Вирок № 87084693, 22.01.2020, Дворічанський районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер 614/650/19

Номер провадження 1-кп/618/7/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Рябенко Л. В., прокурора - Дудника В. В., обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Строгого В. Ф., потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника потерпілих - адвоката Ляшева В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна кримінальне провадження № 12019220230000040 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вище Солоне Борівського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, невійськовозобов`язаного, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Вище Солоне Борівського району Харківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, невійськовозобов`язаного, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні чотирьох малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 , 17 лютого 2019 року, приблизно о 18 год 00 хв, на своєму автомобілі ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під`їхали до автомобіля ВАЗ 2110, д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв біля автобусної зупинки в с. Вище Солоне Борівського району Харківської області та біля якого знаходилися ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . В ході грубої розмови з останніми, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, почали безпричинно виражатися нецензурною лайкою на їх адресу, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , з метою уникнення подальшої сварки та можливої бійки, відчуваючи значну перевагу зі сторони ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , сіли в автомобіль ВАЗ 2110 та покинувши місце вказаного конфлікту, почали рухатися в сторону с. Нижче Солоне Борівського району Харківської області, а ОСОБА_1 на своєму автомобілі почав їх переслідувати та підібравши по дорозі ОСОБА_2 , який сів за кермо, тим самим залучив його до вчинення злочинних протиправних дій. Разом вони наздогнали автомобіль ВАЗ 2110, д.н.з. НОМЕР_2 , у якому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тікали, хвилюючись за своє життя і здоров`я та заїхали на територію току (бригади №2) СВК АФ «Солоненське», розташованому на вул. Центральній в с. Нижче Солоне Борівського району Харківської області. Залишивши свій автомобіль ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, зайшов на територію вказаного току, де діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2 , маючи спільний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок, безпідставно, умисно наніс ОСОБА_3 лопатою, яку взяв із собою на зі свого автомобіля, удар по голові, від чого останній впав, а ОСОБА_1 продовжував наносити йому удари лопатою по тулубу, кінцівках, та різних частинах тіла, чим спричинив ОСОБА_3 забійну рану правої навколовушної ділянки та підшкірну гематому лівої гомілки.

В свою чергу, ОСОБА_2 , маючи спільний з ОСОБА_1 умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок, безпідставно, умисно наніс ОСОБА_4 , який також знаходився на території току (бригади №2) СВК АФ «Солоненське», не менше трьох ударів тупим твердим предметом, який знайшов на цій території, по верхніх кінцівках, чим спричинив йому синці на кистях та правому передпліччі.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 66-13/19 від 05 березня 2019 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 98-І3/19 від 09 квітня 2019 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

У даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов, в якому він з просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на його користь 348 грн 05 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, а також стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на його користь 10 000 грн 00 коп в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої вчиненим злочином та 6 000 грн 00 коп, в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з отриманням адвокатських послуг.

Потерпілим ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, в якому він з просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на його користь 2 837 грн 10 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, а також стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на його користь 15 000 грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої вчиненим злочином та 6 000 грн 00 коп., в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з отриманням адвокатських послуг.

Обвинувачений ОСОБА_1 , на підставі ст.63 Конституції України відмовився від дачі показань, однак під час судових дебатів та в останньому слові зазначив, що винуватим себе не вважає, так як під час конфлікту з потерпілими сам вчиняв дії щодо захисту самого себе від їх ударів.

Обвинувачений ОСОБА_2 , на підставі ст.63 Конституції України також відмовився від дачі показань. Під час судових дебатів та в останньому слові зазначив, що в даному кримінальному провадженні вважає себе потерпілим, а не обвинуваченим, так як під час конфлікту з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наносив їм удари з метою самозахисту.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого..

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно із ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, підтверджується наступними доказами в даному кримінальному провадженні, отриманими у передбаченому КПК України порядку, а саме:

- фактичними даними, встановленими з витягу з ЄРДР від 18 лютого 2019 року у кримінальному провадженні № 1201220230000040, згідно з яким Борівським ВП було зареєстровано повідомлення ОСОБА_4 про те, що 17 лютого 2019 року приблизно о 18 год 30 хв неподалік магазину «Оазис» та на території току (бригади) СВК «Солоненське» в с. Нижче Солоне Борівського району Харківської області, невідома особа на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин спричинила йому фізичний біль та тілесні ушкодження (а. с. 142);

- фактичними даними, встановленими з витягу з ЄРДР від 18 лютого 2019 року у кримінальному провадженні № 1201220230000042, згідно з яким Борівським ВП було зареєстровано повідомлення ОСОБА_3 про те, що 17 лютого 2019 року приблизно о 18 год 30 хв неподалік магазину «Оазис» та на території току (бригади) СВК «Солоненське» в с. Нижче Солоне Борівського району Харківської області, невідома особа, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин спричинила йому фізичний біль та тілесні ушкодження (а. с. 145);

