
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.12.2019 Справа №607/14725/15-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.,
за участю секретаря судового засідання: Гончаренко Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі позовного провадження:
-- за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення кредитної заборгованості;
-- за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою;
-- за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору,
без участі представника позивача та відповідачів,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №1901/0708/88-185 від 25 липня 2008р. в сумі 908 323,84 грн., з якої сума заборгованості за кредитом 820 079,58 грн., сума заборгованості за відсотками 88 244,26 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного 25.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1901/0708/88-185, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,9% річних з кінцевим строком погашення до 25.07.2018 року. Забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 1901/0708/88-185-р-1 від 25.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 , згідно з яким поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язань за кредитним договором №1901/0708/88-185 від 25.07.2008р. Оскільки позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому Договором, а останній в порушення норм закону та умов Договору свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 28.07.2015 року має заборгованість у сумі 908323,84 грн., з яких сума заборгованості за кредитом 820079,58 грн., сума заборгованості за відсотками - 88244,26 грн. Взяті на себе зобов`язання позичальник та поручитель не виконують, у зв`язку з чим представник позивача просить суд позов задовольнити, стягнути суму заборгованості із відповідачів на користь позивача солідарно у судовому порядку.
04 грудня 2015 року представником відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подано зустрічний позов до ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним кредитного договору. В обґрунтування вимог зазначила, що 14.01.2010р. між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін і доповнень № 1 до Кредитного договору №1901/0708/88-185 від 25.07.2008p., відповідно до якого змінений кінцевий строк погашення кредиту на 14.01.2033р. З умов кредитного договору вбачається, що кошти були наданні в споживчих цілях, а тому оспорюваний кредитний договір являється договором споживчого кредиту. Вважає спірний кредитний договір від 25.07.2008 року таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки Банк взагалі не повідомив позивача про сукупну вартість кредиту, а також в кредитному договорі був відсутній графік платежів, який був наданий позивачу лише у лютому місяці 2009р., у якому відсутні суми процентів, які підлягають сплаті за користуванням кредитом, вартість всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил. Тому, під час укладення договору позивач не міг оцінити його реальну вартість, як і не може здійснити таку оцінку на даний час. Таким чином, банк свідомо ввів позивача в оману щодо істотної умови договору - його ціни, що є підставою визнання недійсним Кредитного договору.
Також, 04 грудня 2015 року представником відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 подано зустрічний позов до ПАТ «Дельта Банк» про визнання поруки припиненою. В обґрунтування вимог зазначила, що 14.01.2010 р. між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін і доповнень №1 до Кредитного договору №1901/0708/88-185 від 25.07.2008p., відповідно до якого змінений кінцевий строк погашення кредиту на 14.01.2033р., а також узгоджено інший графік погашення кредиту за кредитним договором з якого вбачається, що з 10.02.2010р. по 10.12.2010р. сума погашення заборгованості по кредиту позичальником не сплачується, при цьому згоди поручителя на таку зміну не було одержано. Внаслідок зміни основного зобов`язання, що відбулися без погодження з ОСОБА_4 , суттєво збільшився обсяг відповідальності поручителя, зокрема, збільшилась сума залишку несплаченої кредитної заборгованості позичальника порівняно з графіком, визначеним до укладення додаткової угоди, а також значно збільшилася сума відсотків, які нараховуються саме на фактичну суму заборгованості за кредитом. Оскільки, Банком пред`явлений позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто відповідач не визнає права позивача, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, на припинення зобов`язання за договором поруки, то таке право підлягає захисту в судовому порядку, шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Ухвалою суду від 04.12.2015р. було прийнято до провадження для спільного розгляду із первісними позовом заявлений ОСОБА_2 зустрічний позов до ПАТ «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_1 про визнання поруки ОСОБА_2 по договору поруки №1901/0708/88/185-р-1 від 25.07.2008р., укладеного між ВАТ «Сведбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 припиненою, а також заявлений зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору №1901/0708/88-185, укладеного 25.07.2008р. між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк».
Ухвалою суду від 04 липня 2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача ПАТ «Дельта Банк» не з`явився, надав суду заяву в якій справу просить розглянути без його участі, позовні вимоги Банку підтримує повністю та просить згідно поданих заяв від 14.03.2019р. та від 01.11.2019р. стягнути заборгованість в загальній сумі 908 323,84 грн., зіславшись на доводи викладені у ньому, щодо задоволення зустрічних позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заперечує, та просить відмовити їм у задоволенні.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його представник подала суду заяву про розгляд справи без її участі, щодо первісного позову – заперечує повністю та просить відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримує та просить його задоволити у повному обсязі.
