Рішення № 87080506, 22.01.2020, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1404/19

Провадження № 2/507/68/2020

Номер рядка звіту 61

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2020 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Вужиловського О.В.

за участю секретаря судового засідання – Вододюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Любашівської районної державної нотаріальної контори про визнання заборони відчуження нерухомого майна припиненою з зв`язку із припиненням основного зобов`язання забезпеченого заставою,

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2019 року позивач звернувся до Любашівського районного суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Любашівської районної державної нотаріальної контори про визнання заборони відчуження нерухомого майна припиненою з зв`язку із припиненням основного зобов`язання забезпеченого заставою. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 . Він прийняв спадщину після смерті батька і 14 серпня 2019 року отримав свідоцтво про право на спадщину, відповідно до якого вказаний будинок став його власністю. Однак, в подальшому він дізнався, що вказаний будинок знаходиться в заставі відповідно до договору застави № 522 від 21.03.2001 року. Його батько ніяких боргів не мав, а тому просив визнати заборону відчуження нерухомого майна припиненою з зв`язку із припиненням основного зобов`язання забезпеченого заставою, так як договір застави вказаного майна обмежує його права як власника будинку.

Позивач надав в судове засідання заяву про розгляд справи за його відсутності, свої вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач надав в судове засідання відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, так як позов пред`явлено не до тієї особи. Так, позивач вправі звернутись до нотаріуса для припинення договору застави, а в разі відмови – оскаржити її в суді. Просили розглянути справу за відсутності представника.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи справи, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14 серпня 2019 року ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька – ОСОБА_2 , а саме житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 10).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень видно, що на житловий будинок АДРЕСА_1 застосоване обтяження – заборона відчуження відповідно до договору застави № 522 від 21.03.2001 року, номер запису про обтяження 32816022 (а.с. 11-12).

З договору застави від 21.03.2001 року № 522, який посвідчено Любашівською районною державною нотаріальною конторою, видно будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 передано в заставу при отриманні кредитних коштів ОСОБА_2 в сумі 1000 грн. від Любашівського відділення № НОМЕР_3 Ощадбанку. Строк дії договору до 20 березня 2002 року. (а.с. )

З листа Любашівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 16280/39-16 від 23.09.2019 року видно, що в Любашівському ВДВС не перебувало на виконанні виконавчих проваджень боржником за якими є ОСОБА_2 , 1938 року народження.

Статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно достатті 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Виходячи зі змісту статей 526,599 ЦК України зобов`язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

За приписами статей 3,17 Закону України «Про іпотеку»іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається із відзиву на позов, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» будь-яких відомостей про заборгованість ОСОБА_2 перед банком не має і вони рекомендують позивачу звернутись до нотаріуса для зняття заборони відчуження.

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору). Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

За положеннями частини першої статті 593 ЦК України припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов`язання презюмується.

Встановлення факту припинення основного зобов`язання належним його виконанням, є свідченням припинення додаткових (акцесорних) зобов`язань за договорами іпотеки. Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін, слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченогочастиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов`язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Таким чином, право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена. Вказаний правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 04 лютого 2015 року у справі № 6-243цс14.

Під час застосування вищенаведених норм права підлягає врахуванню також правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, провадження № 14-88цс19 (пункти 54, 68-70): іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). Також суд не приймає до уваги доводи сторони відповідача щодо необхідності обрання такого способу захисту, як звернення до нотаріуса або оскарженням дій нотаріуса, оскільки у випадку одержання відповідної заяви та підтверджуючих документів або за наявності рішення суду реєстратор вчиняє відповідні дії із зняття заборони відчуження майна та проведення державної реєстрації припинення обтяження (заборони), а також - припинення іншого речового права (іпотеки).

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позову підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 16, 526, 593, 599, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 95, 142, 264-268 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Любашівської районної державної нотаріальної контори про визнання заборони відчуження нерухомого майна припиненою з зв`язку із припиненням основного зобов`язання забезпеченого заставою – задовольнити повністю.

Припинити заборону відчуження нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , яка була застосована на підставі договору іпотеки реєстраційний № 522 від 21.03.2001 року, виданого Любашівською районною державною нотаріальною конторою.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Любашівського

районного суду

Одеської області: О.В. Вужиловський