Рішення № 87085882, 15.01.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2764/19

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Савченко А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Корнишин О.О. за довіреністю;

Від відповідача: Хомяк П.В. /керівник/; Осьмінін С.Д. за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської обласної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до державного підприємства „Дослідне господарство „Жеребківське” Селекційно-генетичного інституту – національного центру насіннєзнавства та сортовивчення” про стягнення 120 000,00 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Одеська обласна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (далі по тексту – Дослідна станція) звернулась до господарського суду із позовною заявою до державного підприємства „Дослідне господарство „Жеребківське” Селекційно-генетичного інституту – національного центру насіннєзнавства та сортовивчення” (далі по тексту – Підприємство) про стягнення заборгованості у розмірі 120 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору №27-11/17 від 27.11.2017р. в частині оплати вартості виконаного позивачем другого етапу робіт за договором.

Відповідач повністю заперечував проти позову, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Зокрема, Підприємством було наголошено, що надіслані позивачем акти виконаних робіт містять недостовірну інформацію та складені без зазначення повного найменування замовника робіт із обов`язковими реквізитами. Крім того, відповідачем наголошено, що Дослідною станцією у порушення умов договору взагалі не було надано технологічної карти, яка у обов`язковому порядку повинна передаватись замовнику після виконання робіт за договором №27-11/17 від 27.11.2017р. Відповідачем також зауважено, що зі звіту, складеного позивачем, вбачається, що біологізація технології вирощування ячменю озимого в погодних умовах була проведена протягом 2016-2017рр., натомність договір укладено між сторонами на період 2018р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27.11.2017р. між Одеською державною сільськогосподарською дослідною станцією (Дослідна станція, Виконавець) та державним підприємством „Дослідне господарство „Жеребківське” Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції (Підприємство, Замовник) було укладено договір на впровадження та супроводження завершеної наукової розробки №27-11/17, відповідно до п. п. 1.1, 1.3, 1.5 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання роботи по впровадженню та супроводженню окремих елементів завершеної наукової розробки (технології). Договір укладено на період 2018р. Термін здачі роботи за договором – до 31.12.2018р. Приймання та оцінка наукового впровадження та супроводження технологій здійснюється згідно вимог Технологічного завдання та Календарного плану роботи.

Відповідно до п. 2.1 договору №27-11/17 від 27.11.2017р. за наукове провадження, супроводження розробки (технології) згідно з цим договором Замовник перераховує Виконавцю відповідно до протоколу узгодження ціни (додаток 3) 10 % від реально отриманого приросту (не менше 5 ц/га) врожаю товарної продукції озимих зернових культур. Приріст слід рахувати від контрольного варіанту за загальноприйнятою технологією у господарстві. Контрольний варіант по озимій пшениці складає – 154 га та по озимому ячменю – 115 га.

Згідно з п. 2.2 договору №27-11/17 від 27.11.2017р. оплата проводиться з розрахунку 25% авансування та 75 % після страхування реального приросту врожайності від впровадження окремих елементів завершеної наукової розробки (до 1 грудня 2018р.).

Відповідно до п. п. 3.1 – 3.3 договору №27-11/17 від 27.11.2017р. перелік наукової та іншої документації, що підлягає оформленню і здачі Виконавцем Замовнику по окремих етапах (культурах) виконання та по закінченню договору визначається Технічним завданням і календарним планом. По завершенню робіт Виконавець представляє Замовнику акт здавання-приймання наукової розробки (технології) з додаванням до нього звіту про виконану роботу, розроблену технологічну карту, витягу з протоколу засідання науково-технічної ради Виконавця з висновком про відповідальність виконаної роботи ПНД. У випадку мотивованої відмови Замовника від прийняття робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком доробок та термінів їх виконання.

Положеннями п. 4.3 договору №27-11/17 від 27.11.2017р. передбачено, що у разі невиконання робіт за договором з вини Виконавця останній повертає Замовнику всі раніше перераховані на його рахунок кошти.

Відповідно до п. 4.4 договору №27-11/17 від 27.11.2017р. у разі не прийняття Замовником виконаної Виконавцем роботи чи невідповідність її технічному завданню та календарному плану робіт Виконавцю сплачується тільки вартість робіт, прийнятих Замовником.

