сучасна комп`ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо). Також, під геоінформаційною системою розуміють систему управління просторовими даними та асоційованими з ними атрибутами. Конкретніше, це комп`ютерна система, що забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних.

Геоінформаційні технології, ГІС-технології це технологічна основа створення географічних інформаційних систем, що дозволяють реалізувати їхні функціональні можливості.

Формат shp дозволяє зберігати наступні типи геометричних фігур: точки, лінії, які представляють, для прикладу дороги та стежки, полігони, що представляють, наприклад, колодязі, річки, озера. Кожен елемент, як правило, має атрибути, які описують його, такі як ім`я, температура чи тип дороги її завантаженість.

Геоінформаційна система призначена для фіксації, збереження, модифікації, керування, аналізу і відображення усіх форм географічної інформації.

Таким чином формат shapefile (shp), який застосовується у ГІС-технологіях та використовується у геоінформаційних системах, дозволяє візуалізувати інформацію у вигляді електронних карт. Застосування ГІС-технологій, поряд з іншими предметними сферами, де важливі знання про взаємне розташування та форму об`єктів у просторі, є ефективним зокрема для ведення земельних та майнових кадастрів, містобудування та ландшафтного проектування.

У заяві свідка ОСОБА_1 (начальник відділу генплану та розвитку міста управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради) свідок зазначив, що обов`язковою умовою договірних правовідносин є розроблення документації у форматі shp, оскільки саме в зазначеному форматі є можливість його реєстрації в інформаційних ресурсах служби містобудівного кадастру та розміщення як складової на Геопорталі. В результаті опрацьованих переданих ДП "Укрзахідпроектреставрація" на електронних та паперових носіях результатів роботи було встановлено відсутність формату shp, що є невиконанням пункту 3.2. договору про розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Рівного (ІІ етап) №7 та пункту 8 завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Рівного.

Також, згідно із заявою свідка ОСОБА_2 (начальник служби містобудівного кадастру управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради) свідок зазначив, що обов`язковою умовою договірних правовідносин є розроблення документації у форматі shp. Відсутність розробленої документації в необхідному форматі унеможливлює дотримання норм законодавства (ч.4-6 статті 22 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності") та є непридатною для належного забезпечення містобудівного кадастру.

Судом враховано положення статті 22 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до якої містобудівний кадастр це державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, будівельну діяльність, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів. Складовою частиною містобудівного кадастру є Єдина державна електронна система у сфері будівництва.

Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру, та іншими суб`єктами, визначеними цим Законом.

Профільні геопросторові дані не пізніше 30 робочих днів після затвердження містобудівної документації вносяться до містобудівного кадастру відповідного рівня.

Дані містобудівного кадастру, необхідні для провадження містобудівної діяльності, проведення землевпорядних робіт, забезпечення роботи геоінформаційних систем, використовуються для задоволення інформаційних потреб державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Інформація, яка міститься у містобудівному кадастрі, є відкритою та загальнодоступною, крім відомостей, що належать до інформації з обмеженим доступом.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівна документація розробляється на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об`єктів будівництва для формування баз даних містобудівного кадастру.

А відповідно до положень статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Поряд із зазначеним суд також ураховує положення державних будівельних норм щодо відповідної науково-проектної документації.

Так, відповідно до ДБН Б.2.2-3:2012. "Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 № 106, цей стандарт встановлює вимоги до складу та змісту науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування і застосовується як для окремих пам`яток, так і для їх груп, комплексів, ансамблів, містобудівних утворень. Науково-проектна документація відповідно до цього стандарту розробляється для пам`яток архітектури та для пам`яток містобудування (далі - пам`яток архітектури та містобудування).

Відповідно до пункту 3.6 ДБН Б.2.2-3:2012. матеріали науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування передаються замовнику у кількості, зазначеній у договорі на її розроблення, а також - на електронних носіях.

Згідно з пунктом 4.2.1.4 ДБН Б.2.2-3:2012. основне креслення та аналітичні схеми виконуються на базі даних актуалізованої картографічної основи масштабу 1:2000 в місцевій системі координат, що має зв`язок з Державною геодезичною референційною системою координат УСК-2000, виготовленою з використанням геоінформаційних технологій.

Окрім наведеного суд бере до уваги положення Порядку розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту (далі - Порядок), затвердженого накозом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 № 64.

Відповідно до пункту 1.4. Порядку, історико-архітектурний опорний план погоджується та затверджується у складі містобудівної документації згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Положеннями пункту 2.2. Порядку визначено, що історико-архітектурний опорний план розробляється під керівництвом головного архітектора проекту, який має кваліфікаційний сертифікат, на паперових та електронних носіях із застосуванням геоінформаційних технологій у єдиній системі класифікації та кодування містобудівної діяльності з урахуванням наявних офіційних документів і даних, одержаних під час натурних обстежень і спеціальних досліджень, відповідно до ДБН Б.2.2.-3:2012 "Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту".

А отже, підсумовуючи, суд робить висновок, що застосування геоінформаційних технологій (в тому числі проектної інформації у форматі shp) під час розробки та виконання історико-архітектурного опорного плану є не лише припустимим, але й обов`язковим.

З огляду на таке, зазначення в умовах договору необхідності передачі замовнику розробленої документації на електронних носіях у форматі shp є правомірним.

