Рішення № 87086557, 23.01.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.20 Справа № 917/480/19

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Керрілайн”, вул. Бориспільська, 26-Б, офіс 24, м. Київ, 02093

до Приватне акціонерне товариство “Кременчуцький річковий порт”, вул. Флотська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39630

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство “Криворізький залізорудний комбінат”, вул. Симбірцева, 1А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029

про стягнення 137 167,48 грн.,

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 137 167,48 грн. штрафу за договором транспортного експедирування № КЛ-198/04-17 від 10.04.2017 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не вжив профілактичних заходів під час перевезення вантажу, що змерзається та порушив умови укладеного між сторонами договору транспортного експедирування № КЛ-198/04-17 від 10.04.2017 року в частині порушення строків розвантаження вагонів, встановлених в п. 3.2.15, що стало підставою для нарахування відповідачу штрафу в розмірі 137 167,48 грн. за період з 19.01.2019 року по 11.02.2019 року, який передбачений тим же пунктом вищевказаного договору.

Також в позовній заяві позивач посилається на те, що вимоги про стягнення з того самого відповідача штрафу з тих же підстав, але за інший (попередній) період, а саме з 08.12.2018 року по 18.01.2019 року, є предметом розгляду по справі № 917/182/19, яка розглядалася господарським судом Полтавської області.

За ухвалою від 15.04.2019 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, та залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство “Криворізький залізорудний комбінат” (а.с. 118-120).

У відзиві на позовну заяву від 26.04.2019 року (вх. № 4473 від 02.05.2019 року; а.с. 129-134) відповідач позовні вимоги не визнає, посилається на належне виконання умов укладеного договору та вжиття всіх необхідних заходів, направлених на недопущення змерзання піску, а також посилається на те, що затримка розвантаження вагонів мала місце внаслідок прострочення перевізником термінів доставки вантажу та порушення позивачем п.п.3.1.6 договору транспортного експедирування № КЛ-198/04-17 від 10.04.2017 року щодо негайного інформування відповідача про затримку вагонів на шляху прямування.

В поясненнях по суті справи від 07.05.2019 року (вх. № 4917 від 14.05.2019 року; а.с. 179-180) третя особа повідомила, що вважає порушенням з боку відповідача невжиття ним відповідних профілактичних заходів під час перевезення вантажів, які змерзаються, а також посилається на те, що стан піску та погодні умови не дозволяли ПАТ «Кривбасзалізрудком» довгий час здійснювати ефективне вивантаження товару та очищення напіввагонів.

Ухвалою від 15.05.2019 року суд відхилив клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні із повідомленням сторін (а.с. 174-175).

Ухвалою від 21.05.2019 року в порядку ст. 252 ГПК України суд призначив судове засідання в справі на 12.06.2019 року об 11-40 год. та викликав представників сторін для заслуховування пояснень по суті спору (а.с. 184-185).

Ухвалою від 12.06.2019 року провадження у справі було зупинене до набрання законної сили рішенням господарського суду Полтавської області в справі № 917/182/19 (а.с. 206-207).

В клопотанні від 09.01.2020 року (вх. № 214 від 09.01.2020 року) позивач повідомив суд про те, що рішенням господарського суду Полтавської області від 05.09.2019 року в справі № 917/182/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

17.12.2019 року Східним апеляційним господарським судом винесено постанову в справі № 917/182/19, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Керрілайн” залишено без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 22.07.2019 року в справі № 917/182/19 про відмову в задоволенні позову залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з дня її прийняття.

Ухвалою від 20.01.2020 року суд поновив провадження у справі та продовжив її розгляд (а.с. 212-213).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

10.04.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керрілайн" (позивачем, експедитором) та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький річковий порт", яке надалі змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький річковий порт" (відповідачем, клієнтом) було укладено договір транспортного експедирування № KЛ-198/04-17 з невід`ємними додатками №№ 1- 5, № 7 до нього (далі – Договір; т. 1, а.с. 51-65).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Експедитор зобов`язується за плату (винагороду) і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання визначених Договором послуг, пов`язаних з перевезенням внутрішньодержавних, міждержавних, експортно-імпортних або транзитних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом та узгоджені сторонами в додаткових угодах, додатках, протоколах та/або заявках.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що з метою виконання зобов`язань, покладених на експедитора відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору, експедитор уповноважується від власного імені та за рахунок клієнта укладати угоди з транспортними та іншими підприємствами щодо перевезення або організації перевезення вантажу клієнта, що є предметом Договору, залізничним транспортом.