Згідно з п. 4.5 договору №27-11/17 від 27.11.2017р. у разі недотримання Замовником Календарного плану робіт, зміни або порушення технологій, рекомендацій, наданих Виконавцем, що може призвести до порушення загальної програми і поставить під загрозу її дієздатність, Виконавець не несе матеріальної відповідальності.

Відповідно до п. п. 5.1, 6.1 договору №27-11/17 від 27.11.2017р. за згодою сторін зміст пунктів технічного завдання, термін дії договору або етапів Календарного плану, а також вартість робіт за договором можуть бути змінені у процесі виконання роботи, що оформлюється додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною договору. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018р.

У додатку №1 до договору №27-11/17 від 27.11.2017р. сторонами було погоджено технічне завдання на впровадження елементів завершеної ПНД до договору, відповідно до п. 4 виконання наукової розробки складається із двох етапів: перший етап – вивчення агробіоценозу даного регіону, збір інформації для створення експертної системи підтримки прийняття технологічних рішень при вирощуванні озимої пшениці та озимого ячменю з метою отримання стабільно високих врожаїв зерна тощо; другий етап – впровадження в виробництво окремих елементів створеної науково-обґрунтованої інноваційної системи біологізації вирощування озимих зернових культур у конкретних умовах господарства (технологічна карта на СD-диску додається).

Згідно з п. 5 додатку №1 до договору №27-11/17 від 27.11.2017р. робота виконується у зазначений термін згідно календарного плану виконання завдання (по закінченню кожного з етапів роботи) згідно з планом НДР складатимуться відповідні акти здачі-приймання замовлення, а також звіти про стан проблеми і шляхи її вирішення. По закінченню роботи отримані матеріали супроводжуватимуться відповідним чином оформленими документами: витяг з протоколу розширеного засідання вченої ради Дослідної станції, звіти про виконану роботу.

Відповідно до п. 6 додатку №1 до договору №27-11/17 від 27.11.2017р. порядок виконання основних етапів роботи розглядається і затверджується на засіданні вченої ради Дослідної станції.

На підставі протоколу узгодження ціни за послуги по впровадженню завершених наукових розробок, сторони по справі дійшли згоди узгодити орієнтовний розмір договірної ціни за послуги по впровадженню наукової розробки у 2018р. у сумі – 160 000,00 грн.; приклад розрахунку – площа озимих зернових (800 га)*0,5 т/га (гарантований приріст від урожаю) = 400 т. * 4000 грн. /т. (ціна реалізації товарного зерна без ПДВ) = 1600000,00 грн. * 10% (винагорода від провадження) = 160 000,00 грн.; даний розрахунок є підставою для проведення авансового платежу між Виконавцем та Замовником.

Додатком №2 до договору №27-11/17 від 27.11.2017р. (календарний план робіт по впровадженню завершеної наукової розробки) сторонами було погоджено терміни виконання робіт, відповідно до якого терміном виконання першого етапу робіт є перший квартал 2018р., обсяг фінансування становить 40 тис. грн., що складає 25 % від договірної ціни; форма надання результату – матеріали до наукового обґрунтування, звіт про виконану роботу. Другий етап виконання робіт, який включає в себе впровадження інноваційної системи, повинен бути виконаний протягом другого кварталу 2018р. – 4 кварталу 2018р., форма надання результату – технологічна карта вирощування озимих культур на електронному та паперовому носіях, звіт про виконану роботу.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було складено акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.04.2018р., відповідно до якого заборгованість Дослідної станції на користь Підприємства складає 40 000,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи, а саме: витягу з протоколу №4 від 07.05.2018р. засідання науково-технічної ради Дослідної станції, вбачається, що за результатами проведення засідання радою було затверджено звіт Сметанко О.В. за перше півріччя 2018р. щодо впровадження та супроводження завершеної наукової розробки за темою: ПНД 35 „Біотехніка” -35.00.04.02.Ф „Розробити технологічні основи і технологічні заходи органічних технологій вирощування сільськогосподарський культур” на базі ДП ДГ „Жеребківське” Ананьївського району Одеської області за умовами договору №27-11/17 від 27.11.2017р. на виконання науково-дослідної роботи.

З витягу з протоколу №10 від 07.12.2018р. засідання науково-технічної ради Дослідної станції вбачається, що за результатами проведення засідання радою було затверджено звіт Сметанко О.В. за перше півріччя 2018р. щодо впровадження та супроводження завершеної наукової розробки за темою: ПНД 35 „Біотехніка” -35.00.04.02.Ф „Розробити технологічні основи і технологічні заходи органічних технологій вирощування сільськогосподарський культур” на базі ДП ДГ „Жеребківське” Ананьївського району Одеської області за умовами договору №27-11/17 від 27.11.2017р. на виконання науково-дослідної роботи.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.02.2019р. по справі №916/2030/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2019р., було відмовлено ДП „Дослідне господарство „Жеребківське” Селекційно-генетичного інституту – національного центу насіннєзнавства та сортовивчення” у задоволенні позову до Одеської обласної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України про розірвання договору та стягнення авансу 40 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, під час вирішення спору по справі №916/2030/18 за позовом Підприємства до Дослідної станції господарським судом було встановлено факт виконання Дослідною станцією першого етапу робіт за договором №27-11/17 від 27.11.2017р. При цьому, під час вирішення справи №916/2030/18 суд дійшов висновку про виконання Виконавцем першого етапу робіт із порушенням строків, встановлених умовами договору №27-11/17 від 27.11.2017р.

Листом №43 від 01.03.2019р. Дослідною станцією із посиланням на умови договору №27-11/17 від 27.11.2017р. було надіслано на адресу Підприємства складені на виконання договору документи та акти виконаних робіт, які позивач просив підписати та один примірник повернути на адресу Дослідної станції.

Так, з вказаного листа вбачається, що позивачем було надіслано на адресу відповідача наступні документи: впровадження окремих елементів біологізації зернових колосових культур, звіт, витяги із протоколів №4 та №10, акти виконаних робіт №1 та №2 у двох екземплярах.

Господарський суд зазначає, що, окрім витягів із протоколів №4 та №10, до матеріалів справи за клопотанням відповідача також долучено звіт за другий етап, складений позивачем на виконання договору №27-11/17 від 27.11.2017р., надіслані позивачем на адресу відповідача акти виконаних робіт в матеріалах справи відсутні. При цьому, суд зауважує, що відповідачем, з посиланням на складення Дослідною станцією звіту із порушенням методик та умов договору №27-11/17 від 27.11.2017р., було надано висновок №15/539 від 28.10.2019р., складений спеціалістом Селекційно-генетичного інституту – національного центру насіннєзнавства та сортовивчення.

Листом №39 від 09.04.2019р. Підприємством було повідомлено позивача про відсутність підстав для підписання актів приймання-передачі, оскільки роботи за договором №27-11/17 від 27.11.2017р. з боку Дослідної станції взагалі виконанні не були. Крім того, відповідачем зазначено про зміну найменування Підприємства, що, за переконанням останнього, за відсутності укладеної між сторонами по справі додаткової угоди до договору №27-11/17 від 27.11.2017р. свідчить про відсутність підстав для продовження виконання Дослідною станцією робіт за договором.

Звертаючись до господарського суду із позовною заявою до Підприємства, Дослідною станцією було наголошено, що відповідачем в порушення умов договору №27-11/17 від 27.11.2017р. не було підписано акти виконаних робіт та оплачено їх вартість, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 892 ЦК України встановлено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Відповідно до ст. 893 ЦК України виконавець зобов`язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Виконавець має право залучати до виконання науково-дослідних робіт інших осіб лише за згодою замовника. Виконавець має право залучати інших осіб (субвиконавців) до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 894 ЦК України виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 897 ЦК України передбачено, що виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов`язаний, зокрема, виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 898 ЦК України замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов`язаний: 1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт; 2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію; 3) прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Господарським суд зазначає, що предметом позовних вимог Дослідної станції до Підприємства є стягнення заборгованості за договором №27-11/17 від 27.11.2017р. у розмірі 120 000,00 грн., у зв`язку з остаточним та повним виконання позивачем другого етапу робіт за договором. Таким чином, до предмета доказування у межах даної справи належить встановлення обставин, які підтверджують виконання позивачем робіт за договором та, відповідно, правомірність відмови відповідача від підписання актів виконаних робіт.

При цьому, судом відхиляються доводи відповідача про відсутність у Дослідної станції права виконувати роботи за договором №27-11/17 від 27.11.2017р., у зв`язку зі зміною найменування відповідача та відсутністю додаткової угоди, оскільки зміна найменування сторін за договором в силу приписів чинного законодавства не є підставою для припинення правовідносин за договором.

Як зазначалось вище по тексту рішення, умовами договору №27-11/17 від 27.11.2017р. та додатками до нього визначено, що Дослідна станція за результатами виконання другого етапу робіт повинна скласти та передати Підприємству наступні документи: акт здавання-приймання наукової розробки (технології), звіт про виконану роботу, розроблену технологічну карту (на СD-диску), витяг з протоколу засідання науково-технічної ради Виконавця з висновком про відповідальність виконаної роботи ПНД.

З листа №43 від 01.03.2019р., надісланого позивачем на адресу відповідача, вбачається, що Дослідною станцією було передано Підприємству наступні документи: впровадження окремих елементів біологізації зернових колосових культур, звіт, витяги із протоколів №4 та №10, акт виконаних робіт №1 та №2 у двох екземплярах.

Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку, що позивачем у порушення умов договору №27-11/17 від 27.11.2017р. не було надіслано на адресу Підприємства розробленої технологічної карти, яка у обов`язковому порядку має бути передана Виконавцем Замовнику за результатами виконання робіт за договором.

Оцінюючи складений Дослідною станцією звіт господарський суд враховує, що умовами договору №27-11/17 від 27.11.2017р. визначено, що договір укладено на період 2018р. Проте, з наявного в матеріалах справи витягу зі звіту вбачається, що Виконавцем дослідження питання ефективності використання біопрепаратів при вирощуванні озимої пшениці було здійснено за період 2017р. Крім того, питання агрономічної ефективності біологізації технології вирощування ячменю озимого було досліджено з урахуванням погодних умов 2016-2017рр. Таким чином, наданий Виконавцем Замовнику звіт не був складений на період 2018р. та в конкретних умовах господарства, що передбачено договором №27-11/17 від 27.11.2017р. та додатком (технічне завдання) до договору.

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку, що Дослідною станцією не було надіслано на адресу Підприємства всіх документів, які повинні бути складені за результатами виконання другого етапу робіт за договором №27-11/17 від 27.11.2017р.

Господарський суд зауважує, що Дослідна станція, посилаючись на виконання робіт за договором №27-11/17 від 27.11.2017р., повинна надати суду всі документи, надіслані на адресу Підприємства, оскільки суд повинен надати оцінку доказам та доводам, на які сторона посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог. Проте, жодний із документів, зазначений у листі №43 від 01.03.2019р., позивачем суду наданий не був; витяг зі звіту про виконану роботу, як зазначалось вище по тексту рішення, був долучений до матеріалів справи за клопотанням Підприємства. При цьому, відсутність в матеріалах справи, зокрема, актів виконаних робіт №1 та №2, має наслідком неможливість дослідження судом правомірності доводів відповідача про відсутність підстав для їх підписання.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи відсутність в матеріалах справи технологічної карти, яка має складатись Дослідною станцією за результатами виконання другого етапу робіт за договором №27-11/17 від 27.11.2017р., як і недоведеність позивачем факту надсилання вказаної карти на адресу відповідача, приймаючи на уваги складення позивачем звіту із урахуванням періодів 2016-2017рр., що не відповідає умовам договору, а також відсутність в матеріалах справи актів виконаних Дослідною станцією робіт, господарський суд доходить висновку про недоведеність позивачем факту виконання другого етапу робіт за договором №27-11/17 від 27.11.2017р. За таких обставин господарський суд, враховуючи недоведеність Дослідною станцією факту виконання другого етапу робіт за договором №27-11/17 від 27.11.2017р., зазначає і про відсутність у Підприємства обов`язку прийняти такі роботи та оплатити їх.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд відхиляє доводи Дослідної станції про неналежне виконання Підприємством зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору №27-11/17 від 27.11.2017р. в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт, у зв`язку з недоведеністю позивачем факту виконання другого етапу робіт за договором. Наведене має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявлених Дослідною станцією позовних вимог до Підприємства про стягнення 120 000,00 грн.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог Одеської обласної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до державного підприємства „Дослідне господарство „Жеребківське” Селекційно-генетичного інституту – національного центру насіннєзнавства та сортовивчення” про стягнення 120 000,00 грн. відповідно до ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 892, 893, 894, 897, 898 Цивільного кодексу України, ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 – 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.01.2020р.

Суддя С.П. Желєзна