- фактичними даними встановленими з рапорта поліцейського Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 18.02.2019 з якого вбачається, що 17 лютого 2019 року о 18 год 40 хв, 18 год 49 хв, 19 год 19 хв і 19 год 27 хв від ОСОБА_4 , а о 19 год 11 хв від ОСОБА_3 на телефон служби 102 надходили повідомлення про вчинення відносно них хуліганських дій (а. с. 151);

- фактичними даними, встановленими з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 17 від 17 лютого 2019 року, виданою Борівською центральною районною лікарнею, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а. с. 162);

- фактичними даними, встановленими з висновку експерта № 66-ІЗ/19 від 05 березня 2019 року, згідно з яким синці на кистях та правому передпліччі ОСОБА_4 утворились від дій тупих твердих предметів та могли утворитись за обставин, які мали місце 17 лютого 2019 року. За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження. (а. с. 173 - 174);

- фактичними даними, встановленими з висновку експерта № 98-ІЗ/19 від 09 квітня 2019 року, згідно з яким забійна рана правої навколовушної ділянки утворилась у ОСОБА_3 від дії тупого, твердого, продовгуватої форми, із обмеженою діючою поверхнею предмета та підшкірна гематома лівої гомілки, що утворилась від дії тупого твердого предмета, могли утворитись за обставин, які мали місце 17 лютого 2019 року. За ступенем тяжкості забійна рана - це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я; підшкірна гематома лівої гомілки - це легке тілесне ушкодження. (а. с. 183 - 184);

- фактичними даними, встановленими з протоколу проведення слідчого експерименту від 15 травня 2019 року, проведеного з потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та за участю їх представника - адвоката Ляшева В. О. і записаного на DVD-R диск, яким встановлено обставини нанесення 17.02.2019 потерпілим тілесних ушкоджень обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 188 - 191);

- переглянутими в судовому засіданні відеофайлами формату AVI з оптичного носія інформації (компакт-диску формату DVD-R (без маркування)): 1- 22380095; 2- 22400096; 3 - 22420097; 4 - 22440098; 5 - 22460099; 6 - 22480100; 7 - 22500101; 8 - 22520102; 9 - 22540103; 10 - 22560104; 11 - 22580105; 12 - 23000106; 13 - 23020107; 14 - 23040108; 15 - 23060109, загальним об`ємом 1,81 Гб, на яких відображені та зафіксовані події 17 лютого 2019 року, під час яких ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нанесли тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

- фактичними даними за результатами показань потерпілого ОСОБА_4 , який під час допиту в судовому засіданні показав, що 17 лютого 2019 року приблизно о 18 год 00 хв він з ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ 2110, який належить останньому, перебували в с. Вище Солоне Борівського району Харківської області, де біля автобусної зупинки розклеювали оголошення про купівлю великої рогатої худоби. В цей час до них під`їхав автомобіль ВАЗ 2107 червоного кольору, з якого вийшли троє молодих хлопців і сказали, що це приватна територія та почали безпричинно виражатися нецензурною лайкою на їх адресу. Між ними виник конфлікт і побоюючись за своє життя ОСОБА_9 та ОСОБА_3 сіли в свій автомобіль та поїхали в бік села Нижче Солоне, а коли побачили, що їх переслідує автомобіль ВАЗ 2107 почали телефонувати до поліції з метою отримати допомогу. Втікаючи на автомобілі від переслідування вони заїхали на територію току (бригади) СВК АФ «Солоненське», розташованому в с. Нижче Солоне Борівського району Харківської області і залишивши автомобіль біля сторожки, знову почали телефонувати до поліції. ОСОБА_4 забіг до приміщення сторожки і схопив в руки лопату з метою самозахисту. В цей час автомобіль ВАЗ 2107 також заїхав на територію току і з нього вийшов ОСОБА_10 , який в руках тримав щось довге та схоже на биту, і почав прямувати до ОСОБА_3 . З другого боку до ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_2 , який тримав в руках дерев`яну палицю і щось кричав на адресу ОСОБА_4 , а потім вдарив його по руках та голові, а в свою чергу останній також наніс ОСОБА_11 декілька ударів лопатою, скільки та по яким частинам тіла вже не пам`ятає. Коли ОСОБА_12 відбіг від ОСОБА_4 останній побачив, як ОСОБА_1 б`є ОСОБА_3 , який лежить на землі предметом, сходим на лопату. З метою його захисту ОСОБА_4 підбіг до ОСОБА_13 та почав махати в його сторону лопатою, але не пам`ятає чи вдарив він його, чи ні. В цей час ОСОБА_3 підвівся і вони відбігли від ОСОБА_1 . Після цього бійка припинились, всі її учасники почали просто розмовляти, А ОСОБА_1 почав вимагати гроші в розмірі 2000 доларів США за моральну шкоду. Він відкрив автомобіль, на якому приїхали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і намагався витягти ключі від замка запалювання.

