Рішення № 87085818, 23.01.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Справа № 913/680/19

Провадження №7/913/680/19

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження господарську справу №913/680/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» (92702, Луганська область, м. Старобільськ, пл. Базарна, буд. 32 А, ідентифікаційний код 42010964)

до Безбах Юрія Валентиновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за договором №340-ПП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 19.12.2018 року у розмірі 59 980,88 грн.,

Без повідомлення та виклику учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи-підприємця Безбах Юрія Валентиновича про стягнення заборгованості за договором №340-ПП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 19.12.2018 року у розмірі 59 980,88 грн, з яких: 50 741,53 грн. - основний борг, 710,73 грн - 3% річних, 8 528,62 - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що належним чином виконав свої зобов`язання за договором №340-ПП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 19.12.2018 року, укладеним шляхом підписання відповідачем 19.12.2018 рокузаяви-приєднання до умов договору, а саме: поставив відповідачу електричну енергію до нежитлової будівлі за адресою: Луганська область, Попаснянський район, смт Комишуваха, вул. Островського, 1, однак, відповідач в порушення умов договору, зокрема, п. 5.10 договору, зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати вартості спожитої (купленої) електричної енергії належним чином не виконав, внаслідок чого позивач і звернувся до суду з вказаними позовними вимогами про стягнення суму основної заборгованості за договором у розмірі 50 741,53 грн., а також у відповідності до умов п. 9.1 договору та комерційної пропозиції, яка є додатком №2 до договору, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, що складає 8 528,62 грн., і у відповідності до приписів ст. 625 ЦК України 3% річних у сумі 710,73 грн., що разом складає 59 980,88 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №913/680/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ч. 5 ст. 176 ГПК України, копія ухвали суду від 16.12.2019 року в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 вказаного Кодексу, була направлена сторонам справи за їх адресами рекомендованими листами з рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, до суду повернувся поштовий конверт з копією ухвали від 16.12.2019 року, яка направлялася за адресою відповідача у справі, на якому зазначена причина повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 3 ст. ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали суду від 16.12.2019 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача Безбах Юрія Валентиновича . Однак, з долученого до матеріалів справи поштового листа вбачається, що даний лист суду було повернуто поштою у зв`язку з закінченням встановлених строків його зберігання на відділенні.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Правова позиція з вказаного питання викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2018 у справі №3/93 та від 11.12.2018 у справі №921/6/18.

Водночас суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЗУ «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою від 16.12.2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався, поважні причини неподання якого не повідомив, у зв`язку з чим на підставі приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, згідно ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, зважаючи на розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи господарським судом підписано рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2018 фізичною особою-підприємцем Безбах Ю.В., як споживачем, було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії за адресою: смт Комишуваха, вул. Островського, 1 (цех по виробництву скла), відповідно до умов якої, учасник роздрібного ринку електричної енергії постачальник електричної енергії ТОВ «Енера Схід» повідомляє про припинення діяльності постачальника за регульованим тарифом ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", та приєднання споживача з 01.01.2019 до договору про постачання електричної енергії споживачу ТОВ "Енера Схід", на умовах договору про постачання електричної енергії №340 від 21.05.2018, укладеного з ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", за особовим рахунком №340 бази даних споживачів постачальника за регульованим тарифом (абз. 1 заяви-приєднання).

Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору, яка повертається споживачем на адресу учасника роздрібного ринку, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається одночасно з заявою-приєднанням, та/або з дати, указаної в заяві-приєднання, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до учасника ринку із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив певний обсяг електричної енергії (абз. 2 заявви - приєднання).

Згідно умов наданого позивачем договору №340-ПП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який за своїми умовами відповідає умовам типового договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачам постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору (п. 1.1.); за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1.); датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні (п. 3.4.); споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до механізму методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.1.); спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2.); ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.7.); розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8.); оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 (п`яти) робочих днів від дати споживачем цього рахунка, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.10.); у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п. 5.11.); споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору (п. 6.2.); за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1.); додатками до цього договору є заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та комерційна пропозиція (п. 13.1.).

Згідно комерційної пропозиції, договір діє до 31.12.2019 року.