В судове засідання ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про дату, місце і час розгляду справи була повідомлена належним чином, доказів про причини неявки та відзиву щодо позову суду не подавала.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, вважає позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 25.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №1901/0708/88-185, за умовами якого Банк надав, позичальник прийняв кредитні кошти у розмірі 50 000,00 доларів США з розрахунку 11,9% річних за користування кредитом на строк з 25.07.2008 року до 25.07.2018 року. Банк свої зобов`язання за Кредитним договором повністю виконав, надавши ОСОБА_1 кредит, в розмірі та строки передбачені Кредитним договором.
В забезпечення виконання умов кредитного договору 25.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором №1901/0708/88-185 від 25.07.2008 року.
25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначеній даним Договором, AT «Сведбанк» передає (відступає) AT «Дельта Банк» права вимоги зі кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого AT «Дельта Банк» замінює AT «Сведбанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, і внаслідок передачі від AT «Сведбанк» до AT «Дельта Банк» прав вимоги, до AT «Дельта Банк» перейшло право вимоги замість AT «Сведбанк». Таким чином, на підстав Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами АТ «Дельта Банк» набуло статус нового кредитора та відповідно всіх процесуальних прав та обов`язків нового кредитора.
Згідно умов Кредитного договору, позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п. 3.3 даного договору, у встановлений Договором терміном з 01 по 10 число кожного місяця та в день закінчення кредитного договору.
У випадку порушення умов Кредитного договору та/або умов Іпотечного договору, та/або у випадку порушення позичальником строків платежів, встановлених п. 3.1, 3.3 цього Договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним. Вимога про виконання порушеного зобов`язання направляється банком позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв`язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане позичальником особисто у банку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.ст. 626, 628, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків . Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Так, ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 553 ЦК України, передбачається що, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Крім того, положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленої о індекс) інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів не спростований відповідачами та об`єктивно підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості. Станом на 28 липня 2015 року заборгованість за Кредитним договором №1901/0708/88-185 від 25.07.2008 року становить 908323,84 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом - 820079,58 грн. сума заборгованості за відсотками - 88 244,26 грн.
Ухвалою суду від 06.09.2016р. провадження у справі було зупинено у зв`язку із призначенням судової економічної експертизи.
13 березня 2017 року від судового експерта Перепелюк С.М. Тернопільському міськрайонному суду повернуто матеріали даної цивільної справі, у зв`язку із чим 20.03.2017 року судом провадження у даній справі було відновлено.
Проте, ухвалою суду від 24.05.2017р. провадження у справі було зупинено у зв`язку із призначенням повторної судово-економічної експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
19.07.2018 року повернулися матеріали цивільної справи із висновком експерта від 27.06.2018р. №665/17/527/528/18-22, у зв`язку із чим 20.07.2018 року судом провадження у даній справі було відновлено.
Висновком експерта №5 від 24.02.2017 року експерт надав висновок, що судовому експерту не надається можливим визначити суму заборгованості. У даній експертизі експерт у жодній відповіді не зазначив, що заборгованість відсутня.
Згідно висновку експерта від 27.06.2018 року №665/17/527/528/18-22 фактична заборгованість ОСОБА_1 згідно кредитного договору №1901/0708/88-185 від 25.07.2008 року становить по тілу кредиту 34 789,41 доларів США та відсотки 5431,49 доларів США.
У відповідності до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає оплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом.
Згідно сайту НБУ станом на 14.03.2019 року курс долара США становить 2670,2931 грн. за 100 дол. США.
Так, згідно здійсненого розрахунку, станом на 14.03.2019 року, сума боргу повинна розраховуватися на день платежу, а тому становить: 34 789,41*26,70=928 877,247 грн. (сума заборгованості за кредитом) 5431,49*26,70 = 145020,783 грн. (сума заборгованості за відсотками), а всього на суму 1073898,03 грн. фактичного боргу.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно розрахунку заборгованості проведеного позивачем при пред`явленні позову, які в суді підтримує представник Банку, заборгованість за Кредитним договором становить - 908323,84 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом - 820079,58 грн. сума заборгованості за відсотками - 88 244,26 грн.
