Ухвала суду № 87083355, 23.12.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62380/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., при секретарі Шевченко О.В., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2014, у рамках кримінального провадження № 42014000000000369,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2014 у справі № 757/25010/14-к у кримінальному провадженні №42014000000000369, а саме: 99,999% статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 5 699 943 грн. ТОВ «Рятувальник», ЄДРПОУ 30154680 (Донецька обл., Першотравневий район, с. Урзуф, вул. Набережна, 92); 12/100 частини спального корпусу бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 169,6 м.кв, а також просить зобов`язати прокурора протягом 10 днів з моменту проголошення ухвали подати державному реєстратору заяву про припинення арешту (обтяження) та про включення записів про такі обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт накладено необґрунтовано та безпідставно, з порушенням положень ст. 170 КПК України, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, окрім того корпоративні права не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України. Крім цього, посилається на незаконність такого рішення про арешт майна, оскільки підозра ОСОБА_3 є необґрунтованою та пред`явленою в рамках іншого кримінального провадження № 42014000000000069, а відтак у останнього не є жодною особою на майно якого може бути накладено арешт, тому вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

У судове засідання представник заявника не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, причини неявки не відомі.

Прокурор у судове засідання не з`явився, причини неявки слідчому судді не відомі.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження та додані до нього документи дійшов наступних висновків.

Так, як вбачається із матеріалів клопотання, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000369, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, що виділено відповідно до постанови старшого прокурора Першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України Драчевського Є.Ю. від 08.05.2014, з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000069.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2014 у справі № 757/25010/14-к у кримінальному провадженні №42014000000000369, накладено арешт на 99,999% статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 5 699 943 грн. ТОВ «Рятувальник», ЄДРПОУ 30154680 (Донецька обл., Першотравневий район, с. Урзуф, вул. Набережна, 92); нерухоме майно, а саме 12/100 частини спального корпусу бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 169,6 м.кв.

Метою арешту майна є забезпечення можливої конфіскації майна, з огляду на санкцію ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об`єктивних фактах і правових підставах.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на даній стадії кримінального провадження клопотання про скасування арешту є передчасним та потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак наявні підстави для подальшого арешту майна, та таке обмеження забезпечить «справедливий баланс» між засобами та метою яку прагне достягти орган досудового розслідування, а відтак клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2014, у рамках кримінального провадження № 42014000000000369 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.В. Вовк