Пунктом 2.7 Договору визначено, що сторони здійснюють приймання-передачу послуг, наданих відповідно до умов Договору, шляхом складання актів наданих послуг, в яких фіксуються усі транспортно-експедиторські послуги, надані Експедитором Клієнту. Акт наданих послуг складається експедитором та направляється клієнту щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем надання послуг. Клієнт зобов`язується підписати акт наданих послуг протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання по факсу або електронній пошті.

Факт надання експедитором послуги клієнту підтверджується єдиним транспортним документом (відповідною залізничною накладною, у т.ч. УМВС) або комплектом документів, що відображують шлях прямування вантажу з пункту його відправлення до пункту призначення. Клієнт зобов`язується надати Експедитору завірену копію єдиного транспортного документу протягом тридцяти п`яти днів з моменту прибуття вагону на станцію призначення. У випадку не надання Клієнтом Експедитору належним чином засвідченої копії єдиного транспортного документу в зазначений термін, Клієнт не має права оспорювати висунуті йому претензії та вимоги, які будуть вважатися автоматично погодженими (пункт 2.8 Договору).

На виконання умов договору відповідач надав позивачу транспортно-експедиторські послуги, що підтверджено актами виконаних робіт, підписаними сторонами без заперечень чи зауважень щодо робіт (т. 1, а.с. 66-71):

- № 885 від 29.10.2018р. на суму 286 868,40 грн.,

- № 962 від 12.11.2018р. на суму 65659,20 грн.,

- № 999 від 30.11.2018р. на суму 203 590,56 грн.

Зокрема, згідно додатку № 1 до акту виконаних робіт № 999 від 30.11.2018р. позивачем були надані відповідачу послуги 25.11.2018 щодо відправки вагонів № 63071476, № 63041446, № 63027635, № 63084909, № 63069678, № 63069348, № 63028336, № 63068548 (т.1, а.с. 71).

Згідно залізничної накладної № 43038900 за датою відправлення 25.11.2018 від відправника ПАТ "Кременчуцький річковий порт" зі станції Кременчук на станцію Рокувата, Придніпровської залізниці, одержувач вантажу ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», платник - ТОВ "Керрілайн", було здійснено групову відправку вагонів № 63071476, № 63041446, № 63027635, № 63084909,№ 63069678, № 63069348, № 63028336, № 63068548 (т. 1, а.с. 72).

В графі « 20» накладної вказано найменування вантажу «Пісок будівельний. Власні навалом вагони ПОА «КВСЗ». ДСТУ ГОСТ 22235:2015. Вантаж розміщено та закріплено згідно з п. 1, 2, 3.1, 4 гл. 14 Додатка 3 до СМГС».

В графі « 28» накладної зазначено, що вантаж завантажено у вагон вантажовідправником.

В графі « 50» накладної «Відмітки відправника» зазначено: «Вантаж змерзається. Вантаж переморожено».

Вантаж прибув на станцію призначення «Рокувата» - 04.12.2018 року (графа « 51» накладної), про що 04.12.2018 року об 02.00 год було повідомлено одержувача (графа « 49» накладної).

Позивач у позові зазначає, що з 05.12.2018 року вказані вагони перебували на під`їзній колії вантажоодержувача (ПАТ КЗРК) без руху, на станції Рокувата Придніпровської залізниці.

За інформацією ПАТ «Укрзалізниця», яка відображена в довідці № 72/875 від 14.03.2019 року з додатком (а.с. 75-85) вагони за №№ 63071476, 63027635, 63084909, 63069678, 63069348, 63028336, 63068548 перебували на станції «Рокувата» не розвантажені у різний проміжок часу.

Згідно п. 3.2.15 Договору для розвантаження вагону безоплатно надається 3 (три) доби. За затримку розвантаження вагону за використання вагону Клієнт зобов`язується сплатити Експедитору штраф у розмірі 40 (сорок) доларів США по курсу НБУ на дату такої затримки за кожну добу та за кожен вагон. Після розвантаження вагон повинен бути очищений та перевірений. У випадку виявлення псування або пошкодження вагону слід негайно повідомити про це Експедитора.

Зазначені вище фактичні обставини були встановлені рішенням господарського суду Полтавської області від 05.09.2019 року в справі № 917/182/19, яке було залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач у позві посилається на те, що відповідач порушив правила перевезення вантажів, які змерзаються та не вжив відповідних профілактичних заходів під час перевезення вантажів, що призвело до затримки розвантаження вагону більше 3 діб.

Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Керрілайн" до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" 336785,19 грн. штрафу, нарахованого згідно п.3.2.15 Договору за період з 19.01.2019 року по 11.02.2019 року..

Вирішуючи спір по суті суд виходить із наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору транспортного експедирування.

Згідно зі ст. 316 Господарського кодексу (далі – ГК) України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

В ст. 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, у відповідності до п. 2 ст. 611 ЦК України.

Згідно з п. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Під час виконання транспортного експедирування, сторони керуються положеннями Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 та Правилами перевезення вантажів, які змерзаються, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

Статтею 27 Статуту встановлено, що під час перевезення вантажів, які змерзаються і здуваються, відправник зобов`язаний вжити відповідних профілактичних заходів. Залізниця може відмовити в перевезенні у разі невжиття відправником зазначених заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

В п. 1 Правил вказано, що вантажами, які змерзаються, вважаються вантажі, що перевозяться навалом і які при температурі нижче 0 град. C втрачають свої властивості сипучості внаслідок змерзання окремих часток вантажу між собою та примерзання їх до підлоги та стін вагона. До таких вантажів належить, зокрема, пісок будівельний.

Пунктом 2-4 Правил передбачено, що у разі пред`явлення до перевезення вантажів, які змерзаються, відправник повинен ужити заходів щодо зменшення їх вологості до безпечної для змерзання межі. Норми безпечної вологості повинні встановлюватись відправниками спільно з одержувачами відповідно до Державних стандартів, Технічних умов та практики перевезення. Якщо зменшити вологість до безпечних меж неможливо, то відправник повинен ужити заходів щодо запобігання чи зменшення ступеня змерзання вантажу шляхом застосування відповідних профілактичних засобів. Якщо засоби профілактики виявилися неефективними, то одержувач повинен ужити заходів щодо відновлення сипучості вантажу в пунктах вивантаження. У разі завантаження у вагони в холодну пору року вантажів, вологість яких вища за безпечну до змерзання, відправник повинен застосувати засоби профілактики від змерзання та примерзання вантажу до стін та підлоги вагонів. В умовах стійких морозів ефективним засобом застерігання від змерзання вантажу у вагонах є попереднє (до навантаження) промороження шляхом багаторазового пересипання (перелопачування) його екскаватором, скрепером, грейфернім краном або іншим механізмом. При цьому необхідно, щоб частини вантажу якнайкраще обвітрювалися зовнішнім повітрям. Проморожування може вважатися закінченим після досягнення в середині шару пересипаного вантажу температури - 3 град. С та нижче. Проморожування може також здійснюватися без пересипання (перелопачування, переміщення) вантажу. Вантаж викладається на майданчику шаром 30-50 см та витримується на морозі до повного проморожування, після чого дрібниться на шматки таких розмірів, які забезпечували б вільне вивантаження крізь люки вагона.

В п. 9 Правил передбачено, що відправник зобов`язаний у накладній у графі 50 "Відмітки відправника" зазначити "Вантаж змерзається", а також указати відсотки вологості вантажу та про вжиті заходи проти змерзання, наприклад: "Вантаж переморожено", "Пересипано вапном у кількості_%", "Пошарове перекладання в кількості _ %", "Обмаслено в кількості _тощо”. Профілактичні заходи від змерзання вантажів застосовуються в період з 15 листопада до 1 березня (п. 12) - у цей період року залізниця не приймає до перевезення вантажі, які змерзаються, без застосування профілактичних засобів від змерзання.

Згідно з п. 11 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, станція відмовляє у прийманні до перевезення вантажу, якщо в накладній не вказано про застосовані заходи від змерзання, а також якщо з вантажу виділяється волога в кількості, яка може призвести до обмерзання гальмівних частин вагона.

Як свідчать матеріали справи, відправлення товару (пісок будівельний) у спірних вагонах за залізничною накладною № 43038900 від відправника – ПАТ "Кременчуцький річковий порт" (відповідача) відбувалося на користь одержувача вантажу – ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат” (третьої особи).

Правовідносини з поставки піску будівельного між ПАТ "Кременчуцький річковий порт" та ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат” виникли на підставі договору поставки № 16/177 від 16.01.2018р. (а.с. 135-139).

Згідно п. 3.1 зазначеного договору поставки товар, постачається залізничним транспортом на умовах FCA (ст. Кременчук Південної залізниці) у відповідності до Правил Інкотермс 2010 на користь одержувача вантажу – ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат”, пункт поставки – ст. Рокувата Придніпровської залізниці.

Згідно п. 3.7 договору поставки № 16/177 від 16.01.2018 р., зобов`язання постачальника (відповідача) по поставці товару вважаються виконаними після передачі товару перевізнику (Укрзалізниці), що підтверджується оформленням залізничних накладних. Час оформлення залізничних накладних є моментом переходу до покупця права власності, ризиків та витрат на товар.

Згідно з п. 3.5 договору поставки № 16/177 від 16.01.2018 р., вивантаження товару відбувається силами та за рахунок покупця (тобто ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат”).

Отже, умовами договору поставки № 16/177 від 16.01.2018 р. відповідальність за доставку вантажу відповідач несе до моменту передачі товару перевізнику (Укрзалізниці), а всі зобов`язання щодо вивантаження товару покладено на покупця - ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат”.

Листом № 53-15/В-825 від 14.11.2018р. покупець - ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат” звернувся до відповідача з клопотанням про те, щоб він не проводив обробку вагонів реактивами проти змерзання з причин їх впливу на якість бетону, що буде виготовлятися з придбаного піску. При цьому покупець гарантував вивантаження піску при мінусовій температурі (а.с.140).

Як було встановлено рішенням господарського суду Полтавської області від 05.09.2019 року по справі № 917/182/19 за участю цих же сторін, відповідно до ст. 27 Статуту залізниць України, п.п.2-4 Правил перевезення вантажів, які змерзаються та з метою недопущення змерзання піску відповідачем було застосовано такий засіб профілактики від змерзання, як промороження під час відправлення товару (піску будівельного) у вагонах № 63071476, № 63041446, № 63027635, № 63084909,№ 63069678, № 63069348, № 63028336, № 63068548 за залізничною накладною № 43038900. Такий засіб профілактики проводився відповідачем шляхом багаторазового пересипання піску з використанням механізмів, в тому числі крану.

Про проведення відповідачем промороження піску зазначено у графі 50 залізничної накладної, де вказано “Вантаж змерзається. Вантаж переморожено”.

Таким чином, відповідачем згідно діючих норм було вжито необхідних заходів профілактики від змерзання, а саме здійснене перемороження вантажу, а інші засоби профілактики від змерзання відповідачем не застосовувалися саме за вказівкою покупця (вантажоодержувача) задля збереження якості товару.

Враховуючи викладене, посилання позивача на те, що відповідачем не вжито відповідних профілактичних заходів під час відвантаження товару за залізничною накладною № 43038900, є безпідставними. Вказані доводи відповідача були відхилені як необґрунтовані судом першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи № 917/182/19 за участю цих же сторін.

Згідно штемпеля в графі 51 залізничною накладною № 43038900, прибуття вантажу на станцію призначення відбулося 04.12.2018р., тобто з простроченням доставки вантажу на 8 (вісім) діб.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції в рішенні та постанові, прийнятих по справі № 917/182/19 за участю цих же сторін, в період, за який повинен бути доставлений вантаж (25.11 - 27.11.2018) по маршруту його слідування були сприятливі погодні умови. Лише починаючи з 28.11.2018 погодні умови значно погіршилися, температура повітря знизилася до - 5 - 8° морозу, 29.11.2018 - до 6-7° морозу, вантаж прибув на ст. П`ятихатки 27.11.2018 та знаходився там протягом 27.11.2018 - 04.12.2018.

Згідно до п.п.3.1.6 Договору, у випадку зупинки вагонів на шляху прямування, при узгоджених перевезеннях, експедитор зобов`язаний негайно, після отримання від перевізника повідомлення про затримку вагонів, сповістити клієнта про простій та його причини.

Позивач доказів негайного повідомлення відповідача про затримку вагонів з вантажем не надав.

Як було встановлено судами під час розгляду справи № 917/182/19, позивач повідомив відповідача про затримку вагонів лише 22.12.2018 р. листом за № 3063. В даному листі позивач інформував відповідача про факт перебування вагонів понад норми встановлені для вивантаження піску та просив посприяти у вирішенні цього питання.

В рішенні господарського суду Полтавської області від 22.07.2019 року та в постанові від 17.12.2019 року, прийнятій Східним апеляційним господарським судом у справі № 917/182/19, встановлено, що вантаж прибув на станцію призначення “Рокувата” 04.12.2018, про що було повідомлено одержувача (графа “ 49” накладної №43038900). Вантаж прибув у замерзлому стані, відмітка про проморожування вантажу перед навантаженням в графі “50” перевізного документів в наявності..

Вагони своєчасно не були забрані на під`їзду колію, про що станцією Рокувата, відповідно до п.3 Правил складання актів, 04.12.2018 о 03 год.35 хв. складено акт загальної форми ГУ-23 №8413 на початок затримки та №8445 від 05.12.2018 - на кінець затримки.

05.12.2018 о 08:00 год. вагони № 63071476, № 63041446, № 63027635, № 63084909, № 63069678, № 63069348, № 63028336 було подано на під`їзду колію ПАТ “Кривбасзалізрудком”, про що складено Пам`ятку про подавання вагонів ф.ГУ-45 №1840, підписану працівником ПАТ “Кривбасзалізрудком” без заперечення.

В ст.ст. 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України зазначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляється відповідна плата і збори.

Відповідно до ст. 47 Статуту залізниць України подальшу відповідальність за затримку вагонів на залізничних під`їзних коліях і станція з вини одержувача, несе одержувач.

Тобто, в даному випадку, причиною затримання звільнення вагонів є наявність наступних факторів, які поєднані причинно-наслідковим зв`язком:

- прострочення ПАТ “Українська залізниця” термінів доставки вантажу піску будівельного на 8 (вісім) діб;

- різке погіршення погодних умов (до несприятливих) в період простою вагонів, прострочення доставки вантажу (27.11.2018 - 04.12.2018);

- порушення позивачем вимог п.п. 3.1.6 договору транспортного експедирування №КЛ-198/04-17 від 10.04.2017 року щодо негайного інформування відповідача про затримку вагонів на шляху прямування.

Факт виконання відповідачем належним чином умов договору транспортного експедирування № KЛ-198/04-17 від 10.04.2017 р. та вжиття ним необхідних заходів, направлених на недопущення змерзання вантажу (піску будівельного), який був відправлений відповідачем за залізничною накладною № 43038900, був встановлений рішенням господарського суду Полтавської області від 22.07.2019 року та постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 року, прийнятими по справі № 917/182/19.

Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували наявність недотримання або порушення з боку відповідача умов Договору та діючого законодавства під час завантаження вагонів за залізничною накладною № 43038900, а також наявність причинного зв`язку між діями або бездіяльністю відповідача та фактичною затримкою у їх розвантаженні.

В свою чергу, відповідач довів належними доказами той факт, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням змісту ст. 218 ГК України, ст. 614 ЦК України, підстави для покладення на відповідача відповідальності за затримку розвантаження вагонів у вигляді штрафу, передбаченої п. 3.2.15 Договору, відсутні.

З огляду на викладене, позов задоволенню не підлягає та відхиляється судом в повному обсязі.

Враховуючи відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, судові витрати в розмірі сплаченого позивачем судового збору в сумі 2057,52 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Пушко І.І.