З огляду на ці обставини суд вважає, що з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» належить стягнути солідарно суму боргу за кредитним договором №1901/0708/88-185 від 25 липня 2008р. в сумі 908 323,84 грн., з якої сума заборгованості за кредитом 820 079,58 грн., сума заборгованості за відсотками 88 244,26 грн., згідно позовних вимог підтриманих позивачем.
Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, вважає що у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою та зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору слід відмовити виходячи із наступного.
Статтею 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до п. 10.1 Кредитного договору - укладаючи цей Договір, позичальник не знаходиться під впливом омани, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу важких обставин.
Згідно п. 10.9 Кредитного договору - сторони цього Договору погодили, що з укладанням цього договору сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом Договору.
Відповідно до п. 10.12 Кредитного договору – з підписанням цього договору позичальник підтверджує, що перед укладенням Кредитного договору банк надав йому в письмовій формі всю інформацію про умови кредитування.
У відповідності до п. 10.4 Кредитного договору - усі протиріччя, що можуть виникнути в процесі виконання цього договору вирішуються шляхом переговорів. При недосягненні згоди сторони домовилися передавати суперечки на розгляд суду.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
У відповідності до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Вказана позиція викладена у Постанові Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно якої, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін правочину.
Наявність умислу у діях Банку, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Однак, жодним чином позивачем за зустрічним позовом не доведено наявність обману у діях банку.
Так, графіком погашення від 25.07.2008р. та графіком погашення до Договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 14.01.2010 року визначено, що погашення кредиту необхідно здійснювати відповідно до графіку та зазначено дату сплати щомісячних платежів - з 01 по 10 числа кожного місяця та вказаний графік підписано обома сторонами кредитного договору.
Окрім того позивачем ОСОБА_1 підписано заяву-анкету на отримання кредиту та надано для ознайомлення позичальнику Бюлетень продукту де відображені види кредитування.
Позивач погодився з умовами укладеного договору кредиту, підписав договір кредиту, отримав від банку кошти, здійснював платежі по погашенню кредиту на умовах та в порядку визначеному договором кредиту.
За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що у заявлені позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору слід відмовити за недоведеністю позовних вимог, із наведених підстав.
14.01.2010 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору, згідно умов якого змінено строки кредитування з 25 липня 2008 року по 14 січня 2033 року.
Також, 14.01.2010 року між ПАТ «Сведбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір про внесення змін і доповнень до договору поруки № 1901/0708/88/185-р-1, який дублює положення Договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору. Вказаний договір підписаний ОСОБА_2 , що підтверджує ознайомлення із зміненими умовами та згоду на їх застосування.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Також в силу ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Однак, відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 погоджені зміни до кредитного договору і до договору поруки, що засвідчують їх підписи, та в даному випадку наявна згода поручителя, яка відображена в договорі про внесення змін та доповнень до договору поруки від 14.01.2010 року.
Зустрічні позовні вимоги про визнання поруки припиненою, згідно яких ОСОБА_2 просить визнати поруку припиненою на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, а саме такою, що є припиненою з моменту укладення договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору № 1901/0708/88-185 від 25.07.2008р., оскільки зміни були здійснені без згоди поручителя є безпідставними та суперечать діючому законодавству.
Крім цього, суд відмовляє позивачу у застосуванні наслідку пропуску строку позовної давності до вимог зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору із обґрунтуваннями, які викладенні у поданій Банком заяві від 14.03.2019р., оскільки у задоволенні зустрічного позову було відмовлено з інших підстав та посилання представника Банку на пропущення відповідачем терміну позовної давності для звернення до суду із вимогами про визнання недійсним кредитного договору є необґрунтованими.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 546, 548, 549, 610, 626, 628, 629, 634, 638, 1049-1050 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-78, 81, 89, 141, 206, 223, 259, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р НОМЕР_3 , МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором №1901/0708/88-185 від 25 липня 2008р. в сумі 908 323 (дев`ятсот вісім тисяч триста двадцять три) гривні 84 коп., з якої сума заборгованості за кредитом 820 079,58 грн., сума заборгованості за відсотками 88 244,26 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою та зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи:
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Дружби Народів, 38, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020;
ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
ОСОБА_2 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський
Судове рішення № 87084080, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 18.12.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/14725/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: