Ухвала суду № 87080408, 20.01.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/31697/19

Провадження № 1-кс/947/496/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2020 року

Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., за участю секретаря судового засідання Власюка Д.О., прокурора Радзілевича Д.А., захисника підозрюваної – адвоката Степаняна Р.Е., підозрюваної ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області Донченко М.В., погоджене прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Радзілевичем Д.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м.Миколаїв, громадянкі України, українки, з вищою освітою, засновника та директора ТОВ «МБК» МОДНИЙ ДІМ», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 , будучі представником ТОВ «Будівельна компанія «Вестбуд Плюс» у період часу з 09.10.2018 по 30.10.2018, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, умисно, шляхом підроблення офіційних документів, які містять неправдиві відомості щодо об`ємів виконаних робіт з будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 68, м. Очаків Миколаївської області по договору підряду № 100/18 на виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 68, м. Очаків, Миколаївської області, шифр – 68/К-2, укладеного з Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, заволоділа чужим майном, яке було їй ввірене, а саме коштами останнього на загальну суму 239 900 грн., тобто у великих розмірах, якими розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила майнової шкоди Південному територіальному квартирно-експлуатаційним управлінню на вказану суму тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинені в особливо великих розмірах.

Вона ж, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння коштами, які у подальшому стали предметом вчинення майнового злочину, у вересні 2018 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, будучи представником ТОВ «Будівельна компанія «Вестбуд Плюс» у невстановленому досудовим розслідуванням місці, підробила офіційні документи, а саме довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 2 за вересень 2018 року, Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року, шляхом внесення до них неправдивих відомостей, відповідно до яких, останнім виконано робіт на суму 1 662 879, 54 грн. Однак, вартість невиконаних робіт по будівництву будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 68, м. Очаків Миколаївської області у вересні 2018 року складає 296 618, 22 грн.

Крім того, продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, у жовтні 2018 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_1 , будучи представником ТОВ «Будівельна компанія «Вестбуд Плюс», у невстановленому досудовим розслідуванням місці, підробила офіційні документи, а саме довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 4 за жовтень 2018 року, Акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року, відповідно до яких, останнім виконано робіт на суму 2 982 563, 98 грн. Однак, вартість невиконаних робіт по будівництву будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 68, м. Очаків Миколаївської області у жовтні 2018 року складає 2 874 044, 73 грн.

У подальшому, зазначені підроблені офіційні документи разом з іншою необхідною документацією, подані до Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 15, як підтвердження використання перерахованих останнім коштів відповідно до договору підряду № 100/18 на виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 68, м. Очаків, Миколаївської області, шифр – 68/К-2.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся на виклик слідчого для допиту у якості свідка, та у своїх письмових зверненнях підтверджувала отримання виклику слідчого, однак заявляла клопотання про допит її працівниками правоохоронних органів у м.Миколаїв, що не є поважною причиною для неявки на виклик слідчого та фактично є обставиною яка дає підстави вважати, що підозрювана перешкоджає та в подальшому буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Крім того, в судовому засіданні прокурор посилався на майновий стан підозрюваної, що також зазначено в письмовому клопотанні слідчого.

Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, вказавши, що підозрювана мати одиночка, маюча на утриманні двох малолітніх дітей, один з яких має хронічний діагноз, який потребує постійного піклування з боку матері. Крім того, захисник, зазначив, що ризики на які посилається орган досудового розслідування не доведені, а підозра є необгрунтованою.

Підозрювана в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та підтримала думку свого захисника. Також, підозрювана зазначила, що вона не є посадовою особою та ніхто їй не доручав представництво «Вест Плюс», гроші які їй перераховувались які не стосуються фінансової діяльності «Вест Плюс» та жодних документів вона від імені цієї юридичної особи не заповнювала, свої підписи ніде не ставила. Вважає, що повідомлена їй підозра є надуманою, необгрунтованою та вона не вчинила жодного кримінального правопорушення.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також документи, надані в судовому засіданні захисником, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду..