З долученої до матеріалів справи копії акту №340-ПП/56037/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії від 31.05.2019, засвідченої підписами сторін договору, вбачається, що постачальником на виконання умов договору було передано, а споживачем прийнято активну електричну енергію за травень 2019 року в об`ємі 14 790 кВт.год на загальну суму (з ПДВ) 53 241,53грн.

Відповідно до умов комерційної пропозиції, строк оплати становить протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку за спожиту електричну енергію.

У зв`язку з цим, позивачем відповідачу було виставлено рахунок-фактуру №340-ПП/56037/1 за спожиту активну електричну енергію за травень 2019 від 31.05.2019 з сумою до сплати 53 241,53 грн, який підписаний представником позивача (постачальника) та відповідачем (споживачем), і засвідчений печаткою позивача.

Згідно викладених у змісті позовної заяви тверджень позивача, на підтвердження яких до матеріалів справи долучено копію квитанції банку 0.0.1456511023.1 від 06.09.2019 року відповідачем було частково оплачено рахунок за спожиту активну електричну енергію в сумі 2 500,00 грн, в зв`язку з чим сума заборгованості за спожиту електричну енергію склала 50 741,53 грн.

Згідно довідки «Сальдові обороти по споживачу на календарний період ФОП Безбах Ю.В.» о/р №340-ПП, складеної станом на 20.11.2019 року, дебет на кінець листопада 2019 з урахуванням внесеної споживачем оплати складає 50 741, 53 грн.

Разом з тим, суд бере до уваги і те, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізичною особою-підприємцем Безбах Ю.В. припинено підприємницьку діяльність 12.11.2019 року (номер запису 23720060002002950).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч.1 ст.634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.ч.1, 3 ст.641, ч.ч.1, 2 ст.642 ЦК України).

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії постачальником універсальних поослуг встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (далі ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який укладено шляхом підписання відповідачем 19.12.2018 заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії, було поставлено відповідачу, як споживачу, електричну енергію у травні 2019 року на загальну суму 53 241,53 грн, що підтверджується актом прийняття-передачі, на підставі чого позивачем було виставлено відповідачу рахунок за травень 2019, підписаний сторонами без будь-яких претензій, зауважень, належним чином засвідченп копія якого наявна в матеріалах справи, однак, відповідач свої зобов`язання з повної та своєчасної оплати поставленої (спожитої) електричної енергії належним чином у повному обсязі не виконав, а оплатив лише частково на суму 2 500,00 грн, у зв`язку з чим сума заборгованості становить 50 741,53 грн.

При цьому, станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 50 741,53 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що позивачем протягом січня-травня було поставлено відповідачу електричну енергію у відповідних об`ємах, що вбачається з наявних у суду копій актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії та рахунків-фактур на оплату вартості спожитої електричної енергії до них (а.с. 31-40), проте, відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору плату за надані у січні-квітні послуги з постачання електричної енергії вносив несвоєчасно та не в повному обсязі, про що зазначає у змісті позовної заяви позивач та на підтвердження чого надав копію довідки «Сальдові обороти по споживачу на календарний період ФОП Безбах Ю.В.» о/р №340-ПП, складеної станом на 20.11.2019 року.

Тому позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 710,73 грн., нараховані на прострочені суми заборгованості за надані у січні-травні послуги з постачання електричної енергії.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 у справі № 915/14/17).

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок 3 % річних та встановлено, що він є арифметично вірним.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати спожитої у січні-травні 2019 активної електроенергії в сумі 8 528,62 грн суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати спожитої активної електроенергії за травень 2019 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі 8 528,62.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі

Судовий збір покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 12, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 232, 233, 237-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Безбах Юрія Валентиновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» (92702, Луганська область, м. Старобільськ, пл. Базарна, буд. 32 А, ідентифікаційний код 42010964) основну заборгованість за договором №340-ПП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 19.12.2018 року у розмірі - 50 741,53 грн, 3% річних у розмірі - 710,73 грн - 3% річних та пеню у розмірі - 8 528,62 грн, що разом складає 59 980,88 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Луганської області протягом двадцяти днів з дня його складення.

Судове рішення складено та підписано 23.01.2020 року.

Суддя О.В. Тацій