Також в процесі розгляду спору судом з`ясовано, що позивач пославшись на відсутність у штаті підприємства відповідних спеціалістів, що мають відповідну ліцензію, зазначив, що не передав відповідачу у вказаному форматі розроблену документацію. При цьому позивач вказав, що має бажання після передачі та затвердження всієї документації розробити вказану документацію у погодженому форматі.

А проте суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 3.2. договору виконавець передає замовнику розроблену документацію на паперовому (у кількості 4-х примірників) та електронних носіях у форматі: jpg або pdf (у кількості 2-х примірників) та у форматі dwg, shp (у кількості 2-х примірників) за кінцевим актом здачі - приймання виконаних робіт. Роботи вважаються належно виконаними з моменту підписання кінцевого акту здачі - приймання виконаних робіт.

Тобто, однією з обов`язкових умов передачі замовнику розробленої документації є її передача зокрема у форматі shp.

Крім того, як видно зі змісту завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Рівного (а.с. 69), результати робіт історико-архітектурного опорного плану передаються замовнику зокрема на електронних носіях у форматі shp (у кількості 2-х примірників) (пункт 8 завдання).

Відтак, оскільки умовами договору сторони погодили передачу результатів робіт зокрема в електронній формі в необхідному відповідачу форматі, суд приходить до висновку, що відповідач аргументовано вказав на недоліки та надав строк для їх усунення.

При цьому, як встановив суд, до моменту направлення відповідачу проектних матеріалів (12.12.2018), а також до моменту пред`явлення відповідачу претензії про оплату виконаних робіт (15.04.2019) позивач не повідомляв відповідача про неможливість самостійного виконання документації у форматі shp.

Водночас норми статті 847 ЦК України визначають обов`язок підрядника своєчасно попередити замовника зокрема про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; або про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи. Суд не встановив обставин щодо повідомлень позивачем відповідача з названих підстав.

Поряд з наведеним суд відхиляє аргументи позивача про те, що передача замовнику документації у форматі shp можлива лише після проведення розгляду матеріалів науково-методичною радою Міністерства культури України або спільного засідання архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради та архітектурно-містобудівної ради при Департаменті з питань будівництва та архітектури спільно з управлінням культури та туризму Рівненської облдержадміністрації, оскільки умовами договору визначено обов`язок позивача щодо передачі відповідачу усієї документації, як на паперових, так і на електронних носіях, зокрема у форматі shp, у строк визначений договором (31.12.2018).

Пунктом 3.3. договору сторони встановили, що у разі якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього договору, завданню замовника, вимогам будівельних норм та правил, замовник має право протягом 3-х тижнів з дати отримання документації за актом надати мотивовану відмову від приймання документації з переліком недоліків, які потрібно усунути, та строків їх усунення. Якщо у встановлені замовником строки виконавець не усуне недоліки розробленої документації, замовник має право відмовитись від договору (розірвати договір у односторонньому порядку) та вимагати повернення сплачених коштів.

На думку суду, відповідач правомірно відмовився від прийняття документації та підписання акту здачі - приймання та накладної на отримання документації.

Відповідно до пункту 2.5. договору сторонами встановлено, що оплата робіт проводиться згідно кінцевого акту здачі - приймання виконаних робіт (який передбачений пунктом 3.2. договору) протягом 10 календарних днів з моменту підписання.

Відтак, оскільки строк виконання зобов`язання замовника з оплати виконаних робіт не настав в силу положень пункту 2.5. договору, суд приходить до висновку про відсутність прострочення відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт по розробленню історико-архітектурного опорного плану міста Рівного (ІІ етап).

За умовами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином суд робить висновок про передчасність вимог позивача стосовно оплати виконаних робіт.

Відповідно до приписів частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Нормами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Положеннями частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України врегульовано, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

З огляду на відсутність доказів порушення відповідачем грошового зобов`язання, суд робить висновок про відсутність підстав для нарахування пені.

Щодо інших аргументів, які були наведені учасниками справи та яким не була надана оцінка судом, то ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України").

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

Судом досліджено надані сторонами докази та встановлено, що всупереч умовам договору, позивач не передав відповідачу за актом здачі - приймання робіт розроблену документацію в погодженому форматі. В матеріалах справи відсутній підписаний відповідачем акт здачі - приймання робіт. При цьому суд вважає, що зібрані докази дають підставу вважати аргументованою відмову відповідача від прийняття наданої позивачем проектної документації.

Таким чином суд робить висновок про передчасність вимог позивача стосовно оплати виконаних робіт.

На думку суду, встановлені обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки в матеріалах справи відсутні докази порушення відповідачем прав позивача на отримання оплати виконаних робіт.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України, судовий збір в сумі 6 155,88 грн. покладається на позивача у зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Також судом встановлено, що звертаючись з позовом позивачем сплачено 6 157,00 грн.

Згідно з правилами статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином переплачений позивачем судовий збір в розмірі 1,10 грн. (заокруглено з 1,12 грн.) може бути повернутий позивачу за його клопотанням в порядку встановленому Законом України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Позивач: Державне підприємство "Український регіональний спеціалізований науково - реставраційний інститут "Укрзахідпроектреставрація" (79008, м. Львів, пл. Соборна 3-А, код ЄДРПОУ 13823105).

Відповідач: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова 6, код ЄДРПОУ 02499015).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення підписано 23 січня 2020 року.

Суддя Качур А.М.