Рішення № 87085485, 13.01.2020, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2020 р. Справа № 906/973/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Зоренко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Оніщук В.М. (довіреність №1-2010 від 27.12.19)

від відповідача: Кучерук М.Г. (довіреність №548 від 22.11.19)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест"

про повернення майна та стягнення 3020875,62 грн.

Акціонере товариство" Укртрансгаз" звернулось до суду з позовом з вимогами:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" повернути АТ "Укртрансгаз" в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 452,055 тис.куб. метрів (вартість якого складає 3020875,62 грн).

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" на користь АТ"Укртрансгаз" 3020875,62 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна- природного газу в обсязі 452,055 тис.куб. метрів.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що у лютому та березні 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" безпідставно набуло з газотранспортної системи 452,055тис.куб.м. природного газу, власником якого є Акціонерне товариство «Укртрансгаз».

30.10.19 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.37), в якому відповідач позов не визнає з тих підстав, що постачання природного газу для ТОВ «Малин Енергоінвест» у період лютого-березня 2017 року здійснювалось від гарантованого постачальника НАК "Нафтогаз України" на виконання постанови КМУ № 758 від 01.10.2015 року в межах дії укладених договорів та санкціоновано було продовжено починаючи з жовтня 2017 року на підставі договорів постачання природного газу № 5102/1718-ТЄ-Е-10 від 07.09.2017 року, № 5042/1718-БО-10 від 07.09.2017 року; № 5103/1718/-КП -10 від 07.09.2017 року та актів приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2017 року. Доводи позивача про безпідставне набуття ТОВ «Малин Енергоінвест» з газотранспортної системи протягом лютого-березня 2017 року 452,055 тис. куб.м. газу, який нібито належить АТ «Укртрансгаз», є безпідставними та не доводяться доказами долученими до позовної заяви, а також спростовуються наявними договорами. В лютому-березні 2017 року ТОВ «Малин Енергоінвест» не здійснювало несанкціонованого відбору газу, що унеможливлює безпідставне набуття майна АТ «Укртрансгаз» у вигляді 452.055 тис.куб.м. природного газу.

06.11.19 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.174), в якому позивач зазначає, що наявність укладених договорів на постачання газу від гарантованого постачальника НАК "Нафтогаз України" не є Актами приймання-передачі природного газу, які засвідчують факт здійснення господарської операції, те не свідчать про факт постачання газу.

17.12.19 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив , в яких відповідач вважає, що позивач не надав жодного доказу відбору відповідачем природного газу який належить позивачу. Реєстр реалізації природного газу як і інші матеріали позовної заяви не є первинними документами в розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2017року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (покупець/позивач) було укладено договір про закупівлю природного газу №1504000825-ВТВ (а.с.10-14), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві у січні-квітні 2017р. природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за договором, використовується Покупцем виключно для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб (п.1.1 договору).

Згідно з актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2017р. (а.с.24) Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» поставило Позивачу природний газ у лютому 2017р. в обсязі 643105,799тис.куб.м. на суму 5919145774,00грн. для забезпечення власних виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування.

Позивач посилається на те, що у лютому та березні 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" безпідставно набуло з газотранспортної системи 452,055тис.куб.м. природного газу, власником якого є Акціонерне товариство «Укртрансгаз».

Так, для відбору у вказаний період природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є Акціонерне товариство «Укртрансгаз», через газорозподільну систему, оператором якої є Публічне акціонерне товариство «Житомиргаз», відповідач повинен був мати Постачальника відповідних обсягів природного газу, а за його відсутності відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання, як це передбачено абз.2 п.3 глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015р. та п.10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015р.

У матеріалах справи наявний поданий Позивачем реєстр обсягів газу, що використаний споживачами по договорах з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» через газорозподільні мережі Публічного акціонерного товариства «Житомиргаз» у розрізі споживачів у лютому 2017р. (а.с.10), звіт Публічного акціонерного товариства «Житомиргаз» фактичного обсягу розподілу природного газу по постачальниках за лютий та березень 2017 р. (а.с.9,12), а також копія довідки головного бухгалтера Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про списання газу на балансування 01.01.2016р.-30.06.2018р. (а.с.7) та інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на операторів газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за 2017р. (а.с.8,11).

Факт безпідставного (без оформлення будь-яких договірних відносин) відбору природного газу об`ємом 452,055тис.куб.м. Позивач обґрунтовує звітом ПАТ "Житомиргаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий,березень 2017р., та зазначає, що Відповідачу у вказаний період не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу жодним постачальником, а відтак відбір 452,055 тис.куб.м. природного газу був здійснений з обсягів природного газу Акціонерного товариства «Укртрансгаз», що були придбані останнім за результатами проведення публічних закупівель та подані до газотранспортної системи на виконання функцій Оператора газотранспортної системи.

