Ухвала суду № 87080361, 21.01.2020, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/25123/19

Провадження № 2/947/285/20

УХВАЛА

21.01.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Ратовської А.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Акціонерного банку «Південний»

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Акціонерного банку «Південний», в якій просить суд стягнути з Акціонерного банку «Південний» на його - ОСОБА_1 користь грошові кошти у розмірі 34 343 319,03 грн. 03 коп.; заборонити Акціонерному банку «Південний» проводити продаж переданого на реалізацію майна в рамках договору доручення № 7 від 08.09.2019 року без відповідного погодження ОСОБА_1 , а саме: будівлі автосалону і СТО літ.Є-1, загальною площею 4058,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; будівлі котельні літ.Щ'-1, загальною площею 65,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 749,07 грн.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 17.10.2019року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного банку «Південний» про стягнення грошових коштів. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання на 28.11.2019 року.

Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2019 року було накладено арешт набудівлю автосалону і СТО літ.Є-1, загальною площею 4058,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 арешт на будівлю котельні літ.Щ'-1, загальною площею 65,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, в тому числі заборонити приймати будь-які заяви щодо проведення реєстраційних дій щодо будівлі автосалону і СТО літ.Є-1, загальною площею 4058,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, в тому числі заборонити приймати будь-які заяви щодо проведення реєстраційних дій щодо будівлі котельні літ.Щ'-1, загальною площею 65,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

18.10.2019 року від позивачаОСОБА_1 до канцелярії суду надійшла заява про залишення позову в частині вимог щодо заборони Акціонерному банку «Південний» проводити продаж переданого на реалізацію майна в рамках договору доручення № 7 від 08.09.2019 року без відповідного погодження ОСОБА_1 , а саме: будівлі автосалону і СТО літ.Є-1, загальною площею 4058,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; будівлі котельні літ.Щ'-1, загальною площею 65,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без розгляду.

У підготовче засідання 28.11.2019 року позивач не з`явився, надав до канцелярії суду заяву про відкладення підготовчого засідання, яка була задоволена судом, підготовче засідання відкладено на 21.01.2020 року.

Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2019 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про залишення частини позовних вимог без розгляду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного банку «Південний» в частині вимог щодо заборони Акціонерному банку «Південний» проводити продаж переданого на реалізацію майна в рамках договору доручення № 7 від 08.09.2019 року без відповідного погодження ОСОБА_1 , а саме: будівлі автосалону і СТО літ.Є-1, загальною площею 4058,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; будівлі котельні літ.Щ'-1, загальною площею 65,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , залишено без розгляду. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного банку «Південний» в частині вимог про стягнення грошових коштів.

У підготовче засідання 21.01.2020 року позивач знову не з`явився, про час та місце підготовчого засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи або клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

При цьому, суд зазначає, що судові відправлення, які були надіслані на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві, були повернуті поштою із відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення – адресат відсутній».

Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п.1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку.

Відповідно до п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05 березня 2009р. №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З матеріалів справи вбачається, що всі судові відправлення, які направлялися на адресу позивача, були повернуті поштою із відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення – адресат відсутній».

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його спливу було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судової повістки позивачем та повернення її до суду з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення – адресат відсутній» є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) позивача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею позивача.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись та отримати інформацію щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/.

У зв`язку з цим, суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, зокрема mutatis mutandis до висновку ЄСПЛ у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п. 41) стосовно того, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач про час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі було відкрито 17.10.2019року, тобто справа перебуває в провадженні суду вже три місяці, а у зв`язку з неявкою позивача, у суду відсутні підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Неприбуття у підготовчі засідання належним чином повідомленого позивача розцінюється судом як намір затягування розгляду справи та свідчить про втрату інтересу позивачів до справи.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивач жодного разу не з`явився в підготовчі засідання, про час та місце яких повідомлений належним чином, та, з урахуванням відсутності у суду доказів поважності неприбуття у підготовчі засідання позивача, позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного банку «Південний» про стягнення грошових коштів, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 200 та п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного банку «Південний» про стягнення грошових коштів – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Петренко В. С.