Як вбачається з матеріалів клопотання, 16.12.2020 року старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Одеській області Донченко М.В. за погодженням з прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Радзілевичем Д.А. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.358 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.358 КК України наявними в клопотанні матеріалами: договором підряду № 100/18 на виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 68, м. Очаків, Миколаївської області. Шифр – 68/К-2 від 04.06.2018, укладений між Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, в особі начальника управління ОСОБА_2 , яке виступило замовником та ТОВ «Будівельна компанія «Вестбуд Плюс» (код ЄДРПОУ 40227482, яке виступило генпідрядником; протоколом допиту представника потерпілого допитано начальника юридичної групи Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління ОСОБА_3 від 15.05.2019, яка підтвердила факти, викладені у заяві, а також повідомила, що у період часу з серпня по листопад 2018 року ТОВ «Будівельна компанія «Вестбуд Плюс» виконувало роботи, із значним відставанням від визначеного графіком виконання робіт терміну. У зв`язку з чим, у листопаді 2018 року було прийнято рішення про розірвання відповідного договору, про що 02 листопада 2018 року було повідомлено ТОВ «Вестбуд Плюс» відповідним листом № 303/22/2/456, який спрямовано на юридичну адресу вказаного товариства. У той самий час, з метою визначення об`єму робіт, які необхідно виконати для завершення будівництва, нами, разом із інженером з технічного нагляду було здійснено вихід на об`єкт, де було встановлено невиконання низки робіт, зазначених в актах приймання виконаних робіт. Крім того, інженер з технічного нагляду повідомив, що один з актів виконаних робіт підписаний не ним. Згідно із показами ОСОБА_3 у якості представника ТОВ «БК «Вестбуд Плюс» до Управління зверталася особисто ОСОБА_1 ,яка діяла на підставі довіреності; протоколом допиту свідка інженера технічного нагляду ОСОБА_4 від 29.05.2019, який повідомив, що до здійснення технагляду на вказаному об`єкті його залучила ОСОБА_1 , яка представлялася виконавчим директором ТОВ «Будівельна компанія «Вестбуд Плюс» та фактично контролювала здійснення будівництва на зазначеному об`єкті. Так, у період часу серпень-вересень 2018 року ОСОБА_4 приймав виконані роботи, та перевіряв їх включення до акту виконаних робіт, при цьому ОСОБА_1 неодноразово просила включити в акти роботи, які фактично виконані не були, на що ОСОБА_4 відмовляв останній. У жовтні 2018, ОСОБА_1 надала останньому на підпис акт виконаних робіт, який не відповідав дійсності, у зв`язку з чим, ОСОБА_4 відмовився його підписувати. У подальшому, у листопаді 2018 року він, разом із представником Південного ТКЕУ здійснили огляд об`єкту будівництва, яким встановлено невідповідність роботам, зазначеним у акті виконаних робіт за жовтень 2018 року, а також те, що у вказаному акті міститься підпис та напис, виконаний від його імені, однак, який ним не виконувався; протоколом огляду місця подія від 25.07.2019 слідчим, за участю процесуальних керівників, начальника технічного нагляду Південного ТКЕУ, а також державних аудиторів Південного офісу Держаудитслужби проведення огляд місця події, а саме на місці будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку №68, м. Очаків Миколаївської області, за результатами чого, зафіксовано об`єм фактично виконаних робіт на вказаному об`єкті будівництва; протоколом допиту свідка начальника технічного нагляду за будівництвом Південного ТКЕУ ОСОБА_5 від 30.07.2019, який повідомив, що до виконання своїх обов`язків він приступив з 20.06.2019, після чого ним було проведено огляд об`єкту незавершеного будівництва, під час якого встановлено, що виконані роботи не відповідають тим, що викладені в акті виконаних робіт за вересень та жовтень 2018 року, а також якість робіт не відповідає умовам договору; протоколом допиту свідка виконавця робіт ОСОБА_6 від 06.08.2019, який пояснив, що до здійснення робіт на вказаному об`єкті його залучила ОСОБА_1 , яка представлялася виконавчим директором ТОВ «Вестбуд Плюс» та фактично контролювала здійснення будівництва на зазначеному об`єкті. Як виконавець робіт, останній зауважив, що роботи, відображені в акті виконаних робіт за серпень 2018 повністю відповідають дійсності, за вересень 2018 виконані частково, а за жовтень 2018 року не виконані взагалі. ОСОБА_7 не був присутній на об`єкті, однак усі документи складалися від імені останнього та направлялися на його адресу до м. Київ для підписання; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.08.2019, який працював юристом у ТОВ «БК «Вестбуд Плюс», куди його прийняла ОСОБА_1 , який повідомляє, що фактично роботи на об`єкті виконувалися 20 особами, трудові відносини з якими не були оформлені належним чином, крім того, останні не отримали оплату за свою роботу від ТОВ «БК «Вестбуд Плюс». Однак, останньому відомо, що кошти, які ТОВ «БК «Вестбуд Плюс» отримало на будівництво зазначеного об`єкту, у подальшому на підставі уявних угод по уявним правочинам перераховувалися на низку підприємств, підконтрольних ОСОБА_1 , документи та печатки яких зберігалися в останньої; протоколом допиту ОСОБА_9 від 14.12.2019, який показав що у липні 2018 року він, займаючи посаду головного інженера КЕВ м. Херсона, який підпорядкований Південному ТКЕУ, був відряджений до м. Очаків, для здійснення нагляду за будівництвом вказаного об`єкту у м. Очаків. Так, останній підтвердив, що ТОВ «Будівельна компанія «Вестбуд Плюс» з липня 2018 року при виконанні будівельних робіт не виконувала встановлений графік, а у листопаді 2018 року він приймав участь в інвентаризації фактично виконаних робіт за участю ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , яким було установлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Вестбуд Плюс» не виконано низку робіт, зазначених в актах виконаних робіт. При цьому, будь-яких перешкод з боку працівників Південного ТКЕУ та військового містечка, на території якого розташований будівельний майданчик, відносно працівників ТОВ «Будівельна компанія «Вестбуд Плюс» та здійснення ними будівельних робіт - не створювалося. ТОВ «БК «Вестбуд Плюс» представляла ОСОБА_1 та її знайомий на ім`я ОСОБА_11 , які виступали на нарадах. При цьому, ОСОБА_7 останній ніколи не бачив та не спілкувався; висновком експерта Одеського НДЕКЦ № 25 БЗ від 14.11.2019, складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого, обсяги виконаних робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт № 2 за вересень 2018 року та № 4 за жовтень 2018 року по договору підряду № 100/18 від 04.06.2018 не відповідають фактично виконаним роботам. Вартість невиконаних робіт – 296 618, 22 грн. та 2 874 044, 73 грн. відповідно; протоколом допиту підозрюваного директора ТОВ «БК «Вестбуд Плюс» ОСОБА_7 від 23.12.2019, який показав, що участь ТОВ «БК «Вестбуд Плюс» у державних закупівлях та укладення договору з Південним ТерКЕУ щодо будівництва казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 68 у м. Очаків ініційовано ОСОБА_12 , при цьому, обов`язок фактичної підготовки усіх документів, необхідних для участі у конкурсі, підписання договору, та здійснення будівництва, буде покладено на ОСОБА_1 на що останній погодився, уповноважив останню на виконання функцій представника Товариства, шляхом видачі довіреності. Так, підготовкою усіх документів, процедурою участі у конкурсі, веденням переговорної процедури, підготовкою договору, а також подальшим його виконанням займалася безпосередньо ОСОБА_1 . Крім того, з метою виконання укладеного договору, на вимогу ОСОБА_1 останній були ввірені кошти, отримані від Південного ТерКЕУ, які перераховувалися останній на картковий рахунок, а також передавалися через інших осіб. Як у подальшому стало відомо, ввірені ОСОБА_1 кошти не були використані на об`єкті будівництва, а були привласнені останньою. Крім того, саме ОСОБА_1 визначали об`єми фактично виконаних робіт, за результатами чого складала акти виконаних робіт, які направляла на підпис ОСОБА_7 , та які підписані направлялися