Оскільки, на думку Позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" набуло природний газ останнього у лютому, березні 2017р. в обсязі 452,055 тис.куб.м. без будь-якої підстави, Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно в натурі на підставі ст.1212, ч.1 ст.1213 Цивільного кодексу України та про відшкодування вартості такого майна на підставі ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

Перелік способів захисту, зазначений в частині 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним, та суду надано право захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення ст.1212 Цивільного кодексу України, які визначають умови задоволення вимог у кондикційних зобов`язаннях, обов`язковою умовою для повернення майна передбачають одночасну сукупність трьох елементів:

- збільшення (набуття) майна у набувача (або збереження такого майна) з одночасним зменшенням майна у потерпілого у відповідному розмірі (або не збільшення такого майна);

- збільшення (збереження) майна у набувача за рахунок потерпілого;

- первісна відсутність правових підстав для збільшення (збереження) майна у набувача, або відпадіння таких підстав у подальшому (як у розглядуваному випадку стверджує Позивач).

Встановлення сукупності зазначених умов є предметом доказування для Позивача та, відповідно, оцінки для суду.

З наявних матеріалів справи суд вважає, що Позивачем не доведена вказана сукупність означених умов.

Як встановлено судом, Відповідач не підключений безпосередньо до газової мережі Позивача таким чином не є «прямим споживачем» у розумінні термінів п.5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, тобто фізичне отримання газу Відповідачем у Позивача неможливе.

Доводи позивача спростовують подані ним же звіти ПАТ "Житомиргаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу відібраного з точки виходу ПАТ"Житомиргаз" між змовниками послуги транспортування (постачальникаи) за лютий 2017 та за березень 2017 (а.с.9,12) з яких вбачається, що з мереж УМГ ПАТ "Укртрансгаз" у лютому 2017 - 97225,070 тис. куб.м. природного газу з підтвердженим обсягом номінацій розподілено теплогенеруючим підприємствам , аналогічно у березні 2017 - 86193,645тис. куб.м. природного газу з підтвердженим обсягом номінацій розподілено теплогенеруючим підприємствам серед яких не значиться - ТОВ "Малин Енергоінвест".

Згідно Реєстру місячних обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК "Нафтогаз України" через газорозподільні мережі газорозподільної компанії ПАТ "Житомиргаз" (а.с.10), споживачами обсягу природного газу у лютому 2017 - 331,820 тис.куб.м. є теплогенеруючі підприємства, у тому числі відповідач - ТОВ "Малин Енергоінвест", а постачальником - АТ "НАК" Нафтогаз України" по укладним договорам.

Тобто подані позивачем докази не доводять, що ТОВ "Малин Енергоінвест" безпідставно набув з газотранспортної системи, оператором якої є АТ "Укртрансгаз" природний газ у лютому 2017 - 331,820 тис.куб.м., у березні 2017 - 120, 235 тис.куб.м., який належить позивачу.

З інформації про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу, віднесених на операторів газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за 2017р. (а.с.8,11) вбачається, що цей обсяг природного газу віднесений на Оператора газорозподільної системи з вказівкою в якості небалансу. Згідно з п.2.3 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого Постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2497 від 30.09.2015р. та у відповідності до ч.2 ст.32 Закону України «Про ринок природного газу» послуги балансування природного газу є складовим елементом послуг транспортування природного газу, необхідність наявності договору про що між Оператором газотранспортної системи та Оператором газорозподільної системи вбачається з п.1 глави 1 розділу VІІІ, п.п.1, 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу газотранспортної системи. Таким чином, надання Позивачем складених ним документів обліку, у тому числі й у відношенні спірного обсягу природного газу, свідчить про наявність договірних відносин з Оператором газорозподільної системи, які регламентують відносини небалансу по такому газу, що є несумісним з твердженням Позивача про відсутність жодних правових підстав відносно передачі такого спірного газу з газотранспортної системи Позивача Відповідачу. Діюче законодавство в означеному випадку передбачає захист майнових інтересів Оператора газотранспортної системи в межах правовідносин комерційного балансування, урегульованого розділом ХІV Кодексу газотранспортної системи, яке має договірний характер.

Аргументом Позивача щодо безпідставності набуття Відповідачем природного газу за текстом позовної заяви є відсутність у Відповідача постачальника природного газу у відношенні цього газу. Разом з тим, з наданого Позивачем реєстру обсягів газу (а.с.10) вбачається, що відповідний обсяг природного газу був використаний Відповідачем як споживачем за договором з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» через газорозподільні мережі ПАТ"Житомиргаз".

Враховуючи викладене позивачем не доведено безпідставність як передачі природного газу з його газотранспортної системи Відповідачу, так і безпідставність отримання цього газу останнім, так і те, що власником цього газу є позивач, що зумовлює неможливість задоволення заявлених позовних вимог та зобов`язання Відповідача повернути Позивачу майно (природний газ) на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вище сказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для правового захисту інтересів позивача у межах цього спору, а наслідком є відмова у позові.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3020875,62 грн., що є вартістю вищевказаного природного газу обсягом 452,055 тис.куб.м., грунтується на тих самих підставах і фактично є альтернативною та заявлена з метою стягнення вартості газу в разі відсутності газу у відповідача.

Оскільки судом встановлено безпідставність вимоги про повернення газу, безпідставною є вимога про стягнення вартості цього газу, тому суд відмовляє в позові повністю.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.01.20

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)