Рішення № 87083741, 24.12.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3723/19

Провадження № 2-о/209/58/19

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2019 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої CM.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Морозова Олеся Василівна, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт проживання та перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був непрацездатним, на утриманні ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з березня 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 ; факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відкрилась після ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; факт належності свідоцтва про право власності на житло від 25.05.1994 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , померлому ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначила, що їїрідна бабуся, ОСОБА_5 , починаючи з 1988 року проживала разом з ОСОБА_3 - ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.05.1994 року, вказана квартира належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Її бабуся ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишив заповіт на 1/2 частину вказаної квартири на її брата, ОСОБА_2 , який 06.10.2004 року, отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , її рідний брат ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті брата залишилось спадкове майно, а саме: однокімнатна квартира за адресою, АДРЕСА_1 . Вона є єдиною спадкоємицею другої черги після померлого брата ОСОБА_2 , оскільки усі інші родичі померли. Крім того, починаючи з 1990 p., у віці 10 років її брат ОСОБА_2 почав постійно проживати разом з бабусею ОСОБА_5 та її цивільним чоловіком ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ., що підтверджується актом про проживання, та до повноліття перебував на повному їх утриманні. Крім того у 2004 році ОСОБА_2 переоформив на себе 1/2 частину квартири та особовий рахунок в ТОВ «Абонент XXI» за вищевказаною адресою. Таким чином, після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_4 єдиним спадкоємцем був її рідний брат, ОСОБА_6 , який більше року, будучи непрацезданим, проживав та перебував на утриманні померлого, але спадщину, яка складається з 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не оформив та вважав, що для прийняття спадщини достатньо того, що він фактично прийняв спадщину, оскільки користувався, розпоряджався і дбав про спадкове майно покійного, тобто фактично вступив в управління та володіння квартирою. 02 березня 2015 року вона звернулась до приватного нотаріуса Дніпродзержинського міського нотаріального округу Морозової О.В. для оформлення спадщини після померлого брата, але 26.08.2015 року нотаріус відмовив їй у оформленні спадщини та надав роз`яснення щодо порядку оформлення спадщини. Їй було повідомлено, що на підставі заяви від 02.03.2015р. було зроблено перевірку наявності відкритої спадкової справи та виданих Свідоцтв про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , за даними Спадкового реєстру. Згідно отриманого витягу зі Спадкового реєстру від 02.03.2015 року, спадкова справа після померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не заводилась, та Свідоцтва про право на спадщину не видавались. Згідно поданих документів 28 грудня 2013 року було заведено спадкову справу за № 26/2013 після померлого ОСОБА_2 , але видати свідоцтво про право на спадщину за законом на цілу квартиру АДРЕСА_3 після померлого ОСОБА_2 не є можливим. Оскільки в матеріалах спадкової справи відсутні будь-які документи про підтвердження дій, що свідчать про прийняття спадщини її братом після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , та документи, які підтверджують будь-які родинні або інші відносини ОСОБА_2 з ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та існують розбіжності в написанні прізвища в правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_3 та свідоцтві про смерть, а саме в свідоцтві про право власності на житло прізвище вказано як « ОСОБА_7 », а в свідоцтві про смерть прізвище вказано як « ОСОБА_8 Р», нотаріусом було надано листа, в якому роз`яснено порядок видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду для вирішення цього питання.

11 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

18 листопада 2019 року справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами окремого провадження з додержанням загальних правил ЦПК України.

18 листопада 2019 року було витребувано копію спадкової справи № 26/2013 після смерті ОСОБА_2 .

Заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Швець М.В. у судове засідання не з`явилися, надали заяви в яких просили розглянути справу без їх присутності на підставі наданих доказів.

Представник заінтересованої особи - приватний нотаріус Морозова О.В. у судове засідання не з`явилась, надала суду заяви з клопотаннями про слухання справи за її відсутності.

Суд розглянув справу у відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого гор ЗАГСом м. Дніпродзержинська та актовим записом № 2659 зробленим 12.09.1980 року в книзі реєстрації актів про народження (а.с. 10).

Згідно акту про проживання від 29.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 , 1980 року народження, дійсно проживав з січня 1990 року по 18.01.2005 року без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . 18.01.2005 року Огарков був зареєстрований за вказаною адресою і мешкав там до смерті (а.с. 31).

ОСОБА_5 з 1988 року проживала разом з ОСОБА_3 - ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , яку 25.05.1994 року приватизували, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, де власниками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 – ОСОБА_4 (а.с. 21).

ОСОБА_3 проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 1987 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується актом про проживання від 20.12.2019 року виданого КП КМР «УКОЖФ».

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого 14.09.1998 року відділом РАГС виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та актовим записом № 763 (а.с. 22).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . 06 жовтня 2004 року ОСОБА_2 , 1980 року народження, успадкував після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкове майно, яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом № 2-2035 та витягом реєстрації права власності на нерухоме майно (а.с. 24, 25).

Як вбачається з особистого рахунку № 291913 ОСОБА_2 був зареєстрований 18.01.2005 року в квартирі АДРЕСА_3 та є основним квартиронаймачем (а.с. 23).

10 жовтня 2001 року ОСОБА_2 , 1980 року народження було встановлено третю групу інвалідності з дитинства - безстроково, з діагнозом наслідки ДЦП, що підтверджується довідкою Сер.МСЕ-ДНА-01 № 267669 від 10.10.2001 року.

Встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , має для заявника суттєве юридичне значення і необхідне для подальшого оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

Згідно п.п. 1, 4, 5 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно листа ВСУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013р. №24-753/0/4-13 норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 -531 ЦК УРСР.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Згідно ст. 531 ЦК УРСР до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

В силу ст. 551 ЦК УРСР якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом

або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в

установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки

спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Це право померлого

спадкоємця може бути здійснене його спадкоємцями на загальних підставах протягом

строку, що залишився для прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). Якщо строк,

що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців

Керуючись ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року також передбачено, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщина, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Крім того, як вбачається з поданих документів існують розбіжності в написанні прізвища спадкодавця, а саме у свідоцтві про право власності на житло прізвище зазначено як « ОСОБА_8 », а в свідоцтві про смерть прізвище вказано як « ОСОБА_8 ».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як зазначено в ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , знайшов своє підтвердження наданими заявником доказами. Таким чином є підстави вважати що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був

непрацездатним, перебував на утриманні ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з березня 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 де вони проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 та фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 . Крім того, суд проаналізувавши зібрані та дослідженні докази в їх сукупності вважає, що є всі підстави для встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме: що свідоцтво про право власності на житло від 25 травня 1994 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , видане на прізвище ОСОБА_9 , належить ОСОБА_10 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3

Ґрунтуючись на засадах верховенства права, повно та всебічно з`ясувавши обставини, які були досліджені у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що заявником доведено, що встановлення юридичного факту є його безпосереднім правом як громадянина України, в іншому, окрім судового, порядку реалізувати вказане право заявник не має можливості, у зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити заяву та встановити факт проживання та перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та факт належності правовстановлюючих документів на ім`я ОСОБА_3 в яких є розбіжності.

Керуючись ст.ст. 1268 ЦК України, ст.ст. 531, 549, 551 ЦК УРСР, ст.ст. 12, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), заінтересовані особи - приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Морозова Олеся Василівна (юридична адреса: 53937, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр-т Перемоги, 39-75), про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт проживання та перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був непрацездатним, на утриманні ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з березня 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло від 25 травня 1994 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 03 січня 2020 року.

Суддя К.Л. Шендрик