Рішення № 87086201, 16.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2020 р. Справа № 910/16662/19За позовом Акціонерного товариства « Національна акціонерна компанія « Нафтогаз України »

До Товариства з обмеженою відповідальністю « ПОРЯД.ОК. УПРАВЛІННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ »

Про стягнення 30432,61 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Бернацька О.В. - предст.

Від відповідача Грищенко А.Л. - предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Акціонерне товариство « Національна акціонерна компанія « Нафтогаз України » звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю « ПОРЯД.ОК. УПРАВЛІННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ » про стягнення 30432,61 грн., з яких: 24067,54 грн. основний борг, 2771,06 грн. - 3% річних та 3594,01 грн. збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.2019 р. відкрите провадження у справі № 910/16662/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначення судового засідання на 16.01.2020 р.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на Закон України « Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії », яким передбачена можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері теплопостачання як у спосіб не нарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суму заборгованості, так і у спосіб списання цих нарахувань.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2015 р. між позивачем ( постачальником ) та відповідачем ( споживачем ) був укладений договір постачання природного газу № 4445/16-ТЕ-41.

Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов`язався поставити відповідачу у 2016 природний газ, а останній зобов`язався прийняти та оплатити вказаний природний газ на умовах даного договору.

Згідно п. 2.1 договору № 4445/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р. постачальник передає споживачу у період з 01.01.2016 р. по 31.03.2016 р. природний газ в обсязі до 310 тис. куб. метрів., у тому числі по місяцях: січень 2016 р. - 110 тис. куб. м.; лютий 2016 р. - 90 тис. куб.м.; березень 2016 р. - 110 тис. куб.м.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору постачальник передає споживачу природний газ у пунктах приймання - передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання - передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.

Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання - передачі.

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачу у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу ( пункт 3.4 договору).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що на виконання умов договору № 4445/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р. передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1001264,34 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання - передачі природного газу, а саме: від 31.01.2016 р. на суму 285637,47 грн., від 29.02.2016 р. на суму 189610,35 грн., від 31.03.2016 р. на суму 183119,41 грн., від 30.04.2016 р. на суму 37149,42 грн., від 31.05.2016 р. на суму 69148,46 грн., від 30.06.2016 р. на суму 68264,83 грн., від 31.07.2016 р. на суму 62198,04 грн., від 31.08.2016 р. на суму 47739,72 грн. та від 30.09.2016 р. на суму 58396,64 грн.

Пунктом 6.1 договору № 4445/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р. передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа ( включно ) місяця, наступного за місяцем поставки газу. ( в редакції додаткової угоди № 3 від 31.03.2016 р.

Натомість, відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно і свої зобов`язання виконав з порушенням строку передбаченого вказаним договором, у зв`язку з чим останньому нарахована на підставі п. 8.2 договору пеня у розмірі 24067,54 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних в розмірі 2771,06 грн. та збитки від інфляції в розмірі 3594,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. ( ч. 2 ст. 625 ЦК України ).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ( ст. 610 ЦК України ).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки ( ч. 3 ст. 611 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Суд перевіривши розрахунки позивача, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Твердження представника відповідача про те, що Законом України « Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії » передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом неустойка ( штраф, пеня ), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню суд до уваги не приймає, оскільки відповідач здійснив розрахунки з позивачем за договором постачання природного газу № 4445/16-ТЕ-41 від 21.12.2015 р. після набрання чинності вказаним Законом, а саме 15.03.2017 р., що підтверджується банківською випискою, яка знаходиться в матеріалах справи.

Закон України « Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії » набрав чинності 30.11.2016 р. ( Відомості Верховної Ради 2016 р. № 51 ст. 839 )

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « ПОРЯД.ОК. УПРАВЛІННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НЕРУХОМОСТІ » ( 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 59, код 32244592 ) на користь Акціонерного товариства « Національна акціонерна компанія « Нафтогаз України » ( 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720 ) 24067 ( двадцять чотири тисячі шістдесят сім ) грн. 54 коп. пені, 2771 ( дві тисячі сімсот сімдесят одну ) грн. 06 коп. 3% річних, 3594 ( три тисячі п`ятсот дев`яносто чотири ) грн. 01 коп. збитки від інфляції, 1921 ( одну тисячу дев`ятсот двадцять одну ) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 21.01.2020 р.

Суддя В.І.Пінчук