останній для спрямування до Південного ТерКЕУ, при цьому дані, які ОСОБА_1 вносила до актів виконаних робіт ОСОБА_7 не перевірялися; протоколом допиту свідка менеджера ТОВ «Спектр Технолоджі» ОСОБА_13 від 28.12.2019, яка показала, що у 2018 році вказане Товаристо обслуговувало ТОВ «БК «Вестбуд Плюс» з організації будівельного процесу, під час якого вона контактувала з ОСОБА_1 телефоном та листуванням. Саме ОСОБА_1 здійснювала підготовку усіх необхідних платіжних, розрахункових документів, визначаючи контрагентів підприємства та суму укладених договорів. Також саме остання складала та спрямовувала на підпис акти виконаних робіт на вказаному об`єкті будівництва. Жодних вказівок від ОСОБА_7 щодо розпорядження коштами, чи складання фінансових документів остання не отримувала, а також та долученими до протоколу допиту копіями листування з ОСОБА_1 ; протоколом допиту свідка начальника економічного відділу ТОВ «Спектр Технолоджі» ОСОБА_14 від 28.12.2019, яка показала, що обслуговуючи ТОВ «БК «Вестбуд Плюс» та супроводжуючи об`єкт будівництва у м. Очакові, вона спілкувалася з ОСОБА_1 , яка надавала усю інформацію щодо розрахунків, крім того, остання зверталася до неї за отриманням готівкових коштів, які у подальшому передавалися останній через інших осіб, або зараховувалися на особистий картковий рахунок останньої та долученими до протоколу допиту копіями листування з ОСОБА_1 ; протоколом допиту свідка працівника ТОВ «Спектр Технолоджі» ОСОБА_15 , який виконував функції кур`єра та повідомив, що у період часу з 21.09.2018 по 30.10.2019 він отримав у касі ТОВ «БК «Вестбуд Плюс» готівкові кошти від ОСОБА_14 для подальшого зарахування на карткові рахунки, зокрема ОСОБА_1 .Вказані кошти було внесено на картковий рахунок останньої, про що, на вимогу ОСОБА_1 він надіслав фото відповідних квитанцій ОСОБА_14 у месенджері та долученими до протоколу допиту документами, а саме копіями видаткових касових ордерів та квитанцій.

Дослідивши матеріали, клопотання та матеріали, які характеризують підозрювану, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених п.2, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Разом з тим, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.358 КК України, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, ймовірний спосіб їх вчинення, слідчий суддя приходить до переконання про існування достатніх підстав вважати про наявність ризиків у вигляді можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.358 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у його вчиненні, кваліфікуючі ознаки інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, враховуючи характеризуючі дані підозрюваної, а також встановлені в судовому засіданні ризики у вигляді можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, специфіку інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, а також обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваної, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатний забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, у випадку внесення застави, а тому в даному випадку доцільним є застосування застави у розмірі 235 (двісті тридцять п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваної, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області Донченко М.В., погоджене прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Радзілевича Д.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській установі виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області № 21.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 235 мінімальних розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 493 970 (чотириста дев`яносто три тисячі дев`ятсот сімдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_1 строком на 60 (шістдесят) днів, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваною, обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту оголошення ухвали, а саме з 20.01.2020 року та припиняє свою дію 16.03.2020 року, в межах строку досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.