В цей час на територію току під`їхав чоловік на автомобілі ВАЗ 2110 сріблястого кольору та наказав всім залишити його територію. Однак ОСОБА_4 та ОСОБА_3 хвилюючись за своє життя та здоров`я залишились на території току чекати поліцію;

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 , які повністю співпадають з показаннями потерпілого ОСОБА_4 ;

- фактичними даними за результатами показань свідка ОСОБА_5 , який під час допиту в судовому засіданні показав, що 17.02.2019 ввечері, приблизно о 18 год 00 хв він разом з друзями ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на автомобілі ВАЗ 2107 червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 каталися по селу Вище Солоне Борівського району Харківської області. Проїжджаючи повз автобусну зупинку, вони побачили автомобіль ВАЗ 2110 чорного кольору д.н.з. НОМЕР_2 з причепом, біля якого стояли двоє чоловіків. Вони зупинилися біля вказаного і почали з ними сперечатися. Однак ці двоє чоловіків почали поводити себе агресивно та кидатися в бійку, а потім сіли в свій автомобіль ВАЗ 2110 та поїхали в сторону села Нижче Солоне. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 сіли в свій автомобіль, поїхали до знайомого ОСОБА_2 і розповіли йому про дану подію. Так як ОСОБА_1 випив пива, за кермо сів ОСОБА_2 і вони почали переслідувати автомобіль незнайомців. Доїхавши до села Нижче Солоне, вони побачили, що їх автомобіль заїхав на територію току (бригади № 2) СВК «Солоненське». Після цього вони залишили автомобіль ВАЗ 2107 біля в`їзду на територію току та вчотирьох побігли до незнайомців. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з одного боку та незнайомцями з другого боку почалася бійка. Хто її розпочав та хто кого чим бив він не бачив.

- фактичними даними за результатами показань свідка ОСОБА_14 , який під час допиту в судовому засіданні показав, що працює інженером-механіком СВК АФ «Солоненське» та ввечері, приблизно о 18 год 30 хв 17 лютого 2019 року йому на мобільний телефон подзвонив якийсь хлопець та повідомив, що на території бригади відбувається бійка. ОСОБА_14 на своєму автомобілі ВАЗ 2110 сірого кольору, прибувши до бригади побачив, що два невідомих йому чоловіка стояли біля легкового автомобіля з причепом, який знаходився поблизу будівлі на території току, та ще четверо неподалік від них і всі вони розмовляли, але про що він не чув. Коли ОСОБА_14 вийшов з машини і пішов до них, вони замовкли, а на його запитання: «Що трапилось?», хтось із них відповів, що вони побились. ОСОБА_14 сказав їм, щоб вони звільнили території бригади, після чого четверо чоловіків пішли в бік магазину, а двоє повідомили, що вони зателефонували до поліції та чекають на їх приїзд. Після цього ОСОБА_14 поїхав додому, впевнившись, що на території бригади все спокійно і конфлікт вичерпано;

- фактичними даними за результатами показань свідка ОСОБА_15 , який під час допиту в судовому засіданні показав, що 17 лютого 2019 року о 18 год 30 хв на територію току СВК АФ «Солоненське» зупинився автомобіль та двоє незнайомих йому чоловіків побігли на територію току, а через декілька хвилин до них під`їхали ще кілька невідомих йому чоловіків. Між ними виникла бійка, але хто кого бив ОСОБА_15 не бачив, так як було темно. Двоє чоловіків, які першими заїхали на територію току просили його зателефонувати до поліції. Однак він на це не відреагував, бо не хотів вв`язуватись в конфлікт, а подзвонив інженеру-механіку й повідомив йому про бійку;

- фактичними даними за результатами показань свідка ОСОБА_16 , який під час допиту в судовому засіданні показав, що він працює інспектором сектору реагування патрульної поліції Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, і 17 лютого 2019 року виїздив на виклик, під час якого було виявлено автомобіль ВАЗ 2110, який стояв на території току СВФ «Солоненське» в с. Нижче Солоне. Біля нього знаходилися хлопці з Куп`янського району Харківської області, у яких були різні тілесні ушкодження, а також ОСОБА_17 ОСОБА_10 та ОСОБА_2 Автомобіль ВАЗ 2107 стояв біля автодороги за територією току. ОСОБА_10 перебував у стані алкогольного сп`яніння, а ОСОБА_2 казав, що в нього зламана ключиця. У ОСОБА_3 в області щоки та скроні текла кров, а у ОСОБА_4 була дуже опухла рука;

- фактичними даними за результатами показань свідка ОСОБА_18 , який під час допиту в судовому засіданні показав, що він працює старшим слідчим Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області і 17 лютого 2019 року перебував на чергуванні. Приблизно о 18 годині до чергової частини надійшло повідомлення про те, що в селі Нижче Солоне відбулась бійка. Після прибуття на місце події було встановлено, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з другого боку, відбулася бійка під час якої всіма фігурантами отримані тілесні ушкодження. Всі зазначені особи, окрім ОСОБА_1 були в тверезому стані. Їх опитуванням було з`ясовано, що ОСОБА_2 бився з ОСОБА_4 , а ОСОБА_1 із ОСОБА_3 .

Зазначені вище докази суд вважає належними, достовірними і допустимими, отриманими у порядку, встановленому КПК України, на підставі яких встановлено наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження.

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даного кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб. Їх дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України.

За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є осудними, суд вважає, що вони підлягають покаранню за вчинене ними кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про вид та міру покарання винному ОСОБА_1 судом не встановлено обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують його покарання. Обставиною, що обтяжує покарання винного, передбаченою ст. 67 КК України, яку суд враховує при призначенні покарання, є вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання.

При вирішенні питання про вид та міру покарання винному ОСОБА_2 судом не встановлено обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують, а відповідно до ст.67 КК України обтяжують його покарання. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочку ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочку ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Виходячи з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів обвинуваченими, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, віднесеного законодавством до злочинів середньої тяжкості, відсутність у обвинуваченого ОСОБА_2 обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а у обвинуваченого ОСОБА_1 відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обставину, що обтяжує покарання, дані про особи обвинувачених, їх відношення до скоєного злочину, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України вважаючи, що таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нового злочину.

За таких обставин справи суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті.

Враховуючи дані про особи винних, а також те, що згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без відбування покарання і застосовує ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням на них на цей строк обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України суд, зокрема, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, судом враховується, що потерпілі перенесли душевні страждання та хвилювання, яких зазнали у зв`язку з вчиненням щодо них злочину, чим було порушено їх нормальний спосіб життя. Вказане негативно позначилось на їх психологічному стані.

Виходячи з суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченими діяння, з врахуванням характеру, обсягу та тривалості страждань потерпілих, тривалості їх лікування, а також засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 348 грн 05 коп майнової шкоди, а також стягнення солідарно з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на його користь 10 000 грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, як обґрунтований і доведений, на підставі ст. ст. 1166, 1167, 1177 ЦК України підлягає задоволенню в повному обсязі. Окрім того, суд стягує солідарно з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на його користь 6 000 грн 00 коп, в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з отриманням адвокатських послуг.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 2 837 грн 10 коп майнової шкоди, а також стягнення солідарно з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на його користь 15 000 грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, як обґрунтований і доведений, на підставі ст. ст. 1166, 1167, 1177 ЦК України також підлягає задоволенню в повному обсязі. Окрім того, суд стягує солідарно з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на його користь 6 000 грн 00 коп, в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з отриманням адвокатських послуг.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - совкова лопата з дерев`яним держаком, яка належить ОСОБА_1 - підлягає знищенню.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт, накладений ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 25 червня 2019 року на тимчасово вилучене майно, а саме пластикову совкову лопату чорного кольору з дерев`яним держаком, загальною довжиною 104 см, шириною 27 см, з товщиною держака 3 см, що була вилучена та належить ОСОБА_1 - підлягає скасуванню.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обирались.

Керуючись ст. ст. 174, 368, 369, 370, 373, 374, 484, 485, 487, 488, 496 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння злочину - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 348 грн 05 коп в рахунок відшкодування майнової шкоди;

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 10 000 грн 00 коп в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої вчиненим злочином;

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 6 000 грн 00 коп, в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з отриманням адвокатських послуг.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння злочину - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2 837 грн 10 коп коп в рахунок відшкодування майнової шкоди;

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 15 000 грн 00 коп в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої вчиненим злочином;

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 6 000 грн 00 коп, в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з отриманням адвокатських послуг.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - совкову лопату з дерев`яним держаком, яка належить ОСОБА_1 - знищити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 25 червня 2019 року на тимчасово вилучене майно, а саме пластикову совкову лопату чорного кольору з дерев`яним держаком, загальною довжиною 104 см, шириною 27 см, з товщиною держака 3 см, що була вилучена та належить ОСОБА_1 , - скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дворічанський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Ю. М. Гніздилов